Постанова

від 07.05.2019 по справі 133/124/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/124/14-ц

Провадження № 22-ц/801/3/2019

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сорока Д.В.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 рокуСправа № 133/124/14-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року, ухвалене суддею Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сорокою Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до СФГ Мрія про стягнення боргу за договором позики. 08.07.2014 ,збільшуючи позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 4 603 673,54 грн, з яких 4 180 000 грн- основний борг; 285 905, 32 грн - інфляційне збільшення суми боргу; 137 768,22 грн - три проценти річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем виникли правовідносини за договором позики. 22 квітня 2012 року головою СФГ Мрія ОСОБА_2 була надана розписка, на підтвердження отримання останнім у позивача протягом п`яти років - з 2008 по 2012 рік коштів у борг. Зокрема в розписці було зазначено , що в 2008 рік було отримано 1 250 000 грн; у 2009 році - 1 150 000 грн; в 2010 році - 750 000 грн; в 2011 році - 600 000 грн; та в 2012 році - 430 000 грн. А всього в загальній сумі 4 180 000 грн. , які були використані відповідачем на розвиток СФГ Мрія та на особисті потреби позивальника ОСОБА_2 ..

В розписці відповідач зазначив, що згідно попередньої домовленості ввести в співзасновники 50/50 ОСОБА_1 він передумав, тому бере на себе зобов`язання повернути позивачу вищевказані кошти протягом одного календарного року , а саме до 22 квітня 2013 року, що гарантує власністю СФГ Мрія та своїм приватним майном.

ОСОБА_1 вказує, що відповідач ухиляється від повернення суми боргу, чим порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В заперечення позову, 22.01.2015 СФГ Мрія було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що в основу позову ОСОБА_1 , як доказ, покладена підроблена від імені ОСОБА_2 розписка, що підтверджується висновком експерта від 12.12.2014 №1948/14-2 за результатами проведення судово-технічної експертизи в рамках кримінального провадження 32014020170000357, заведеного за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Приймаючи до уваги, що його волевиявлення на укладання договору не було, він просить суд визнати такий договір недійсним.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2015 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2015 року ОСОБА_3 було залучено до участі у справі, як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первинним позовом ОСОБА_1 .

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до СФГ Мрія про стягнення боргу було відмовлено.

Зустрічний позов СФГ Мрія до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір позики-розписку по боргових зобов`язаннях, надану головою СФГ Мрія ОСОБА_2 . 22 квітня 2012 року ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Пославшись на його незаконність і необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх обставин справи, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову СФГ Мрія - відмовити.

В свою чергу СФГ Мрія подало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали та обставини справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Наполягаючи на задоволенні позову та обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказував на те, що між сторонами фактично відбулася заміна первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація), що визначено ст.ст.604,1053 ЦК України. Так сторони з 2006 року займались спільною сільськогосподарською діяльністю, в зв`язку з чим ОСОБА_1 надавалися різні послуги, зокрема по захисту рослин, техніки, а також вкладалися певні кошти, які витрачалися на розвиток господарства. Коли спільна діяльність почала приносити прибуток, ОСОБА_2 почав порушувати домовленість, зокрема здійснювати продаж продукції без відома ОСОБА_1 Оскільки відповідачем протягом певного періоду часу отримувались від позивача кошти, ОСОБА_2 , як голова СФГ Мрія 22.04.2012 року видав розписку, в якій зобов`язався повернути раніше отримані у борг кошти до 22.04.2013 року.

Ч.2 ст.604 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами( новація).

Умовами здійснення новації є, по-перше, двостороння угода (домовленість), по-друге, дотримання форми такого правочину (новаційного договору), тобто у формі, передбаченій для укладення позики (ч.2 ст.1053 ЦК України), а по-третє - це дійсність первинного зобов`язання.

Ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як а підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування первісного зобов`язання між позивачем та відповідачем.

Так, в супереч ст.81 ЦПК України належних доказів на підтвердження здійснення новації позивачем суду надано не було.

Оскільки між сторонами не було укладено двосторонньої угоди , тобто домовленості про новацію, а первинне зобов`язання відсутнє, зазначене виключає застосування положення про новацію.

А відтак висновок суду щодо відсутності новації є правильним, з ним погоджується апеляційна інстанція.

Ст.1046 УК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Ст.203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

В ч.3 ст.203 ЦК України зокрема йдеться, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Заперечуючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказував на те, що розписка від 22.04.2012 року ним не складалась та не підписувалась та відповідно гроші, які вказані у ній від ОСОБА_1 він не отримував.

За висновком експертів від 25.04.2014 року за результатами проведення судово- технічної та почеркознавчої експертизи підпис у розписці від 22.04.2012 року навпроти прізвища з ініціалами ОСОБА_2 , що скріплений печаткою СФГ Мрія виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи використання технічних засобів самим ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції, задовольняючи зустрічний позов та визнаючи недійсним договір позики від 22.04.2012 року, виходив із того, що волевиявлення на укладення правочину у ОСОБА_2 було відсутнє. До вказаного він дійшов на підставі допитаних в судовому засіданні свідків, висновку експерта судово-технічної експертизи від 12.12.2014 року, яка була проведена в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та висновку експерта судово-технічної експертизи документів від 17.03.2016 року, яка була проведена в ході розгляду справи за клопотанням СФГ Мрія , а також того факту, що станом на 22.04.2012 року обов`язки голови СФГ Мрія , згідно наказу від 01.03.2012 року виконував ОСОБА_6

Так у висновку від 17.03.2016 року зазначено, що нанесення відтиску печатки від імені СФГ Мрія у розписці від 22.04.2012 року не відповідає зазначеній у ній даті. Друкований текст розписки та відтиск печатки від імені СФГ Мрія виконано не одночасно, а з розривом у часі. Експерт зробив висновок, що дана розписка виготовлена шляхом монтажу, оскільки відтиск печатки від імені СФГ Мрія нанесений не в той час, яким вона датована, а значно раніше - в період з липня 2009 року-квітня 2010 року. Підпис у документі був виконаний до нанесення відтиску печатки. Для виготовлення розписки був використаний аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_2 і був нанесений відтиск печатки від імені СФГ Мрія .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що розписка не є належним доказом на підтвердження укладення договору позики.

Приймаючи до уваги, що волевиявлення на укладення договору позики у ОСОБА_2 не було, суд у відповідності до приписів ч.3 ст. 203, ст. 215 ЦК України, зробив правильний висновок про визнання такого договору недійсним.

Так дійсно, задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції не послався на норму матеріального права , яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Однак мотивуючи рішення, судом було зроблені правильні висновки для задоволення зустрічного позову. Відсутність посилання на норму ст.ст. 203,215 ЦК України не впливає на суть та правильність ухваленого судом рішення і не є обов`язковою підставою для його скасування.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області, в провадженні якого раніше перебувала дана справа, 09 лютого 2017 року та 16 листопада 2017 року були призначені комплексна повторна судова-технічна та автотоварознавча експертиза та повторна комісійна судову-технічна експертизи.

Висновком експерта від 13.09.2017 року зокрема було встановлено, що відбиток печатки СФГ Мрія в розписці від 22.04.2012 року було нанесено ймовірно в період з жовтня 2010 по травень 2012 року.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової комісійної судово-технічної експертизи від 27.02.2019 року № 24256/17-33/843/18-34/934?938/18-33 (Т.7 а.с.1-23), у розписці від 22.04.2012 відтиск печатки СФ Мрія нанесений не в той час, яким датований документ не 22 квітня 2012 року, а нанесений у період часу лютий-березень 2009 року.

Дана розписка не була виконана 22 квітня 2012 року, а виготовлена за допомогою монтажу, шляхом використання аркушу паперу з вже виконаним на ньому підписом ОСОБА_2 та нанесеним відтиском печатки СФГ Мрія , тобто спочатку був виконаний гелевим чорнилом ручки підпис ОСОБА_2 поверх якого нанесений відтиск печатки СФГ Мрія , а потім за один друкуючий цикл за допомогою знакосинтезуючого пристрою із струминним способом друку виконаний текст документу.

Відтиск печатки СФГ Мрія у розписці нанесений раніше ніж датований документ та дата, що вказана у друкованому його тексті (не 22 квітня 2012 року, а у період часу лютий-березень 2009 року), відтиск печатки в розписці був нанесений поверх підпису ОСОБА_2 , підпис виконаний до нанесення відтиску печатки не пізніше лютого-березня 2009 року.

Вказані висновки експертиз не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь СФГ Мрія понесені останнім витрати по оплаті двох судових експертиз в розмірі 41184,00 гривень( 22880+18304 т.5 а.с.105-106).

Керуючись ст.ст.81,141,375, 382-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь селянського фермерського господарства Мрія судові витрати пов`язані з оплатою судової експертизи у розмірі 41 184,00 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 травня 2019 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді О.В. Ковальчук

Т.Б. Сало