Постанова

від 25.04.2019 по справі 810/4017/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4017/17 Суддя першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, до якої приєдналися начальник Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 та начальника Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3, про визнання протиправними рішення та дій,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області № 128 від 21 червня 2017 року про надання дозволу ТОВ Трубіж Агро Центр на розробку детального плану територій окремої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2944 га;

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області № 129 від 21 червня 2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку детального плану територій загальною площею 1,8014 га, до складу якої самовільно включені 6 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7;

- визнати протиправними дії Голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 щодо замовлення та затвердження Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_8; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_7; НОМЕР_2; НОМЕР_5; НОМЕР_6) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області;

- визнати протиправними дії Начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_1 щодо погодження Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га (кадастровий номер НОМЕР_8; НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_7; НОМЕР_2; НОМЕР_5; НОМЕР_6) для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Кулажинська сільська рада Броварського району Київської області подала апеляційну скаргу, до якої приєдналися начальник Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, ТОВ Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3 Зазначені особи просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що оскаржувані рішення були прийняті у повній відповідності до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідач зазначає, що відсутність земельних ділянок у Генеральному плані с. Кулажинці, прийнятому в 1988 році, не є перешкодою для надання дозволу на виготовлення проекту детального плану території. Крім того скаржник вважає, що оскаржувані рішення не порушують прав позивача, оскільки відповідні детальні плани території на даний час не затверджені.

Під час судового засідання представники скаржника, а також осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його скасування - відсутні.

Голова Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 під час судового засідання погодився з доводами апеляційної скарги.

Начальник Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте явку своїх представників у судове засідання не забезпечил та про причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності зазначених осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які були присутні в залі судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що Генеральний план с. Калужинці був затверджений у 1988 році.

Межі с. Калужинці були визначені рішенням Броварської районної ради Київської області від 23 лютого 1999 року № 66 Про затвердження проектів формування і встановлення меж сільських рад та сільських населених пунктів .

Рішенням Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області № 128 від 21 червня 2017 року ТОВ Трубіж Агро Центр було надано дозвіл на розробку детального плану територій окремої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,2944 га;

Також рішенням Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області № 129 від 21 червня 2017 року дозвіл на розробку детального плану територій загальною площею 1,8014 га, до складу якої включені 6 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7 був наданий ОСОБА_3

Відповідно до вказаних рішень голова Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 здійснив замовлення та затвердження Завдання на проектування Детального плану території земельної ділянки загальною площею 2,0958 га для ведення особистого селянського господарства, будівництва складської будівлі по зберіганню зерна, гаражу та адміністративно-побутової будівлі в с. Кулажинці Броварського району Київської області, а начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_1 погодила зазначене завдання.

На даний час детальні плани територій, дозвіл про розробку яких наданий рішеннями Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області від 21 червня 2017 року № 128 та № 129 - не затверджені у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись із діями та рішеннями Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, голови Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області ОСОБА_5 та начальника Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 обґрунтовував свої вимоги тим, що:

- рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області від 21 червня 2017 року № 128 та № 129 прийняті з порушенням порядку вирішення питання про розроблення детального плату території, встановленого Законом України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- третім особам було надано дозвіл на розроблення детального плану території щодо земельних ділянок, яке не охоплені Генеральним планом с. Калужинці;

- земельні ділянки, щодо яких прийняті рішення від 21 червня 2017 року № 128 та № 129, знаходяться поза межами населеного пункту, у зв'язку з чим повноваження Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області не поширюється на зазначену територію.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівельної документації, а детальний план, у свою чергу, уточнює положення генерального плану населеного пункту, а тому не може виходити за його межі. Як слідує з Генерального плану с. Кулажинці, затвердженого у 1988 році, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7, з приводу яких прийнято оскаржувані рішенні та вчинено дії щодо затвердження та погодження завдання на розроблення детального плану, до Генерального плану с. Кулажинці не входять.

Також суд першої інстанції зазначив, що місцеві ради можуть приймати рішення про розроблення та затвердження містобудівної документації, при цьому повноважень на прийняття рішень щодо надання дозволу фізичним та юридичним особам на розроблення детальних планів території законодавством не передбачено.

Отже, відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення та надаючи дозвіл на розробку детального плану територій спірних земельних ділянок, діяли всупереч вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Доводи позивача щодо знаходження земельних ділянок із зазначеними кадастровими номерами за межами населеного пункту не були покладені в основу рішення суду від 30 листопада 2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, які стали підставою для задоволення позову, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зазначений Закон надалі вживається у редакції, чинній на час прийняття рішень Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області від 21 червня 2017 року № 128 та № 129.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Натомість детальний план у межах населеного пункту, згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону, уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Зазначені норми права вказують на те, що детальний план населеного пункту є видом містобудівної документації, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту. У зв'язку з цим детальний план території не може розроблятися і затверджуватися щодо частин населених пунктів, які не охоплені його генеральним планом.

Порушення черговості розроблення містобудівної документації, передбаченої ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є неможливим, оскільки такому разі не будуть реалізовані цілі та завдання планування і забудов територій, визначені у ст. 2 вказаного Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів.

Судом першої інстанції встановлено, що Генеральний план с. Калужинці був затверджений у 1988 році. Земельні ділянки, щодо яких надано дозвіл на розроблення детальних планів територій, знаходяться за межами Генерального плану с. Калужинці.

Такий висновок був зроблений судом першої інстанції за результатами дослідження Генерального плану с. Кулажинці, затвердженого у 1988 році, а також листа начальника відділу містобудування та архітектури Броварської РДА № 1 від 10 січня 2018 року.

У вказаному листі зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7 знаходяться за межами затвердженого у 1988 році генерального плану с. Калужинці Броварського району, але в межах зазначеного села.

