Постанова

від 11.07.2007 по справі 15/15-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/15-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2007 року                                                           Справа № 15/15-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя  Олійника В.Ф., судді Істоміної О.А., Кравець Т.В.   

при секретарі Кобзєвій Л.О.

за участю представників сторін:

позивача – Губарєва Ю.М., дов.№170/07 від 09.07.07 р. (у справі)

відповідача – Ломаки А.І. –особисто

третьої особи –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Ломаки Анатолія Івановича (вх. № 1442Х/2)

на рішення  господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 року по справі  № 15/15-07

за позовом Акціонерного товариства закритого типа "Харківська бісквітна фабрика", м. Харків

до   Селянського (фермерського) господарства Ломаки Анатолія Івановича, с. Мурафа, Краснокутський район, Харківська область

за участю третьої особи Відкритого акціонерного товариства "Первухінський цукровий завод", смт. Гути Богодухівського району Харківської області  

про стягнення 327190,00 грн.,  -             

встановила:

У січні 2007 року Акціонерне товариство закритого типа "Харківська бісквітна фабрика" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, та після його уточнення, які були прийняті судом, просило в рахунок часткового погашення боргу  Сільськогосподарського (фермерського) господарства Ломаки А.І. передати позивачу кредиторську заборгованість, яка утворилася у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мурафський цукровий завод" за зданий цукровий буряк станом на 16 лютого 2007 року у сумі 53809,25 грн. В рахунок часткового погашення позовних вимог передати позивачу цукор в кількості 6,156 тон на загальну суму 17544,60 та патоку 13,280 тон на загальну суму 4780,80 грн., що належить відповідачу та знаходиться на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурафський цукровий завод". Стягнути з відповідача суму попередньої оплати 73865,35 грн., неустойку в сумі 175500 грн., інфляційні втрати 1690,00 грн., а всього 251055,35 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 року (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства Ломаки Анатолія Івановича на користь Акціонерного товариства закритого типа "Харківська бісквітна фабрика" суму 17544,60 грн. вартості 6,156 тон цукру, 4780,80 грн. –вартості 13,280 тон патоки, кредиторську заборгованість за здані цукрові буряки ТОВ "Мурафський цукровий завод", суму попередньої передплати - 73865,35 грн., неустойку –175500,00 грн., 3255,00 грн. –державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Селянське (фермерське) господарство Ломаки Анатолія Івановича, з рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 року не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що дане рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач, Акціонерне товариство закритого типа "Харківська бісквітна фабрика" відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте її представник під час судового засідання просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 05 липня 2007 року було оголошено перерву до 10 липня 2007 року з метою виготовлення повного тесту постанови по справі.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 21 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 223/06 (аркуш справи 9).

23 травня 2006 року між сторонами по справі була укладена додаткова угода до контракту № 223/06 (аркуш справи 10).

Відповідно до умов контракту відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти та сплатити цукровий буряк врожаю 2006 року в кількості 300 тон (в заліковій вазі) за ціною 195 грн. (в тому числі податок на додану вартість 32,50 грн.) за одну тону залікової ваги, сума договору становить 585000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість 97500,00 грн.).

Пунктом 1.2 контракту закріплено, що моментом поставки вважається момент передачі відповідачем позивачу видаткової накладної, податкової накладної та довідки Відкритого акціонерного товариства "Первухінський цукровий завод", в якій повинно бути вказано: кількість зданої продукції на рахунок позивача цукрового буряка в заліковій вазі та сахаристість зданого буряка.

Пунктом 4.1 цього ж контракту встановлений строк доставки продукції з 01 вересня 2006 року до 30 жовтня 2006 року, доставка продукції здійснюється транспортом відповідача на Призаводський бурякопункт ВАТ «Первухінський цукровий завод». При цьому витрати по завантаженню відносяться на відповідача, а витрати по вивантаженню –на позивача.    

Що стосується розрахунків за продукцію, то згідно пункту 5.1 контракту часткова передплата складає 150000,00 грн. в (т.ч. податок на додану вартість 21666,67 грн.), а  послідуючі розрахунки проводяться на потязі семи банківських днів з дати поставки (пункт 1.2 контракту).

В пункті 6.3 контракту сторони домовились, що в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному контракту  або в разі прострочення поставки продукції (порушення строку, встановленого п.4.1 контракту) відповідач зобов'язався сплати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення. В разі не поставки всієї кількості продукції, передбаченої п.1.1 контракту, відповідач зобов'язується повернути грошову суму, отриману в якості попередньої оплати та сплатити пеню (неустойку 30%) вартості не поставленої продукції в строк, вказаний позивачем.

В якості забезпечення своїх зобов'язань по даному контракту відповідач зобов'язався передати в заставу матеріальні цінності, перелік яких обумовлюється сторонами в додаткових угодах, на суму яка перевищує суму отриманої передплати. Надання застави є обов'язковою умовою надання позивачем передплати відповідачу, як це закріплено в пункті 6.6 контракту.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих ним по вищевказаному контракту, позивач та відповідач 21 лютого 2006 року уклали договір застави (аркуші справи 11-13), в результаті чого відповідач за своїм бажанням передав в заставу майбутній врожай 2006 року цукрового буряку та озимої пшениці, а саме:

- цукровий буряк (ДСТУ 17421-82) - кількістю 666,67 тон в заліковій вазі за ціною 195,00 грн. за одну тону, на загальну суму 130000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 21666,67 грн.), який буде вирощено на полі № 36 площею 34,54 га, розташованому у селі Мурафа Краснокутського району Харківської області;

- озиму пшеницю, кількістю 200 тон в заліковій вазі, за ціною 650,00 грн. за одну тону на загальну суму 130000,00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 21666,67 грн.), яку буде вирощено на полі № 30 площею 68,03 га., розташованому у селі Мурафа Краснокутського району Харківської області.

При цьому, відповідно до пункту 3.6 договору застави відповідач зобов'язався повідомити позивача у разі знищення, пошкодження заставленого майна протягом доби листом або телеграмою, надати заставленому майну заміну, яка здійснюється за згодою позивача. Відповідно до п.4.2 договору застави, позивач набуває право звернення на заставлене майно, якщо зобов'язання позивача не будуть виконані в строки передбачені контрактом № 223/06 від 21 лютого 2006 року.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх представників сторін під час судового засідання, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

По-перше, відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за вказаним контрактом, цукровий буряк не було поставлено на приймальний пункт цукрозаводу.

Позивач претензійним листом від 15 грудня 2007 року (аркуш справи 21) звернувся до відповідача з проханням повернути отриману передплату за вказаним контрактом, так як на день звернення позивач вже втратив інтерес отримувати таку продукцію.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі проти невиконання своїх зобов'язань заперечує, пояснюючи це тим, що цукровий буряк врожаю 2006 року загинув у кількості 2362 тони на суму 393970,00 з причини бездіяльності позивача, зокрема внаслідок того, що останнім не було забезпечено присутність уповноважених осіб в належний термін та в належному місці для виконання зобов'язань з прийняття цукрового буряку. З наведених підстав відповідач здав на приймальний пункт Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурафський цукровий завод" цукровий буряк у кількості 925,80 тон на суму 180522,81 грн.

По-друге, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на акти від 05 жовтня 2006 року та 10 листопада 2006 року (аркуші справи 37-38) за участю голови правління СФГ Ломаки А.І., начальника управління Краснокутської районної державної адміністрації Костенко В.М., начальника відділу маркетингу Плеханова Ю.П. У вказаних  актах комісія зазначила, що загибель цукрового буряка, який знаходився в буртах на полі площею 35 га., в наслідок високої температури повітря втратив тургор, зів'яв та для реалізації не пригодний (аркуш справи  37).

При цьому, слід зазначити, що склад комісії не зазначив номер поля на якому знаходився буряк, яким способом  встановлено кількість буряка. На обстеження не був запрошений представник позивача.

Крім того, як зазначено в пункті 3.6 договору застави, відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про знищення або пошкодження майна протягом доби листом або телеграмою та надати заставленому майну заміну. Таких дій відповідачем не було виконано, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується самим  відповідачем.

В-третіх, відповідач зазначає, що обставини які зумовили не можливість проведення розрахунків за отриману передплату були такими, що позивач не був присутнім на Відкритому акціонерному товаристві "Первухінський цукровий завод", що перешкоджало відповідачу здати вирощену сировину кредитору-позивачу. На підтвердження цього факту відповідачем були надані відповідні товарно-транспортні накладні. За твердженнями відповідача автомобілі, які він направляв з цукровим буряком, прибували на територію підприємства третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Первухінський цукровий завод", але не були прийняті під вивантаження, в зв‘язку з чим, за вказівкою відповідача, були переадресовані до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мурафський цукровий завод".

В матеріали справи наявний договір № 734-06 від 04 вересня 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Первухінський цукровий завод" та позивачем про переробку цукрових буряків на давальницьких умовах у 2006 році, предметом якого є співробітництво з метою організації виробництва цукрових буряків у господарстві і переробкою їх на цукровому заводі для отримання максимальної кількості цукру.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за вказаним контрактом, цукровий буряк не було поставлено на приймальний пункт цукрозаводу, доказів на підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі надано не було.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача, викладені в  апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, тому рішення господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 року по справі № 15/15-07 було ухвалено без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99, 101, 102, статтею 103 пунктом 1, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Ломаки Анатолія Івановича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 березня 2007 року по справі № 15/15-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                     В.Ф. Олійник

                                 суддя                                                                    О.А. Істоміна             

                                суддя                                                                    Т.В. Кравець