Ухвала

від 02.05.2019 по справі 580/1444/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2019 року справа № 580/1444/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/1444/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації

про визнання незаконними, скасування наказів, стягнення коштів, прийнято ухвалу.

26.04.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації, просить:

- скасувати наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 24.05.2018 № 22к;

- визнати незаконним наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 30.05.2018 № 25к;

- визнати незаконним наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 04.06.2018 № 26к;

- скасувати наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 18.06.201 8 № 30к;

- стягнути з Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (18036, вул. Пастерівська. 102, м. Черкаси. ЄДРПОУ 33903680) на користь ОСОБА_1 (18034. АДРЕСА_1, 06.04.1965 народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) премію у розмірі 50% від окладу та надбавку за високі досягнення у праці у розмірі 45% від окладу за травень та червень місяці, які не виплачені позивачу у зв'язку із конфліктною ситуацією, у сумі 3274,15 грн;

- стягнути з Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації (18000, вул. Пастерівська. 102, м. Черкаси, ЄДРПОУ 33903680) на користь ОСОБА_1 (18034, АДРЕСА_1, 06.04.1965 народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 70 000 грн моральної шкоди;

- судові витрати покласти на Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації;

- стягнути з ОСОБА_2 вказані у пунктах 3, 4 і 5 кошти як збитки у порядку регресу на користь Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації;

- прийняти окрему ухвалу на стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв'язку з вчиненням незаконних дій та направити її для реагування Черкаській облдержадміністрації.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві у якості відповідача визначено Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації, разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним ідентифікаційним кодом юридичної особи в ЄДРПОУ 33903680 значиться Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської обласної державної адміністрації.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1, 2 частини 1 статті Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, що встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Позивач у позовній заяві, зокрема просить: скасувати наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 24.05.2018 № 22к та скасувати наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 18.06.2018 № 30к, проте, не зазначає відомостей щодо визнання зазначених наказів протиправним; визнати незаконним наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 30.05.2018 № 25к та визнати незаконним наказ Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації від 04.06.2018 № 26к, проте, не зазначає критеріїв оцінки належності зазначених наказів до нормативно-правових актів.

Позивач у тексті позовної заяви зазначає, що наказ від 30.05.2018 № 25к скасований наказом від 22.06.2018 № 35к, проте у прохальній частині позовної заяви просить скасувати наказ, що вже скасовано.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У позові у якості відповідача визначено Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації, а позовні вимоги сформовано, зокрема до ОСОБА_2, якого не визначено учасником справи.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на звернення до суду передбачає можливість отримати захист порушеного права, обумовлене тим, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду, за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес : - правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Відповідно до офіційного тлумачення частини 1 статті 55 Конституції України, наданого у рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп: частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

У позові не зазначено, які саме права, свободи або інтереси позивача порушено оскаржуваними наказами відповідача.

Позивач у позовній заяві, зокрема просить: стягнути з ОСОБА_2 вказані у пунктах 3, 4 і 5 кошти як збитки у порядку регресу на користь Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації. Суд зазначає, що відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Враховуючи зазначене, право на звернення з регресним позовом може виникнути у відповідача - Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації, проте для його реалізації необхідне звернення з позовом особи, яка має таке право.

Законом України Про судовий збір передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у обґрунтування якого зазначено, що позивач проживає сама і не має сім'ї, комунальні платежі щомісяця становлять 1000 - 1700 грн, у березні 2019 року позивачем отримано 4 200 грн, будь-яких рахунків, крім зарплатного позивач не має, кошти на рахунку відсутні. Також зазначено, що позивач із свого заробітку надає допомогу матері - пенсіонерці, яка проживає окремо, і на даний час має пенсію 3700,79 грн на місяць. У березні 2019 року мати перебувала у лікарні з інсультом, тому кошти було витрачено на лікування.

У зв'язку з викладеним позивач просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір - предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом даного позову не є поновлення на роботі.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору суд зазначає про таке.

Європейський суд з прав людини у прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, що свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути відомості щодо доходів фізичної особи, що можуть бути надані на заяву про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків згідно п.5 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача у межах виконавчого провадження тощо.

Оцінюючи надані позивачем докази скрутного матеріального становища, суд зазначає, що надані докази не свідчать про скрутне матеріальне становище, а надана довідка про доходи не містить відомостей про те, що сума судового збору, що необхідно сплатити за подання даного позову перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Визначення майнового стану сторони залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Необґрунтоване звільнення від сплати судового збору утворить переваги у становищі стосовно інших суб'єктів звернення до суду за захистом, тоді як відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя у адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. З огляду на додані до позовної заяви клопотання і докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для визначення суми судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2019, що становить 1921 грн. Суд зазначає, що позовна заява містить 6 вимог немайнового характеру - судовий збір за вимоги немайнового характеру (6 х 0,4 х 1921) 4610,40 грн та вимоги майнового характеру у сумі 70000 грн - судовий збір за вимоги майнового характеру становить 768,40 грн.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 5378,80 грн. Отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача - 31212206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивачем у обґрунтування пропуску строку звернення до суду зазначено, що за захистом своїх прав зверталась до Придніпровського та Соснівського районних судів, оскільки вважала, що спір у даній справі є трудовим та що порушення строку відбулося з вини суддів, що відкривали провадження у справах за її позовами з порушенням правил підсудності.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Оскаржувані накази прийнято: 24.05.2018 №22к, 30.05.2018 № 25к, 04.06.2018 № 26к, 18.06.2018 № 30к. З позовною заявою позивач звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду 26.04.2019, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Обставини, на які покликається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не перешкоджали зверненню до адміністративного суду у встановлений строк. Строк звернення до суду пропущено з причин, що виникли з волі позивача, тому не є поважними. Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах сім`ї, молоді та спорту Черкаської облдержадміністрації про визнання незаконними, скасування наказів, стягнення коштів, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- надання нової редакції позовної заяви із зазначенням: повного найменування відповідача; позовних вимог сформованих відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України з обґрунтування порушення прав, свобод чи інтересів позивача діями відповідача;

- визначення складу осіб які беруть участь у справі;

- надання доказів сплати судового збору або доказів належності до категорій осіб звільнених від сплати судового збору;

- подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова