Рішення
від 24.04.2019 по справі 826/5252/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2019 року № 826/5252/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Дьякова В.О. (ордер від 08.08.2018 року серії ОД №275313), представника відповідача 1 Ювченко Н.В. (довіреність від 09.04.2019 року №б/н), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТОН ЛТД доГоловного управління ДФС у Сумській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказів, скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БРАЙТОН ЛТД (далі також - позивач, ТОВ Брайтон ЛТД ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі також - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати накази ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Сумській області:

• форми "Р" від 30.11.2017 року №0004531405 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 за податковим зобов'язанням на загальну суму 1 187 473 861,50 грн. в тому числі за податковим зобов'язанням +791 649 241 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 395 824 620,50 грн.;

• форми "ПН" від 30.11.2017 року №0004551405 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму штрафу в розмірі 400 327 140, 10 грн.;

• форми "В4" від 30.11.2017 року №0004541405 за про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2 330 346 грн.;

• форми "П" від 30.11.2017 року №0004521405 за про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 80 568 259 грн.

• форми "Р" від 30.11.2017 року №0004511405 за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 за податковим зобов'язанням на загальну суму 6 160 515,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням +4 928 412 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 232 103 грн.;

• форми "В4" від 14.03.2018 року №0000911405 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2 330 346 грн.;

• форми "ПН" від 14.03.2018 року №0000901405 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму штрафу в розмірі 6 077 986,10 грн.;

• форми "Р" від 14.03.2018 року №0000891405 за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100 за податковим зобов'язанням на загальну суму 1 985 409,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням + 1 323 606 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 661 803 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України при винесенні Рішення від 23.02.2018 року №6911/6/99.99.11.01.01-25 щодо нездійснення перевірки фактів та відомостей, що можуть свідчити на користь TOB Брайтон ЛТД та зобов'язати призначити додаткову податкову перевірку фінансово - господарських взаємовідносин TOB Брайтон ЛТД з контрагентами за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 21.05.2018 року.

Через канцелярію суду 18.05.2018 року представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію суду 21.05.2018 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 21.05.2018 року прибув представник позивача. Судом повідомлено про надходження клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи, яке підтримано представником позивача, з огляду на що, судом відкладено підготовче засідання на 20.06.2018 року.

Через канцелярію суду 07.06.2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.

Через канцелярію суду 20.06.2018 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що позивач має намір змінити предмет або підстави позову.

У підготовче засідання 20.06.2018 року прибули представники сторін. Судом клопотання представника позивача, яке підтримано представником відповідачів, задоволено та відкладено підготовче засідання на 09.08.2018 року.

Через канцелярію суду 23.06.2018 року позивачем подано додаткові пояснення у справі.

Через канцелярію суду 09.08.2018 року позивачем подано заяву про припинення представництва у справі та заміну представника.

Через канцелярію суду 09.08.2018 року представником позивача подано заяву про відкладення та ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовче засідання 09.08.2018 року прибули представники сторін. Судом оголошено про надходження заяви від позивача про відкладення розгляду справи. Представник відповідачів зазначив, що проти клопотання не заперечує лише у разі, якщо позивачем буде уточнено позовні вимоги.

Судом задоволено клопотання позивача, оголошено про відкладення підготовчого засідання на 15.10.2018 року.

З огляду на те, що 14.10.2018 року є святковим днем, 15.10.2018 року визначено таким, в якій робота також не проводиться відповідно до статей 67, 73 Кодексу законів про працю, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 року призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні 03.12.2018 року.

Через канцелярію суду 25.09.2018 року представником позивача долучено до матеріалі справи висновок експерта в адміністративній справі.

Через канцелярію суду 02.10.2018 року подано заяву про зміну предмету позову, в якому просить змінити предмет позову та прийняти позовні вимоги до розгляду в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо передачі Головному управлінню ДФС у Сумській області повноважень на здійснення, на підставі на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД , (ЄДРПОУ 39641380);

- визнати протиправними та скасувати накази ДФС України у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД (ЄДРПОУ 39641380) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к та наказу Головного управління ДФС у Сумській області № 1261 від 21.08.2017 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року валютного законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року та оформлення результатів такої перевірки у формі Акта від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року №0004521405, від 30.11.2017 року №0004511405, від 14.03.2018 року №0000911405, від 14.03.2018 року №0000901405, від 14.03.2018 року №0000891405;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної фіскальної служби України від 23.02.2018 року №6911/6/99.99.11.01.01-25 в частині залишення без задоволення скарги ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) та податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Сумській області №0004521405 та № 0004511405 від 30.11.2017 року - без змін.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Сумській області на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2018 року по справі № 757/43187/17-к та наказу ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року № 1261 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року.

Слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ухвалою від 26.07.2018 року по справі № 757/43187/17-к надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні №42017000000001823 документальної позапланової перевірки ТОВ Брайтон ЛТД . Проведення документальної позапланової перевірки доручено спеціалістам Державної фіскальної служби України.

Проте, на думку позивача, призначення перевірок не передбачено кримінально-процесуальним законодавством, з огляду на що, така перевірка є протиправною.

Крім того, всупереч вимогам ухвали слідчого судді, документальну позапланову перевірку проведено не спеціалістами ДФС України, а державними ревізорами - інспекторами Головного управління ДФС у Сумській області.

Отже, на думку позивача, ДФС України та ГУ ДФС у Сумській області не дотримано вимог рішення суду під час його виконання, а саме проведення перевірки без правових підстав.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Сумській області складено Акт від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222, висновками якого встановлено порушення ТОВ Брайтон ЛТД норм податкового законодавства, на підставі якого в подальшому винесено податкові-повідомлення рішення від 30.11.2017 року № 0004531405, № 0004551405, № 0004541405, № 0004521405 та № 0004511405.

Позивачем також зазначено, що встановлені відповідачем-1 порушення податкового законодавства не знаходять документального та нормативного підтвердження, а тому прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Через канцелярію суду 02.10.2018 року та 26.11.2018 року представником позивача долучено докази у справі.

У підготовче засідання 03.12.2018 року прибув представник позивача. Відповідачами, належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, відповідно до розписки, яка міститься у матеріалах справи, присутність уповноважених представників не забезпечено, заяв та клопотань не подано.

Судом оголошено про надходження заяви про зміну предмету позову та наголошено про обов'язковість отримання судом позиції відповідачів щодо цієї заяви, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.01.2019 року.

У підготовче засідання 24.01.2019 року прибули представники сторін.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 25.02.2019 року.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 25.02.2019 року, справи, призначені до слухання 25.02.2019 року, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також -КАС України) судом повідомлено про дату наступного судового засідання, призначеного на 17.04.2019 року.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 17.04.2019 року, справи, призначені до слухання 17.04.2019 року, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У порядку статті 124 КАС України судом повідомлено про дату наступного судового засідання, призначеного на 24.04.2019 року.

