Ухвала

від 02.05.2019 по справі 755/6258/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/6258/19

Провадження №: 2/755/3441/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" травня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Вагоноремонтник-1 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, за правилами загального позовного провадження, -

у с т а н о в и л а:

15.04.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Вагоноремонтник-1 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено проведення розгляду справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

26.04.2019 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Вимоги клопотання мотивовано положеннями п. 4 ст. 19 ЦПК України із зазначенням, що дану справу не доцільно розглядати у спрощеному провадженні, оскільки слід встановити факт, дату та причини звільнення, факт отримання компенсації за невикористану відпустку, факт повного розрахунку, допитати свідків, належно сформувати позиції з приводу формування судової практики.

Вивчивши заявлене клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до висновку про те, що клопотання не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом ст. 274 ЦПК України, 1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. 2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. 3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно ст. 277 ЦПК України 1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. 2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. 3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. 4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. 5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. 6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. 7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які виникають з трудових відносин, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження і враховуючи, що даний спір виник саме з трудових відносин, адже предметом позову є стягнення з підприємства сум належних працівнику при звільненні, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Загалом суд констатує, що всі посилання викладені відповідачем у своєму запереченні проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження уміщуються в поняття письмових доказів, які безперешкодно можуть бути надані ним суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Вагоноремонтник-1 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя -