Рішення

від 25.04.2019 по справі 826/10089/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2019 року № 826/10089/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Узерчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011904205 від 14.06.2018,

за участі представників сторін:

від позивача - Токменко В.В.

від відповідача - Корнейчук О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями Амік Україна (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011904205 від 14.06.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.09.2018.

Ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-транспортна Компанія за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-транспортна Компанія за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств № 1499/28-10-42-05/30603572 від 24.05.2018 (далі - Акт перевірки) встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011904205 від 14.06.2018.

Підприємство з іноземними інвестиціями Амік Україна не погоджується з висновками відповідача, викладеними у спірному податковому повідомленні-рішенні, оскільки вони зроблені на хибних твердженнях та не мають належних законодавчих підстав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на факти та обставини, що були викладені в Акті перевірки та просив суд відмовити у його задоволенні.

Позивач у відповіді на відзив заперечив щодо викладених у відзиві заперечень та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків ДФС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати податків до державного бюджету України по операціях із товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-транспортна Компанія за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

За результатом перевірки відповідачем складено Акт перевірки № 1499/28-10-42-05/30603572 від 24.05.2018, яким встановлено порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

На підставі Акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011904205 від 14.06.2018, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 869 036 грн.

Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеним за її результатом податковим повідомленням-рішенням № 0011904205 від 14.06.2018, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з даних податкової звітності та даних первинних бухгалтерських документів ПІІ Амік Україна мало взаємовідносини із ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за період 01.02.2016 по 30.11.2016.

Відповідно до складеного Акту перевірки за 2016 рік договір між позивачем та ТОВ Нафто-Транспортна Компанія не укладався, у зв'язку з тим, що покупець здійснював стовідсоткову передплату за паливо на підставі рахунків-фактур.

ПІІ Амік Україна надавало відповідачу відображення банківських виписок в картці рахунку 3613 стосовно здійснення розрахунків із ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за 2016 рік по рахунку відкритому в ПАТ Сітібанк .

Так, відповідно до виписок по вказаному рахунку у банку, загальна сума отриманих коштів від ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за період 2016 року становить 9 869 036 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості 36 рахунку з ТОВ Нафто-Транспортна Компанія обороти складають:

- станом на 28.02.2016 р. - 839 180, 00 грн.;

- станом на 31.03.2016 р. - 2 443 998, 00 грн.;

- станом на 30.04.2016 р. - 1 407 664, 00 грн.;

- станом на 31.05.2016 р. - 1 210 717, 2 грн.;

- станом на 30.06.2016 р. - 1 070 277, 00 грн.;

- станом на 31.07.2016 р. - 2 553 820, 00 грн.;

- станом на 31.08.2016 р. - 343 380, 00 грн., що в загальному складає 9 869 036 грн.

Встановлене в Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні порушення мотивоване тим, що згідно наявної у контролюючого органу інформації встановлено, що ТОВ Нафто-Транспортна Компанія зареєстровано від 05.06.2015 за № 13551020000007240. В перевіряємому періоді відповідальними за фінансово-господарську діяльність платника податків були (є): керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_3, дата запису в АІС Податковий блок 21.09.2015; керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_4, дата запису в АІС Податковий блок 11.03.2016; керівник та головний бухгалтер в одній особі - ОСОБА_5, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 23.09.2016.

При цьому, згідно Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів: ОСОБА_4 отримував доходи від ТОВ Нафто-Транспортна Компанія лише протягом першого та другого кварталу 2016 року; ОСОБА_5 доходи від ТОВ Нафто-Транспортна Компанія протягом 2016 року не отримував.

Також, висновки відповідача мотивовані тим, що 29.12.2016 року Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області до підсистеми АІС Податковий блок Інформація-Обмін податковою інформацією прикріплено Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Нафто-Транспортна Компанія (код ЄДРПОУ 39821373) за звітні періоди декларування ПДВ з 01.03.2016 року по 29.12.2016 року щодо неправомірного визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг за (далі - Податкова інформація).

Податкова інформація складена у зв'язку з відсутністю ТОВ Нафто-Транспортна Компанія за місцезнаходженням, що засвідчено актом від 19.12.2016 року № 743/10-02-14-03/3982137.

Згідно податкової інформації Договір про визнання електронних документів ТОВ Нафто-Транспортна Компанія 26.08.2016 розірвано

Крім того, відповідач зазначив, що у ТОВ Нафто-Транспортна Компанія відсутні необхідні активи для фінансово-господарських операцій із підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна .

У зв'язку із викладеним, контролюючий орган дійшов висновку про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у сумі 9 869 036 грн.

Аналізуючи викладене, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 44.1 та 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що господарські відносини позивача та ТОВ Нафто-Транспортна Компанія складалися з таких етапів: директор або представник за довіреністю (що були надані під час перевірки) ТОВ Нафто-Транспортна Компанія звертався до групи по обслуговуванню корпоративних клієнтів у м. Києві та м. Херсоні із проханням про закупівлю нафтопродуктів через мережу АЗС підприємства з іноземними інвестиціями Амік Україна ; уповноважений менеджер (спеціаліст) групи по обслуговуванню корпоративних клієнтів позивача виставляв рахунок на оплату паливно-мастильних матеріалів на замовлену кількість за цінами, що визначені підприємством з іноземними інвестиціями Амік Україна та надавав такий рахунок покупцю - ТОВ Нафто-Транспортна Компанія для здійснення передоплати; за вказаними бланками-дозволами відбувався відпуск пального безпосередньо на АЗС в бак систему шляхом сканування штрих-коду такого бланку; відпуск пального здійснювався пред'явнику бланку-дозволу.

Викладене вище свідчить про те, що між ПІІ Амік Україна та ТОВ Нафто-Транспортна Компанія укладалися договори постачання пального з використанням бланків-дозволів у спрощений спосіб, що відповідає положенням чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ПІІ Амік Україна виставлялися рахунки ТОВ Нафто-Транспортна Компанія , від якого позивач отримував грошові кошти, на АЗС позивача заправлялися автомобілі за талонами (бланками-дозволами на відпуск пального), між ПІІ Амік Україна та ТОВ Нафто-Транспортна Компанія складалися та підписувалися видаткові накладні, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до наявної у матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Викладене вище свідчить, що ПІІ Амік Україна здійснює господарську діяльність та веде бухгалтерський облік у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо посилань відповідача на наявність вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2017 у справі № 361/339/17 про визнання винним директора ТОВ Нафто-Транспортна Компанія ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Конституцією України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Саме тому, посилання відповідача на порушення контрагентом вимог податкового законодавства як підставу для висновку про заниження ПІІ Амік Україна інших доходів на суму отриманих коштів за 2016 рік на 9 869 036 грн. є безпідставними, оскільки за таке порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для такого контрагента, а не для платника податку, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом (постанова Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10).

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що Офіс великих платників податків ДФС неправомірно дійшло висновку про порушення ПІІ Амік Україна пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2018 року № 0011904205 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій та прийнятого рішення не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) № 0011904205 від 14.06.2018.

Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, код ЄДРПОУ 30603572) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 06.05.2019

Суддя А.С. Мазур