У судове засідання 24.04.2019 року прибули представник позивача, представник відповідача 1, відповідачем 2, належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, присутність уповноваженого представника не забезпечено, заяв та клопотань не подано. Присутні учасники справи проти розгляду справи по суті не заперечували, оскільки в матеріалах справи наявні належні заяви по суті відповідача 1.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність наказу та дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача. З урахуванням викладеного у відзиві та додаткових поясненнях, на думку відповідачів, рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Сумській області, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24.04.2019 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 26.07.2017 року у справі №757/43187/17-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Ковальова І.І., про надання дозволу на призначення та проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства України задоволено. Надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні від 06.06.2017 року №42017000000001823, документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства ТОВ Брайтон ЛТД (ЄДРПОУ 39641380, юридична адреса: м. Суми, Майдан Незалежності, будинок 3/1) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року. Проведення позапланової перевірки доручено співробітникам Державної фіскальної служби України у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі також - ухвала слідчого судді від 26.07.2017 року).

Наказом ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261 у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді від 26.07.2017 року призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Брайтон ЛТД з 21.08.2017 року з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року. Встановлено термін перевірки 5 робочих днів.

Наказом ГУ ДФС у Сумській області від 23.08.2017 року №1276 у зв'язку, зокрема, з вилученням документів ТОВ Брайтон ЛТД слідчим групи слідчих Генеральної прокуратури України Шипка О.С. згідно з протоколом обшуку від 04.07.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Карабана В.М. від 13.06.2017 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014000000001261 від 13.11.2014 року, перенесено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року, призначеної наказом від 21.08.2017 року №1261, з 23.08.2017 року до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Наказом ГУ ДФС у Сумській області від 30.10.2017 року №1652 поновлено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Брайтон ЛТД з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року, призупинену наказом від 23.08.2017 року №1276. Термін поновлення перевірки з 30.10.2017 року тривалістю 3 робочих дні.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Сумській області складено Акт від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222 (далі також - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення ТОВ Брайтон ЛТД : пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (в редакції, чинній періоду, визначеного перевіркою), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 4 928 412 грн.; пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 80 568 259 грн. за 2016 рік.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.1 статті 187, підпункту г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 791 655 052 грн., в тому числі: за серпень 2016 року в сумі 207 861 грн., за жовтень 2016 року в сумі 788 649 767 грн., за листопад 2016 року в сумі 217 789 грн., за грудень 2016 року в сумі 2 579 635 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.1 статті 187, підпункту г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 21.12.2015 року по 31.12.2016 року встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 497 208 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 44 599 грн. за грудень 2016 року в сумі 452 609 грн.; пункту 201.2, пункту 201.4, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, ТОВ Брайтон ЛТД повинен складати податкові накладні на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) або за щоденними підсумками операцій на кінцевого споживача, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у 2-звіті за підсумками дня, на загальну суму ПДВ 12 155 972,18 грн. із кодуванням "100000000000" та реєструвати їх в ЄРПН у терміни, визначені пунктом 201.10 Податковим кодексом України, в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на строк понад 180 календарних днів на загальну суму ПДВ 12 155 972,18 грн.; пункту 201.2, пункту 201.4, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, згідно з пунктом 120 1 .2 статті 120 1 Податкового кодексу України, встановлено не зареєстровану податкову накладну на суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання послуг за договорами поруки, в частині заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 788 498 308 грн.

На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у Сумській області винесено наступні податкові повідомлення-рішення: Форми Р від 30.11.2017 року №0004531405 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 за податковим зобов'язанням на загальну суму 1 187 473 861,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням +791 649 241 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 395 824620,50 грн.; Форми ПН від 30.11.2017 року №0004551405 за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 на суму штрафу в розмірі 400 327 140, 10 грн.; Форми В4 від 30.11.2017 року №0004541405 за про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 2 330 346 грн.; Форми П від 30.11.2017 року №0004521405 за про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 80 568 259 грн.; Форми Р від 30.11.2017 року №0004511405 за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000 за податковим зобов'язанням на загальну суму 6 160 515,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням +4 928 412 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 232 103 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, ТОВ БРАЙТОН ЛТД подано відповідну скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 23.02.2018 року № 6911/6/99-99-11-01-01-25 про часткове скасування висновків Акту та прийнятих повідомлень-рішень, а саме: податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року № 0004551405 в частині застосування штрафу в сумі 394 249 154 грн.; податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року № 0004531405 та № 0004541405 в частині висновків акту перевірки щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень 2016 року на 788 498 308 грн. та у відповідній частині штрафні санкції.

В іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0004521405 та №0004511405 залишено без змін.

З урахуванням рішення ДФС України від 23.02.2018 року № 6911/6/99-99-11-01-01-25 про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року № 0004551405, № 0004531405 та № 0004541405, ГУ ДФС у Сумській області прийнято нові повідомлення-рішення від 14.03.2018 року №0000891405, №0000911405 та №0000901405.

Вважаючи протиправними дії ДФС України щодо прийняття наказів ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276 та від 30.10.2017 року №1652, дії ГУ ДФС у Сумській області щодо проведення перевірки та оформлення її результатів, а також зазначені вище податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року та від 14.03.2018 року, рішення ДФС України від 23.02.2018 року, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, додаткові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як свідчить зміст наказу, в якості підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 81 ПК України.

В контексті наведеного слід зазначити, що підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України містить загальне визначення документальної перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, посилання на який міститься в наказі, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм слід дійти висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання ухвали слідчого судді (суду); 2) відповідності ухвали слідчого судді (суду) закону.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо передачі Головному управлінню ДФС у Сумській області повноважень на здійснення, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД , суд зазначає наступне.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 26.07.2017 року у справі №757/43187/17-к надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні №42017000000001823 від 06.06.2017 року, документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства ТОВ Брайтон ЛТД (ЄДРПОУ 39641380, юридична адреса: м. Суми, Майдан Незалежності, будинок 3/1) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року. Проведення позапланової перевірки доручено співробітникам Державної фіскальної служби України у строки, встановлені Податковим кодексу України.

Невід'ємною частиною рішення про призначення перевірки є як визначення суб'єкта, який підлягає перевірці, так і визначення суб'єкта, який здійснює перевірку, без чого не можливо здійснити її проведення.

Враховуючи, що рішення про проведення перевірки прийнято саме слідчим суддею на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, визначення суб'єкта перевірки та суб'єкта, якого перевіряють, покладено саме на слідчого суддю, яким приймається таке рішення.

З огляду на викладене та відповідно до зазначеної норми, визначення контролюючого органу, на якого покладено здійснення перевірки, у випадку призначення перевірки слідчим суддею віднесено до компетенції саме слідчого судді.

