Рішення

від 23.04.2019 по справі 320/7224/15-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 23.04.2019

Справа № 320/7224/15-ц

2/320/7/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Золота осінь , Управління з розвитку підприємництва, промисловості та захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання кредитного договору №СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,

за участі:

представників ПАТ ОТП Банк - Зеленої (Кулаченко) Р.В., Ніколаєнка І.Р.,

ОСОБА_2,

представника ОСОБА_2 та ТОВ Золота осінь - ОСОБА_14,

представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2015 Публічне акціонерне товариство ОТП Банк звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 (як з Позичальник відповідно до умов Кредитного договору), та з ОСОБА_3 (як з поручителя згідно з умовами Договорів поруки) на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , в особі Регіонального відділення АТ ОТП Банк в м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 66, р/ НОМЕР_4 в АТ ОТП Банк , МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166), суму заборгованості за Кредитним договором № СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 року в сумі 291142,99 доларів США (двісті дев'яносто одна тисяча сто сорок два доларів США 99 центів) доларів США, що включає: 276 236,36 доларів США - сума заборгованості за тілом Кредиту; 14 906,63 доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 19.11.2014 по 20.04.2015; 0,00 гривен - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов Статуту АТ ОТП Банк (погодженого Національним Банком України 18.06.2009 року, реєстровий № 273, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.06.2009 року) Закрите акціонерне товариство ОТП Банк , згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів Протокол № 53 від 23.04.2009 року змінив назву на Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (скорочена назва - АТ ОТП Банк ). Публічне акціонерне товариство ОТП Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна".

19 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є АТ ОТП Банк ), (далі - Банк, Позивач) та гр.ОСОБА_2, (далі - Позичальник, Відповідач-1) укладено Кредитний договір № СM-SME200/084/2007 (надалі - Кредитний договір).

Позивач здійснив видачу кредитних коштів Відповідачу-1 в сумі 699 597.10 доларів США (шістьсот девяносто девять тисяч пятсот девяносто сім доларів США 10 центів) доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника. Датою остаточного повернення Кредиту є 19 квітня 2017 року.

Протягом дії Кредитного договору, умови договору щодо порядку та розміру сплати відсотків періодично змінювались шляхом підписання додаткових договорів

Так, з Позичальником підписано додаткові договори до Кредитного договору, а саме: Додатковий договір №1 від 19.01.2009 року; Додатковий договір №2 від 18.03.2014 року; Додатковий договір №3 від 29.09.2014 року, укладено Графік погашення заборгованості від 29.09.2014 року.

В зв'язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п.1.9 Кредитного договору Банком було здійснено вимогу про дострокове виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі. Так, на адресу Позичальника направлено Досудову вимогу №200-12-4-7/715 від 27.04.2015 року про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дат відправлення Банком відповідної Вимоги. Вимогу боржником отримано особисто. Однак на дату подачі позовної заяви заборгованість Відповідачем не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

В якості забезпечення наданого кредиту 18 березня 2014 року між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є АТ ОТП Банк та гр. ОСОБА_3 (надалі - Відповідач-2) укладено Договір поруки № SR-SME200/084/2007 від 18.03.2014 року, згідно з якими Відповідач-2, зобов'язався відповідати перед Банком за повне та своєчасно виконання Позичальником Боргових зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань. Відповідно до п.1.2 вказаних Договорів поруки, Поручитель та Боржник відповідають як солідарні боржники, і Банк може звернутися з вимогою про виконання Боргових зобов'язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно.

На адресу Відповідача-2 було направлено досудову вимогу №200-12-4-7/1130 від 26.06.2015 року, про дострокове погашення кредитної заборгованості, які були залишені ним без задоволення.

Вищевикладені обставини стали підставою звернення Публічного акціонерного товариства ОТП Банк з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

24.11.2015 від представника позивача Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до суду надійшли письмові пояснення щодо нарахування відсотків, в яких міститься обґрунтування в частині застосування ставки FIDR. Зазначено, що зміна розміру ставки FIDR не являється зміною процентної ставки в односторонньому порядку, а є зміною розміру ставки, що прямо передбачено умовами двостороннього кредитного договору. Позичальник, отримавши кредит на умовах сплати плаваючої процентної ставки та підписавши кредитний договір, висловив свою цілковиту згоду на коригування плаваючої процентної ставки в порядку, передбаченому сторонами у кредитному договорі.

09.12.2015 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Золота осінь , Управління з розвитку підприємництва, промисловості та захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в якому просить визнати недійсним Кредитний договір № СM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями, внесеними відповідно до Додаткового договору № 1 до від 19 січня 2009 року; Додаткового договору № 2 до від 18 березня 2014 року; Додаткового договору № 3 від 29 вересня 2014 року укладеного між Публічним акціонерним товариством ОПТ Банк та ОСОБА_2.

Позовна заява обґрунтована тим, що в Кредитному договорі міститься невідповідність, яка призвела до необгрунтованого здорожчення Кредиту для Позичальника , при укладанні Кредитного договору встановлювались відверто дискримінаційні умови кредитування, вимагалось надання інформації та укладання додаткових договорів, що не передбачені Законом та збільшують реальні витрати Позичальника по кредитному договору . В Кредитному договорі передбачені умови зміни Банком процентної ставки за користування Кредитом самостійно, без посилання на будь-які об'єктивні підстави для такої зміни та, навіть, без обов'язкового повідомлення Позичальника про таку зміну. Позичальнику не було надано жодних роз'яснень щодо умов кредитування, нарахування процентів за користування кредитом, правил зміни фіксованої та плаваючої процентної ставки, комісії та інших платежів тощо. Не було роз'яснено переваги та недоліки плаваючої процентної ставки, ануїтентних платежів та платежів, що зменшуються тощо. Всупереч вимогам чинного законодавства Кредитним договором було встановлено приховані комісійні платежі за відкриття кредитного і розрахункового рахунку, а також комісія за видачу кредиту, та інші фінансові зобов'язання, які збільшують вартість Кредиту, а відповідно і зобов'язання Поручителя, про які Поручителю не було повідомлено. При цьому текст Кредитного договору було роздруковано кеглем шрифту, що утруднює читання, а між умовами Частини 1 та Частини 2 Кредитного договору, що регулюють одні і ті самі умови надання Кредиту існує істотна невідповідність, що стосується розміру траншів та Валюти кредиту, які являють собою істотні умови договору і ускладнюють розуміння для споживача Кредитних послуг. Крім цього, в Кредитному договорі зазначені явно дискримінаційні умови щодо зміни процентної ставки, та внесено положення про те, що Позичальник і Поручитель (в Договорі поруки) наперед погоджуються на всі дії Банку щодо зміни умов кредитування навіть без повідомлення про такі зміни. Вважає, що кредитний договір, по суті є договором приєднання і споживач фактично не може впливати на умови кредитування та вносити зміни в Кредитний договір. Стверджує, що якби її було проінформовано про всі приховані умови Кредитного договору, вона б відмовилася від його укладання та отримання Кредиту у Відповідача. Таким чином, Кредитний договір було укладено під впливом обману.

Крім того, Додатковий договір 1 було укладено через 10 днів після вступу в законну силу Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку , відповідно до якого Цивільний кодекс України було доповнено ст. 1056 -1 .

Відповідно до цієї статті (в редакції на 19 січня 2009 року), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру Облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною;

Таким чином, при укладанні Додаткового договору 1, яким змінювались умови Кредитного договору Банком, було порушено вимоги чинного на той час законодавства.

18 березня 2014 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору, відповідно до якого були внесені зміни до умов Кредитного договору, що збільшували розмір кредитних зобов'язань Позичальника (та відповідно Поручителя) по Кредитному договору.

Банк отримав можливість в односторонньому порядку змінювати розмір Боргових зобов'язань, шо суперечить положенню ст. 1056і ЦК України, положенню п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів та п. 3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168:

На позичальника покладено обов'язок надавати документи та укладати договори з третіми особами, які не передбачені вимогами чинного законодавства, що відповідно до положень п. 2 ч, 5 ст. 11 та ч. 2. З ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів є дискримінаційними умовами Кредитного договору.

Такі самі дискримінаційні пункти містяться і в Додатковому договорі № 3 від 29 вересня 2014 року до Кредитного договору (різниця між додатковим договором 2 та Додатковим договором З міститься у Графіку платежів).

19.01.2016 на адресу суду від представника відповідача Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до суду надійшли заперечення на позов ОСОБА_2 про визнання кредитного договору №СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 недійсним, в яких зазначено, що Кредитний договір укладений відповідно до положень чинного законодавства та з дотриманням вимог ст. ст. 203, 205, 207, 208, ч. 2 ст. 524 і ст. 533 ЦК України, та в межах повноважень Відповідача, щодо здійснення валютних операцій на підставі банківської ліцензії. Кредитний договір не містить жодного положення, яке було б заборонено, чи суперечило Закону України Про захист прав споживачів . Відтак в задоволенні позову ОСОБА_2 просить відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2016 об'єднано в одне провадження цивільну справу № 320/7224/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та цивільну справу №320/9964/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ ОТП Банк , треті особи ОСОБА_3, ТОВ Золота осінь , відділ розвитку підприємства та захисту прав споживачів про визнання кредитного договору №СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 недійсним. Об'єднаній справі присвоєно номер 320/7224/15-ц (Т.1, а.с.195).

17.05.2016 ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою у справі №320/7224/15-ц, в якій з урахуванням уточнень просить визнати припиненою з 19 січня 2009 року поруку, встановлену відповідно до Договору поруки № SR-SME200/084/2007 посвідченого Левченко В.В., приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області 19 квітня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1964 у зв'язку зі збільшенням обсягу Кредитних зобов'язань; визнати припиненою з 29 вересня 2014 року поруку, встановлену відповідно до Договору поруки № SR-SME200/084/2007 від 18 березня 2014 року, у зв'язку зі збільшенням обсягу Кредитних зобов'язань. Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства ОТП Банк солідарно з ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованості за Кредитним договором № CМ- 8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року; cудові витрати по справі покласти на Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (Т.1, а.с. 202-213).

Позовні вимоги за зустрічним позовом позивач обґрунтовує наступним.

Так, на забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, 19 квітня 2007 року, між Банком (як Кредитором) та Позивачем - громадянином України ОСОБА_3 (як Поручителем) було укладено Договір поруки № SR-SME200/084/2007 який було посвідчено Левченко В.В. приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1964 (далі по тексту Договір поруки 1 ). Наявні невідповідності між умовами Кредитного договору та Договору поруки 1. Звертає увагу суду на невідповідність суми Кредиту, яка була зазначена в Кредитному договорі та видана позичальнику (699 597,10 доларів США (шістсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім доларів 10 центів) та суми зобов'язання, зазначеної в Договорі поруки 1 (700 000,00 доларів США (сімсот тисяч доларів 00 центів). Невідповідність між цими сумами свідчить про недосягнення сторонами істотних умов договору поруки, та ставить під сумнів той факт, що Поручитель дійсно поручився відповідати за кредитні зобов'язання Позичальника по Кредитному договору. В Договорі поруки 1, жодним чином не вказується письмова згода Поручителя відповідати за виконання кредитних зобов'язань Позичальника у разі зміни процентної ставки по кредиту, якою буде збільшено обсяг зобов'язань Поручителя.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Крім того, відповідно до Договору поруки 1, всупереч п. 5.1 Договору поруки, Кредитор не

направляв Поручителю жодних повідомлень про зміну (збільшення) процентної ставки за

користування Кредитом чи про зміну інших істотних умов Кредитного договору, про які буде

зазначено нижче.

В подальшому, 19 січня 2009 року, між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, відповідно до якого були внесені зміни до умов Кредитного И і договору, що збільшували розмір кредитних зобов'язань Позичальника (та відповідно Поручителя) по Кредитному договору (далі по тексту Додатковий договір 1 ).

Так, відповідно п. 2.1. Додаткового договору, Сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту:

2.1.1.Проценти нараховуються у день сплати процентів, що визначаються у Графіку Платежів (Додаток № 1) на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення,' 1 та сплачуються Позичальником відповідно до умов п. 2.1.2.1, цього Додаткового договору та інших положень Кредитного договору.

2.1.2.1.Повернення відповідної частини кредиту та сплати процентів буде здійснюватись шляхом сплати Позичальником Ануїтентних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у Графіку Платежів, який є невід'ємною частиною цього Додаткового договору (Додаток № 1) та шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок.

2.1.2.2.В строк до 19 січня 2009 року (дев'ятнадцятого січня дві тисячі дев'ятого року) сплатити Банку комісію за зміну умов фінансування в розмірі 4 556,53 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість гривень 53 копійки) згідно діючих Тарифів Банку.

2.1.4.У випадку порушення Позичальником будь-яких своїх зобов'язань встановлених умовами Кредитного договору та/чи цього Додаткового договору, Фіксована процентна ставка чи Фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставка, що застосовується за Кредитним договором (Плаваюча чи фіксована процентна ставка) - відсотки) підвищується в порядку передбаченому цим Додатковим договором.

2.1.5.Підвищення процентної ставки, передбачене п. 2.1.4. цього Додаткового договору, буде здійснено в силу порушення Позичальником будь-якого свого зобов'язання передбаченого Кредитним договором та/чи цим Додатковим договором та не потребує укладання будь-якого додаткового договору до Кредитного договору чи Графіку Платежів у новій редакції, та Сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми Кредиту, при цьому процентна ставка по Кредиту підлягає підвищенню в перший Банківський день місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з підпунктів Кредитного договору та/чи цього Додаткового договору.

Таким чином, відповідно до зазначених пунктів Додаткового договору, було збільшено кредитні зобов'язання за рахунок:

Відповідно Постанови Національного Банку України № 168 Про затвердження Правил' надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту є істотними умовами кредитного договору. Тобто, при укладанні Додаткового договору № 1 від 19 січня 2009 року, Позичальник не мав достовірну та повну інформацію про істотні умови кредитування про сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п.4 Постанови НБУ №254 від 18.06.2003р. Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України вказано, що операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані; підставою для відображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи; первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та в електронній формі; незалежно від виду операцій та типу контрагентів одним з первинних документів банку є меморіальні ордери (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньо банківських операцій);

Що ж стосується Поручителя - ОСОБА_3 то його не було навіть поінформовано про зміну умов Кредитного договору порядок обчислення ануїтету за Додатковим договором № 1 від 19 січня 2009 року до Кредитного договору № СМ-8МВ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року, і збільшення обсягу його зобов'язань.

Позивач, як Поручитель не погоджується відповідати за збільшений розмір кредитних зобов'язань, встановлений відповідно до умов Додаткового Договору З і відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ПК України, просить суд визнати поруку припиненою з моменту збільшення Кредитних зобов'язань.

Крім викладеного, просить суд звернути особи увагу, на те, що цей Додатковий договір було укладено через 10 днів після вступу в законну силу Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку , відповідно до якого Цивільний кодекс України було доповнено ст. 1056-1.

Відповідно до цієї статті (в редакції на 19 січня 2009 року), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною;

Таким чином. Банком, при укладанні Додаткового договору 1, яким змінювались умови Кредитного договору було порушено вимоги чинного на то час законодавства.

Представники ПАТ ОТП Банк - Зелена (Кулаченко) Р.В., Ніколаєнко І.Р. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та заперечення проти позову ОСОБА_2 та зустрічного позову за обставинами, викладеними в позові та запереченнях.

ОСОБА_2, її представники- ОСОБА_13, діюча також як представник ОСОБА_3, ОСОБА_14, діючий також як представник ТОВ Золота осінь в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову ПАТ ОТП Банк та задовольнити вимоги про визнання кредитного договору недійсним та визнання договорів поруки припиненими.

Від представника третьої особи Управління з розвитку підприємництва, промисловості та захисту прав споживачів виконкому Мелітопольської міської ради 10.05.2016 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. Згодні з рішенням на розсуд суду./т.1 а.с.188/

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані ними письмові пояснення, відзиви та заперечення, вивчивши матеріали справи та надані по ним докази, висновок експерта, суд приходить до наступних висновків.

19 квітня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є АТ ОТП Банк ), (далі - Банк, Позивач) та гр.ОСОБА_2, (далі - Позичальник, Відповідач-1) укладено Кредитний договір № СM-SME200/084/2007 (надалі - Кредитний договір) (Т.1. а.с.12-15).

Позивач здійснив видачу кредитних коштів Відповідачу-1 в сумі 699 597.10 доларів США (шістьсот девяносто девять тисяч пятсот девяносто сім доларів США 10 центів) доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника (Т.1, а.с.12-15).

Відповідно до п. 2 частини 1 Кредитного договору Базові умови кредитування. Визначення термінів , Банк надає Позичальнику Кредит, а Позичальник приймає його на наступних умовах: Розмір кредиту. Валюта кредиту. 699 597,10 доларів США (шістсот дев'яносто дев'ять тисяч сот дев'яносто сім доларів 10 центів); Розмір траншів. Кількість траншів. 1-ий Транш - 149 597,10 доларів США (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім доларів 10 центів); наступні транші - в розмірі не менше 5 % (п'яти відсотків) від Розміру кредиту; Цільове використання Кредиту. Перший транш - на погашення поточної заборгованості Позичальника перед Кредитором першої черги за Кредитним договором першої черги; Наступні транші - на споживчі цілі. Річна база нарахування процентів - 360 (триста шістдесят) днів у році.Дата остаточного повернення Кредиту - 19 квітня 2017 року.

За умовами кредитного договору кредит надано з застосуванням плаваючої процентної ставки - Фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток становив 4,7% і є незмінним на весь строк дії кредитного договору, при цьому FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно Банком , інформація щодо якої розміщується у приміщенні Банку (як в головній конторі так і філіях /представництвах/ відділеннях Банку) на інформативних стендах. На момент укладення цього договору FIDR становив 7,5% (т. 1, а.с. 12).

Відповідно до п.п. 1.4.1.3 кредитного договору плаваюча процентна ставка за користування кредитом підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дня видачі Кредиту чи його першої частини (траншу), якщо інше не передбачено цим Договором.

Пунктом 1.4.1.4 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами , включаючи день видачі та включаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов п. 1.5 цього договору. При цьому згідно з п. 1.5.1 Договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівкового перерахування на поточний рахунок (п. 1.5.1 Договору).

Протягом дії Кредитного договору, умови договору щодо порядку та розміру сплати відсотків періодично змінювались шляхом підписання додаткових договорів

Так, з Позичальником підписано додаткові договори до Кредитного договору, а саме: Додатковий договір №1 від 19.01.2009 року; Додатковий договір №2 від 18.03.2014 року; Додатковий договір №3 від 29.09.2014 року, укладено Графік погашення заборгованості від 29.09.2014 року.

На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, 19 квітня 2007 року, між Банком (як Кредитором) та Позивачем - громадянином України ОСОБА_3 (як Поручителем) було укладено Договір поруки № SR-SMЕ.200/084/2007/1, який посвідчено Левченко В.В. приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1964 (далі по тексту Договір поруки 1 ) (Т.1 а.с.230-234)

Крім того, на забезпечення виконання Боргових зобов'язань по Кредитному договору з урахуванням Додаткового договору 1 та Додаткового договору 2, 18 березня 2014 року, між Банком, як Кредитором та громадянином України ОСОБА_3, як Поручителем було укладено Договір поруки № SR- SME200/084/2007/1 (далі по тексту Договір поруки 2 ) (Т.1 а.с.25-27).

Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості, сума заборгованості за Кредитним договором № СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 року складає 291142,99 доларів США, що включає: 276 236,36 доларів США - сума заборгованості за тілом Кредиту; 14 906,63 доларів США - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 19.11.2014 по 20,04,2015; 0,00 гривен - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору.

Згідно ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі та містити в собі положення щодо розміру та умов кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.627 та ч.3 ст.1054 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 ,ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів та ч.1 ст.6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що фінансові послуги врегульовують питання щодо відомостей, які кредитодавець має у письмовій формі повідомити споживачеві перед укладенням договору споживчого кредитування.

Частиною 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів у редакції, чинній на час спірних правовідносин, та ч.1 ст.6 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови, визначені законодавством.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , договір про надання фінансових послуг повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" , які розроблені у відповідності до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" і діяли на момент укладення додаткових договорів до оскаржуваного кредитного договору , затверджено форму детального розпису сукупної вартості кредиту та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Зазначеними правилами встановлені обов'язкові умови із числа інших обов'язкових умов договору, на які міститься посилання в ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", необхідність яких випливає із суті та умов договору, які є істотними та які можуть вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуги з надання кредиту.

Абзацом 2 п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз яснено, що суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України Про захист прав споживачів , а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.03.2018 року по справі було призначено судово-економічну експертизу (Т.5, а.с.17-18).

Однак, Банком не було надано судовому експерту додаткові матеріали в повному обсязі, а саме, зведені реєстри аналітичного та синтетичного обліку щодо відображення на рахунках бухгалтерського обліку АТ ОТП Банк надання кредитних коштів ОСОБА_2 та відображення заборгованості станом на 21.04.2015 (з первинними документами); первинні документи, що підтверджують сплату ОСОБА_2 грошових коштів в погашення її зобов'язань за кредитним договором № СМ- БМЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року на дослідження не надані. Експертиза проводилась за наявними матеріалами справи, які надані експерту відповідачем та частково Банком.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_11 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30.01.2019 року (Т. 6, а.с.4-46) встановлено наступне.

ЗАТ ОТП Банк уклало Кредитний договір № CM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року (цільовевикористання кредиту: перший транш - на погашення поточної заборгованості

Позичальника перед Кредитором першої черги за Кредитним договором першої черги; наступні транші - на споживчі цілі) з фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Згідно частини №1 Базові умови кредитування. Визначення термінів. Кредитного

договору № CM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року:

-кредитор першої черги - АКІБ Укрсиббанк (адреса: 61005, м. Харків, пр.

Московський 60, кор../р. № НОМЕР_5 в УНБУ в Харківській обл., МФО 351005,

ідентифікаційний код 09807750;

-кредитний договір першої черги - договір про надання не поновлюваної кредитної

лінії № 25-243-К/Р від 14.09.2015, укладений між Позичальником (ОСОБА_2

ОСОБА_12) та кредитором першої черги.

На дослідження не надано договір про надання не поновлюваної кредитної лінії

№ 25-243-К/Р від 14.09.2015, укладений між ОСОБА_2 та АКІБ

Укрсиббанк , тому встановити на які цілі були надані кредитні кошти за цим договором

встановити не можливо.

В Кредитному договорі № CM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року відсутнє

застереження про те, що кредитні кошти надаються для використання у підприємницькій

діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Отже, Кредитний договір № CM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року

укладено з ОСОБА_2, як з фізичною особою, для задоволення її особистих потреб.

Таким чином, кредит за Кредитним договором № CM-SME200/084/2007 від 19

квітня 2007 року, укладеним з фізичною особою ОСОБА_2, ЗАТ ОТП Банк є

споживчим кредитом .

Висновки експертного дослідження.

По першому питанню.

У Розрахунку заборгованості по клієнту ОСОБА_2 за кредитним

договором № CM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 станом на 21.04.2015 не зазначені суми

сплачених ОСОБА_2 процентів за користування кредитними коштами за період з 19.04.2007 по 21.04.2015.

Також, Розрахунок заборгованості по клієнту ОСОБА_2 за

кредитним договором № CM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 не містить формулу

нарахування процентів.

Невиконання в повному обсязі клопотання експерта про надання додаткових

матеріалів та з підстав, докладно описаних у дослідницький частині цього висновку,

визначити формулу нарахування процентів, яка використовується в розрахунку

заборгованості за Кредитним договором № CM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 станом на

21.04.2015, та встановити відповідність розрахунку умовам цього Кредитного договору не

видається за можливе.

По другому питанню.

За результатом дослідження реальної процентної ставки за кредитним договором

№CM-SME200/084/2007 від 19 квітня 2007 року на дату укладання додаткового договору

№1 від 19.01.2009 до цього кредитного договору та з урахуванням процентів, сплачених

за період з 19.04.2007 по 19.01.2009 відповідно до виписки по рахунку №26209001739490,

встановлено, що реальна процентна ставка за користування кредитом становить 13,01 % річних.

Визначити реальну процентну ставку за додатковими договорами № 2 від 18.03.2014 та № 3 від 29.09.2014 до кредитного договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19.04.2007 в межах наданих на дослідження документів не видається за можливе

Також, неможливо визначити розмір реальної процентної ставки за користування кредитом за кредитним договором № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19.04.2007 на періоди зміни процентної ставки за користування кредитом, які відбулися 01.04.2011 та 02.04.2012, оскільки Графіки платежів у нової редакції на ці дати не укладалися.

По третьому питанню

За результатом дослідження абсолютного значення подорожчання кредиту за кредитним договором №СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року на дату укладання додаткового договору №1 від 19.01.2009 до цього кредитного договору та з урахуванням процентів, сплачених за період з 19.04.2007 по 19.01.2009 відповідно до виписки по рахунку №26209001739490, встановлено, що абсолютне значення подорожчання кредиту складає 3 975 639 грн. 44 коп. (за курсом НБУ 7,70 грн. за 1 долар США станом на 19.01.2009).

Визначити абсолютне значення подорожчання кредиту за додатковими договорами № 2 від 18.03.2014 та № 3 від 29.09.2014 до кредитного договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19.04.2007 в межах наданих на дослідження документів не видається за можливе.

Отже, визначити розмір абсолютного здороження кредиту за весь час дії кредитного договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19.04.2007 та за час з початку дії цього кредитного договору до дати останнього платежу ОСОБА_2 по кредитному договору, в межах наданих на дослідження документів не видається за можливо.

По четвертому питанню

Невиконання в повному обсязі клопотання експерта про надання додаткових матеріалів від 03.07.2018, зокрема, не надання на дослідження квитанцій за операціями з погашення заборгованості громадянки ОСОБА_2 та меморіальних ордерів по рахунках в АТ ОТП Банк за сплаченими відсотками та тілом кредиту за кредитним договором № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року за період з 19.04.2007 по 20.12.2010, унеможливлює визначити суму сплачених процентів за користування кредитними коштами по договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19.04.2007 за весь час дії цього кредитного договору.

За даними виписки АТ ОТП Банк по рахунку № 26209001739490 сума сплачених процентів за період з 19.04.2007 по 19.01.2009 становить 132 076,37 доларів США.

В межах наданих на дослідження документів встановити суму, яку було сплачено ОСОБА_2 на погашення тіла кредиту за час дії кредитного договору № СМ-8МЕ200/085/2007 від 24.04.2007, не видається за можливе.

По п'ятому питанню

Сума сплачених процентів у розмірі 55 849,11 доларів США (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять доларів 11 центів) на дату платежу 19 січня 2009 року, яка зазначена у Додатку № 1 Графік погашення Кредиту та сплати процентів до Додаткового договору № 1 від 19 січня 2009 року до Кредитного договору № СМ- 8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року документально не підтверджується.

За результатом дослідження реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту за кредитним договором №СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року на дату укладання додаткового договору №1 від 19.01.2009 до цього кредитного договору та з урахуванням процентів, сплачених за період з 19.04.2007 по 19.01.2009 відповідно до виписки по рахунку №26209001739490, встановлено:

-реальна процентна ставка за користування кредитом становить 13,01 % річних, що на 2,33% більше, ніж зазначено в Додатку №1 до Додаткового договору № 1 від 19.01.2009 р. до кредитного договору №СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року Графік повернення Кредиту та сплати процентів , згідно якого реально процентна ставка становить 10,85% річних;

-абсолютне значення подорожчання кредиту, встановлене дослідженням складає З 975 639 грн. 44 коп. (за курсом НБУ 7,70 гри. за 1 долар США станом на 19.01.2009), що на 579 249 грн. 54 коп. більше абсолютного значення подорожчання кредиту, зазначеного в Додатку №1 до Додаткового договору №1 від 19.01.2009 р. до кредитного договору № СМ-БМЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року Графік повернення Кредиту та сплати процентів у розмірі 3 396 389 грн. 89 коп.

-По шостому питанню

З підстав, докладно описаних у дослідницький частині, не можливо визначити розмір документально обґрунтованого щомісячного платежу (в тому числі по тілу кредиту, процентам, комісією, страховими та іншими платежами) згідно умов Кредитного договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року та з урахуванням укладених додаткових договорів до цього договору.

По сьомому питанню

У складі наданих на дослідження документів відсутні Графіки платежів до кредитного договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року, що діяли у періодах застосування процентних ставок у розмірі 10,7% річних та 12,7% річних.

З огляду на вищенаведене та з підстав, докладно описаних у дослідницький частині цього висновку, не можливо розрахувати всі види платежів по Кредитному договору № СМ-8МЕ200/084/2007 від 19 квітня 2007 року з додатковими договорами до нього.

Отже, враховуючи, що проведення судово-економічної експертизи має суттєве значення по справі, для встановлення викладених позивачем в позовній заяві обставин, щодо факту введення банком позичальника в оману, при укладенні оспорюваного кредитному договору, а також те, що відповідач ухилився від подання експерту необхідних документів, за таких обставин, суд дійшов висновку та вважає можливим визнати встановлені експертним дослідженням факти, для з ясування яких було призначено судом проведення судово- економічної експертизи.

Викладені судовим експертом відповіді на поставлені судом питання, надані ним в категоричній формі. Банк не надав суду жодних письмових доказів, які б ставили під сумнів або спростовували зазначений висновок судового експерта.

Таким чином, даним експертним висновком підтверджується, що Банк скористався тим, що позивачу об'єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог ЗУ "Про захист прав споживачів" не надав позивачу відомості , які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті .

Разом з тим, на підставі встановлених судовим експертом обставин, можна дійти висновку, що документальне оформлення Банком кредиту за кредитним Договором, не відповідає всім вимогам Закону та нормативно - правовим актам України, які регулюють питання кредитних правовідносин.

Встановлені судовим експертом розбіжності являються такими, що поліпшують умови банку, який розробляв спірний кредитний договір та додаткові договори до нього.

Таким чином, з дослідженого судом висновку експертизи та инших матеріалів справи вбачається, що під час укладання договору Банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів позичальника в оману, щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник Банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 203,215,230 ЦК України, в момент підписання кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту. А тому, волевиявлення позивача на укладання кредитного договору у вигляді та розмірах, які фактично встановлені шляхом експертного дослідження, суперечили її волевиявленню на його укладання саме на таких умовах.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17.05.1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 року (пункти 9,13,14 преамбули), та Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на до контрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

В п.14. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин вказано: При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048-1052,1054-1055), статті 18-19 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до статті 18 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції на час укладання спірних договорів), яка регулює визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними (окремих положень, а не договору в цілому).

Відповідно до ст.19 ЗУ Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції, принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію, та ціну продукції визначено неналежним чином.

В ч. 1ст. 230 ЦК України визначено: Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Омана так само як і обман, сприяє перекрученому формуванню волі учасника правочину, однак на відміну від обману не є результатом навмисних, цілеспрямованих дій іншого учасника правочину. Виникненню омани може сприяти відсутність належної обачності, часом самовпевненість учасника угоди або дії третіх осіб.

Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

В пункті 20 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , судам наголошено: правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Висновок судово-економічної експертизи підтверджує, що під час укладення кредитного договору Банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості. Вищенаведене приховування важливої, обєктивної та необхідної інформації від позичальника перед підписанням договору та невідповідність встановлених між сторонами у договорі умов до фактично встановлених з метою встановлення завищених процентів за користування кредитом та отримання прихованого прибутку, що свідчить про наявність умислу в діях відповідача.

Таким чином, зіставляючи всі вище наведені в цій частині дані, факти і обставини справи (зокрема, щодо невідповідності цифрових показників реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту; ) до коментованих норм та імперативних вимог Закону, вбачається, що оспорюваний кредитний договір є укладеним під впливом омани з боку Банку, що у відповідності до правил ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , розцінюється як елемент нечесної підприємницької практики, використання якої, є заборонено Законом.

В такому разі, укладений за таких умов спірний кредитний правочин є недійсним в силу ст.19 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, виходячи з вищенаведеної обставини та у зіставленні до вимоги ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , суд першої інстанциї дійшов висновку, що спірний кредитний договір було укадено Банком, з використанням нечесної підприємницької практики, яка є забороненою коментованою нормою Закону.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 було введено в оману щодо фактичних істотних умов кредитного договору (зокрема, щодо його ціни та загальної вартості кредиту), а тому позовна вимога про визнання його недійсним, який укладено під приводом обману, підлягалє задоволенню.

Банк як на підставу для відмови у позові про визнання кредитного доовору недійсним посилався на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/4684/15 від 10.11.2015. Однак, суд не приймає до уваги доводи Банку з огляду на наступне.

Так, дійсно рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/4684/15 від 10.11.2015 задоволено позов ПАТ ОТП Банк до ТОВ Золота осінь , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто на користь Банку з ТОВ Золота осінь як поручителя по договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання прийнятих на себе ОСОБА_2 зобов язань за кредитним договором від 19.04.2007 № СM-SME200/084/2007 (що оскаржується) (Т. 2, а.с.231-244).

Але, предметом розгляду Господарського суду Запорізької області дійсність або недійсність кредитних угод не були. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом не встановлювалась наявність або відсутність омани з боку банку при укладанні кредитного договору.Стягнення заборгованості за рішенням суду по кредитному договору по одній справі не позбавляє особу права на звернення до суду з вимогами про визнання такого кредитного договору недійсним.

Така правова позіция вбачається з ухвали ВССУ від 23 січня 2017 року по справі № 569/19957/14-ц.

Оскільки суд визнає кредитним договір недійсним, то, відповідно, вимоги первісного позову Банку про стягнення заборгованості за даним кредитним договором задоволенню не підлягають.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання припиненими договорів поруки суд зазначає наступне.

Ч. 2 ст. 548 ЦК України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Враховуючи, що кредитний договір визнаний судом недійсним, то договори поруки, укладені на його забезпечення є недійсними. Отже, вимоги про визнання припиненими договорів поруки задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь ОСОБА_2 з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк підлягає стягненню судові витрати на загальну суму 807 /вісімсот семи/ гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Золота осінь , Управління з розвитку підприємництва, промисловості та захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання кредитного договору №СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №СM-SME200/084/2007 від 19.04.2007 зі змінами та доповненнями, внесеними відповідно до Додаткового договору № 1 від 19.01.2009, Додаткового договору № 2 від 18.03.2014, Додаткового договору № 3 від 29.09.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_2.

У зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ОТП Банк , третя особа - ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ОТП Банк на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на загальну суму 807 /вісімсот семи/ гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , код ЄДРПОУ 21685166, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю Золота осінь , код ЄДРПОУ 23850729, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, буд. 66А.

Управління з розвитку підприємництва, промисловості та захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5.

Повний текст рішення складено 03.05.2019.

СУДДЯ: Ю.В.Ковальова