Рішення

від 26.04.2019 по справі 0240/2813/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 0240/2813/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" до Заставнівської міської ради Чернівецької області, Виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно", про визнання протиправним рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові (нова редакція) "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" (позивач) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Заставнівської міської ради Чернівецької області № 53/2-2011 від 5 січня 2011 року про необхідність обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію міста Заставна;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області № 43 від 24 березня 2011 року про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вилицях м. Заставна;

- зобов'язати Виконавчий комітет Заставнської міської ради Чернівецької області вчинити дії щодо демонтажу в м. заставна дорожніх знаків 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 20 т." на в'їздах в м. Заставна із сторони с.Веренчанка, с. Кадубівці, с.Товтри, с.Малий Кучурів - 4 шт. на бетонних стояках; на вул. Бажанського внизу перед мостом з двох сторін - 2 шт; на вул. Незалежності біля бані перед мостом з двох сторін.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2018 року позовну заяву передано за підсудністю на розгляд Чернівецького окружного адміністративного суду, яка надійшла до суду 02.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачі, в порушення норм ст. 27 Закону України Про дорожній рух , прийняв рішення № 53/2-2011 від 5 січня 2011 року та рішення № 43 від 24 березня 2011 року, про встановлення знаків 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено не у відповідності до правил і стандартів, без проекту і схем організації дорожнього руху, без погодження відповідних підрозділів Національної поліції.

Крім того, вказують, що Рішення Виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області № 43 від 24 березня 2011 року є незаконним і з тієї підстави, що в Главі 2. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад ЗУ Про місцеве самоврядування зазначений вичерпний перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, даною нормою закону не передбачено повноваження виконавчих комітетів міських рад винесення рішень про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на дорогах загального користування державного значення .

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року позовну заяву позивача залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачам у разі заперечення проти позову надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України, а також письмові докази щодо виявлених порушень.

Вказана ухвала направлена відповідачам за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 58001 0750042 6 та № 58001 0750041 8. Однак своїм правом не скористалися. (а. с. 131-132).

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно".

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог, заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони, а також відповідачів, ухвалами суду від 31.10.2018 року, від 21.12.2018 року надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог, а відповідачів, докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення та заперечень, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, просив суд задовольнити позовні вимоги, розглядати у порядку письмового провадження.

Відповідачі на неодноразові виклики до суду не з'явилися в призначені судові засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №58001 0763401 5 та № 58001 0763402 3. Ухвали суду від 31.10.2018 року, від 21.12.2018 року щодо надання письмових доказів в обґрунтування правомірності прийнятих рішень та заперечень, суду не надали. (а. с. 193-194).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно" у судовому засіданні з урахуванням пояснень письмових, пояснень наданих суду, письмових доказів, просила позов задовольнити, розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ТОВ "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" (код ЄДРПОУ 05482268, Вінницька область, м. Вінниця, Староміський район, вулиця Сергєєва-Ценського, будинок 14) зареєстроване як юридична особа. (а. с. 100-109).

Між Позивачем та ПП Вектор -М , яке відповідно до договору складського зберігання зерна № 6-17 від 12.07.2017 року є поклажодавцем, укладено Договір № ТР 02017 про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 28.12.2016 року. Згідно умов даного договору ТОВ "Вінницьке АТП-10556" зобов'язується доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) відповідно до отриманої заявки. (а. с. 20-24, 83-88).

05.01.2011 року рішенням Заставніської міської ради № 53/2-2011 Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію м. Заставна заборонено в'їзд на територію міста важковагової зверх 20-ти тонної техніки.

Другим пунктом вказаного рішення вирішено клопотати перед Заставнівським ДАІ УМВС в Чернівецькій області та філією Заставнівського райавтодору про дообладнання відповідними дорожніми знаками на території міста. (а. с. 7, 65).