Суб'єкт владних повноважень, якому слідчим суддею доручено проведення перевірки, ні нормами Кримінального процесуального кодексу України, ні положеннями Податкового кодексу України, не уповноважено самостійно передавати повноваження щодо здійснення перевірки іншому суб'єкту владних повноважень. В протилежному випадку, такі дії суб'єкта порушують дискреційні повноваження слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року проведення позапланової перевірки доручено співробітникам Державної фіскальної служби України у строки, встановлені Податковим кодексу України.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.08.2017 року №1261 на підставі ухвали слідчого судді від 26.07.2017 року прийнято не Державною фіскальною службою України, а ГУ ДФС у Сумській області.

Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , яким набрано чинності з 01.01.2017 року (за виключенням окремих статей) та яким внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи, пунктом 8 розділу I вказаного Закону доповнено Податковий кодекс України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункт 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т. ч. видано наказ про проведення перевірки, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Також, відповідно до пункту 1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджених наказом ДФС від 12.10.2016 року № 856 визначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ОВПП), до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, про що зазначено у Листі Державної фіскальної служби України від 17.01.2017 року № 1005/7/99-99-14-03-03-17.

Отже, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва уповноважено здійснювати перевірку саме співробітників відповідних структурних підрозділів ДФС, яким надано такі повноваження.

Водночас, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к проведення документальної позапланової перевірки позивача доручено саме співробітникам ДФС України, ГУ ДФС у Сумській області не мало правових підстав для винесення оскаржуваного наказу на проведення перевірки позивача, проведення такої перевірки та оформлення її результатів.

Викладене свідчить про те, що ДФС України та ГУ ДФС у Сумській області не дотримано вимог ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к під час її виконання, а саме призначення та проведення перевірки іншим контролюючим органом, ніж це визначено слідчим суддею.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 року у справі № 820/4482/17.

Крім того, суд зазначає, що положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі якого прийнято наказ ГУ ДФС у Сумській області № 1261 від 21.08.2017 року № 1261, містить імперативний припис щодо обов'язку контролюючого органу провести документальну позапланову перевірку у випадку отримання рішення слідчого судді про призначення перевірки.

Суд також звертає увагу, що відповідачі не скористалися правом звернутись до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням про зміну контролюючого органу, якому доручається проведення перевірки, або про роз'яснення рішення суду.

Між іншим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності передання повноважень на призначення проведення перевірки позивача шляхом винесення оскаржуваного наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо передачі Головному управлінню ДФС у Сумській області повноважень на здійснення, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к, документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД , та позовної вимоги в частині визнання протиправним наказу ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652, та зокрема, скасування наказу від 21.08.2017 року №1261; визнання протиправними дій ГУ ДФС у Сумській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к та наказу ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року № 1261 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року валютного законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року та оформлення результатів такої перевірки у формі Акта від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222, суд зазначає наступне.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к, на яку посилається ГУ ДФС у Сумській області в наказі, слідчим суддею надано саме дозвіл на проведення співробітниками ДФС України документальної позапланової перевірки позивача.

Суд звертає увагу на те, що вказаною ухвалою слідчого суді не призначено перевірку платника податків, як це передбачено положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а лише надано дозвіл на її проведення силами відповідного податкового органу.

Поняття надати дозвіл на проведення перевірки податковим органом, про що зазначено в ухвалі слідчого судді, не є тотожним поняттю призначити перевірку судом, що регламентується положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

В той же час, серед виключних обставин, передбачених статтею 78 ПК України, за яких передбачено здійснення документальних позапланових перевірок, підстава, як рішення слідчого судді про надання дозволу на призначення/проведення перевірки - відсутня.

Таким чином, за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України є безпідставним, оскільки вказана норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснено перевірку, а саме, таку перевірку перш за все, повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.

Наказ ГУ ДФС у Сумській області про проведення перевірки позивача не узгоджується із вищевказаними вимогами законодавства щодо виключних випадків проведення документальних позапланових перевірок.

Зазначена позиція суду щодо виключних випадків, підстав та порядку проведення перевірок податковими органами узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 19.04.2017 року по справі №813/1007/16 та від 17.05.2017 року по справі № 818/545/16.

Положеннями статті 21 ПК України визначено обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Отже, органи фіскальної служби та їх посадові особи при вчинені відповідних дій, прийнятті рішень, у тому числі, наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України. Зазначене є правомірним очікуванням в світлі практики Європейського суду з прав людини.

В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини у справі Полторацький проти України від 29.04.2003 року (заява № 38812/97) зазначається, що державні органи повинні діяти відповідно до закону , що означає те, що діяльність державних органів повинна бути передбачувана для особи, тобто особа повинна бути здатна передбачити наслідки діяльності державних органів для себе. Аналогічні висновки Європейського суду з прав людини зазначено в пункті 27 Остаточного рішення у справі Крюслін проти Франції від 24.04.1990 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ювіг проти Франції .

Встановлені судом обставини є свідченням того, що у ГУ ДФС у Сумській області були відсутні підстави для винесення оскаржуваного наказу від 21.08.2017 року № 1261, для проведення на підставі цього наказу документальної позапланової виїзної перевірки позивача та оформлення результатів такої перевірки у формі Акту від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222.

З урахуванням всіх вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що проведення податкової перевірки не уповноваженим органом вказує не лише на протиправність наказу про проведення перевірки, а й дій контролюючого органу щодо проведення такої перевірки та оформлення її результатів.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Сумській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к та наказу ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року № 1261 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року та оформлення результатів такої перевірки у формі Акта від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222, підлягають задоволенню.

Щодо протиправності оскаржуваних наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261 у зв'язку з надходженням ухвали слідчого судді від 26.07.2017 року призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Брайтон ЛТД з 21.08.2017 року з питань дотримання податкового законодавства на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 01.01.2008 року по 31.12.2016 року, за клопотанням прокурора другого відділу процесуального керівництва слідчих Генеральної прокуратури України Ковальова І.І. (кримінальне провадження від 06.06.2017 року №42017000000001823). Встановлено термін перевірки 5 робочих днів.

Так, оскаржувані накази ГУ ДФС України у Сумській області від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652 винесено на підставі наказу ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року № 1261 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який судом визнано протиправним, з огляду на що, зазначені накази також є протиправними.

Крім іншого, судом звернуто увагу на те, що у наказі від 21.08.2017 року № 1261 зазначено кримінальне провадження, у межах якого надано дозвіл проводити перевірку ухвалою слідчого судді, від 06.06.2017 року за №42017000000001823, в той час, як у наказі від 23.08.2017 року №1276 зазначено кримінальне провадження від 13.11.2014 року №42014000000001261.

Із змісту ухвали слідчого судді встановлено, що дозвіл на перевірку (призначену в подальшому наказом ГУ ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261) надано у межах кримінального провадження від 06.06.2017 року за №42017000000001823.

Отже, слід дійти висновку, що наказ від 23.08.2017 року №1276 є протиправним також з тієї підстави, що не уповноваженим органом відкладено термін проведення оскаржуваної перевірки не у межах кримінального провадження, в якому постановлено ухвалу слідчого судді від 26.07.2017 року.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652, суд зазначає наступне.

Судом встановлено протиправність оскаржуваних наказів щодо призначення, організації перевірки позивача та оформлення її результатів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наведені обставини могли б слугувати підставою для недопуску працівників відповідача до перевірки, проте позивач правом не допуску посадових осіб контролюючого органу не скористався.

Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 року №21-25а10, у разі коли платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на стадії допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині скасування оскаржуваних наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652 задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку безпосередньо порушенням, встановленим відповідачем в ході проведення перевірки та покладеним в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Щодо відносин з ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та виконання зобов'язань третіх осіб згідно договору поруки , суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222 , встановлені порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України від 02.12.2010 року № 2755- VI, із змінами та доповненнями (в редакції, яка була чинна в перевіреному періоді) , в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 80 568 259 грн. за 2016 рік.

На думку відповідачів , ТОВ Брайтон ЛТД включено до розрахунку фінансового результату витрати, що не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю, що призвело до завищення фінансового результату (збитку) на суму 80 568 259 грн. у податковій декларації з податку на прибуток за 2016 рік.

За наслідками Акту ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0004521405 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 80 568 259,00 грн.

Так між ТОВ Брайтон ЛТД та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (далі також - Банк) з використанням електронного цифрового підпису укладено Кредитний договір від 26.10.2016 року № 416104Г. За умовами цього Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позивачу відновлювальну кредитну лінію, ліміт кредитного договору: 4 100 000 000 грн. на наступні цілі: фінансування поточної діяльності підприємства. Термін повернення кредиту - до 28.10.2024 року. За користування кредитом позивач сплачує відсотки за фіксованою ставкою в розмірі 10,5% річних. Додатковою угодою до кредитного договору суму ліміту збільшено до 1 410 000 000 грн. Додатковою угодою до Кредитного договору змінено термін повернення кредиту - до 28.11.2017 року .

На підтвердження видачі кредиту ПАТ КБ ПРИВАТБАНК на рахунок ТОВ БРАЙТОН ЛТД у сумі 3 942 491 538,43 грн. позивачем надано платіжні доручення.

Також, між ТОВ Брайтон ЛТД та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК укладено з використанням електронного цифрового підпису (печатки) наступні договори поруки: від 26.10.2016 року № 4О12289И/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ (код ЄДРПОУ 37070733) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитному договору від 01.11.2012 року № 4О12289И; від 26.10.2016 року № 4М12137И/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ТОВ МОНДОРО (код ЄДРПОУ 37283442) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитному договору від 07.05.2012 року № 4М12137И; від 26.10.2016 року № 4А15119И/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ (код ЄДРПОУ 39813729) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитному договору від 17.02.2015 року № 4 А15119И; від 26.10.2016 року № 4У12304И/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ТОВ УЖНАФТА (код ЄДРПОУ 36908372) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитному договору від 15.11.2012 року № 4У12304И; від 26.10.2016 року № 4П15117И/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ТОВ ПАВЛІС (код ЄДРПОУ 37282627) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитному договору від 16.12.2015 року № 4П15117И; від 28.10.2016 року 4У13134Д/П , відповідно до якого , ТОВ Брайтон ЛТД виступає поручителем перед ПАТ КБ ПРИВАТБАНК за виконання ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА (код ЄДРПОУ 00152307) своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами по кредитним договорам від 06.03.2013 року № 4У13134Д та від 14.02.2014 року № 4У14065Д.

Позивачем зазначено, що отримані кредитні кошти ТОВ Брайтон ЛТД , на виконання умов вказаних вище Договорів поруки та вимог про погашення заборгованості від 31.10.2016 року, перераховано на адресу ПАТ КБ ПРИВАТБАНК на загальну суму 3 942 491 538,43 грн. на підставі платіжних доручень, як погашення заборгованості наступних підприємств: ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ на суму 580 633 000,08 грн. згідно з платіжним дорученням № 432, ТОВ МОНДОРО на суму 638 624 222,64 грн. згідно з платіжним дорученням № 430, ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ на суму 1 115 555 474,34 грн. згідно з платіжним дорученням №431, ТОВ УЖНАФТА на суму 604 751563,07 грн. згідно з платіжним дорученням №429, ТОВ ПАВЛІС на суму 597 703 192,78 грн. згідно з платіжним дорученням №433, ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА на суму 405 224 085,19 грн. згідно з платіжними дорученнями № 435 та № 436.

Сума нарахованих відсотків за кредитним договором від 26.10.2016 року № 416104Г у розмірі 71 293 388,65 грн. відображено позивачем за кредитом рахунку бухгалтерського обліку 6841 Розрахунки за нарахованими відсотками та віднесена на рахунок 95.1 Відсотки за кредит . Нараховані відсотки по Кредитному договору також відображені позивачем у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік у рядку 2180 Інші операційні витрати вищезазначеного Звіту. На підтвердження перерахування відсотків за кредитним договором позивачем надано платіжні доручення.

З приводу вказаного контролюючим органом зазначено, що залучені кошти по Кредитному договору коштів використано всупереч умовам їх надання, не для фінансування діяльності пов'язаної з продажем паливно-мастильних матеріалів, а саме з метою не пов'язаною з господарською діяльністю підприємства, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу, згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати у певний проміжок часу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду від 30.01.2018 року у справі № 2а-1670/7883/12 .

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 року по справі № 816/4226/13-а дійшов до висновку, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК України, які надають платнику податку право зменшити оподатковуваний доход на суму витрат. Встановлення законодавцем такої податкової преференції має на меті стимулювання ділової активності суб'єктів господарської діяльності. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди (витрат, податкового кредиту).

Як зазначено позивачем, укладення кредитних договорів та договорів поруки є лише передумовою настання економічної вигоди для позивача у вигляді отримання можливості стягнення із ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ , ТОВ МОНДОРО , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ , ТОВ УЖНАФТА , ТОВ ПАВЛІС та ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА сум грошових коштів або майна, що суттєво перевищує розмір фактичної заборгованості. Позитивна різниця між сумою зобов'язань за кредитними договорами та загальною сумою забезпечення виконання боржниками своїх зобов'язань дозволяє позивачу досягти мети своєї господарської дії, яка полягає в реалізації права кредитора на звернення стягнення на передане в забезпечення по кредитним договорам майно. Отримані позивачем кошти від реалізації такого майна повинні бути направлені на погашення кредиту та відсотків за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , сплату податків та зборів, фінансування власної господарської діяльності тощо.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Положеннями частини другої статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Одним із загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом (стаття 6 Господарського кодексу України).

У силу статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту абзацу 3 частини першої статті 6, частини першої статті 43 Господарського кодексу України випливає, що свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст. 44 Господарського кодексу України).

З наведених норм чітко вбачається, що свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно на власний ризик здійснювати з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання, а, отже, господарської діяльності.

Крім того , позивачем , у межах наданих йому прав щодо збирання доказів, що свідчать на його корить, надано висновок аудиторської консультації ТОВ УКРАЇНСЬКА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА , від 02.08.2018 року № 211, з приводу того, що операції ТОВ Брайтон ЛТД із залучення кредитних коштів і сплатою відсотків за користування кредитними коштами пов'язані із господарською діяльністю підприємства, а погашення заборгованостей ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ , ТОВ МОНДОРО , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ , ТОВ УЖНАФТА , ТОВ ПАВЛІС та ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА за договорами поруки не є нецільовим використанням коштів.

При цьому , ТОВ Брайтон ЛТД могло отримати економічну вигоду та прибуток, у випадку звернення стягнення на заставне майно в зв'язку з не виконанням зобов'язань боржниками, за умови, що сума заставного майна ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ , ТОВ МОНДОРО , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ , ТОВ УЖНАФТА , ТОВ ПАВЛІС та ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА перевищує суму боргових зобов'язань (3 942 491 538,43грн. / 11 363 305 495,00 грн.), які погашено ТОВ Брайтон ЛТД .

Як вбачається з Висновку експерта, проведеним дослідженням підтверджено, що укладання кредитного Договору та Договорів поруки, як таке, що здійснене з метою досягнення ТОВ Брайтон ЛТД економічного ефекту (економічної вигоди) у вигляді отримання можливості стягнення ТОВ МИГОРА та ТОВ ОЙЛСТРІМ сум грошових коштів або майна, що суттєво перевищує розмір фактичної заборгованості.

Розмір економічної вигоди ТОВ Брайтон ЛТД , у випадку здійснення стягнення із майна ТОВ ОЙЛ-ПРАЙМ , ТОВ МОНДОРО , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙД ОІЛ , ТОВ УЖНАФТА , ТОВ ПАВЛІС та ПАТ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ УКРТАТНАФТА грошових коштів або майна, становив би (8 702 346 000,00 грн. - 4 513 232 426,98 - 86 879 724,22) 4 102 233 849,78 грн.

Окрім того , з висновку аудиторської консультації від 02.08.2018 року № 211 та висновку судово-економічної експертизи від 21.09.2018 року № 62/7 встановлено, що висновки ГУ ДФС у Сумській області, викладені в Акті від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222, щодо виявлених порушень у тому числі пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та статті 135 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-ІV (із змінами і доповненнями), ТОВ Брайтон ЛТД щодо включення до розрахунку фінансового результату у якості витрат сплачених відсотків за кредитним договором, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 4 928 412,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 80 568 259,00 грн. , нормативно та документально не підтверджуються.

З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин спірної операції, суд дійшов висновку, що операції із залученням кредитних коштів позивачем пов'язані із провадженням ним господарської діяльності та спрямовані на отримання прибутку. Натомість, відповідачем 2, як суб'єктом владних повноважень , не надано суду достатніх доказів на підтвердження правильності власних висновків щодо включення витрат за вказаною операцією до розрахунку фінансового результату, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 року №0004521405 .

Щодо взаємовідносин ТОВ Брайтон ЛТД з контрагентами ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ , ТОВ ФІЛОМЕЛЬ , суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (в редакції, яка була чинна у перевіреному періоді), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року на суму 4 928 412,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.1 статті 187, підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (в редакції, яка була чинна у перевіреному періоді), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у зв'язку із неможливістю реального здійснення господарських операцій ТОВ Брайтон ЛТД при отриманні товарів від ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ , ТОВ ФІЛОМЕЛЬ .

Судом встановлено, що в перевіреному періоді основним видом діяльності ТОВ Брайтон ЛТД є роздрібна торгівля нафтопродуктами, а також роздрібна торгівля з реалізації пального на автозаправних станціях ТОВ Брайтон ЛТД у Сумській області. Для здійснення своєї діяльності , ТОВ Брайтон ЛТД укладено договори оренди автозаправних станцій із відповідним обладнанням. На підтвердження передачі автозаправних станцій та обладнання позивачем надано до договорів акти приймання-передачі.

Для проведення розрахункових операцій за готівкові кошти , через автозаправні станції ТОВ Брайтон ЛТД зареєстровано реєстратори розрахункових операцій.

Для проведення господарської діяльності з реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС , між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС укладено договір поставки від 10.05.2016 року № ДФ05-0030, відповідно до якого , ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС (Постачальник) , зобов'язується передати у власність ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договорів. Додатковим угодами до договорів поставки Сторонами узгоджено характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо. Відповідно до умов укладеного договору , поставка здійснювалась на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

До вище зазначеного договору поставки між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС укладено Додаткову угоду від 10.05.2016 року № ДФ-160531000117, відповідно до якої сторони узгодили, що ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС зобов'язується поставити на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець) прийняти бензин автомобільний А-92-Євро виду ІІ класу С код УКТЗЕД 2710124192 у кількості 69,831 тон загальною вартістю 1 784 880,36 грн., у тому числі ПДВ 297 480,06 грн.

ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС передано, а ТОВ Брайтон ЛТД прийнято на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належить ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) відповідні нафтопродукти за актом приймання-передачі від 31.05.2016 року № 160531000117 бензину автомобільний А-92-Євро виду ІІ класу С код УКТЗЕД 2710124192 у кількості 69,831 тон загальною вартістю 1 784 880,36 грн., у тому числі ПДВ 297 480,06 грн.

На підставі складеної та зареєстрованої ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС податкової накладної від 31.05.2016 року № 60, ТОВ Брайтон ЛТД сформувало податковий кредит у розмірі 297 480,06 грн. і в подальшому відобразило його в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.

ТОВ Брайтон ЛТД укладено з ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ договори поставки нафтопродуктів, відповідно до умов яких ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договорів. Додатковим угодами до договорів поставки Сторони узгодили характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо. Відповідно до умов укладених договорів поставка здійснювалась на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у додаткових угодах до договорів.

Так, між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ укладено договір поставки від 01.07.2016 року № ФП-0026 та додаткову угоду до нього від 01.07.2016 року № ФП-160731000004, відповідно до якої сторони узгодили, що ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ зобов'язується поставити на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець) прийняти бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 460,458 тон загальною вартістю 12 211 346,16 грн., у тому числі ПДВ 2 035 224,36 грн.

ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ передано, а ТОВ Брайтон ЛТД за актом приймання-передачі від 31.07.2016 року № ФП-160731000004 бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 460,458 тон загальною вартістю 12 211 346,16 грн., у тому числі ПДВ 2 035 224,36 грн.