До матеріалів даної справи приєднана копія проекту планування і забудови сіл Світильня, Калужинці, Гребельки радгоспу Зоря Броварського району Київської області том І Генеральний план, пояснювальна записка, додатки , який погоджений рішенням від 01 листопада 1988 року.

Згідно з техніко-економічними основами розрахунку розвитку пункту розділу загальні відомості про село Кулажинці площа села складала 136,9 га.

Також у матеріалах справи наявна копія рішення Броварської районної ради Київської області від 23 лютого 1999 року № 66 Про затвердження проектів формування і встановлення меж сільських рад та сільських населених пунктів . У додатку до зазначеного рішення вказано, що площа с. Калужинці становить 198 га.

Зазначені письмові докази підтверджують, що площа с. Калужинці, передбачена Генеральним планом 1988 року, є меншою від площі цього населеного пункту, визначеної рішенням Броварської районної ради Київської області від 23 лютого 1999 року № 66.

Відтак, діючий Генеральний план с. Калужинці охоплює лише частину зазначеного населеного пункту.

ОСОБА_4 стверджує, що земельні ділянки, щодо яких оскаржуваними рішеннями надано дозволи на розроблення детальних планів територій, належать саме до тих земель, які знаходяться за межами затвердженого у 1988 році генерального плану с. Калужинці.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду лист відділу містобудування та архітектури Броварської РДА № 1 від 10 січня 2018 року.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Знаходження земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7 у межах генерального плану с. Калужинці, з огляду на ч. 1 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є першочерговим питанням, яке підлягало з'ясуванню перед прийняттям рішень від 21 червня 2017 року № 128 та № 129 щодо розроблення детальних планів територій.

В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України Кулажинська сільська рада Броварського району Київської області не надала доказів, які б спростовували доводи позивача щодо знаходження відповідних земельних ділянок за межами Генерального плану с. Калужинці.

Більше того, апеляційна скарга відповідача не містить заперечень щодо висновків суду першої інстанції про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7, з приводу яких прийнято оскаржувані рішенні та вчинено дії щодо затвердження та погодження завдання на розроблення детального плану, до Генерального плану с. Кулажинці не входять.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області від 21 червня 2017 року № 128 та № 129 не відповідають вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Колегія суддів враховує, що Закон України Про регулювання містобудівної діяльності набув чинності 12 березня 2011 року, в той час як Генеральний план с. Калужинці був погоджений 01 листопада 1988 року.

Відповідно до п. 3 Розділу V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ зазначеного Закону генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

У свою чергу ч. 2 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Оновлення містобудівної документації передбачає: актуалізацію картографо-геодезичної основи; перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначає Порядок розроблення містобудівної документації, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5.1 Порядку рішення щодо внесення змін у містобудівну документацію приймається на підставі, зокрема, виникнення умов для зміни масштабів та характеру розвитку населеного пункту.

Згідно із завданням до проекту планування і забудови сіл Світильня, Калужинці, Гребельки радгоспу Зоря Броварського району Київської області том І Генеральний план, пояснювальна записка, додатки розрахунком строк виконання проекту становив 20 років.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується зміна масштабів населеного пункту після затвердження Генерального плану с. Калужинці у 1988 році.

Разом з тим, процес оновлення містобудівної документації - Генерального плану с. Калужинці на даний час не завершений.

За таких обставин прийняття рішень щодо розроблення детальних планів територій, не охоплених діючим Генеральним планом с. Калужинці, є передчасним.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було порушено порядок прийняття рішень щодо розроблення детальних планів територій.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 4.1 Порядку рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 4.3 Порядку замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У відповідності до п. 4.4 Порядку замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

У свою чергу ч. 3 ст. 10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації, планування та забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва, та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

Зазначені норми права вказують на те, що вирішення питання щодо розроблення детального плану території може бути ініційоване за зверненням ТОВ Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3 як власників (користувачів) земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7. Також на зазначених осіб може бути покладений обов'язок щодо фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації.

Разом з тим, прийняття рішення саме про надання дозволів ТОВ Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3 на розроблення детальних планів територій, суперечить розділу IV Порядку Розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні .

Вирішучи питання щодо наявності у ОСОБА_4 права на звернення до суду із даним позовом, колегія суддів виходить із того, що згідно преамбули, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Одним із принципів планування і забудова територій, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, є взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

За змістом ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності врахування громадських інтересів забезпечується шляхом процедури громадського обговорення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 вказаного Закону громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Отже, рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації, приймаються з урахуванням інтересів громадськості та відповідно впливають на інтереси кожного її представника.

Викладені в апеляційній скарзі Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області доводи про те, що до затвердження детального плану території члени територіальної громади можуть захистити свої права та інтереси у сфері містобудування шляхом участі в громадському обговоренні, надання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, залучення до роботи погоджувальної комісії колегія суддів вважає обґрунтованими.

Саме по собі розроблення проекту детального плану території частини населеного пункту дійсно не створює правових наслідків для позивача, оскільки він підлягає громадському обговоренню та затвердженню рішенням органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, з огляду на підстави даного адміністративного позову, колегія суддів вважає, що звернення до суду з позовом про скасування рішень від 21 червня 2017 року № 128 та № 129 є виправданим, адже незалежно від змісту виготовлених проектів та результатів їх громадського обговорення, відповідні детальні плани територій будуть незаконними як такі, що розроблені за відсутності основного виду містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану населеного пункту.

Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції щодо наявності у позивача суб'єктивного законного інтересу на розроблення детального плану території з дотриманням вимог закону, як у власника суміжної земельної ділянки.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, до якої приєдналися начальник Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, ТОВ Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 30 листопада 2018 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кулажинської сільської ради Броварського району Київської області, до якої приєдналися начальник Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Трубіж Агро Центр та ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 26 квітня 2019 року.