24.03.2011 року рішенням Виконавчого комітету Заставнівської міської ради № 43 Про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вулицях м. Заставна вирішено встановити дорожні знаки 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 20 т : а) на в'їздах в м. Заставна із сторони с. Веренчанка, с. Кадубівці, с. Товтри, с. Малий Кучурів - 4 шт. на бетонних стояках; б) на вул. Бажанського вниз у перед мостом з двох сторін - 2 шт.; в) на вул. Незалежності біля бані перед мостом з двох сторін - 2 шт. (а. с. 8, 66).

19.05.2011 року на адресу голови правління ТОВ Віойл-Зерно направлено лист №8/2255, від Управління державної автомобільної інспекції УМВС України у Чернівецькій області, яким повідомлено, що оскаржувані рішення Заставнівської міської ради є незаконним і Заставнівському міському голові видано вимогу ДАЇ, щодо демонтажу встановлених дорожніх знаків. (а. с. 9, 67).

20.05.2011 року на адресу голови правління ТОВ Віойл-Зерно було направлено лист №80-77-11, від Прокуратури Заставнівського району Чернівецької області, яким повідомлено, що оскаржувані рішення Заставнівської міської ради є незаконним і готуються протести прокурора з вимогою їх скасувати.(а. с. 11, 69-70).

22.05.2011 року начальником Заставнівського ВДАІ 22 травня 2011 року винесено вимогу № 4, яку для виконання направлено Заставнівському міському голові. У вказаній вимозі зазначено, що у зв'язку з надходженням чисельних скарг щодо необґрунтованого обмеження руху вантажного транспорту вагою понад 20 т. вулицями м. Заставна демонтувати встановлені дорожні знаки 3.15 Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 20 т. заборонено до проведення експертизи несучої спроможності мостових переходів по вул. Незалежності та вул. Бажанського. Термін виконання до 26.05.2011 року. (а. .с 10, 68).

Рішенням Заставніської міської ради № 127/6-2011 від 31 травня 2011 року Про розгляд вимоги управління державної автомобільної інспекції відділення ДАІ з ОАТ Заставнівського району вирішено рішенням Заставніської міської ради № 53/2-2011 Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію м. Заставна залишити без змін. (а. с. 13, 71).

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 876368 від 16.04.2018 року застосовано до ОСОБА_2, водія транспортного засобу Skania AY x2, номерний знак НОМЕР_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., за те, що 16.04.2018 року в м. Заставна по вул. Бажанській не виконав вимогу дорожнього знаку Рух вантажних автомобілів заборонено . Згідно реєстраційних документів, що вказаний транспортний засіб належить на праві власності позивачу. (а. с. 14, 152-177).

24.04.2018 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 876480 застосовано до ОСОБА_3, водія транспортного засобу Skania, номерний знак НОМЕР_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн, у зв'язку з тим, що 24.04.2018 року в м. Заставна по вул. Бажанській порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 ПДР. Згідно реєстраційних документів, вказаний транспортний засіб належить на праві власності позивачу. (а. с. 35, 77, 152-177).

ТОВ Віойл-Зерно було направлено запит до служби автомобільних доріг у Чернівецькій області на що було отримано відповідь, а саме лист служби автомобільних доріг у Чернівецькій області № 586 від 04.06.2018 року, вищезазначеним листом зазначено, що автомобільна дорога Т-26-02 Чернівці-Заставна (М-19).

Вказана автомобільна дорога проходить через місто Чернівці, по околиці сіл Задубрівка та Васловівці, через села Малий Кучурів та Вербівці, по околиці села Юрківці та по місту Заставна.

По місту Заставна балансоутримувачем вулиць, що співпадають з автодорогою Т-26-02 являється Заставнівська міська рада.

Автодорога Т-26-02 по м. Заставна співпадає з вулицями Бажанського, Л. Кобилиці, М. Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською. (а. с. 19, 76).

02.07.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно" звернулось до голови Заставнівської міської ради з проханням узгодити рух великовантажного транспорту (до 40 тон) в зоні дії знаків. Зазначено, що дані автомобілі забезпечують господарську діяльність підприємства. (а. с. 15, 72).

11.07.2018 року листом № 582/07-18 міський голова Заставніської міської ради повідомив, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно" розглянуто на засіданні виконавчого комітету 04.07.2018 року. Керуючись рішенням Заставніської міської ради № 53/2-2011, враховуючи потенційну небезпеку руху великовантажного транспорту та з метою недопущення подальшого асфальтного покриття, надано відмову. (а. с. 16, 75).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, Заставнівська міська рада Чернівецької області, Виконавчий комітет Заставнівської міської ради Чернівецької області у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР та іншими законами України.

Пунктом 1 частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Законом України "Про місцеве самоврядування в України" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (Далі - Закон № 280/97-ВР) визначено компетенція міських рад, порядок організації роботи міських рад, постійних комісій та порядок скликання сесій для прийняття рішення та принципи діяльності місцевого самоврядування в Україні, яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 визначено основні принципи місцевого самоврядування в Україні яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 30 Закону № 280/97-ВР визначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать в тому числі і здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Згідно ст. 40 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Відповідно ст. 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости).

Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у місті ради - голова відповідної ради. У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють в ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови.

Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

У відповідності ст. 52 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Згідно ст. 53 Закону № 280/97-ВР основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць і є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Згідно ч. ч. 6-7, 9 ст. 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Судом встановлено, що 24.03.2011 року рішенням Виконавчого комітету Заставнівської міської ради № 43 Про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вулицях м. Заставна вирішено встановити дорожні знаки 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 20 т : а) на в'їздах в м. Заставна із сторони с. Веренчанка, с. Кадубівці, с. Товтри, с. Малий Кучурів - 4 шт. на бетонних стояках; б) на вул. Бажанського вниз у перед мостом з двох сторін - 2 шт.; в) на вул. Незалежності біля бані перед мостом з двох сторін - 2 шт. (а. с. 8, 66).

Таким чином, Виконавчий комітет Заставнівської міської ради приймаючи рішення №43 Про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вулицях м. Заставна вийшов за межі повноважень передбачених статтею ст. 52 Закону № 280/97-ВР.

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг регулюється Законом України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV).

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.

вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2862-IV автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.

Згідно ст. 7 Закону № 2862-IV автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.

Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Автомобільні дороги загального користування, які у зв'язку з розширенням меж територій міст стають частиною їх вулично-дорожньої мережі, можуть передаватися безоплатно в комунальну власність за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно ст. 8 Закону № 2862-IV автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.

До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з'єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.

До територіальних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з адміністративними центрами районів, містами обласного значення, міста обласного значення між собою, адміністративні центри районів між собою, а також автомобільні дороги, що з'єднують з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об'єкти національно-культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.

Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об'єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.

Згідно ст. 10 Закону № 2862-IV органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

У відповідності ст. 17 Закону № 2862-IV управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Згідно ст. 19 Закону № 2862-IV основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами; 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

Відповідно до п. 7 ст. 20 Закону № 2862-IV органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Згідно ст. 32 Закону № 2862-IV користувачі автомобільних доріг мають право на: безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху; відшкодування збитків у порядку, визначеному законом.

Користувачі автомобільних доріг зобов'язані: 1) дотримуватися вимог правил дорожнього руху; 2) використовувати транспортні засоби, конструкція та технічний стан яких відповідають вимогам установлених в Україні правил, норм та стандартів; 3) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення доріг; 4) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; 5) повідомляти відповідні дорожньо-експлуатаційні організації або відповідний підрозділ Національної поліції про виявлення перешкоди дорожньому руху; 6) не завдавати своїми діями шкоди автомобільним дорогам, їх складовим та користувачам цих доріг; 7) нести відповідальність за шкоду, заподіяну автомобільним дорогам, згідно із законом.

Відповідно ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища закріплені в Законі України Про дорожній рух від 30.06.1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3353-XII закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).

Згідно ст. 3 Закону № 3353-XII державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 6 Закону № 3353-XII до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки; контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням; контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг; організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму; проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів; встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах; прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування; керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку; контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах; організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією; накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки; керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить: затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів; визначення шляхів стимулювання користування електромобілями та іншими екологічними видами транспорту.

Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.

Згідно ст. 27 Закону № 3353-XII організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила № 1306) .

Згідно п. 1.1 Правила № 1306 ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 22.5 Правил № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Згідно пункту 3.3 Розділу 33 Правил № 1306 "Рух вантажних автомобілів заборонено". Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Судом встановлено, що ТОВ Віойл-Зерно було направлено запит до служби автомобільних доріг у Чернівецькій області на що було отримано відповідь, а саме лист служби автомобільних доріг у Чернівецькій області № 586 від 04.06.2018 року, вищезазначеним листом зазначено, що автомобільна дорога Т-26-02 Чернівці-Заставна (М-19).

Вказана автомобільна дорога проходить через місто Чернівці, по околиці сіл Задубрівка та Васловівці, через села Малий Кучурів та Вербівці, по околиці села Юрківці та по місту Заставна.

По місту Заставна балансоутримувачем вулиць, що співпадають з автодорогою Т-26-02 являється Заставнівська міська рада.

Автодорога Т-26-02 по м. Заставна співпадає з вулицями Бажанського, Л. Кобилиці, М.Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською. (а. с. 19, 76).

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення від 16 вересня 2015 року № 712 затверджено перелік автомобільних доріг загального користування державного значення.

Автомобільній дорозі Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) присвоєно індекс та номер дороги М-19, протяжність 503,9 км, під'їзд до м. Луцьк 5,2 км, разом 509,1 км. Вказану дорогу віднесено до Міжнародних автомобільних доріг.

Автомобільній дорозі Чернівці - Заставна - /М-19/ присвоєно індекс та номер дороги Т-6-02, протяжність 26,8 км. Вказану дорогу віднесено до Територіальних автомобільних доріг.

05.01.2011 року рішенням Заставніської міської ради № 53/2-2011 Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію м. Заставна заборонено в'їзд на територію міста важковагової зверх 20-ти тонної техніки. (а. с. 7, 65).

24.03.2011 року рішенням Виконавчого комітету Заставнівської міської ради № 43 Про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вулицях м. Заставна вирішено встановити дорожні знаки 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 20 т : а) на в'їздах в м. Заставна із сторони с. Веренчанка, с. Кадубівці, с. Товтри, с. Малий Кучурів - 4 шт. на бетонних стояках; б) на вул. Бажанського вниз у перед мостом з двох сторін - 2 шт.; в) на вул. Незалежності біля бані перед мостом з двох сторін - 2 шт. (а. с. 8, 66).

Оскільки вулиці Бажанського, Л. Кобилиці, М. Коцюбинського, Д. Галицького, Незалежності та Кіцманською у м. Заставна є дорогою загального користування державного значення, згідно Правил дорожнього руху по вказаній автомобільній дорозі забороняється Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів.

Таким чином Заставніська міська рада з перевищенням передбачених Законом України Про автомобільні дороги повноважень, всупереч вимогам пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, прийняла рішенням № 53/2-2011 Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію м. Заставна , яким заборонило в'їзд на територію міста важковагової зверх 20-ти тонної техніки.

Статтею 32 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що користувачі автомобільних доріг мають право, зокрема, на безперервні, безпечні та зручні умови руху; отримання оперативної інформації про дорожні умови та напрямки руху.

Приймаючи спірне рішення № 53/2-2011 Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію м. Заставна відповідач не врахував прав інших користувачів на безперервні, безпечні та зручні умови руху по вказаній автомобільній дорозі.

Крім того, суд звертає увагу, що Національна поліція відповідно до своєї компетенції видає відповідно до закону дозволи на рух окремих категорій транспортних засобів; у випадках, визначених законом, видає та погоджує дозвільні документи у сфері безпеки дорожнього руху, що визначено п. 13 ст. 23 ЗУ Про Національну поліцію від 02.07.2015, №580-VIII.

Постановою КМ України, від 10.10.2001, № 1306 затверджені Правила дорожнього руху. Відповідно до п. 1.1. яких, Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Розпорядженням МВС №683 від 09.06.2009 року затверджено методичні рекомендації співробітникам Державтоінспекції з питань контролю за станом вулично-дорожньої мережі, організацією дорожнього руху, дорожнім перевезенням небезпечних вантажів та рухом великогабаритних і великовагових транспортних засобів відповідно до п.п. 7.1.6 7.2.3. 7.2.3.1 яких відділи (відділення) ДАІ У(В)ДАІ ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі мають в межах своєї компетенції погоджують подані в установленому порядку схеми обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт; проекти та схеми організації дорожнього руху, установлення будь-яких світлових сигналів, дорожніх знаків, нанесення лінії дорожньої розмітки, розміщення огороджувальних пристроїв, узгоджують: проекти на будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів, а також проекти та схеми організації дорожнього руху на вказаних дорогах і вулицях.

Відповідачі, в порушення норм ст. 27 Закону України Про дорожній рух , прийняв рішення №53/2-2011 від 5 січня 2011 р. та рішення №43 від 24 березня 2011 р., про встановлення знаків 3.3 Рух вантажних автомобілів заборонено не у відповідності до правил і стандартів, без проекту і схем організації дорожнього руху, без погодження відповідних підрозділів Національної поліції.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зокрема, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 стаття 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямо ване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, ухвали суду від 31.10.2018 року, від 21.12.2018 року щодо надання письмових доказів, які стосуються правомірності прийнятого рішення та заперечення, суду не надали.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2086 від 16.08.2018 року, платіжним дорученням № 2324 від 07.09.2018 року, платіжним дорученням № 2754 від 22.10.2018 року.

Оскільки, позов підлягає до задоволенню, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) пропорційно заявлених вимог щодо кожного з відповідачів.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Заставнівської міської ради Чернівецької області та судові витрати (судовий збір) у сумі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Заставнської міської ради Чернівецької області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення другої сесії VI скликання Заставнівської міської ради Чернівецької області № 53/2-2011 від 05 січня 2011 року "Про обмеження в'їзду важковагової зверх 20-ти тонної техніки на територію міста Заставна".

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області № 43 від 24 березня 2011 року"Про встановлення дорожніх знаків обмеження руху транспорту на вилицях м. Заставна";

4. Зобов'язати Виконавчий комітет Заставніської міської ради Чернівецької області вчинити дії щодо демонтажу в м. Заставна дорожніх знаків 3.3. "Рух вантажних автомобілів заборонено з максимальною масою понад 20 т." на в'їздах в м. Заставна із сторони с. Веренчанка, с. Кадубівці, с. Товтри, с. Малий Кучурів - 4 шт. на бетонних стояках; на вул. Бажанського внизу перед мостом з двох сторін - 2 шт; на вул. Незалежності біля бані перед мостом з двох сторін.

5. Стягнути на користь "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вулиця Сергеєва-Ценського, будинок 14, код ЄДРПОУ 05482268) судовий збір у сумі 1762,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Заставнівської міської ради Чернівецької області, що підтверджується платіжним дорученням № 2086 від 16.08.2018 року.

6. Стягнути на користь "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вулиця Сергеєва-Ценського, будинок 14, код ЄДРПОУ 05482268) судовий збір у сумі 3524,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Заставнської міської ради Чернівецької області, що підтверджується платіжним дорученням № 2324 від 07.09.2018 року, платіжним дорученням № 2754 від 22.10.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - "Вінницьке автотранспортне підприємство-10556" (21034, Вінницька область, м. Вінниця, вулиця Сергеєва-Ценського, будинок 14, код ЄДРПОУ 05482268).

Відповідач 1: - Заставнівська міська рада (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вулиця Гагаріна, будинок 9, код ЄДРПОУ 04062140)

Відповідач 2: - Виконавчий комітет Заставнівської міської ради (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вулиця Гагаріна, будинок 9, код ЄДРПОУ 04062140)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-зерно" (59400, Чернівецька область, м. Заставна, вулиця Бажанського, 78, код ЄДРПОУ 00952700).

Суддя П.Д. Дембіцький