Між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ укладено договір поставки від 01.08.2016 року № ФП-0012 та додаткову угоду до нього від 01.08.2016 року №ФП-0012, відповідно до якої сторони узгодили, що ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ зобов'язується поставити на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець) прийняти бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 227,459 тон загальною вартістю 6 004 917,60 грн., у тому числі ПДВ 1 000 819,60 грн., А-95-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 72,009 тон загальною вартістю 1 939 922,46 грн., у тому числі ПДВ 323 320,41 грн., А-95-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 4,497 тон загальною вартістю 121 149,18 грн . , у тому числі ПДВ 20 191,53 грн.

ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ передано, а ТОВ Брайтон ЛТД за актом приймання-передачі від 30.11.2016 року №ФП-161130000015 бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 227,459 тон загальною вартістю 6 004 917,60 грн., у тому числі ПДВ 1 000 819,60 грн., А-95-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 72,009 тон загальною вартістю 1 939 922,46 грн., у тому числі ПДВ 323 320,41 грн., А-95-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 4,497 тон загальною вартістю 121 149,18 грн . , у тому числі ПДВ 20 191,53 грн.

Всього за договорами ТОВ Брайтон ЛТД придбано та отримано у ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ товару на загальну суму 20 277 335,40 грн., у тому числі ПДВ 3 379 555,90 грн.

У вище зазначених договорах, додаткових угодах та актах містяться реквізити, печатки, а також підписи від імені представників сторін.

На підставі складених та зареєстрованих ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ податкових накладних від 31.07.2016 року № 4 та від 31.08.2016 року № 7, ТОВ Брайтон ЛТД сформувало податковий кредит у розмірі 3 379 555,90 грн. і в подальшому відобразило його в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Для проведення господарської діяльності з реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ АМПЕРАЖ укладено договір поставки від 31.10.2016 року № АЖ-0010, відповідно до якого ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договорів. Додатковим угодами до договорів поставки Сторони узгодили характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо. Відповідно до умов укладеного договору поставка здійснювалась на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

До вище зазначеного договору поставки між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ АМПЕРАЖ укладено Додаткову угоду від 01.11.2016року № АЖ-161130000010, відповідно до якої сторони узгодили, що ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ зобов'язується поставити на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець) прийняти бензин автомобільний А-92-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 379,008 тон загальною вартістю 10 255 956,48 грн., у тому числі ПДВ 1 709 326 грн., А-95-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 148,328 тон загальною вартістю 4 049 354,40 грн., у тому числі ПДВ 674 892,40 грн., дизельне пальне ДП-Арк-Євро-5-ВО код УКТЗЕД 2710194300 у кількості 292,516 тон загальною вартістю 6 406 100,40 грн., у тому числі ПДВ 1 067 683,40 грн.

ТОВ АМПЕРАЖ передано, а ТОВ Брайтон ЛТД прийнято на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належить ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) за актом приймання-передачі від 30.11.2016 року № АЖ-161130000010 бензин автомобільний А-92-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 379,008 тон загальною вартістю 10 255 956,48 грн., у тому числі ПДВ 1 709 326 грн., А-95-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 148,328 тон загальною вартістю 4 049 354,40 грн., у тому числі ПДВ 674 892,40 грн., дизельне пальне ДП-Арк-Євро-5-ВО код УКТЗЕД 2710194300 у кількості 292,516 тон загальною вартістю 6 406 100,40 грн., у тому числі ПДВ 1 067 683,40 грн.

На підставі складеної та зареєстрованої ТОВ АМПЕРАЖ податкової накладної від 30.11.2016 року № 10, ТОВ Брайтон ЛТД сформовано податковий кредит у розмірі 3 451 901,88 грн. , і , в подальшому, відображено його в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.

Для проведення господарської діяльності з реалізації нафтопродуктів через мережу АЗС між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ укладено договір поставки від 01.07.2016 року № ФІ-0009, відповідно до якого ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договорів. Додатковим угодами до договорів поставки Сторони узгодили характеристики нафтопродуктів її вартість, тощо. Відповідно до умов укладеного договору поставка здійснювалась на умовах: ЕХW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

До вище зазначеного договору поставки між ТОВ Брайтон ЛТД та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ укладено Додаткову угоду від 01.07.2016 року № АЖ-160731000001, відповідно до якої сторони узгодили, що ТОВ ФІЛОМЕЛЬ зобов'язується поставити на умовах EXW - резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а ТОВ Брайтон ЛТД (Покупець) прийняти бензин автомобільний А-95-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 45,000 тон загальною вартістю 1 212 300 грн., у тому числі ПДВ 202 050,00 грн.

ТОВ ФІЛОМЕЛЬ передано, а ТОВ Брайтон ЛТД прийнято на умовах EXW - (Резервуари нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ і інших нафтобаз, що належить ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) за актом приймання-передачі від 31.07.2016 року №ФІ-160731000001 бензин автомобільний А-95-Євро 4-Е5 код УКТЗЕД 2710124513 у кількості 45,000 тон загальною вартістю 1 212 300 грн., у тому числі ПДВ 202 050,00 грн.

На підставі складеної та зареєстрованої ТОВ ФІЛОМЕЛЬ податкової накладної від 31.07.2016 року № 8, ТОВ Брайтон ЛТД сформовано податковий кредит у розмірі 202 050,00 грн. , і , в подальшому, відображено його в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.

Судом встановлено, що на виконання умов укладених договорів поставки , передача позивачем придбаних у ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ нафтопродуктів (бензину, дизельного пального) відбувалась на нафтобазах ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ із подальшою передачею на зберігання.

За результатами наданих послуг та на виконання умов договору зберігання від 30.11.2016 року №5431 між ТОВ Брайтон ЛТД та ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ складено протоколи узгодження ціни, акти приймання-передачі наданих послуг зберігання від 31.05.2016 року №05343 за травень 2016 року, від 30.06.2016 року №06312 за червень 2016 року, від 31.07.2016 року №07294 за липень 2016 року, від 31.08.2016 року №08308 за серпень 2016 року, від 30.09.2016 року №09377 за вересень 2016 року, від 31.10.2016 року №10344 за жовтень 2016 року, від 30.11.2016 року №11309 за листопад 2016 року, від 31.12.2016 року №12367 за грудень 2016 року.

Крім того , позивачем надано підтвердження оплати послуг із зберігання нафтопродуктів платіжні доручення від 06.07.2016 року №81 на суму 56800,00 грн., від 05.08.2016 року №123 на суму 123200,00 грн., від 18.08.2016 року №239 на суму 121300,00 грн., від 07.10.2016 року №355 на суму 53100,00 грн., від 07.11.2016 року №451 на суму 91800 грн., від 21.11.2016 року №500 на суму 43692,82 грн., від 14.12.2016 року №576 на суму 20907,18 грн.

Судом встановлено, що відвантаження належних позивачу нафтопродуктів ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС здійснювалось з нафтобази ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ , що належить ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

В свою чергу, перевезення нафтопродуктів з наведених вище нафтобаз на автозаправні станції позивача здійснювалось підприємством, що має відповідну ліцензію і надає послуги з перевезення вантажів, а саме ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 36093194) відповідно до договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.05.2016 року №36 та додаткової угоди від 30.06.2016 року № 1, на підтвердження чого , позивачем надано акти здачі-приймання виконаних робіт, докази оплати за надані послуги, а також товарно-транспортні накладні, які оформлено відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до укладеного договору та додаткової угоди , вартість послуг перевезення складає 13 грн. 26. коп. за 1 (один) кілометр, тобто вартість наданих послуг перевезення розраховується виходячи з кількості кілометрів, які проїжджає транспортний засіб для перевезення товару.

На підтвердження перевезення нафтопродуктів позивачем надано акти здачі-прийомки виконаних робіт від 30.06.2016 року №АР-0000476 за червень 2016 року, від 31.07.2016 року №АР-0000504 за липень 2016 року, від 31.08.2016 року №АР-0000600 за серпень 2016 року, від 30.09.2016 року №АР-0000682 за вересень 2016 року, від 31.10.2016 року №АР-0000720 за жовтень 2016 року, від 30.11.2016 року №АР-0000790 за листопад 2016 року, від 31.12.2016 року №АР-0000864 за грудень 2016 року.

До актів здачі-приймання виконаних робіт додаються реєстри маршрутів з нафтобаз ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ у Сумській області, що належать ПАТ ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ на правах власності, або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів, а саме з нафтобази ТОВ ЕКВІТА (м. Кременчук, проїзд Галузевий, 80), до автозаправних станцій, що орендовано ТОВ Брайтон ЛТД .

На підтвердження оплати наданих послуг позивачем надані платіжні доручення від 08.07.2016 року №100 на суму 147500,40 грн., від 22.07.2016 року №137 на суму 325512,00 грн., від 12.08.2016 року №218 на суму 352 721,30 грн., від 22.09.2016 року №317 на суму 320 286,02 грн., від 20.10.2016 року № 388 на суму 234 911,10 грн., від 21.10.2016 року № 405 на суму 128418,20 грн., від 07.11.2016 року №454 на суму 300000,00 грн., від 21.11.2016 року №505 на суму 24843,48 грн., від 07.12.2016 року №546 на суму 300000,00 грн., від 29.12.2016 року № 36 на суму 200000,00 грн.

До матеріалів справи позивачем також надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт реалізації нафтопродуктів, придбаних у ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ в повному обсязі підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наданими копіями договорів поставки нафтопродуктів, додаткових угод до договорів поставки нафтопродуктів, актів приймання - передачі нафтопродуктів, податкових та видаткових накладних, договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, актів здачі-приймання виконаних робіт, платіжних доручень (на підтвердження оплати вартості придбаних нафтопродуктів та послуг автотранспортних підприємства з перевезення нафтопродуктів), журналів-ордерів та відомостей по рахункам .

Дослідивши докази, які підтверджують фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ , беручи до уваги доводи позивача та відповідачів, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до приписів пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з положеннями пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту відповідної статті Кодексу.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ) .

Згідно абзацу 3 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно з абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом частин першої, другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.1 розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, передбачено, що положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Згідно пунктом 1.2 розділу 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88 (далі також - Положення), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 розділу 2 Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 розділу 2 Положення передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (далі також - П(С)БО 16), яким визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу, на підставі яких здійснено висновки акту перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом з урахуванням умов спірних правовідносин.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено, що вказані документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій та засвідчують фактичний рух активів між задекларованими учасниками.

При цьому, суд враховує, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платника не наділено повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

За умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 року у справі № 4842/11/2670.

Також, у пункті 13 постанови від 24.04.2018 року по справі № 813/8500/13-а Верховним Судом викладено правову позицію, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними .

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17 та від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, оскільки вони перебувають поза межами його впливу.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Більше того, суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Суд дійшов висновку, що заниження ТОВ Брайтон ЛТД від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та заниження податку на прибуток за 2016 рік, що виникли внаслідок невключення у 2016 році ТОВ Брайтон ЛТД до складу іншого доходу вартості безоплатно отриманого товару (нафтопродуктів) від Постачальників ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС на суму 1 487 400,40 грн., ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ на суму 16 897 779,50 грн., ТОВ АМПЕРАЖ на суму 17 259 509,40 грн., ТОВ ФІЛОМЕЛЬ на суму 1 010 250,00 грн. за операціями з постачання останнім товару (натфопродуктів), а також заниження від'ємного значення з ПДВ внаслідок вищезазначених порушень з придбання нафтопродуктів у постачальників ТОВ ДЕЛЬТА ФОКС , ТОВ ФІЛІН ПРАЙМ , ТОВ АМПЕРАЖ та ТОВ ФІЛОМЕЛЬ , нормативно та документально не підтверджуються.

Окрім того , суд бере до уваги той факт, що взаємовідносини позивача з контрагентами ТОВ Дельта Фокс та ТОВ Філін Прайм вже були предметом податкової перевірки Головного управління ДФС у Сумській області, за результатами якої було складено Акт від 06.12.2016 року № 235/14-07/3964138/60 за відповідний період, та, крім іншого, результати перевірки були предметом судового розгляду у справі №818/400/ .

До матеріалів справи позивачем долучено постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 818/400/17, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2017 року, якою задоволено адміністративний позов ТОВ "Брайтон ЛТД" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У цьому рішенні Сумського окружного адміністративного суду зазначено, що … в акті перевірки не відображено фактичних обставин справи та не містить чіткого обґрунтування і доказів порушення ТОВ Брайтон ЛТД податкового законодавства, оскільки акт перевірки не містить доказів: неможливості реального здійснення ТОВ Брайтон ЛТД господарських операцій з ТОВ Дельта Фокс , ТОВ Філін Прайм з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг; фактичного нездійснення ТОВ Дельта Фокс , ТОВ Філін Прайм , підприємницької діяльності саме в період операцій з ТОВ Брайтон ЛТД , відсутності у них саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій з ТОВ БАЕР ГРУП , зокрема, відсутності кваліфікованого персоналу, основних фондів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; відсутності у ТОВ Брайтон ЛТД , взаємозв'язку між укладеними з ТОВ Дельта Фокс , ТОВ Філін Прайм , договорами та використанням їх у господарській діяльності товариства; здійснення ТОВ Брайтон ЛТД операцій без ділової мети та обліку операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, з умислом завдати шкоду інтересам держави; відсутності, дефектності, недійсності та/або недостатності первинних документів, наданих ТОВ Брайтон ЛТД до перевірки. .

Отже, враховуючи встановлені обставини, висновки ГУ ДФС у Сумській області в цій частині, викладені у Акті перевірки, є протиправними.

Щодо відсутності складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, суд зазначає наступне .

