Рішення

від 03.05.2019 по справі 343/1547/17

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1547/17

Провадження №: 2/0343/54/19

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - Монташевич С. М.,

секретарів судового засідання - Шикор Г. В., Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/1547/17 за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівська сільська рада, до ОСОБА_2 про усунення від спадкування,

з участю: позивачки - ОСОБА_1,

представника позивачки - адвоката Семківа М.Н.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівської сільської ради - Питлика З.М.,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідачки - адвоката Білик Р.О.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін та третіх осіб:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Яворівська сільська рада, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить усунути від спадкування внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, його спадкоємця за законом ОСОБА_2, 1974 р.н.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь всі судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору та понесених витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її близький родич (рідний брат матері) ОСОБА_6 Згідно з записом в погосподарській книзі №4 виконавчого комітету Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області за 2001-2016 роки, під особовим рахунком НОМЕР_3 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, належав на праві особистої власності незавершений будівництвом житловий будинок, готовністю 75%, що знаходиться в АДРЕСА_1. Рік побудови даного будинку 1995. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому самовільно збудоване незавершене будівництво за вищевказаною адресою. При житті ОСОБА_6 заповіт не складався. На час смерті з ним проживали вона (його племінниця - ОСОБА_1.) разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7, що підтверджується актом обстеження. Оскільки житловий будинок, в якому мешкав ОСОБА_6, є недобудовою, оформити спадщину в нотаріуса можливості не має. У зв'язку з цим, його дочка ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду про визнання права власності на будівельні матеріали в порядку спадкування.

ОСОБА_6 в силу похилого віку та зловживання алкоголем потребував постійного догляду. Він постійно проживав з нею за адресою в АДРЕСА_1. Крім неї, ніхто інший не здійснював догляд за особою похилого віку. ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, за 20 останніх років взагалі не спілкувалась зі своїм батьком, ніколи не приїжджала до нього за його місцем проживання в село та взагалі не здійснювала піклування за ним, як особою, яка потребує догляду. Більше того, вона навіть не вжила заходів для поховання свого батька. В свою чергу, поховання ОСОБА_6 було здійснено нею, ОСОБА_1, разом з її родичкою ОСОБА_8 Вважає, що зазначені обставини є підставою для усунення ОСОБА_2 від спадкування.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на вищевикладені обставини, просила задовольнити позов та подала пояснення на відзив до позову. Вказала, що померлий ОСОБА_6 був її дядьком і відповідно рідним братом її матері ОСОБА_9, щопідтверджується долученими нею письмовими доказами, а саме: свідоцтвом про народження ОСОБА_9, свідоцтвом про народження ОСОБА_10, свідоцтвом про шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_10, свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, з яких вбачається, що батьками її матері ОСОБА_9 та ОСОБА_6 були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 В судовому засіданні була допитана ОСОБА_9, яка підтвердила, що є рідною сестрою померлого. 03.08.2017 рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №343/2360/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Яворівської сільської ради про визнання права власності на будівельні матеріали за адресою: АДРЕСА_1, які нібито належали спадкодавцю ОСОБА_6, рішення Долинського районного суду від 20.01.2017 було скасовано із-за того, що до справи не було долучено іншого спадкоємця - племінницю померлого ОСОБА_1 Обставини, встановлені судовим рішенням, не підлягають доказуванню. Також нею подано заяву до суду про встановлення факту родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_6, яка рішенням від 15.04.2019 задоволена. З наведених обставин та документів вбачається, що вона, ОСОБА_1, є племінницею померлого та двоюрідною сестрою відповідачки ОСОБА_2 Вона проживала з ним в одному приміщенні, у незакінченому будівництві, а особа, яка проживала на час смерті померлого, вважається такою, що прийняла спадщину.

Щодо заперечення факту похилого віку спадкодавця та необхідності стороннього догляду за ним зазначила, що спадкодавець помер у віці 68 років. Громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року. Крім того, що він був особою похилого віку, він ще страждав на алкоголізм і дочка не цікавилася його станом здоров'я. В судовому засіданні 25.04.2018 ОСОБА_2 особисто визнала той факт, що востаннє бачила свого батька в 2004 році. Відповідачку, як доньку покійного, взагалі ніхто в с. Яворів не бачив, принаймні 20 останніх років. Відсутність ОСОБА_2 в с. Яворів та не спілкування з батьком свідчить і про те, що остання не була обізнана про хвороби покійного, не приймала участі в його похованні. Так, для поховання спадкодавця нею, ОСОБА_1, було отримано довідку про смерть, де зазначено, що причиною смерті ОСОБА_6 були хронічна серцево-судинна недостатність 3 ступеня, кардіосклероз дифузний, гіпертонічна хвороба 2 ступеня. Даний документ підтверджує, що спадкодавець на час смерті був хронічно хворою особою та потребував опіки та догляду сторонніх осіб. Таку опіку та догляд він не отримував від своєї дочки, що є підставою для усунення її від спадкування.

Представник позивачки - адвокат Семків М.Н. в судовому засіданні підтримав позицію своєї довірительки та додатково вказав, що постановою ВС було залишено без змін рішення Долинського районного суду про визнання права власності за ОСОБА_2 на будівельні матеріали в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, в якому стороною не була ОСОБА_1, відповідно для останньої дане рішення не має преюдиційного значення. Крім того, стаття 1224 ЦК України не містить преліку осіб, яких не можна усунути від спадкування, однак чітко визначає підстави, за яких особа може бути усунута від спадкування, і такі підстави знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Представник третьої особи Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області - сільський голова Питлик З.М. в судовому засіданні пояснив, що про те, що у ОСОБА_6 є дочка, він не знав, вперше побачив її після смерті батька. Померлий проживав зі своєю родиною, з племінницею ОСОБА_1 Матеріальні та житлові умови цієї родини були важкі та погані. ОСОБА_6 знав особисто, останні роки часто його бачив в селі, він завжди здоровався з ним. В них культурне село, жебраків та осіб, що побираються, не має. Померлий випивав, як і всі, алкоголем не зловживав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила проти позову, повідомила, що її батьки розлучилися, коли вона ще була дитиною. Батько проживав у Росії. Вона спілкувалася з ним, доки він був у Караганді. Коли ОСОБА_6 повернувся в с. Яворів, вона приїжджала до нього, хотіла підтримувати з ним близькі стосунки, спілкуватися з його родичами, однак останні її вигнали, навіть, не впустивши до тата. Якщо б їй не повідомили чужі люди, вона б і не знала про його смерть. Родичі її прогнали, бо хотіли собі будинок, який він будував. Її мама розповідала їй, що на стіні цього будинку викладена перша літера її імені. Вона та її мама є особами з інвалідністю.

Крім цього, підтримала заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву про усунення її від спадкування, в якому просила відмовити в позові в повному обсязі з таких підстав. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько ОСОБА_6 Позивачка ОСОБА_1 визнає, що будинок в АДРЕСА_1 був збудований і належав покійному ОСОБА_6 Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому незавершене будівництво за вказаною адресою. ОСОБА_1, зазначаючи, що покійний ОСОБА_6 був їй близьким родичем, знаючи про дату його смерті, не представила суду жодних доказів свого звернення до нотаріуса за місцем проживання спадкодавця (витягу про заведення спадкової справи, постанови про відмову нотаріуса). Також позивачка в своїй заяві вказує, що вона являється близькою родичкою покійного, а жодних підтверджуючих документів в додатках до заяви не надає. Наступним аргументом ОСОБА_1 для задоволення позову називає зловживання спадкодавця алкоголем і потреба в догляді в силу похилого віку. Однак, ОСОБА_6 помер у віці 67 років, що не являється похилим. Позивачкою не представлено до суду: медичної картки покійного, яка б підтверджували його стан здоров'я. При вирішенні питання, хто є спадкоємцями за законом, враховуються юридичні факти, такі як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини (усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Вона одна звернулася до державного нотаріуса з метою оформлення спадщини після померлого ОСОБА_6, однак отримала відмову і пораду звернутись до суду з позовом про визнання за нею прав і обов'язків як забудовника житлового будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_1, звертаючись з заявою про усунення її від спадкування, не подала жодного належного доказу про вжиття заходів досудового врегулювання спору, не підтвердила, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 та прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

