Рішення

від 03.05.2019 по справі 460/3220/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2019 р. м. Рівне №460/3220/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник на прибув, відповідача: представники не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" доГоловного управління ДФС у Рівненській області про ухвалення додаткового судового рішення, В С Т А Н О В И В:

09.04.2019 Рівненським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі №460/3220/18, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" до Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008401401 від 28.08.2018. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" сплачений судовий збір в сумі 2767,29 грн.

При цьому представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення додаткових судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

25.04.2019 представником позивача подано клопотання про присудження на користь позивача додаткових судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 8448,00 грн.

Ухвалою від 25.04.2019 зазначене питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 03.05.2019.

В судове засідання представники сторін не прибули.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач подав копії: договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 з додатком №1; копії платіжних доручень №3378 від 05.03.2019, №3709 від 11.04.2019, №317 від 21.02.2019 на підтвердження оплати коштів за договором про надання правової допомоги від 01.08.2018 у загальному розмірі 8218 гривень 00 копійок; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №2 від "31" січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 2500,00 грн.; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №2 від "28" лютого 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 3218,00 грн.; оригінал акту приймання-передачі наданих послуг №1 від "10" березня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018 на суму 2500,00 грн.; оригінал квитанції на підтвердження поштових витрат щодо відправки відповіді на відзив у справі до суду (квитанція на підтвердження поштових витрат щодо відправки відповіді на відзив у справі до відповідача долучена до самої відповіді). Загальна сума по актах 8218,00 грн.

За правилами частини п'ятої-сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідні докази, суд приходить до висновку, що вказану заяву необхідно задовольнити частково.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Долученими до справи документами позивачем доведено факт надання йому адвокатом Ю.А.Гур'євою правничої допомоги у суді першої інстанції.

Однак, суд не може прийняти витрати, зафіксовані у акті приймання-передачі наданих послуг №2 від "31"січня 2019 року до Договору про надання правової допомоги від 01.08.2018, яким передбачена оплата представництва інтересів ТОВ "ДК ВЕТ" під час судового засідання, яке було призначене на "29" січня 2019 р. о 10:00 год., у справі №460/3220/18 за позовом ТОВ "ДК ВЕТ" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008401401 від 28.08.2018 у кількості 1 судове засідання вартістю 2500,00 грн., позаяк зазначене підготовче засідання було проведено за відсутності сторін, зокрема і представника позивача - адвоката Ю.А.Гур'євої, про що свідчить ухвала суду від 29.01.2019 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Також суд не може прийняти заявлені позивачем витрати, що пов'язані з прибуттям представника позивача до суду у розмірі 230,00 грн., позаяк такі не підтвердженні документально.

Що стосується поштових витрат в розмірі 58,00 грн., - то вони включені в акт приймання-передачі наданих послуг №2 від "28" лютого 2019 року.

За наведеного, присудженню позивачу підлягають витрати на правову допомогу, обгрунтована сума яких складає: 8448,00 грн.- 2500,00 грн.- 230,00 грн. = 5718,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК ВЕТ" (код ЄДРПОУ 37908017, вул. Соборна, буд.40, смт. Бабанка, Уманський район, Черкаська область, 20351) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5718,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 03.05.2019.

Суддя Друзенко Н.В.