Постанова

від 03.05.2019 по справі 440/194/19

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/194/19

Провадження №3/440/157/2019

03 травня 2019 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з ОСОБА_1 Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді бригадира колії ПЧ-2 Львівської залізниці, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №082950 від 25.01.2019 року, що 25 січня 2019 року о 01 год. 00 хв. в місті Буськ на вул. Київська, 7 ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря ОСОБА_1 ЦРЛ за адресою: м. Буськ, вул. Львівська, 77.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП категорично заперечив та пояснив, що 25.01.2019 року він прибув на вказаному автомобілі до спортивного комплексу у м. Буськ, де припаркував транспортний засіб. Протягом 20.00 год. до 22.00 год. він знаходився у приміщенні спорткомплексу, де грав із друзями у футбол, після закінчення якого вони пішли святкувати у бар Віта м. Буськ . Після цього він разом із друзями підійшов до автомобіля та побачив, що він трохи відкотився і завис на бардюрі. Оскільки він вживав спиртні напої, а тому наміру кермувати транспортним засобом не мав, а тому сів та заснув на пасажирському сидінні, де його розбудили поліцейські. Настоює на тому, що не керував транспортним засобом після, того як повернувся із бару.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні винність свого підзахисного у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення заперечив та подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю його складу, оскільки самими ж працівниками поліцїї не встановлено факту керування його підзахисним вищевказаним транспортним засобом, про що вони підтвердили в судовому засіданні, будучи допитаними у якості свідків. Крім того, згідно адміністративного протоколу ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння о 01.00 год. 25.01.2019 року, проте із рапортів поліцейських видно, що вони прибули на місце події ще в 00.43 год. та виявили стоячий автомобіль, тобто факт керування автомобілем нібито мав місце за 15 хвилин до прибуття поліцейських, що є неспроможним. Відтак, захисник вважає, що його підзахисний не міг керувати автомобілем, оскільки був затриманий працівниками поліції. Також зазначає, що жодних належних і допустимих доказів для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та доводи його захисника, пояснення свідків, дослідивши надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проте, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №082950 від 25.01.2019 року, що ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння - 25 січня 2019 року о 01 год. 00 хв. Однак поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули на місце події за 15 хвилин до того, а саме о 00 год. 45 хв.

Зокрема, будучи допитаними судом в якості свідків поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суду повідомили про те, що близько 00 год. 25.01.2019 року їм в чергову частину ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що вищевказаний автомобіль завис на бордюрі біля спорткомплексу в м. Буськ на вул. Київська, після чого вони виїхали на місце події, де виявили даний автомобіль із вимкнутим двигуном, у якому на передньому пасажирському сидінні спав ОСОБА_2, який за візуальними ознаками перебував у стані алкогольного сп'яніння. Однак автомобіль був вимкнутий, не рухався, водій спав на передніх сидіннях, а після прибуття їх на місце пригоди даних щодо керування правопорушником вказаним транспортним засобом не встановлено.

На запитання суду про зазначення в адміністративному протоколі даних щодо керування ОСОБА_2 автомобілем о 01.00 год. 25.01.2019 року, тобто після прибуттях їх на місце події близко 24.00 год., свідки пояснили лише те, що за весь час їх перебування біля водія та автомобіля, останній не рухався, був вимкнутий, а водій спав у автомобілі, після чого був доставлений ними для освідування на стан сп'яніння в Буську ЦРЛ.

Аналогічна суперечність у фактичних обставинах провадження вбачається також із рапортів поліцейського ОСОБА_4 та чергового ОСОБА_1 ОСОБА_6 від 25.01.2019 року, а саме те, що 25 січня 2019 року зі служби 102 надійшло повідомлення, що 25.01.2019 о 00.35 год. автомобіль ВАЗ 2109 на парковці спорткомплексу в м. Буськ по вул. Київська з'їхав із дороги в обрив, всередині якого є водій у стані сп'яніння. Після чого поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули на місце події біля 00.43 год.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення;

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення поза розумним сумнівом Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Відтак, суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Окрім цього, жодного відеозапису, який міг би об'єктивно свідчити про хід даної події, до даної справи про адміністративне правопорушення, до суду надано не було.

Більше того, допитані в судовому засіданні працівники патрульної поліції ОСОБА_1 як свідки повідомили про те, що вони не бачили руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2

За таких обставин, ураховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які би підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також самий факт керування ОСОБА_2 автомобілем марки ВАЗ 2109 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №082950 від 25.01.2019 року, а тому суд вважає, що вина останнього у вчиненні ним зазначеного адміністративного правопорушення залишається недоведеною.

Відтак, з урахуванням вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 130, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288 КпАП України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову судді може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І. Б. Кос