Рішення

від 23.07.2007 по справі 8/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/193

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів                                                                                                                            тел.7-99-18

просп.Миру,20                                                                                                                    тел.178-853

=============================================================                                                                         

Іменем   України

Р І Ш Е Н Н Я

17 липня 2007р.                                                                           Справа № 8/193

  За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, вул..Комсомольська, 28, м.Чернігів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Придесення” ,  вул..Вокзальна, 2, с.Ладинка Чернігівського району

 Про  дострокове розірвання договору та стягнення 47460грн.41коп.

                                                                                                                         Суддя   Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

       від позивача: Карпусь С.В. –юрисконсульт, довір.пост. №01/20-64 від 03.04.07р.

       від відповідача: не з'явився

С У Т Ь          С П О Р У:

Позивачем заявлений позов про дострокове розірвання кредитного договору №199 від 16.03.05р., укладеного між ВАТ “Банк “Демарк” та ТОВ “Придесення”  та про стягнення   44500грн. боргу по кредиту, 2818грн.33коп. боргу по відсотках за користування кредитом, нарахованих за період з 01.02.07р. по 31.05.07р., 142грн.08коп. пеня за прострочення сплати відсотків, нарахованої за період з 01.03.07р. по 14.06.07р.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами справи на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.        

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом приймати участь у господарських засіданнях, явка уповноважених представників сторін в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, суд приходить до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані позивачем докази, суд ВСТАНОВИВ:

16 березня 2005р. між сторонами –ВАТ “Банк “Демарк” та ТОВ “Придесення” - укладений кредитний договір №199, відповідно до умов якого банк зобов'язувався відкрити позичальнику кредитну лінію в межах ліміту 125000грн. на строк до 15.03.08р. з виплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19% річних, а відповідач зобов'язувався повернути кредитні кошти у встановлений в договорі строк (п.3.4.1), а також щомісяця 1-го числа наступного за звітним місяця або у перший робочий день місяця сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом (п.3.5.1).

Договором № 2 від 19.10.05 про внесення змін до кредитного договору №199 за згодою сторін зменшена сума кредиту до 44500грн. Зміни до кредитного договору №199 від 16.03.05р., передбачені договором № 1 від 24.05.05р. про внесення змін до кредитного договору та договором № 3 від 15.02.06р. про внесення змін до кредитного договору, стосуються порядку віднесення на рахунок прострочених платежів несплачених позичальником відсотків.

В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України, яка регулює кредитні відносини, що склалися між сторонами у справі, за кредитним договором банк  зобов'язується  надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт надання банком кредиту в сумі 44500грн. підтверджується меморіальним ордером №199 (#3255298), із якого вбачається, що грошові кошти в  зазначеній сумі перераховані з позичкового рахунку, відкритого відповідачу, на його поточний рахунок, що не суперечить умовам договору, зокрема п.3.3.1 кредитного договору. Тобто, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов'язання в частині надання кредиту виконав.

Відповідач зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом належним чином виконував до 31.01.07р. На момент розгляду справи банком, виходячи із умов п.3.5.1 кредитного договору в редакції договору від 15.02.06р., нараховані відсотки в сумі 2818грн.33коп. за користування відповідачем кредитними коштами за період з 01.02.07р. по 31.05.07р. Відповідач не надав суду доказів сплати нарахованих відсотків, а тому суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по відсотках становить 2818грн.33коп.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. При цьому кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Укладаючи кредитний договорі, відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом. Як встановлено судом вище, відповідач не виконує належним чином прийняті на себе зобов'язання, не сплачує відсотки за користування кредитом нараховані  з 01.02.07р., що є порушенням кредитного договору.

За загальними правилами, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше  не встановлено договором або законом.

Аналіз умов кредитного договору показує, що сторони визначили підстави для дострокового розірвання цього договору, в тому числі невиконання відповідачем (позичальником за договором) зобов'язань по договору, зокрема несплати відсотків, якщо таке невиконання тривало протягом 30 днів з дня порушення зобов'язання.  При цьому сторонами передбачено, що внаслідок невиконання позичальником зобов'язання у банку виникає право вимагати дострокового  розірвання кредитного договору та дострокового задоволення вимог, які випливають з цього договору (п.6.1., 6.2. договору).  

Згідно із ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. При цьому істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що  вона розраховувала при укладенні договору.

Як свідчать матеріали справи, невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом триває з 2 березня 2007р., тобто з наступного дня після строку сплати відсотків за лютий. На день звернення позивача до суду з даною позовною вимогою невиконання відповідачем зобов'язання триває більш ніж 30 днів, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимагати дострокового розірвання кредиту та повернення  кредитних коштів. Виходячи із правової природи кредитних взаємовідносин, що існують між  сторонами,  основною метою банку при наданні кредиту є отримання доходу від кредитних операцій за рахунок отримання від позичальника відсотків за користування кредитними коштами, а тому суд вважає, що  порушення відповідачем його зобов'язань по кредитному договору позбавляє банк отримати те, на що він розраховував при укладенні кредитного договору, тобто відповідач припустився істотного порушення договору. Відповідач не представив суду будь-яких заперечень щодо дострокового розірвання договору, на надав суду доказів, які б свідчили про належне виконання ним своїх зобов'язань.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині  дострокового розірвання кредитного договору є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Як зазначено судом вище, пунктом 6.2. кредитного договору сторонами передбачено крім права банку  на дострокове розірвання кредитного договору, також його право на дострокове задоволення вимог, що ґрунтуються на кредитному договору. Тобто, враховуючи, що на день вирішення спору по даній справі строк повернення кредиту не настав, разом з тим, оскільки договір підлягає достроковому розірванню, відповідач зобов'язаний повернути банку отримані кредитні кошти в сумі 44500грн.

Враховуючи, що на день вирішення спору по даній справі відповідач не надав суду доказів сплати  нарахованих за період з 01.02.07р. по 31.05.07р. відсотків за користування кредитом в сумі 2818грн. 33коп., дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.5. кредитного договору передбачено право банку на стягнення пені за прострочення відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем сплати нарахованих відсотків, доказів, які б спростовували вищезазначений факт, відповідач суду не представив, за таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача має бути стягнуто 142грн.08коп. пені, яка обчислена за період з 01.03.07р. по 14.06.07р. відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.651,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір №199  від 16 березня 2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Демарк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Придесення”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Придесення”, Чернігівський район, с.Ладинка,вул..Вокзальна, 2 (ідентифікаційний код 32340118, р/р 26004300001135 у ВАТ “Банк “Демарк”, МФО 35355) на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, м.Чернігів, вул..Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, к/р 32002153701 в Управлінні НБУ в Чернігівській області, МФО 353575) 44500грн. боргу по кредиту, 2818грн.33коп. боргу по відсотках, 142грн.08коп. пені, 559грн.60коп. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                    Т.Г.Оленич

23.07.07