Рішення

від 22.04.2019 по справі 160/291/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Справа № 160/291/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Коновалова О.В.

представника відповідача Синявського І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-СТАРС" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-СТАРС" (далі - ТОВ "А-СТАРС", позивач) звернулось з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:

- визнати висновки, викладені в акті №58269/04-36-14-23/38434206 від 28.09.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-СТАРС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року - неправомірними та такими, що не відповідають дійсним обставинам ведення господарської діяльності ТОВ "А-СТАРС";

- скасувати акт №58269/04-36-14-23/38434206 від 28.09.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-СТАРС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0028601423 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 891648 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0028521423 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1004070 грн. з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0028571423 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 710303 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання неправомірними та такими, що не відповідають дійсним обставинам ведення господарської діяльності ТОВ "А-СТАРС" висновків, викладених в акті №58269/04-36-14-23/38434206 від 28.09.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-СТАРС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року; скасування акту №58269/04-36-14-23/38434206 від 28.09.2018 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-СТАРС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року.

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що порушення позивачем податкового законодавства є лише припущенням відповідача, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ВЕЛНЕСТ", ТОВ "БАЙЕР КОМПАНІ", ТОВ "СФЕРА-ГРУП", ТОВ "АМАРО ТРЕЙД", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "НОРТ-ПЛАТТ", ТОВ "ТРЕЙД-ТРЕЙДІНГ", ТОВ "АТЛАНТ СІТІ ПЛЮС", ТОВ "ТАГЕР АЛЬЯНС", ТОВ "АНІТА-БУД", ТОВ "ТЕХАС ТРЕЙД", ТОВ "ЛІНГЕЛ", ТОВ "ФАНТОМ АРДО", ТОВ "РОЯЛ-ТАЙМ", ТОВ "ТРАНСФЕРГРУП", ТОВ "КОМПАНІЯ-СМАК", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "БАРТОН ПЛЮС", ТОВ "ОСТІНГ" підтверджується первинними документами, згідно яких відбувався рух активів в процесі здійснення операцій, а тому відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. Допущені контрагентами позивача порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність саме до контрагентів та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та на віднесення витрат до собівартості та витрат операційної діяльності. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області надав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що витрати, сформовані по взаємовідносинам з контрагентами позивача, віднесені до складу собівартості та витрат операційної діяльності, які вплинули на фінансовий результат до оподаткування, а також ПДВ, сформований на підставі податкових накладних постачальників позивача, віднесений до складу податкового кредиту ТОВ "А-СТАРС" мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, однак надані до перевірки акти виконаних робіт не належним чином оформлені та не можуть підтвердити виконання робіт, які здійснені контрагентами позивача. Крім іншого, під час перевірки встановлено відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у вказаних контрагентів умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг (робіт) ТОВ "А-СТАРС" та постачання товару. У зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0028601423, №0028521423 та №0028571423 є правомірними та такими, що прийняті на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, що викладена у позовній заяві.

27.02.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2019 року; 11.03.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.03.2019 року для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи; 25.03.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2019 року; 02.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.04.2019 року.

В судовому засіданні 22.04.2019 року представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "А-СТАРС" зареєстровано як юридична особа 27.11.2012 року та перебуває на обліку у Дніпровській ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11.09.2018 року №5205-п на проведення перевірки та направлень від 11.09.2018 року №11142, №11142 ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А-СТАРС" (код ЄДРПОУ 38434206) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки складено акт №58269/04-36-14-23/38434206 від 28.09.2018 року (а.с. 98-123, т.1).

Висновком документальної позапланової виїзної перевірки встановлені порушення:

- п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 803 256 грн. у т.ч. вересень 2015 - 52461 грн., жовтень 2015 - 43162 грн., листопад 2015 - 31148 грн., грудень 2015 - 52061 грн., січень 2016 - 31410 грн., лютий 2016 - 31824 грн., березень 2016 - 77 968 грн., квітень 2016 - 6327 грн., травень 2016 - 57 483 грн., червень 2016 - 42 806 грн., липень 2016 - 41 165 грн., серпень 2016 - 21 797 грн., вересень 2016 - 36 194 грн., жовтень 2016 - 40 034 грн., листопад 2016 - 44 085 грн., грудень 2016 - 41 465 грн., січень 2017 - 25 017 грн., лютий 2017 - 50 033 грн., березень 2017 - 41 667 грн., квітень 2017 - 18 389 грн., травень 2017 - 16 760 грн.;

- п.п 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 736064 грн., у т.ч. 2015 - 113733 грн., 2016 425093 грн., 2017- 197 239 грн.

На підставі акту перевірки від 28.09.2018 року №58269/04-36-14-23/38434206 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні рішення:

- від 19.10.2018 року податкове повідомлення-рішення №0028601423, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим зобов'язанням у розмірі 736065 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 155583 грн. (а.с.204, т.1);

- від 19.10.2018 року податкове повідомлення-рішення №0028521423, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 803256 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 200814 грн. (а.с.206, т.1);

- від 19.10.2018 року податкове повідомлення-рішення №0028571423, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 710303 грн. (а.с 208, т.1).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, у рішенні якої від 28.12.2018 року зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 року №0028601423, №0028521423, №0028571423 контролюючий орган залишає без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.84-94, т.1).

Вважаючи, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.

Встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, що відображені в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про наявність протиправної податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю. Це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "ВЕЛНЕСТ", ТОВ "БАЙЕР КОМПАНІ", ТОВ "СФЕРА-ГРУП", ТОВ "АМАРО ТРЕЙД", ТОВ "АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ", ТОВ "НОРТ-ПЛАТТ", ТОВ "ТРЕЙД-ТРЕЙДІНГ", ТОВ "АТЛАНТ СІТІ ПЛЮС", ТОВ "ТАГЕР АЛЬЯНС", ТОВ "АНІТА-БУД", ТОВ "ТЕХАС ТРЕЙД", ТОВ "ЛІНГЕЛ", ТОВ "ФАНТОМ АРДО", ТОВ "РОЯЛ-ТАЙМ", ТОВ "ТРАНСФЕРГРУП", ТОВ "КОМПАНІЯ-СМАК", ТОВ "ТД ЛЕКОР", ТОВ "ЛІДГЕР", ТОВ "БАРТОН ПЛЮС", ТОВ "ОСТІНГ".

За період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року ТОВ "А-СТАРС" отримувало послуги по ремонту та ТМЦ від вищевказаних постачальників на підставі договорів на технічне обслуговування та ремонт автотранспорту, які є однотипними, та за умовами яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по здійсненню технічного обслуговування та/або ремонту автомобілів замовника, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами договору.

З акту перевірки відомо, що витрати, сформовані по взаємовідносинам з переліченими постачальниками, віднесені до собівартості та витрат операційної діяльності, які вплинули на фінансовий результат до оподаткування.

Податок на додану вартість, сформований на підставі податкових накладних, виписаних переліченими постачальниками, на загальну суму 946 648 грн., включено до складу податкового кредиту ТОВ "А-СТАРС".

В наданих до перевірки актах виконаних робіт перевіряючими встановлено відсутність переліку автомобілів (марка автомобіля, державний номер), які підлягали ремонту, дата та номер договорів, використані запчастини, що унеможливлює встановити зв'язок між отриманими ТМЦ і послугами з господарською діяльністю ТОВ "А-СТАРС".

До суду та до перевірки позивачем не надано документів на підтвердження транспортування автомобілей від замовника до виконавця (товарно-транспортні накладні, супровідні документи, довіреності тощо), оскільки, як встановлено перевіряючими, більшість контрагентів позивача здійснюють господарську діяльність не у м. Дніпрі (в Києві, Миколаєві, Одесі, Маріуполі, Тернополі).

Так, з акту перевірки відомо, що за результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, по вказаних постачальників, не встановлено отримання ТМЦ, переданих ТОВ "А-СТАРС" при здійсненні робіт, що свідчать про відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва товарів (робіт, послуг).

Згідно баз даних ДФС, дані постачальники декларували фінансову-господарську діяльність лише протягом періоду, в якому здійснювалося декларування по взаємовідносинами з ТОВ "А-СТАРС".

Крім того, по ланцюгу постачання встановлено придбання різноманітної групи товарів: грузові шини, продукти харчування, будівельні матеріали, бензин, побутова техніка.

Також, проведеним аналізом даних податкової звітності вищевказаних постачальників позивача відповідачем встановлено відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів.

У зв'язку з чим, контролюючим органом зроблено висновок про те що, вищевказані обставини свідчать про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг (товарів) ТОВ "А-СТАРСТ".

Надаючи оцінку доводам представників сторін, та з системного аналізу акту перевірки і наданих до матеріалів справи документів, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Суд погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та вважає, що надані позивачем докази не дають можливості встановити реальність відображених у податковому обліку та розглянутих вище господарських операцій по зазначеним контрагентам, що дає підстави дійти висновку про їх сумнівність.

Крім того, наведені в акті перевірки первинні документи по господарським операціями з вищевказаними контрагентам та документи, надані до матеріалів справи, не свідчать беззаперечно про реальне отримання послуг та ТМЦ у заявлених контрагентів, оскільки у всіх контрагентах позивача виявлено відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових, виробничих ресурсів, товарно-матеріального забезпечення, транспортних засобів тощо, що унеможливлює фактичне виконання робіт, в даному випадку надання послуг з ремонту транспортних засобів та постачання товарів.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. У разі, якщо фактичного здійснення господарських операцій не було, документи, які складені за результатом таких операцій, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таким документів.

Таким чином, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки та всі вищевикладені факти свідчать про формальний підхід до оформлення первинних документів по вказаним операціям та відповідно про їх юридичну дефектність.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу; у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підставі підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

На підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Суд звертає увагу, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Суд критично оцінює посилання представника позивача на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 року у справі №804/1476/17, якою скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.05.2017 року №0005232200 та від 16.02.2017 року №0000071400 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ.

Так, суд зазначає, що підставою для скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень стало скасування наказу про проведення позапланової перевірки, за наслідком якої і були винесені податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, у зазначеному рішенні суду апеляційної інстанції не досліджувались по суті питання наявності виявлених порушень та правомірності винесення таких податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "А-СТАРС" (адреса: 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 27-г; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38434206) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 02 травня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар