Рішення

від 25.04.2019 по справі 923/112/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року Справа № 923/112/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (Позивач) (м. Херсон),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Капітал-Буд" (м. Херсон),

про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю прокурора - Федоренко О.Б., посвідчення № 046500 від 29.03.17р.;

за участю представників:

позивача - Тонкошкуров В.Г., представник, дов. від 26.12.18р.;

відповідача - Сергет В.В., адвокат, договір від 01.03.19р.;

Прокурор - заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури (надалі за текстом рішення - Прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (надалі за текстом рішення - Позивач, Орендодавець) 15.02.19 звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить:

- розірвати укладений між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою діяльністю "Будівельна компанія Капітал-буд" (надалі за текстом рішення - Відповідач, Орендар), зареєстрований 20.03.2008 за № 040871300060, з наступними змінами та доповненнями, договір оренди земельної ділянки площею 0,2101 га, розташованої в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні, наданої під будівництво багатоповерхового житлового будинку, кадастровий номер 6510136600:01:001:1863;

- зобовязати товариство з обмеженою діяльністю "Будівельна компанія Капітал-буд" повернути до комунальної власності земельну ділянку площею 0,2101 га, розташовану в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні, кадастровий номер 6510136600:01:001:1863, вартістю 828256,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 12, 93, 96, 102-1,141, 152, 206 ЗК України, ст. 14, 288 ІЖ України, ст. 1, 2, 13, 15, 21, 24, 25, 31, 32, 34 Закону України Про оренду землі , ст. 1, 3, 16, 416, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 651,782 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 року, справу передано судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 15.02.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 14 годину 00 хвилин 15.03.19 р.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 05.03.19 до 14 години 00 хвилин 28.03.19, з 28.03.19 до 9 години 30 хвилин 09.04.19, відповідні ухвали суду занесені до протоколів підготовчих судових засідань.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 09.04.19, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 09.04.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 25.04.19 об 11 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 25.04.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Прокурор у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд на протязі з 2008 по 2018 роки з власної вини не отримала жодного дозвільного документу на виконання будівельних робіт, не приступила до використання земельної ділянки, то строк невикористання земельної ділянки, наданої для забудови розпочався з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою тобто з 20.03.2008, ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд упродовж більше 10 років підряд не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме для забудови, положеннями частини 1 статті 416 ІІК України передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, зокрема невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років, аналогічна за змістом норма міститься у частині 6 статті 102-1 ЗК України;

крім того, упродовж 2015-2018 років відповідач декларував та сплачував податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за користування вказаними земельними ділянками у розмірі 0,2 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок замість 3%, внаслідок чого встановлено заниження розміру орендної плати у зв'язку з невірно застосованою ставкою орендної плати за користування вказаними земельними ділянками на загальну суму 168 783, 34 грн. (по двом земельним ділянкам площею 0,2101 га та 0,3917 га), станом на 10.01.2019 податковий борг ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на території Херсонської міської ради складає 291 756, 33 грн. (остання сплата орендної плати відповідачем здійснена 15.08.2018), який складається з основного платежу, штрафної санкції, пені та декларацій з плати за землю за 2018 рік за липень-листопад 2018 року, стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати, крім того, відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;

порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки, які полягають у несвоєчасній сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, невикористанні земельної ділянки відповідно до мети, визначеної договором протягом строку його дії є істотним, оскільки внаслідок цього Херсонська міська рада значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а самого орендаря можна вважати недобросовіснимпорушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки, які полягають у несвоєчасній сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, невикористанні земельної ділянки відповідно до мети, визначеної договором протягом строку його дії є істотним, оскільки внаслідок цього Херсонська міська рада значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а самого орендаря можна вважати недобросовісним;

за вказаних обставин, на думку прокурора, вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у необхідності розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до комунальної власності, оскільки відповідач протягом 10 років з моменту реєстрації права користування земельною ділянкою не використовує земельну ділянку за призначенням, що призводить до негативних наслідків у вигляді нераціонального використання земельної ділянки, крім того відповідач протягом останніх 3 років не сплачує орендну плату за використання земельної ділянки, у встановленому законодавством та договором розмірі, що призводить до ненадходження коштів до місцевих бюджетів, а також негативно впливає на формування дохідної частини місцевого бюджету, що свідчить про порушення інтересів держави і наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру для представництва прокурором інтересів держави у цій справі;