У своїх додаткових поясненнях відповідачка ОСОБА_2 зазначила, що будинок, в якому проживала ОСОБА_1, і будинок покійного ОСОБА_6 є сусідніми. Підтвердженням того, що ОСОБА_1 не проживала зі спадкодавцем за його життя, є довідка №02-24/640 від 05.07.2017 р., надана самою ОСОБА_1, де вказано, що вона - жителька АДРЕСА_1. У довідці № 02-24/126 від 22.02.2016 вказано, що похорон ОСОБА_6 здійснила ОСОБА_8, сестра покійного, а не ОСОБА_1, як вона стверджує. Копії актів обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 не відповідають та суперечать один одному по кількості осіб, які проживають в спірному будинку. Щодо виступів свідків на стороні ОСОБА_1, то у судовому засіданні вони розділилися у свої показах: сільський голова і сусіди, як особи незацікавлені не стверджували про алкогольну залежність та хвороби покійного ОСОБА_6, що не можна сказати про матір та сестру ОСОБА_1, зі слів яких, покійний був тяжко хворий (на невідомі хвороби) та алкогольнозалежний.

В судовому засіданні представник відповідачки Білик Р.О. підтримала поданий відзив, просила відмовити у позові в повному обсязі. При цьому звернула увагу, що у постанові ВС, винесеній у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання за нею право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва незавершеного житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р., встановлено, що ОСОБА_2 являється єдиним спадкоємцем, ОСОБА_1 не була зареєстрована за адресою, до нотаріуса не зверталася, не є спадкоємицею, яка прийняла спадщину. Позивачкою також не долучено належних доказів, що спадкодавець був на обліку в нарколога. Медсестра та сільський голова надали пояснення, які не підтверджують, що померлий потребував допомоги. ОСОБА_6 на ніякі тяжкі хвороби не хворів, протягом останніх років свого життя на лікуванні не перебував. При тому, як його дочка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи та проживає з матір'ю, яка являється інвалідом другої групи. Щодо понесених витрат на поховання, ОСОБА_1 може звертатися з позовом до спадкоємця про повернення їй коштів, однак, це не являється підставою для усунення останньої від спадкування. Позивачка не надала також жодних доказів, що фінансово вона могла допомагати ОСОБА_6 та що він потребував такої допомоги. Відповідачка являється інвалідом з дитинства і жодним законодавством не передбачена можливість позбавлення непрацездатних осіб спадщини. Доводи ОСОБА_1 та її представника не підтверджені жодними доказами.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії суду:

Ухвалою суду від 13.09.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Яворівської сільської ради, ОСОБА_13 про визнання прав забудовника в порядку спадкування.

13 листопада 2017 року під час попереднього судового засідання залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, - управління архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, справу призначено до судового розгляду.

28 грудня 2017 року та 3 січня 2018 року ОСОБА_2 подавала заяви про уточнення позовних вимог.

26 січня 2018 року відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву про усунення ОСОБА_2 від спадкування, яку ухвалою суду від 26.01.2018 залишено без руху та надано строк на виправлення недоліків.

07 лютого 2018 року ОСОБА_1 подано уточнену зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про усунення від спадкування, яку ухвалою суду від 14.02.2018 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Постановлено ухвалу про виклик свідків.

Ухвалою суду від 25.02.2019 провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Яворівської сільської ради, ОСОБА_14, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів: управління архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, про визнання права власності на будівельні матеріали закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки питання відносно будівельних матеріалів, які були використані в процесі будівництва вказаного вище будинку вже вирішено, зокрема, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2017 року по справі №343/2360/16-ц, провадження №2/0343/5/17, яке залишено в силі постановою ВС від 26.09.2018, позов ОСОБА_2 задоволено; визнано за нею право власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва незавершеного житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

26 вересня 2018 року та 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 подавались заяви про виправлення описок в її позовних вимогах.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачки - Семківа М.Н. про зупинення провадження у даній справі до розгляду Долинським районним судом Івано-Франківської області справи №343/1885/18-ц про встановлення юридичного факту.

Крім того, сторони клопотали про відкладення розгляду справи на інший день з причин, які вказували у своїх заявах та клопотаннях, про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій, про витребування доказів, які судом були задоволені, у зв'язку з чим неодноразово оголошувалися перерви в судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації актів про смерть за 2016 рік зроблено відповідний запис за №3, що підтверджується довідкою про смерть №3 від 22.02.2016, виданою відділом РАЦС Долинського РУЮ Івано-Франківської області (а.с.135 т.1) та свідоцтвом про смерть (повторним) серії НОМЕР_4 від 03.03.2016, виданим відділом державної РАЦС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області (а.с.226 т.1).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №47 від ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідкою про причини смерті до форми №106/о №47 для поховання, причини смерті ОСОБА_6: хронічна серцево-судинна недостатність 3 ступеня, кардіосклероз дифузний, гіпертонічна хвороба 2 ступеня; вік померлого - 67 років (а.с.225 т.1).

Відповідно до довідки №02-24/126 від 22.02.2016 р., виданої виконавчим комітетом Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, похорон ОСОБА_6 здійснювала за власні кошти та похоронила його на кладовищі в с. Яворів ОСОБА_8, 1974 р.н., жителька с. Яворів. Померлий ОСОБА_6 являється братом матері ОСОБА_8 (а.с.135 т.1).

Як вбачається з довідки №02-24/640 від 05.07.2017 р. виконавчого комітету Яворівської сільської ради, ОСОБА_1, 1977 р.н., жителька АДРЕСА_1, є племінницею ОСОБА_6, 1948 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.138 т.1).

Сторони не заперечили в судовому засіданні, що ОСОБА_1 являється племінницею покійного ОСОБА_6, а ОСОБА_2 є його рідною дочкою. Однак, батьки відповідачки ОСОБА_2 розлучилися, коли вона була ще дитиною. На той час ще неповнолітня ОСОБА_2 залишилися проживати розом з матір'ю у Львівській області, а ОСОБА_6 працював та проживав у Росії.

Останні роки свого життя ОСОБА_6 повернувся з Росії в с.Яворів Долинського району Івано-Франківської області, де проживала його родина, зокрема, рідна сестра ОСОБА_9 зі своїми дітьми та їх сім'ями, в тому числі, і дочкою ОСОБА_1 Згодом він з допомогою родини почав добудовувати будинок АДРЕСА_1, будівництво якого розпочав самостійно ще значно раніше. Не закінчивши будівництво, він перейшов проживати у цей будинок.

Дані обставини в судовому засіданні підтвердили свідки.

Так, свідок ОСОБА_15 показав, що він є сусідом покійного та позивачки, живе приблизно 200 м від них. Йому відомо, що ОСОБА_6 проживав у новій хаті (незавершеному будівництві) десь мабуть останніх 5 років. Разом з ним там проживало ще четверо осіб, як одна сім'я. Сам померлий хворів останніх 2-3 роки. В нього була задишка, важко було ходити, коли йшов до магазину, зупинявся, щоб посидіти. На що конкретно хворів, не знає. Про те, що ОСОБА_6 куплялися ліки, знає зі слів ОСОБА_1, яка йому їх і купляла, коли він зустрів її в лікарні. Йому невідомо, щоб хтось інший, крім сім'ї ОСОБА_1, доглядав за ОСОБА_6 Померлий зловживав алкоголем, мабуть від цього і помер. Був випадок, коли його п'яного піднімали чужі люди на зупинці. Через те, що пив, ледь дихав. Однак, перед смертю 1,5 років не пив.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомила, що вона є сусідкою ОСОБА_1, живе у будинку №82. ОСОБА_6 років 10 як приїхав і жив у своєї сестри ОСОБА_17, з них 8 років у неї і 2 роки вже у новій хаті (незавершеному будівництві) разом з ОСОБА_1, її чоловіком та дочкою, як одна сім'я. Він був привітним, любив випити, покурити, тому і хворів. На що саме хворів, сказати не може. Хворіють усі, вона не є лікарем від алкоголю та куріння, хоча працювала фельдшером. Бачила як ОСОБА_6 любив іти з пивом та шататися. Саме сестра його лікувала, водила у наркодиспансер. Про те, чи перебував він на обліку там, не знає. Йому потрібна була і стороння, і медична допомога. Доглядала за ним ОСОБА_1, її чоловік та сестра ОСОБА_17 Вони варили йому їжу. Дочка ОСОБА_2 приїхала на похорон, до цього вона її ніколи не бачила і не знала, про неї померлий нікому не розповідав. Вже на похоронах люди підказали, що це дочка. ОСОБА_2 ініціативу щодо поховання батька не проявляла, похорон справляла ОСОБА_1 Найбільше ОСОБА_6 допомагала його сестра ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_17 дала суду покази про те, що вона є сестрою ОСОБА_6 та матір'ю ОСОБА_1 Вісім років брат проживав у неї. Він любив випити, вона водила його і в поліцію, і в наркодиспансер, і особисто на лікування від алкоголю. Померлий стояв на обліку в Долинському наркодиспансері. Саме вона лікувала його від алкоголю. Їсти йому варили і вона, і ОСОБА_1 Він не признавав свою дочку, бо вона з матір'ю вигнали його. ОСОБА_18 до нього не приїжджала, за 40 років вона її не бачила. Про смерть батька вона ОСОБА_2 не повідомляла, бо її не знала.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що вона є рідною сестрою ОСОБА_1 ОСОБА_6 жив 8 років у її матері ОСОБА_17 і 2 роки в новій хаті. Він потребував догляду. Вона йому купляла ліки, хліб. ОСОБА_1 варила йому їсти, прала його одяг. Він зловживав алкоголем, стояв на обліку. Через алкоголь лежав у фосах, ліз рачки, жалівся, що не має нікого, ні дочки. Крім неї, ліки також купляли ОСОБА_17 та ОСОБА_1 Відповідачку ОСОБА_2 бачила два рази в житті, один раз в Караганді, інший - на похоронах. Частину витрат на поховання взяла на себе ОСОБА_1, решту - вона. Дочка ОСОБА_2 за 40 років навіть не поховала батька.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що останні 10 років свого життя ОСОБА_6 проживав у селі Яворів та близько спілкувався зі своєю сестрою та її дітьми, які допомагали йому по господарству, здійснили його поховання. Однак, в них були неприязні стосунки з дочкою покійного, до якої вони ставилися зневажливо. Це вбачалося не тільки з їх показань в судовому засіданні, а й з їхньої поведінки та конфліктів, які виникали між ними в суді.

Під час розгляду справи також встановлено, що ОСОБА_2 (дочка спадкодавця) з дитинства хворіє, визнана інвалідом 3 групи довічно, що підтверджується даними посвідчення серії НОМЕР_5 та довідки №3568/05-17 від 08.08.14, виданими УПФ України в Кам'янка-Бузькому районі Львіської області (а.с.13,16 т.1).

Як вбачається з довідки про склад сім'ї № 14067 від 11.09.2017 ОСОБА_2 проживала разом з матір'ю (а.с.11 т.1), яка являється інвалідом 2 групи, що встановлено з довідки №3568/05-17 від 08.08.14 та копії посвідчення серії НОМЕР_6, які видані УПФ України в Кам'янка-Бузькому районі Львіської області (а.с. 14,15 т.1).

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 виховувала, як одинока мати, дочку, про що свідчить довідка УСЗН Кам'янка-Бузької РДА №01-8/1209 (а.с.12 т.1).

Щодо стану здоров'я спадкодавця ОСОБА_6, то судом встановлено, що він дійсно помер у віці 67 років.

Згідно з відповідями Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру вих. №01-7/681 від 28.08.2018 та від 16.05.2018, гр. ОСОБА_6 був взятий на диспансерний облік в Івано-Франківський обласний наркологічний диспансер 30.06.2010. Діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Стан абстиненції неускладнений. F10.30. В Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері не лікувався (а.с.14,20 т.2).

Відповідно до відповіді Долинської ЦРЛ вих. №926/01-20/18 від 20.07.2018 ОСОБА_6 за останні три роки свого життя (2013-2016 роки) за медичною допомогою в Долинську ЦРЛ не звертався, на стаціонарному, амбулаторному лікуванні, диспансерному обліку не перебував (а.с.5 т.2).

Отже, як з вищеописаних показань свідків, так і з даних, які містяться у довідках медичних закладів, встановлено, що ОСОБА_6 певний період свого життя зловживав алкоголем, внаслідок чого у 2010 році був поставлений на облік нарколога. Однак, жодного разу він не перебував на лікуванні, а стан його був неускладнений, що зазначено у долучених медичних документах, та що підтвердила в судовому сільський фельдшер, яка навіть не знала, на що хворів покійний, окрім того, що любив випити та покурити. За медичною допомогою ні він, ні його родичі, до неї не зверталися. Таким чином, можна стверджувати про спосіб життя ОСОБА_6, а не про його захворювання та безпорадний стан. Свідки суду також вказали, що останні роки свого життя ОСОБА_6 вже не вживав алкоголь, самостійно ходив в магазин, тобто не був у немічним. Сільський голова ствердив, що покійний не був жебраком, оскільки таких в селі у них нема, завжди був привітний, ходив по селу. Коли він приїхав з Росії, матеріальне становище та житлові умови були складні у його родини, а не особисто в ОСОБА_6

З родиною батька у ОСОБА_2 склалися непрості відносини, вона намагалася відновити зв'язки, але останні не хотіли її визнавати. ОСОБА_2 не мала доступу до батька, нічого не знала ні про його стан здоров'я, ні про матеріальний стан, ні про спосіб життя в с. Яворів, оскільки їхнє спілкування припинилося після повернення останнього в Україну. Про те, що дочка підтримувала стосунки з татом, коли він проживав у Караганді, підтвердила, в тому числі, свідок ОСОБА_8, повідомивши, що вони там зустрічалися з ОСОБА_2.

Щодо проживання ОСОБА_19 з спадкодавцем на час його смерті, а таким чином і прийняття спадщини, то відповідно до даних довідки №02-24/640 від 05.07.2017 р., виданої виконавчим комітетом Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с.138 т.1), актів обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 24.02.2016 та 01.08.2017 (а.с.137,136 т.1 ) та довіреності від 26.01.2018 на представництво інтересів ОСОБА_1 (а.с.134 т.1), вона є жителькою АДРЕСА_1, тобто проживає в сусідньому будинку до будинку №86.

В акті обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 06.01.2018 (а.с.132 т.1) зазначено, що ОСОБА_1 проживала у будинку №88 ОСОБА_6 до його смерті та після його смерті, однак, у вищеописаних актах, які складені на момент смерті спадкодавця, адреса позивачки та склад її сім'ї зазначені зовсім інші.

Доказів звернення в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не надала, як і не долучила інших належних та допустимих доказів прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_6 у встановленому законом порядку. Як описано вище, долучені нею акти обстеження матеріально-побутових умов містять суперечливі дані.

Натомість, ОСОБА_2 після смерті батька у встановленому законом порядку оформила свої спадкові права, про що свідчить постанова Верховного Суду від 26.09.2018, справа №343/2360/16-ц, провадження № 61-29563св18, якою залишено в силі рішення Долинського районного суду від 20.01.2017 про визнання за нею в порядку спадкування права власності на будівельні матеріали, які були використані в процесі будівництва незавершеного житлового будинку по АДРЕСА_1 в с. Яворів Долинського району Івано-Франківської області.

Між сторонами виник спір з приводу усунення від права на спадкування за законом з підстав ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Оцінка суду:

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону та відповідно до роз'яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , правило ч.5 ст.1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

При вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування слід установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення має бути пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла таких дій.

Тобто, для усунення від права на спадкування відповідно ч.5 ст.1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

У відповідності до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту перебування ОСОБА_6 у безпорадному стані в силу похилого віку чи тяжкої хвороби, внаслідок яких він не міг себе обслуговувати сам, потребував стороннього догляду, а також того, що спадкодавець потребував допомоги відповідачки, остання мала можливість її надати, проте ухилялася від обов'язку щодо її надання.

Допитані в судовому засіданні сільський голова та свідки не могли повідомити про наявні у спадкодавця захворювання, а сусіди, які є незаінтересованим у результатах розгляду справи, не підтвердили і факту його алкогольної залежності, яка призвела до безпорадного стану. Він самостійно себе обслуговував, ходив у магазин. Згідно з даними медичних закладів, ОСОБА_6 жодного разу не перебував на стаціонарному лікуванні з приводу алкогольної залежності, а останні три роки свого життя і не звертався в лікарню з приводу будь-яких інших захворювань.

Те, що ОСОБА_2 не спілкувалася протягом тривалого часу зі своїм батьком, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги. Як встановлено вище, спосіб життя батька, стан здоров'я та сімейні обставини дочки, відносини, які склалися в неї з родиною покійного, призвели до припинення спілкування між ними.

Обов'язковою підставою для усунення від спадкування є ухилення спадкоємця від надання допомоги, тобто, необхідно підтвердити належними доказами, що спадкодавець звертався до спадкоємця за допомогою у зв'язку із похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом та був у безпорадному стані, натомість спадкоємець відмовив у наданні допомоги (активне ухилення) або просто не вчинив дій для надання допомоги (пасивне ухилення). Позивачка ОСОБА_1 не надала доказів того, що спадкодавець чи будь-хто з його родичів або знайомих звертався до відповідачки ОСОБА_2 за допомогою, а вона такої допомоги не надавала. Наданий суду акт обстеження матеріальних та побутових умов від 06.01.2018 (а.с.132 т.1), в якому міститься інформація про вживання ОСОБА_6 алкоголю, суд вважає недостатнім доказом того, що останній потребував допомоги через це, оскільки він свідчить про спосіб його життя, а не стан здоров'я. Більше того, акт обстеження матеріальних та побутових умов від 01.08.2017 (а.с.136 т.1) містить дані про те, що ОСОБА_1 здійснила йому похорон, натомість в довідці №02-24/126 від 22.02.2016, виданої виконавчим комітетом Яворівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с.135 т.1). вказано, що похорон ОСОБА_6 здійснювала за власні кошти та похоронила його на кладовищі в с. Яворів ОСОБА_8, 1974 р.н., жителька с. Яворів, також в інших актах обстеження містилися різні відомості, щодо адреси проживання ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_6, зокрема, в актах від 2016 та 2017 року зазначено про проживання ОСОБА_1 в будинку №88, натомість в акті за 2018 рік заначено, що на час смерті ОСОБА_6 (2016 рік) вона проживала у будинку №86, що вказує на те, що акти складалися зі слів певних осіб, а не проводилося дійсне обстеження.

ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів того, що вона постійно здійснювала догляд за ОСОБА_6, купувала йому ліки чи що він тяжко хворів і потребував лікування. Крім того, такі її твердження спростовані відповіддю Долинської ЦРЛ вих. №926/01-20/18 від 20.07.2018 р., згідно з якою ОСОБА_6 за останні три роки свого життя (2013-2016 роки) за медичною допомогою в Долинську ЦРЛ не звертався, на стаціонарному, амбулаторному лікуванні, диспансерному обліку не перебував. Не перебував він і на лікуванні в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, де знаходився на обліку. Відповідно відсутні докази про тяжке захворювання спадкодавця чи про його безпорадний стан. Як і не долучені докази, що ОСОБА_1 могла надавати матеріальну допомогу останньому, мала для цього відповідний дохід, а ОСОБА_6 потребував такої допомоги.

Крім того, не долучено належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1прийняла спадщину у встановленому законом порядку, зокрема, зареєстрована вона з спадкодавцем за різними адресами, в нотаріальну контору не зверталася, а відповідно, що відповідачкою порушено будь-яке її право, пов'язане з спадкуванням.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_6 перебував у безпорадному стані, був неспроможний своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.

Також суду не надано доказів про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідачки, вона знала про це, мала можливість її надати, однак свідомо уникала від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу своєму батькові.

Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадкування слід відмовити у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, зокрема судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України). Оскільки у позові відмовлено повністю, понесені позивачкою судові витрати покладаються на неї, а відповідачка не пред'являла доказів про понесені нею витрати.

На підставі вищевикладеного, ст.1222, ч.5 ст.1224 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України, керуючись статтями 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівська сільська рада, до ОСОБА_2 про усунення від спадкування відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, жителька АДРЕСА_1, с. Яворів Долинського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Яворівська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: с. Яворів Долинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 20561385.

Відповідач: ОСОБА_2, жителька АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний зміст рішення буде складено 3 травня 2019 року.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

Текст повного судового рішення виготовлено 3 травня 2019 року.