Рішення

від 22.04.2019 по справі 351/1057/15-ц

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1057/15-ц

Номер провадження №2/351/5/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині цивільну справу за позовом заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2015р. прокурор Снятинського району звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Снятинського районного суду від 12.02.2018р. замінено в даній справі позивача Прокурора Снятинського району Івано-Франківської області на його правонаступника - заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що в ході вивчення прокуратурою Снятинського району стану законності щодо додержання земельного законодавства на території ОСОБА_1 міської ради встановлено, що рішенням ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 ОСОБА_2 надано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, що розміщена у м. Снятин по вул. В.Коснятина, 44.

На підставі зазначеного рішення відповідачу видано державний акт від 19.12.2008 серії ЯЖ № 624337 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер - 26252:10100:01:039:0108.

Вказане рішення прийнято з порушенням вимог ч.4, ч.8 ст. 118, ст. 186-1 Земельного Кодексу України, а саме: дозвіл на розроблення проекту землеустрою рішенням ОСОБА_1 міської ради не надавався; проект землеустрою на час прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 не було погоджено з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та структурним підрозділом у сфері містобудування та архітектури.

Фактично єдиною підставою для прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. є план схема земельної ділянки № 559, яка згідно п.5 рішення є його невід'ємною частиною.

Конфігурація земельної ділянки згідно план-схеми № 559 відповідає Генеральному плану забудови м. Снятин, оскільки межа земельної ділянки від Г до В проходить по стіні житлового будинку ОСОБА_2 в м. Снятин вул. В.Коснятина, 44.

Однак, план-схема за яку проголосували депутати ОСОБА_1 міської ради суттєво відрізняється від абрису земельної ділянки, зазначеному в технічній документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю, розробленого 15.10.2008р., тобто після прийняття рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201.

Згідно технічної документації та плану меж земельної ділянки кадастровий номер- 26252:10100:01:039:0108, зображеному на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВЖ № 624337 від 19.12.2008р. межа спірної земельної ділянки вже не проходить по стіні житлового будинку в м. Снятин вул. В.Коснятина, 44, а накладається 2,33 м та 2,90м тротуару вулиці ОСОБА_3.

Згідно інформації відділу містобудування, архітектури та містобудівного кадастру ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 01-15/26 від 30.06.2015р., земельна ділянка в м. Снятині по вул.. В.Коснятина, 44 передана у власність ОСОБА_2 в порушення вимог Генерального плану забудови м. Снятина, оскільки частково, площею 0, 0070 га, накладається на землі загального користування - тротуар.

Зазначений факт підтверджується актом комісії ОСОБА_1 міської ради від 15.06.2015р., яким зафіксовано факт використання ОСОБА_2 земель загального користування, внаслідок незаконної видачі йому державного акту на право приватної власності на землю, а саме тротуарного проходу з однієї сторони житлового будинку по вул.. В.Коснятина, 44 шириною 2м 33 см, а з другої сторони 2 м 90 см, орієнтовною площею 70 кв.м.

Зазначені факти стали відомі прокуратурі Снятинського району внаслідок вивчення рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 940-67/2015 від 19.06.2015р..

Порушення вимог земельного законодавства під час набуття ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку призвело до незаконного відчуження у територіальної громади м. Снятина земель загального користування - тротуару, що негативно впливає на безпеку руху пішоходів та транспортних засобів по вул. В.Коснятина у м. Снятин.

