Постанова

від 03.05.2019 по справі 490/1783/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.05.19

22-ц/812/780/19

Справа № 490/1783/19

Провадження № 22-ц/812/780/19

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 травня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Біляєвій В.М.,

за участі представника позивача - Сидоренко Т.В.,

представників відповідачів - Шубіної Я.В., Бєліка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, -

апеляційну скаргу

ОСОБА_5

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2019 року, постановлену в приміщенні цього ж суду головуючим суддею Гуденко О.А., за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зміни черговості одержання права спадкування,-

В С Т А Н О В И В

У лютому 2019 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зміни черговості одержання права спадкування.

Одночасно з позовом, позивач звернувся із заявою в якій, посилаючись на те, що на теперішній час існує обґрунтована небезпечність, що відповідачі по справі здійснять відчуження спірного спадкового майна та позбавлять її та неповнолітню доньку спадкового майна, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, а саме:

Ѕ частину нежитлового об'єкту медичного стоматологічного центру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 154,5 кв.м. Літ. А цоколь;

- цілу квартиру АДРЕСА_2;

- цілу квартиру № АДРЕСА_3;

- цілу квартиру АДРЕСА_4;

- цілу квартиру АДРЕСА_5;

- нежитлові приміщення фотоательє за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 168,6 кв.м. підвал в Літ. А-6;

- земельну ділянку, площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_7, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення - індивідуальне дачне будівництво, рекреаційне призначення;

- цілий дачний будинок АДРЕСА_7;

- кімнату у гуртожитку АДРЕСА_6;

- земельну ділянку, площею 0,0800 га. за адресою: АДРЕСА_9, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 до вирішення спору по суті;

- накласти арешт на частку у статутному капіталі та заборони суб'єктам державної реєстрації (в тому числі державним реєстраторам) та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів у будь-який спосіб, пов'язану з відчуженням, зміною учасників (засновників), реєстрацію та/або перереєстрацію частки, здійснювати внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наступних підприємств: ТОВ Сервіс Центр (ЄДРПОУ 32613163) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 796 300,00 грн.; ТОВ Рост 205 (ЄДРПОУ 33498265) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 200 000,00 грн.; ТОВ Ойкос Люкс (ЄДРПОУ 38622571) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 100 000,00 грн.; ТОВ Арт-Хауз (ЄДРПОУ 38525345) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 500,00 грн.; ТОВ Автохауз (ЄДРПОУ 32613137) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 250 000,00 грн.; ТОВ Аква Марин (ЄДРПОУ 37843987) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 250 000,00 грн.; ТОВ Телерадіокомпанія "Радіопрім" (ЄДРПОУ 30283289) розмір частки ОСОБА_8 в грошовому вираженні у статутному капіталі складає - 65 600,00 грн.;

- заборонити приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Гавеля О.О. здійснювати будь-які дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та видавати такі свідоцтва до вирішення спору по суті.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2019 року вищезазначену заяву задоволено частково.

Накладено обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно:

- 1/2 частину нежитлового об'єкту медичного стоматологічного центру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 154,5 кв.м. Літ. А цоколь;

- цілу квартиру АДРЕСА_2;

- цілу квартиру № АДРЕСА_3;

- цілу квартиру АДРЕСА_4;

- цілу квартиру АДРЕСА_5;

- нежитлові приміщення фотоательє за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 168,6 кв.м. підвал в Літ. А-6;

- земельну ділянку, площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_7, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення - індивідуальне дачне будівництво, рекреаційне призначення;

- цілий дачний будинок АДРЕСА_7;

- кімнату у гуртожитку АДРЕСА_6;

- земельну ділянку, площею 0,0800 га. за адресою: АДРЕСА_9, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 - до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Заборонено приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Гавеля О.О. здійснювати будь-які нотаріальні дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року до вирішення спору по суті.

Заборонено укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного нерухомого майна.

В задоволенні інших вимог даної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_5 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу передати на розгляд до того ж суду в іншому складі, вжити заходи зустрічного забезпечення, шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі ринкової вартості нерухомого майна.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 вказує про законність ухвали суду першої інстанції та необґрунтованість апеляційної скарги. За такого просила, залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, відхиливши апеляційну скаргу ОСОБА_5

У судовому засіданні представники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - адвокати Шубіна Я.В., Бєлік С.В. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі за обставинами викладеними у ній.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ОСОБА_6 - адвокат Сидоренко Т.В. зазначила, що ухвала, на її думку, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилася у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або неможливо буде взагалі ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся.

Однак з таким висновком суду колегія суддів не може погодити у повній мірі виходячи з такого.

Відповідно до вимог чч.1, 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У пп.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз'яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір, який витікає із спадкових правовідносин.

Предметом спору у справі є вимоги немайнового характеру - встановлення факту спільного проживання, зміна черговості одержання права на спадщину.

А відтак наявність самого по собі позову про встановлення факту спільного проживання, зміну черговості одержання права на спадщину не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти нотаріальні дії та дії по відчуженню нерухомого майна.

Крім того, розмірність обсягу позовних вимог неможливо співставити з вартістю майна, на яке заявник просить накласти арешт, що унеможливлює визначити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Також матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування і не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Більш того, зазначені позивачем заходи забезпечення позову ніяким чином не забезпечують виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову в межах заявлених позовних вимог і жодним чином не впливають на ефективний захист, або поновлення її права, за захистом якого вона звернулася до суду, зважаючи на те, що станом на 01 березня 2019 року приватним нотаріусом на більшу частину спадкового майна видано свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям першої черги дружині ОСОБА_5 та неповнолітнім дітям ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Вимог про визнання таких свідоцтв недійсними позивачем не пред'явлено.

Вирішуючи питання забезпечення позову у даному випадку, суд повинен перевірити свої дії на предмет відповідності Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого Протоколу до неї у розрізі дотримання прав учасників справи та незалучених до справи осіб, гарантованих ст.6 Конвенції "Право на справедливий суд" та права на мирне володіння майном.

Як вбачається із матеріалів справи спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 є його дружина ОСОБА_5( крім того, на її користь батько спадкодавця ОСОБА_7 відмовився від своєї частки у спадщині) та діти ОСОБА_12 та неповнолітні ОСОБА_10,2009 року народження та ОСОБА_11, 2007 року народження. Спадкоємцем за заповітом є дочка позивача - ОСОБА_14, 2012 року народження. Вказані особи, за винятком ОСОБА_5, яка є відповідачем у справі, до участі у справі не залучено, позовні вимоги до них не заявлено, вжиття такого заходу забезпечення позову порушує права та інтереси цих осіб, що не є учасником даного судового спору.

Також колегія суддів приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом заборони нотаріусу вчиняти дії з видачі свідоцтва про право на спадщину є недоцільним та спростовується матеріалами спадкової справи з якої вбачається, що такі свідоцтва ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у даній справі отримано. Крім цього вжиття такого заходу забезпечення позову є грубим порушенням права на справедливий суд як по колу осіб, так і по суті, оскільки законність отримання майна у спадок не є предметом позову у даній справі.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. А тому аргументи апеляційної скарги стосовно суті спору при вирішенні даного питання є недоречними.

Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч.3 ст.154 ЦПК України, та є вичерпним.

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відомостей про обставини, які слугують обов'язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення матеріали справи не містять.

А тому, вимоги апеляційної скарги про необхідність застосування зустрічного забезпечення апеляційний суд відхиляє і не вбачає підстав для їх задоволення.

Посилання в апеляційній скарзі щодо не сплати, на їх думку, судового збору при пред'явлення даного позову виходячи із вартості спадкового майна, а не з розрахунку як немайновий спір є безпідставними, оскільки при вирішенні питання про необхідність забезпечення позову значення не мають.

За приписами п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове або змінити рішення .

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування та зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування матеріального права.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України може бути скасована ухвала з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку, якщо така перешкоджає подальшому провадженню у страві. Ухвала про забезпечення позову такою в силу ч.10 ст.153 ЦПК України не є.

Враховуючи предмет та підстави заявленого ОСОБА_6 позову, який є спором немайнового характеру, колегія суддів приймає доводи апелянта про те, що суд фактично по немайновому спору вжив заходи забезпечення позову майнового характеру, вжиття заходів забезпечення позову зачіпає та порушують права інших спадкоємців, які не залучені до участі в справі, нерухоме майно не є предметом даного спору та приходить до висновку про необхідність скасування ухвали про задоволення заяви ОСОБА_6 в оскаржуваній частині та часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5

В іншій частині дана ухвала суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного перегляду і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до роз'яснень ч.3 п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах №10 від 17 жовтня 2014 року, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідно апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно з загальним правилом.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 01 березня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

У задоволені заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зміни черговості одержання права спадкування - відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Т.Б. Кушнірова

Повний текст постанови складено 03 травня 2019 року.