Ухвала

від 03.05.2019 по справі 2-1137/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

03 травня 2019 року

м. Рівне

Справа № 2-1137/11

Провадження № 22-ц/4815/620/19

Рівненський апеляційний суд у складі судді Гордійчук С. О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на майно, а саме: нежитлове приміщення лазні, яке розташоване по АДРЕСА_1, нежитлову будівлю виробничо-складської бази розташовану за адресою: м. Рівне, вул. Павлюченка, 33, що складається з адміністративно-виробничого приміщення (позначене літерою "А2") загальною площею 691,9 м 2 , операторської з маслоскладом та паливно-роздавальними колонками (позначене літерою "Б1") загальною площею 32,7 м 2 , сторожевого павільйону з відкритою площадкою для стоянки автомобілів (позначеною літерою "В1") загальною площею 28,7 м 2 .

На вказане рішення суду 25 березня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Одночасно, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження яке обгрунтовано тим, що скаржник не міг виконати вимоги ухвали апеляційного суду Рівненської області від 21.11.2016 року, якою його зобов'язано доплатити судовий збір у розмірі 2002 грн., оскільки є батьком двох неповнолітніх дітей та щомісячно сплачує аліменти.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року вказані підстави визнано неповажними та надано скаржнику десятиденний строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.

24 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав доповнену заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якій в обґрунтування інших підстав для поновлення строку скаржник, зокрема, зазначив, що не заперечує того факту, що йому було відомо про існування рішення від 23.11.2011 року, але не мав повного тексту та не був ознайомлений з матеріалами справи.

Розглянувши вказану заяву, апеляційний суд визнає підстави, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Станом на момент ухвалення рішення суду першої інстанції процедура апеляційного оскарження рішення була врегульована, зокрема, положеннями статей 292, 294, 297 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (в редакції чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України в указаній редакції апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За правилами частини третьої статті 297 ЦПК України у відповідній редакції апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави: поважні причини пропуску цього строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення судом про прийняте рішення у справі. Проте навіть у такому випадку можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання .

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява № 32053/13) у справі Устименко проти України Європейський суд з прав людини зазначив: Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності . Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) .

У справах Рябих проти Росії (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року) та Пономарьов проти України (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Встановлення в законі строків на апеляційне оскарження також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення може порушити принцип правової визначеності .

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Установлено, що вперше із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 11.11.2016 року, яка ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 06.12.2016 року визнана неподаною і повернуто особі, яка її подала.

З наявного в матеріалах справи рішення апеляційного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року у справі № 22ц/787/88/2016 вбачається, що скаржнику було відомо про наявність оскаржуваного рішення та його зміст (а.с. 255).

Суд звертає увагу, що скаржник знаючи про існування оскаржуваного рішення не був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися з матеріалами справи та отримати повний текст останнього.

Відтак, зазначені скаржником причини пропуску строку, без надання суду належних доказів в порядку ст.ст. 77-79 ЦПК України, є неповажними.

Таким чином у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 358 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2011 року.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Суддя Рівненського

апеляційного суду С.О. Гордійчук