А тому, просить поновити строк позовної давності, визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 "Про передачу земель у приватну власність" щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га; визнати недійсним та скасувати державний акт від 19.12.2008р. серії ЯЖ № 624337 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, виданий ОСОБА_2, зареєстрований 19.12.2008р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010831001308, кадастровий номер земельної ділянки: 26252:10100:01:039:0108; зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати огорожу, встановлену на земельній ділянці площею 0,10 га, яка знаходиться по вул. В.Коснятина, 44 в м. Снятині Івано-Франківської області, а також привести у відповідність та повернути ОСОБА_1 міській раді вищевказану земельну ділянку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали з підстав викладених у відзиві. Зазначили, що на підставі чинного Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачений у ЗК України.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, безпідставними та необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню. Так, відповідно до ст.. 118 ЗК України (чинного на момент приватизації відповідачем спірної земельної ділянки) та ч.2 ст. 25 Закону України Про землеустрій для приватизації відповідачем спірної земельної ділянки достатньо розробляти технічну документацію із землеустрою. Крім того, прокурором в позові не наведено жодного аргументу щодо необхідності виготовлення відповідачем ОСОБА_2 саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не технічної документації. Технічна документація по виготовленню державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_2 відповідає вищевказаним вимогам земельного законодавства та вимогам ст.. 56 Закону України Про землеустрій . Всупереч вимогам ЦПК України прокурор у позовній заяві не зазначає жодного доказу чи аргументу, на підставі якого він дійшов висновку, що план-схема, за яку проголосували депутати суттєво відрізняється від обрису земельної ділянки у технічній документації по виготовленню державного акту та межа спірної земельної ділянки вже не проходить по стіні житлового будинку. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради в судовому засіданні позов визнав, зазначив, що державний акт на право приватної власності на землю виданий з порушенням вимог земельного законодавства.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю гр. ОСОБА_2 від 15.10.2008р. згідно рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, в т.ч.: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,10 га.

Згідно висновку управління земельних ресурсів у ОСОБА_1 районі від 13.05.2008р. управління земельних ресурсів погоджує технічну документацію по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 та вважає за можливе передати земельну ділянку площею 0,10 га у власність згідно рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201.

Відповідно до висновку відділу містобудування та архітектури ОСОБА_1 РДА від 12.05.2008р. начальником відділу погоджено технічну документацію по виготовленню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2, а також начальник відділу вважає за можливе передати у власність земельну ділянку згідно рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1000 га. Земельна ділянка розташована в межах м. Снятин по вул.. В.Коснятина, 44, її розташування відповідає наявній містобудівній документації.

Згідно довідок ОСОБА_1 міської ради від 26.07.2007р. вбачається, що згідно погосподарської книги за ОСОБА_2 числиться 0,10 га земельної ділянки, в т.ч.: для обслуговування житлового будинку - 0,10 га, що по вул. В.Коснятина; ОСОБА_2 дійсно не набував права власності в межах норм приватизації.

Із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 624337 від 19.12.2008р. вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно з планом, яка розташована в м. Снятині по вул. В.Коснятина.

Із акту, складеного 15.06.2015р. виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради, вбачається, що комісією проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 по вул. В. Коснятина, 44 в м. Снятині та встановлено, що ОСОБА_2 розпочав роботи по монтажу огорожі біля житлового будинку по вищевказаній адресі. Крім того, встановлено, що межа земельної ділянки згідно викопіювання з кварталу вул..В.Коснятина, проходить по стіні житлового будинку, а згідно державного акту на право власності захоплено частину земель загального користування (тротуарний прохід) з однієї сторони житлового будинку шириною 2м 33 см, а з другої - 2м 90 см. Орієнтовна площа захопленої ділянки становить 70 м кв.

Із показів свідка ОСОБА_4, допитаної в судовому засіданні, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 встановив нову огорожу на місці старої огорожі. Була присутня при перевірці, яка проводилась представниками ОСОБА_1 міської ради. Як було проведено заміри земельної ділянки не бачила, однак підписалася в акті, оскільки була там присутня.

Із показів свідка ОСОБА_5, яка працює у ОСОБА_1 міській раді заввідділом земельних ресурсів, допитаної в судовому засіданні, вбачається, що вона була членом комісії по розгляду скарги громадян, вийшовши на місце за адресою вул. В.Коснятина, 44 виявили, що ведуться роботи по зведенню фундаменту біля житлового будину № 44. Після чого вони провели заміри та склали акт.

Із показів свідка ОСОБА_6 працюючого начальником відділу архітектури ОСОБА_1 РДА, допитаного в судовому засіданні, вбачається, що в 2015р. у відділ звернулася ОСОБА_1 міська рада із проханням надати роз'яснення з приводу того, чи спірна земельна ділянка відноситься до земель загального користування. Згідно відповіді в.о. начальника відділу було вказано, що земельна ділянка належить до земель загального користування і не могла бути передана у приватну власність.

Із показів свідка ОСОБА_7, допитаного в судовому засіданні, вбачається, що по даній вулиці, біля будинку ОСОБА_2 тротуару не було, а був тротуар навпроти. У суміжних з обох сторін будинків також не було тротуару. Зазначив, що раніше у житловому будинку ОСОБА_2 була прибудована веранда.

Згідно рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 19.06.2015р. відповідачу ОСОБА_2 рекомендовано призупинити будівельні роботи з монтажу огорожі на тротуарі по вул. В.Коснятина в м. Снятині.

Відповідно до листа відділу містобудування, архітектури та містобудівного кадастру ОСОБА_1 РДА від 30.06.2015р. вбачається, що земельна ділянка, виділена ОСОБА_2 згідно державного акту серії ЯЖ № 624337 від 19.12.2008р. не відповідає генеральному плану забудови міста Снятин, оскільки відповідно до генплану межі земельної ділянки не виходять на землі загального користування (тротуар). Державний акт виданий всупереч генплану міста.

Згідно ситуаційної схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_2 по вул. В. Коснятина, 44 в м. Снятин, згідно державного акта на право власності та викопіювання з кварталу вул. В.Коснятина, із зазначенням земель загального користування (тротуарного проходу), складеної в.о. головного архітектора Снятинського району, вбачається, що площа захопленої відповідачем земельної ділянки загального користування (тротуарного проходу) становить 70 м.кв..

Із листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 11.10.2018р., адресованого ОСОБА_2, вбачається, що для отримання державного акту на право власності на землю у грудні 2008р. відповідачу необхідно було дотримуватись вимог земельного законодавства в частині виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Згідно акту перенесення в натурі (на місцевості) координатних поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки по вул.. В.Коснятина в м. Снятин, кадастровий номер: 2625210100:01:039::0108, відстань від житлового будинку до фундаменту становить 2,14 м, від існуючого фундаменту до межі дороги - 1,41 м., від межі фундаменту до бордюру - 0,72 м. та 0,88 м.

Нормами статей 13 , 14 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією . Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений чч.6-9 ст.118 ЗК України .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Земельним кодексом України . Так, за змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом а ч.4 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ст.13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Згідно ст.14 вказаного Закону передбачено, що об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, місцевих правил забудови, інших вимог, передбачених законодавством.

Однак, під час прийняття спірних рішень відповідачем було порушено право на користування тротуарним проходом по вул. В.Коснятина, 44 в м. Снятин, оскільки пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів.

Суд звертає увагу на те, що у суб'єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень за наявності зазначених порушень закону були відсутні підстави для їх прийняття, а тому за вказаних обставин такі рішення слід вважати протиправними.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За нормами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.16 ч.2 п.4 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 152 Земельного кодексу України закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Нормами ст.153 Земельного кодексу України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.ст. 256 , 267 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Згідно приписів ст.ст. 214 , 215 ЦПК України , суд в обов'язковому порядку спочатку має встановити чи були порушені невизнані або оспорені права позивача, а вже потім вирішувати чи підлягає порушене право до захисту, чи слід застосувати строк позовної давності. Недоведеність позову є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.

Аналогічні роз'яснення містить п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За вказаних обставин, суд вважає що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки у позивача таке право виникло з часу вивчення рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 940-67/2015 від 19.06.2015р., а з позовом до суду позивач звернувся в липні 2015 року.

Враховуючи вищевикладене, основуючись на вимогах чинного законодавства, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що слід поновити строк позовної давності; визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради від 12.04.2007р. № 201; визнати недійсним та скасувати державний акт від 19.12.2008р. серії ЯЖ № 624337 на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 та зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 міській раді захоплену земельну ділянку площею 0,007 га по вул. В.Коснятина, 44 в м. Снятині Івано-Франківської області та демонтувати встановлену на ній огорожу. В решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Поновити заступнику керівника Коломийської місцевої прокуратури Івано- Франківської області строк позовної давності.

Визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області від 12.04.2007р. № 201 "Про передачу земель у приватну власність" щодо надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га.

Визнати недійсним та скасувати державний акт від 19.12.2008р. серії ЯЖ № 624337 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, виданий ОСОБА_2, зареєстрований 19.12.2008р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010831001308, кадастровий номер земельної ділянки: 26252:10100:01:039:0108.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 міській раді захоплену земельну ділянку площею 0,0070 га по вул. В.Коснятина, 44 в м. Снятині Івано-Франківської області та демонтувати встановлену на ній огорожу.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.