Ухвала

від 26.04.2019 по справі 820/4713/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2019 р.Справа № 820/4713/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Судді-доповідача: ОСОБА_1,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання: Багмет А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 820/4713/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРП ТРЕЙД"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРП ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначену рішення суду Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 820/4713/18 - відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою.

Ухвалою судді-доповідача Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 року апеляційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 820/4713/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРП ТРЕЙД" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишена без руху, та надано строк скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без рузу шляхом надання до Другого апеляційного адміністративного суду заяви із зазначенням підстав поважності пропуску строку із зверненням до суду з апеляційною скаргою, та надати відповідні докази. Роз'яснено скаржнику, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

За наявним в матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням Головним управлінням ДФС у Харківській області отримано вищезазначені копії ухвал суду 17.04.2019 року.

24.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обгрунтування поданого клопотання скаржник посилається на максимально короткий термін подання апеляційної скарги після повернення поданої вперше та зазначає, що повернення первинно поданої апеляційної скарги відбулося з незалежним від волі відповідача обставин, а саме: у зв'язку з обмеженим фінансуванням установи відсутня була можливість відразу сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги. Також зазначає, що за подання апеляційної скарги повторно скаржником сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням № 4849 від 20.12.2018 року та № 856 від 21.03.2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що Рішення Харківського окружного адміністративного суду прийняте 23.10.2018 року (повний текст виготовлено 01.11.2018 року).

22.11.2018 року скаржником Головним управління ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року апеляційна скарга залишена без руху, з підстав відсутності доказів сплати судового збору, та надано строк для усунення недоліків поданої скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

17.12.2018 року скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року задоволено частково клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків, та продовжено строк на усунення недоліків поданої скарги протягом 5 днів з моменту отримання ухвали суду.

27.12.2018 року скаржником подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

28.12.2018 року скаржником подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

У зв'язку з ліквідацією Харківського апеляційного адміністративного суду справу передано до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 року прийнято до провадження справу, задоволено частково клопотання Головного управління ДФС у Харківській області, та продовжено скаржнику строк для усунення недоліків поданої скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії зазначеної ухвали.

04.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на зазначене рішення суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року відмовлено у задоволенні заявлено клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 820/4713/18 повернено скаржнику.

Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 13.02.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. - 81).

28.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду.

За наведених вище обставин, судом встановлений пропущений процесуальний строк на звернення із апеляційною скаргою до суду, визначений в порядку ст. 295 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють відповідача дотримуватись процесуальних обов'язків як сторони по справі.

Крім того, апелянтом під час звернення із первинною апеляційною скаргою надавались заяви про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги з метою надання часу сплатити судовий збір.

Слід зазначити, що Головним управлінням ДФС у Харківській області неодноразово подавались заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, які в свою чергу задовольнялись Харківським апеляційним адміністративним судом та Другим апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою, однак це не зупиняє строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Матеріали справи не містять та відповідачем надано не було інших належних доказів, які б підтвердили поважність причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Тобто, подання апеляційної скарги на судове рішення повинно здійснювати з виконанням процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «ОСОБА_1 проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

Отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Вказана правова позиція викладала Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 року по справі №820/2160/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, тому подане клопотання не підлягає задоволенню .

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 820/4713/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3