Відповідно до Акту перевірки, за порушення пункту 201.2, пункту 201.4, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, ТОВ Брайтон ЛТД повинен складати податкові накладні на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) або за щоденними підсумками операцій на кінцевого споживача, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у 2-звіті за підсумками дня, на загальну суму ПДВ 12 155 972,18 грн. із кодуванням 100000000000 та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, визначені пунктом 201.10 Кодексу, в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на строк понад 180 календарних днів на загальну суму ПДВ 12 155 972,18 грн.

На підставі зазначеного висновку , ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення рішення від 14.03.2018 року № 0000901405, яким застосовано до ТОВ Брайтон ЛТД штрафну санкцію у розмірі 6 077 986,1 грн.

Відповідно до вимог ПК України та Митного кодексу України для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 (далі також - Порядок 727) .

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 передбачено, що акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

Пунктом 3 Розділу II Порядку № 727 передбачено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 5 Розділу II Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу III Порядку № 727 встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і ст. законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Всупереч положенням цього Порядку, Акт перевірки не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень, а саме не реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, у розділі ІV. Висновок Акту відсутній відповідний висновок, за який встановлено порушення позивачем податкового законодавства в цій частині, а , отже , відсутній зв'язок між актом та податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2018 року №0000901405, що вказує на його протиправність.

Отже, з аналізу первинної документації, норм чинного законодавства та особливостей спірних господарських операцій встановлюється їх реальність, що підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: актами приймання - передачі нафтопродуктів, податковими накладними, платіжними дорученнями, якими підтверджується оплата придбаних нафтопродуктів.

Відтак, фактичні обставини об'єктивно засвідчують правомірність віднесення позивачем відповідних сум до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В свою чергу, ГУ ДФС у Сумській області не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції Позивача з контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, що вказує на помилковість висновків контролюючого органу про вчинення позивачем порушень податкового законодавства та неправомірного формування податкового кредиту на суму ПДВ по взаємовідносинам із вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, суд зауважує, що в Акті перевірки відсутнє посилання на рішення суду у цивільній чи господарській справі, вирок суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реальності здійснення господарської діяльності контрагентів .

Також , суд зазначає, що позивачем , у межах наданих йому прав щодо збирання доказів, що свідчать на його користь, надано висновок аудиторської консультації ТОВ УКРАЇНСЬКА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА від 02.08.2018 року № 211 та висновок судово-економічної експертизи Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 21.09.2018 року № 62/7, відповідно до яких встановлено, що висновки акту перевірки від 10.11.2017 року № 3508/18-28-14-05-20/39641380/222 щодо виявлених порушень в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, за виключенням порушень, скасованих рішенням Державної фіскальної служби України від 23.02.2018 року №6911/6/99.99.11.01.01-25 та порушень щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних , нормативно та документально не підтверджуються.

У зв'язку з тим, що ГУ ДФС у Сумській області не надано суду доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року №0004521405, від 30.11.2017 року №0004511405, від 14.03.2018 року №0000911405, від 14.03.2018 року №0000901405, від 14.03.2018 року №0000891405 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України при винесенні рішення від 23.02.2018 року №6911/6/99.99.11.01.01-25, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.8 вказаної статті контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Водночас, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами пункту 8 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

З огляду на викладене вище, дії або рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі дії або рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що податковим органом залишено скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Отже, вказане рішення саме по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право , або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, рішення про результати розгляду скарги безпосередньо не порушують права та інтереси позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідачами, на виконання наведених вимог Кодексу, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду належних і достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності вчинених дій та винесених оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на викладене, позовні вимоги, які розглянуто судом по суті, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що за подання первинної позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір: відповідно до платіжного доручення від 04.04.2018 року №331 у розмірі 616 700, 00 грн. (за майнові вимоги) грн., відповідно до платіжних доручень від 04.04.2018 року №332 та №335 за дві немайнові вимоги сплачено за кожну по 1762, 00 грн.

За подання заяви про зміну позовних вимог від 02.10.2018 року у зв'язку з пред'явленням ще двох позовних вимог немайнового характеру, відповідно до квитанції №1 від 02.10.2018 року позивачем сплачено 3 524,00 грн. (по 1762, 00 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру).

Так, позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652 судом задоволено в частині визнання протиправності таких наказів.

Водночас, з огляду на те, що судом встановлено протиправність дій відповідачів щодо видання таких наказів, здійснення на їх підставі перевірки та оформлення її результатів, суд дійшов висновку, що в цій частині сплачений збір за позовну вимогу про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДФС України у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652, яку задоволено частково, підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі в сумі 1762, 00 грн.

Між тим, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 23.02.2018 року №6911/6/99.99.11.01.01-25 в частині залишення без задоволення скарги ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) та податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС в Сумській області №0004521405 та № 0004511405 від 30.11.2017 року - без змін, відмовлено.

З огляду на викладене, сплачена сума судового збору за цю немайнову вимогу у розмірі 1762,00 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно сплачену суму судового збору у розмірі 621 986, 00 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо передачі Головному управлінню ДФС у Сумській області повноважень на здійснення на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою Брайтон ЛТД (ЄДРПОУ 39641380).

3. Визнати протиправними накази Головного управління ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року №1261, від 23.08.2017 року №1276, від 30.10.2017 року №1652.

4. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД (ЄДРПОУ 39641380) на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року по справі № 757/43187/17-к та наказу Головного управління ДФС у Сумській області від 21.08.2017 року № 1261 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Брайтон ЛТД (код ЄДРПОУ 39641380) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 16.02.2015 року по 31.12.2016 року та оформлення результатів такої перевірки у формі Акта від 10.11.2017 року № 3507/18-28-14-05-20/39641380/222.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 30.11.2017 року №0004521405, від 30.11.2017 року №0004511405, від 14.03.2018 року №0000911405, від 14.03.2018 року №0000901405, від 14.03.2018 року №0000891405.

6. В інший частині відмовити.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брайтон ЛТД (40000, місто Суми, провулок 9 травня, будинок 13, 3 поверх, код ЄДРПОУ 39641380) суму сплаченого судового збору у розмірі 621 986,00 грн. (шістсот двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40030, м. Суми, вул. Покровська площа, 2, Код ЄДРПОУ 39456414) та Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) солідарно.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 294, 296, 297 КАС України.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БРАЙТОН ЛТД (40000, місто Суми, Провулок 9 травня, будинок 13, 3 поверх, код ЄДРПОУ 39641380);

Відповідач 1: Головне управління ДФС у Сумській області (40 030, м. Суми, вул. Покровська площа, 2, код ЄДРПОУ 39456414);

Відповідач 2: Державна фіскальна служба України (04655, м. Київ-53, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Повне рішення складено 26.04.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна


Дата ухвалення рішення	24.04.2019
Оприлюднено	02.05.2019
Номер документу	81476069
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправними дій, протиправними та скасування наказів, скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 року

Степанюк Анатолій Германович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.04.2019 по справі 826/5252/18ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —826/5252/18

Рішення
від 24.04.2019 по справі 826/5252/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА