Рівненський апеляційний суд
У Х В А Л А
Іменем України
24 квітня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за скаргою ОСОБА_4 від 04 березня 2019 року на дії, бездіяльність старшого слідчого з ОВС 2-го ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області (далі слідчий) у рамках кримінального провадження №32018180000000034 за внесеними відомостями до ЄРДР від 07 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України;
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2019 року;
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2019 року як пропущений з поважних причин, і ухвалу просить скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд його скарги у суді першої інстанції.
Згідно оскаржуваної ухвали слідчого судді, відмовлено ОСОБА_4 у відкритті провадження за його скаргою від 04 березня 2019 року на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження №32018180000000034.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 вказує, що не погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням, оскільки слідчий суддя порушила, передбачений КПК України порядок розгляду скарги на дії та бездіяльність органу досудового розслідування у ході його проведення. Крім того, додає, що слідчий суддя, у свою чергу, порушила принцип доступу до правосуддя. Додає, що згідно ч.3 ст.122 КПК України він має право на виплату добових за участь у кримінальному провадженні у якості свідка, а також на компенсацію за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Слідчий суддя відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 зазначила в оскаржуваній ухвалі, що як вбачається зі змісту скарги, заявник не оскаржує рішення слідчого з підстав, наведених у ст.303 КПК України, а тому згідно ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, зобов`язаний відмовити у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, а тому і не вбачала підстав для відкриття провадження за скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, оголосивши клопотання скаржника ОСОБА_4 про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, заслухавши думку прокурора щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності скаржника та його пояснення з приводу законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, колегія суддів дійшла висновку залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України та, зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Частиною першою ст.303 КПК України визначено вичерпний перелік випадків і суб`єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.
Як убачається із матеріалів судового провадження, 04 квітня 2019 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_4 із заявою про виплату йому - як свідку у кримінальному провадженні №32018180000000034 за ч.1 ст.205-1 КК України органом досудового розслідування, а саме слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області грошової компенсації.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування.
Частиною першою ст.303 КПК України, в свою чергу, передбачений вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню до слідчого судді під час досудового провадження, а також коло учасників провадження (заявник, потерпілий, підозрюваний, володілець майна тощо), якими такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Зі скарги, поданої слідчому судді вбачається, що ОСОБА_4 просив зобов`язати слідчого у згаданому кримінальному провадженні прийняти постанову відповідно до п.9 «Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 1996 року №710, за результатами розгляду органом досудового розслідування його заяв від 11 лютого 2019 року та від 13 лютого 2019 року та передати їх до виконання ГУ ДФС в Рівненській області.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і, дана правова норма розповсюджується в тому числі на суддів всіх судових інстанцій без виключення.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.
Як обгрунтовано зазначено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, з висновками якого, погоджується і колегія суддів суду апеляційної інстанції, вимоги скарги заявника ОСОБА_4 не узгоджуються з приписами ст.303 КПК України, оскільки вирішення питань, висвітлених скаржником, не відноситься до предмету оскарження, визначеного цією правовою нормою.
Між тим, на переконання колегії суддів, скаржником ОСОБА_4 при формулюванні апеляційних вимог не враховано наявність певної процедури виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, зокрема і в порядку, зазначеному в «Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування…» (на яку робить посилання скаржник) та на відсутність, як у слідчого судді, так і у суду апеляційної інстанції повноважень для прийняття рішень щодо виплати таких винагород.
Враховуючи викладене, слідчий суддя обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у відкритті провадження за його заявою, оскільки її вимоги не передбачені вичерпним переліком, визначеним статтею 303 КПК України.
Апеляційні доводи скарги ОСОБА_4 , про які він зазначає, та одночасно посилається на практику Великої палати Верховного Суду, висвітленої у постанові від 23 травня 2018 року (справа №243/6674/17) та постанови від 12 жовтня 2017 року (справа №5-142кс(15)17), на переконання апеляційного суду, не стосуються порядку, визначеного ст.303-304 КПК України, що стосується розгляду скарг слідчим суддею, а тому і даного судового провадження за скаргою ОСОБА_4 на дії, бездіяльність органу досудового розслідування, а наведена Великою палатою у даному рішенні позиція Верховного Суду стосуються виключно правових мотивів ВСУ щодо однакового застосування та аналізу апеляційними судами положень ст.399 КПК України у ході вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді, у певній категорії судових справ.
.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2019 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги ОСОБА_4 , не вбачає.
Разом з тим, підстави для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_4 строку на апеляційне оскарження даного судового рішення та його поновлення апеляційним судом, скаржник, на думку колегії суддів, при подачі апеляційної скарги довів, а тому цей строк підлягає поновленню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2019 року.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2019 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у відкритті провадження за його скаргою від 04 березня 2019 року на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження №32018180000000034 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення цим судом, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач - підпис ОСОБА_1
Судді: підписи ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом: суддя-доповідач: ОСОБА_1
Суд | Рівненський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 81528037 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів |
Кримінальне
Рівненський апеляційний суд
Шпинта М. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні