Рішення

від 24.04.2019 по справі 648/870/18

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/870/18

Провадження № 2/648/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря Кравченко В.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача ОСОБА_4 , ПрАТ СК Провідна , про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача ТОВ Компанія Легіон , матеріальної шкоди в сумі 146230,90 грн., яка завдана джерелом підвищеної небезпеки. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 11 грудня 2017 року о 18 год. 00 хв. в районі повороту на с.Степанівка від Музиківського кільця на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 211 км ОСОБА_4 , працюючий водієм в ТОВ Компанія Легіон , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter д/н НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Компанія Легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10), будучи неуважним, не впевнившись в безпеці маневру, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі транспортному засобу Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Renault Kangoo отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Згідно з висновком №17-1437 експертного товарознавчого дослідження транспортного засобу від 19.01.2018 року, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 складає 146230 грн. 90 коп., яка відповідно до ст.ст. 1187 , 1172 ЦК України підлягає стягненню з відповідача. Крім того, просив стягнути судові витрати за надання правової допомоги та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.06.2018 року провадження у справ зупинено для проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року провадження у справі відновлено у зв`язку з надходженням до суду висновку експертизи.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував факт заподіяння шкоди та факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 грудня 2017 року за участі позивача та водія ТОВ Компанія Легіон - ОСОБА_4 . Проте заперечував щодо розміру завданих збитків, які підлягають стягненню з відповідача, посилаючись на те, що стягненню підлягає сума в розмірі 106346 грн. 85 коп., до якої не входить утилізаційна вартість автомобіля, яка становить 23845 грн. 39 коп., оскільки залишки транспортного засобу Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , який визнано фізично знищеним, залишилися у володінні та розпорядженні позивача. Крім того, просив стягнути з позивача витрати понесені відповідачем за проведення судової експертизи та отримання професійної правничої допомоги, а також зменшити витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача вказана витрати в сумі 8000 грн. не обґрунтовані та не має детального опису виконаних робіт.

Треті особи - ОСОБА_4 та представник ПрАТ СК Провідна в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв`язку, приймаючи до уваги часткове визнання позову відповідачем, суд дійшов переконання, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 грудня 2017 року о 17 год. 31 хв. в районі повороту на с.Степанівка від Музиківського кільця на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 211 км ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz Sprinter д/н НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Компанія Легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10), будучи неуважним, не впевнившись в безпеці маневру, виїжджаючи із другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі транспортному засобу Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Renault Kangoo отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 належить транспортний засіб Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 .

Згідно постанови Соснівського районного суду м.Черкаси по справі №712/3157/18 від 07.05.2018 р., ОСОБА_4 , за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.12.2017 року, визнано винним в здійсненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення провадження у справі закрито. Зазначена постанова набрала законної сили.

Відповідно до положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок у кримінальному проваджені, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише з питань, чи мали місце ці дії(бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з огляду на викладене, вина ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ТОВ Компанія Легіон та працює на посаді водія, що сторонами не оспорювалось.

Судом також встановлено, що автомобіль Mersedes-Benz Sprinter д/н НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ Компанія Легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10), був застрахований за договором страхування №АК/3706816 від 15.04.2017 року в ПрАТ СК Провідна .

Згідно висновку №4 від 26.10.2018 року судової автотоварознавчої експертизи, щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 - власнику автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , складає 130192 грн. 24 коп.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру за проведення експертного автотоварознавчої експертизи відповідачем сплачено 5400 грн.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України ).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальними правилом ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191ЦК .

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191ЦК ).

Отже, потерпілий має право одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика, як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч.3 ст. 12 , ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Посилання позивача на висновок №17-1437 експертного товарознавчого дослідження транспортного засобу від 19.01.2018 року, яким визначено суму збитків 146230 грн. 90 коп., як на доказ по справі на підтвердження суми шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.12.2017 року, не приймається судом до уваги, оскільки вказаний висновок не є належним та допустимим доказом по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір матеріального збитку (шкоди), завданого власнику автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної події 11.12.2017 року, який станом на 11.12.2017 року дорівнює його ринковій вартості та складає 130192 грн. 24 коп., відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи №4 від 26.10.2018 року, проведеної за ухвалою суду від 08.06.2018 року.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, то вказана вимога судом не вирішується, оскільки позивачем не надано суду будь-яких доказів понесення ним таких витрат, натомість представником позивача заявлено клопотання відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України про надання доказів понесених витрат до закінчення судових дебатів у справі, проте будь-яких доказів представником позивача до закінчення судових дебатів не надано. Разом з тим, на переконання суду, представник позивача, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, не позбавлені можливості надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки до закінчення судових дебатів ним подано відповідну заяву.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо суми коштів, що підлягає стягненню з відповідача, до якої на його думку не повинна включатися утилізаційна вартість транспортного засобу, залишки якого залишилися у розпорядженні позивача, в сумі 23845 грн. 39 коп., з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 2 ЦПК України, одним з основних принципів, яким суди мають керуватися при здійсненні цивільного судочинства, є принцип диспозитивності.

Відповідно до ч. 1, ч.3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного суду від 10.10.2018 року у справі 521/16/14-ц (провадження №61-30525св18), ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Під час судового розгляду справи питання щодо передачі майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, після відшкодування збитків обговорювалося у судовому засіданні, разом з тим, від представника відповідача будь-яких заяв або клопотань з вимогою про вирішення зазначеного питання та передачу вищевказаного майна у власність особі, відповідальної за шкоду, не надійшло.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись принципом диспозитивності та приймаючи до уваги право учасника справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд дійшов до переконання про неможливість вирішення питання про передачу відповідачу майна - автомобіля Renault Kangoo д/н НОМЕР_2 , який перебуває в аварійному стані та не може використовуватися за призначенням, одночасно з ухваленням рішення по суті спору в межах цього провадження.

Стосовно вимог відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України , за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат за надану професійну правничу допомогу представником відповідача надано до суду копію договору про надання правової допомоги №28-08 від 20.08.2018 року, укладеного між ним та ТОВ Компанія Легіон та копію акта виконаних робіт, копію платіжного доручення №292 від 23.11.2018 року та копію акта виконаних робіт б/н від 23.11.2018 року, відповідно до яких, загальна сума витрат становить 4000 грн.

Суд вважає понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу доведеними та такими, що є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, в зв`язку з чим ці витрати відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд вважає за можливе розподілити понесені представником відповідача витрати на залучення експерта та проведення експертизи, а також витрати, що пов`язані з його явкою до суду, які в загальній сумі складають 7037 грн. 01 коп., про що свідчать долучені до матеріалів справи письмові докази, які також мають бути покладені на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України .

Відтак, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в загальній сумі 1214 грн. 07 коп.

Крім того, в силу ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1301 грн. 90 коп. пропорційно до розміру задоволених вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 263-265, 272, 277-279, 280-282 ЦПК України , на підставі ст.ст.22, 1187, 1172, України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Легіон , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ПрАТ СК Провідна , про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10, ЄДРПОУ 24417408) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 14.01.2003 року Білозерським РС УДМС України в Херсонській області, ІПН: НОМЕР_5 , завдану майнову шкоду в розмірі 130192 (сто тридцять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 24 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10, ЄДРПОУ 24417408) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 14.01.2003 року Білозерським РС УДМС України в Херсонській області, ІПН: НОМЕР_5 , судовий збір в сумі 1301 (одна тисяча триста одна) гривня 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 14.01.2003 року Білозерським РС УДМС України в Херсонській області, ІПН: НОМЕР_5 на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія легіон (18028, м.Черкаси, вул.Сурікова, буд.10, ЄДРПОУ 24417408) витрати пов`язані з розглядом справи в загальній сумі 1214 (одна тисяча двісті чотирнадцять) гривень 07 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04 травня 2019 року.

Суддя Рибас А.В.