Ухвала

від 08.05.2019 по справі 522/21786/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21786/18

Провадження № 1-«кс»/522/4271/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання представника санаторію «Одеса» СБУ ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник санаторію «Одеса» СБУ ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2018 року на касовий пристрій ПБ 41101230478, в рамках кримінального провадження № 42018161010000382 від 17.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 410 ч. 3 КК України.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 19.12.2018 року слідчим суддею було накладено арешт на касовий пристрій ПБ 41101230478, власником якого є санаторій «Одеса» СБУ.

В судове засідання заявник не з`явився, надавши заяву, згідно якої просить розглянути клопотання у його відсутності, вимоги за клопотанням підтримує.

Прокурор в судове засіданні не з`явився, причину неявки суду не сповістив.

Дослідивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ УправлінняСБ Українив Одеськійобласті перебувають матеріали досудового розслідування № 42018161010000382 від 17.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 410 ч. 3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2018 року, в рамках зазначеного кримінального провадження накладено арешт на речівилучені 11.12.2018р.підчаспроведення обшукуслужбовогокабінету заступника начальника санаторію «Одеса» Служби Безпеки України із загальних та економічних питань ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований у приміщені адміністративного корпусу санаторію «Одеса» СБУ за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 52, між іншим, на касовий пристрій ПБ 41101230478.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальностів мірусвоєї вини,жоден невинуватийне бувобвинувачений абозасуджений,жодна особане булапіддана необґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінальногопровадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 9 КПКпід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силуст. 16 КПКпозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченомуКПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленоїКонституцією Українигарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З огляду на приписи п.18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Як вбачається з матеріалів клопотання, касовий пристрій ПБ 41101230478 є власністю санаторію «Одеса» СБУ, як юридичної особи. Про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 410 ч. 3 КК України, повідомлено ОСОБА_5 , а отже на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту зазначеного майна та потреба узастосуванні заходузабезпечення,у виглядіарешту на касовий пристрій ПБ 41101230478 відпала та арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2018 року, в цій частині підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника санаторію «Одеса» СБУ ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт,накладений напідставі ухвалислідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2018 року, в частині арешту касового пристрою ПБ 41101230478 скасувати, та зобов`язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 42018161010000382 від 17.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 410 ч. 3 КК України, повернути зазначене майно володільцю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя 08.05.2019