не зважаючи на наявний факт невиконання ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд обов'язку щодо сплати орендної плати за використання земельної ділянки, використання земельної ділянки для мети визначеної у договорі оренди земельної ділянки, Херсонською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення її до комунальної власності не вживались, навпаки рішенням Херсонської міської ради № 1748 від 30.11.2018 поновлено договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки, що, на думку прокурора, свідчить про небажання позивача захищати інтереси територіальної громади міста Херсона та ефективно використовувати комунальне майно, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру , це стало підставою для представництва Херсонською місцевою прокуратурою інтересів держави в особі Херсонської міської ради;

Прокурор під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві.

Позивач під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на наступні обставини:

за час перебування земельної ділянки в користуванні відповідача, останнім було проведено всі підготовчі роботи для здійснення будівництва багатоповерхового будинку, розроблено відповідну проектну документацію, інженерно-геологічні умови;

протягом всього часу Відповідач сплачує за користування отриманої в оренду земельної ділянки та не має прострочення внесення платежів;

на даний час проведення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці не проводиться у зв'язку із систематичними судовими спорами щодо права на користування вказаною земельною ділянкою та щодо розміру нарахованої орендної плати;

заборгованість з орендної плати на загальну суму 168783,34 грн. виникла в результаті довготривалого судового спору, й має визначену законом процедуру стягнення, через виконавче провадження, при цьому протягом всього часу відповідач виконує взятій на себе зобов'язання та щомісячно сплачує орендну плату;

згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу;

відповідач вважає, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду;

прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, саме посилання на несвоєчасність сплати, сплати не у повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою, не використання земельної ділянки за період строку дії договору оренди земельної ділянки, на думку відповідача, не є підставою для заміни відповідного органу і представництва його прокурором.

Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів прокурора, викладених у відповіді на відзив.

Прокурором під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

15.02.19 позов;

26.03.19 відповідь на відзив;

28.03.19 письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

05.03.19 супровідний лист про приєднання доказів до матеріалів справи;

09.04.19 супровідний лист про залучення доказів до матеріалів справи.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

04.03.19 відзив;

04.03.19 письмове клопотання про прийняття додаткових доказів до матеріалів справи;

04.03.19 письмове клопотання про витребування доказів;

04.03.19 письмове клопотання про прийняття додаткових доказів до матеріалів справи;

05.03.19 письмове клопотання про відкладення слухання по справі;

28.03.19 письмове клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

25.04.19 супровідний лист про приєднання доказів до матеріалів справи.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Херсонською міською радою (надалі за текстом рішення - Позивач, Орендодавець) та ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд (надалі за текстом рішення - Відповідач, Орендар) 20.02.2008 укладено договір оренди земельної ділянки (надалі за текстом рішення - Договір) (а. с. 21 - 28), зареєстрований в установленому законом порядку 20.03.2008 за № 040871300060, відповідно до якого, за актом про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а. с. 29), надано у користування ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд земельну ділянку площею 0,2101 га, розташовану в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе, із земель запасу під будівництво багатоповерхового житлового будинку.

Відповідно до умов пункту 3 Договору на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні.

Відповідно до умов пункту 8 Договору останній укладено на 5 років, строком до 23.11.2012.

Відповідно до умов пунктів 9, 10, 11 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно з рішенням міської ради № 333 від 26.08.2011 у розмірі 0,2 % від нормативної грошової оцінки землі. Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем у міський бюджет м. Херсона щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата вноситься орендарем з моменту реєстрації договору оренди.

Відповідно до умов пунктів 15-16, 28, 31 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду під будівництво багатоповерхового житлового будинку. Цільове використання земельної ділянки: категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Херсонська міська рада має право вимагати від ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати. ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд зобов'язане приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, у відповідності з п. 11 цього договору своєчасно вносити орендну плату, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 15 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Відповідно до умов пунктів 38, 41 Договору оренди земельної ділянки дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

У 2007 - 2008 роках на замовлення відповідача було виготовлено: висновок про інженерно-геологічні умови проектованого будівництва житлового комплексу з двух 16ти поверхових будівель не перехресті вул. Філатова та вул. Р. Люксембург в м. Херсоні (контрольні вишукування ); паспорт в„– 68 вихідних даних на проектування; робочий проект Житловий комплекс з двох 16ти поверхових житлових будинків на розі вул. Р. Люксембург та вул. Філатова в м. Херсоні (а. с. 82 - 186).

У подальшому, додатковою угодою від 26.03.2012 до договору оренди земельної ділянки (а. с. 32) строк дії договору оренди продовжено до 23.11.2015.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.09.2016 у справі № 923/759/16 (а. с. 33 - 36) даний договір оренди земельної ділянки визнано поновленим на строк до 23.11.2018 на тих самих умовах, які були передбачені укладеним договором.

Як слідує з листа ТОВ Квадро-Житлосервіс від 14.11.17 (а. с. 219) між останнім та відповідачем 03.07.17 було укладено договір № 01/07 про спільну участь в будівництві житлового будинку на орендованій за Договором земельній ділянці.

27.12.17 відповідачем отримано технічні умови на проектування та реконструкцію тепломереж (а. с. 228), подано заяву про приєднання електроустановки певної потужності (а. с. 235), пов'язані із забудовою орендованої за Договором земельної ділянки.

Відповідач, будучи обізнаним як з умовами Договору оренди в частині існування у нього обов'язку протягом трьох років закінчити забудову земельної ділянки, так і з можливістю настання правових наслідків, передбачених ст. 416 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України, у разі невиконання зазначеного обов'язку, звернувся до позивача, як орендодавця за Договором, з проханням поновити строк дії Договору оренди на новий строк.

Рішенням міської ради № 1748 від 30.11.2018 (а. с. 48 - 52) поновлено вказаний договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки. Додаткова угода від 01.03.19 до договору оренди земельної ділянки підписана сторонами 02.04.19 (а. с. 254 - 255). За умовами зазначеної Додаткової угоди строк дії Договору оренди земельної ділянки поновлено на 3 роки, термін дії Додаткової угоди з 23.11.2018 року (момент закінчення строку дії Договору оренди) до 23.11.2021 року.

Таким чином, автоматичне припинення права землекористування за Договором оренди на підставі ст. 416 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України не відбулось, а у відповідача виникло зобов'язання щодо здійснення забудови земельної ділянки протягом нового строку, на умовах Договору оренди земельної ділянки площею 0,2101 га, розташованої в межах вул. Р. Люксембург - Філатова - Уварова та Миколаївського шосе у м. Херсоні та наданої під будівництво багатоповерхового житлового будинку, кадастровий номер 6510136600:01:001:1863.

За вказаних обставин, позовна вимога про розірвання зазначеного Договору оренди за рішенням суду не відповідає як вимогам ст. 416 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України, на які прокурор посилається в обґрунтування позову (оскільки у випадку не забудови земельної ділянки протягом трьох років правовідносини оренди землі припиняються автоматично, а не за рішенням суду), так і фактичним обставинам справи, за якими внаслідок зміни умов Договору оренди земельної ділянки за згодою сторін дію Договору поновлено на новий строк і підстави для автоматичного припинення зазначених правовідносин відсутні.

Правова позиція щодо автоматичного (не за рішенням суду) припинення правовідносин оренди землі на підставі ст. 416 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України викладена у постановах ВС від 21.03.18 у справі № 910/5963/17 та від 04.04.18 у справі № 910/8011/17.

Щодо іншого аргументу прокурора для розірвання Договору оренди земельної ділянки за рішенням суду.

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом від 22.03.19 № 3528/9/21-22-10-04-07, з додатками (а. с. 209 - 217) повідомило суду, зокрема, про наступне:

враховуючи, що ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд (код 33726201) звітує до Херсонського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за дві земельні ділянки, надані для розміщення багатоквартирного житловою будинку (площею 0,2101 га відповідно договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008 №040871300060 та площею 0,3917 га відповідно договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008 №040871300061), відокремити сплату податкових зобов'язань за одним з договорів оренди не має можливості;

з огляду на наведене, інформація про сплачені суми податкових зобов'язань надається по двох задекларованих об'єктах оподаткування на території Херсонської міської ради;

товариство податкові зобов'язання за 2015-2018 роки за вказані земельні ділянки декларувало за ставкою, визначеною договорами оренди - 0,2% нормативної грошової оцінки;

рішеннями Господарського Херсонської області внесено зміни до договорів оренди обох земельних ділянок: ставку орендної плати визначено в розмірі 3% нормативної грошової оцінки (рішення від 15.09.2015 по справі №923/1361/15 про внесення змін до договору оренди від 20.03.2008 № 040871300060 та рішення від по справі №923/1362/15 про внесення змін до договору оренди від № 040871300061);

за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Будівельна компанія Капітал-Буд з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Херсонської міської ради за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції з 01.04.2014 по 31.12.2016), підприємству донараховано орендну плату по земельних ділянках площею 0,2101 га та 0,3917 га за 2015 - 2016 роки на загальну суму 168,8 тис. грн. Правомірність податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки, підтверджена у судовому порядку, після набрання законної сили судовим рішенням (Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду № 821/432/18) податкові зобов'язання по орендній платі, донараховані за актом перевірки, були внесені до Інтегрованої картки платника (далі - ІКП), однак не були сплачені підприємством.

Крім того, відповідно до листа Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 24.04.19 № 8735/10/21-22-51-12 (а. с. 259) відповідач помилково сплачував податкові зобов'язання по земельному податку (а не як орендну плату з юридичних осіб) тому ДФС прийнято рішення щодо перекиду коштів на розрахунковий рахунок орендної плати з юридичних осіб на інтегровану картку платника, відкриту в Херсонському управлінні Голвного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за кодом платежу 18010600 стаття 00 орендна плата з юридичних осіб .

Вказані обставини, а також подані відповідачем письмові докази - довідка ДФС про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від 16.07.18 (а. с. 67), квитанції Ощадбанку про оплату орендних платежів (а.с. 68 - 70) свідчать про своєчасну, тобто щомісячну, оплату орендної плати відповідачем та наявність заборгованості з орендної плати, яка виникла внаслідок щомісячної сплати орендної плати за ставкою, визначеною договорами оренди - 0,2% нормативної грошової оцінки, а не 3% нормативної грошової оцінки (з приводу вказаного розміну орендної плати між сторонами існував судовий спір який було вирішено Господарським судом Херсонської області 15.09.15 у справі № 923/1361/15), а також внаслідок зміни реквізитів (коду платежу) щодо орендної плати з юридичних осіб (внаслідок чого своєчасно сплачена відповідачем орндна плата, яка сплачувалась за цими ж реквізитами відповідачем і раніше, з серпня 2018 року помилково зараховувалась ДФС як податкові зобов'язання по земельному податку).

З урахуванням положень пунктів 38, 41 Договору оренди земельної ділянки, вимог ст. 141 ЗК України, ч. 1 ст. 782 ЦК України та статті 32 Закону України Про оренду землі необхідною умовою розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду є невиконання (неналежне виконання) умов договору щодо внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи, що відповідачем орендна плата вносилась щомісячно, у першому випадку не у повному розмірі, а у другому - зараховувалась ДФС за неналежними реквізитами (як податкові зобов'язання по земельному податку) підстави для розірвання договору оренди за рішенням суду відсутні.

Виходячи з системного аналізу приписів статей 19, 131 1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, судам слід враховувати, окрім іншого, рішення Конституційного Суду України, рішення Європейський Суд з прав людини.

Так, наведене Конституційним Судом України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131 1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу, зокрема, у рішенні від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Російської Федерації".

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17.

Відповідна правова позиція Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 17 квітня 2019 року у справа № 923/560/18. У п 44. зазначеної постанови Верховний Суд зауважує, що з'ясувавши зазначені вище обставини (відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у даній справі), судам слід було відмовити у позові, а не залишати позов без розгляду.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіряючи обґрунтованість наведених прокурором доводів в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі позивача, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в особі позивача в суді.

За вказаних обставин, аргументи, наведені прокурором, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства. Натомість, аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13, ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями статей 24, 25 ЗУ Про оренду землі визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 96, 206 ЗК України, ст. 288 ПК України використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до приписів статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 530, ст. 610 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, шо прострочив. якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 416 ІІК України передбачено, що право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі, зокрема невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині 6 статті 102-1 ЗК України.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких звернувся прокурор до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку судові витрати покладаються на прокурора.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 02 травня 2019 р.

Суддя Ю.В. Гридасов