Постанова

від 26.09.2019 по справі 133/124/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 133/124/14-ц

провадження № 61-10930св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач, позивач за зустрічним позовом - селянське фермерське господарство Мрія ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня

2016 року у складі судді Сороки Д. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів:

Якименко М. М., Ковальчук О. В., Сала Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селянського фермерського господарства Мрія (далі - СФГ Мрія ) про стягнення боргу за договором позики. 08 липня 2014 року, збільшивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 4 603 673,54 грн, з яких 4 180 000 грн - основний борг; 285 905,32 грн - інфляційні втрати; 137 768,22 грн - три проценти річних, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ним та відповідачем виникли правовідносини за договором позики. 22 квітня 2012 року ОСОБА_2 була надана розписка по боргових зобов'язаннях на підтвердження отримання останнім у позивача протягом п`яти років, з 2008 року по 2012 рік, коштів у борг. Зокрема у розписці було зазначено, що в 2008 році було отримано 1 250 000 грн; у 2009 році - 1 150 000 грн; в 2010 році - 750 000 грн; в 2011 році - 600 000 грн; та в 2012 році - 430 000 грн. А всього в загальній сумі 4 180 000 грн, які були використані відповідачем на розвиток СФГ Мрія та на особисті потреби позивальника ОСОБА_2

В розписці відповідач зазначив, що зобов`язання відповідно до попередньої домовленості щодо введення ОСОБА_1 в співзасновники СФГ Мрія в рівних частках він виконувати не буде, тому бере на себе зобов`язання повернути позивачеві вищевказані кошти протягом одного календарного року, а саме до 22 квітня 2013 року, що гарантує власністю СФГ Мрія та своїм приватним майном.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення суми боргу, чим порушує взяті на себе зобов`язання, позивач просить суд позов задовольнити.

Заперечуючи проти позову, 22 січня 2015 СФГ Мрія звернулося до суду із зустрічним позов до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що в основу позову ОСОБА_1 , як доказ, покладена підроблена від імені ОСОБА_2 розписка, що підтверджується висновком експерта від 12 грудня 2014 року № 1948/14-2 за результатами проведення судово-технічної експертизи в рамках кримінального провадження 32014020170000357, заведеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України. Приймаючи до уваги, що його волевиявлення на укладання договору не було, він просив суд визнати такий договір недійсним.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 січня 2015 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як співвідповідача.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від

25 червня 2015 року ОСОБА_3 було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 16 вересня 2016 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до СФГ Мрія про стягнення боргу було відмовлено.

Зустрічний позов СФГ Мрія до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір позики - розписку про боргові зобов`язання, надану головою

СФГ Мрія ОСОБА_2 22 квітня 2012 року ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог та задовольняючи зустрічний позов, визнаючи недійсним договір позики від 22 квітня

2012 року, суд першої інстанції, виходячи із встановлених у справі фактичних обставин, дійшов висновку, що у ОСОБА_2 було відсутнє волевиявлення на укладення вказаного правочину.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня

2016 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ Мрія судові витрати, пов`язані з оплатою судової експертизи, у розмірі 41 184 грн.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вважаючи, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Обґрунтовуючи свою позицію, крім іншого, вказував, що оскільки між сторонами не було укладено двосторонньої угоди, тобто домовленості про новацію, а первинне зобов`язання відсутнє, зазначене виключає застосування положення про новацію.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 06 червня 2019 року, ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2019 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку припустився ряду порушень норм процесуального права. На думку заявника, призначена апеляційним судом комісійна судово-технічна експертиза була проведена з рядом порушень, які судом проігноровано; судом безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про відвід експертів; експертний висновок безпідставно долучено судом до матеріалів справи та досліджено в якості доказу.

Також заявник вказує, що зібрані у справі докази судом першої інстанції оцінено з порушенням вимог статті 89 ЦПК України, що призвело до неправильного розгляду справи, також судом було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 1046 ЦК України.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

10 липня 2019 рокудо Верховного Суду надійшов відзив СФГ Мрія на касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах ОСОБА_4 , в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі рішення відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а позивачем не наведено доводів та не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу

№ 133/124/14-ц з Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.

Фактичні обставини справи

22 квітня 2012 року ОСОБА_2 була надана розписка по боргових зобов 'язаннях наступного змісту: Дана мною, ОСОБА_2 як головою СФГ Мрія , в тому що я дійсно протягом п 'яти років з 2008 р. по 2012 р., позичково отримував кошти від мого партнера по утриманню та розвитку СФГ Мрія ОСОБА_1 в сумах: 2008 р. - 1250000 грн. (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч грн.), 2009 р. - 1150000 грн. (один мільйон сто п`ятдесят тисяч грн.), 2010 р. - 750000 грн. (сімсот п`ятдесят тисяч грн.), 2011 р. - 600000 грн. (шістсот тисяч грн.), 2012 р. - 430000 грн. (чотириста тридцять тисяч грн.). Разом на 22 квітня 2012 р. мною отримано позичково кошти на суму 4180000 грн. (чотири мільйони сто вісімдесят тисяч грн.), які були використані мною на розвиток СФГ Мрія та на особисті потреби. У зв'язку з тим що згідно попередньої домовленості ввести в співзасновників 50/50 ОСОБА_1 , я передумав, то беру на себе зобов 'язання повернути ОСОБА_1 вищевказані кошти протягом 1-го (одного) календарного року, а саме до 22 квітня 2013 р., що гарантую власністю СФГ Мрія та своїм приватним майном. В чому і розписуюсь.

Судами встановлено, що висновком експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) від 25 квітня 2014 року № 541/542/14-21 за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у цивільній справі

№ 133/124/14-ц підпис у розписці від 22 квітня 2012 року навпроти прізвища з ініціалами ОСОБА_2 , що скріплений печаткою СФГ Мрія , виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи використання технічних засобів самим ОСОБА_2

10 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Козятинського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - РВ УМВС України у Вінницькій області) із заявою про вчинення щодо нього з боку ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якій він вказав, що ніякої розписки, в тому числі розписки, датованої

22 квітня 2012 року, він не надавав та не виготовляв. За даною заявою було відкрито кримінальне провадження № 12014020170000357, внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.

У рамках проведення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні 10 листопада 2014 слідчим слідчого відділу (далі - СВ) Козятинського РВ УМВС була призначена судово-технічна експертиза, яка направлена для виконання до Вінницького відділення КНДІСЕ.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи від 12 грудня 2014 року № 1948/14-21, яка була проведена в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, встановлено, що на наданій на дослідження розписці від

22 квітня 2012 року у графі ОСОБА_2 спочатку виконано підпис, а потім виконано відтиск печатки СФГ Мрія . Відтиск печатки на розписці виконано печаткою СФГ Мрія , зразки відтиску якої надані для порівняльного дослідження. Відтиск печатки на розписці від 22 квітня

2012 року виконано не 22 квітня 2012 року, а раніше, найбільш ймовірно даний відтиск печатки виконано в проміжку часу з листопада 2010 року по квітень 2011 року. Також вказано, що встановити тип, марку, модель струминного принтера, на якому роздруковано текст розписки неможливо.

У висновку експерта від 17 березня 2016 року № 23343?23347/15-33/2823?2829/16-33 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів вказано, що нанесення відтиску печатки від імені СФГ Мрія у розписці від 22 квітня 2012 року не відповідає зазначеній у ній даті. Друкований текст розписки та відтиск печатки від імені СФГ Мрія виконано не одночасно, а з розривом у часі. Експерт зробив висновок, що дана розписка виготовлена шляхом монтажу, оскільки відтиск печатки від імені СФГ Мрія нанесений не в той час, яким вона датована, а значно раніше, в період з липня 2009 року до квітня 2010 року. Підпис у документі був виконаний до нанесення відтиску печатки. Для виготовлення розписки був використаний аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_2 і був нанесений відтиск печатки від імені СФГ Мрія . Також вказано, що встановити, коли саме нанесено на відповідний аркуш паперу друкований текст не виявляється можливим.

Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 13 вересня 2017 року № 19/8-4/63-СЕ/17 за результатами проведення комплексної, повторної судово-технічної та авторознавчої експертизи відбиток печатки СФГ Мрія в розписці від 22 квітня 2012 року було нанесено ймовірно в період з жовтня 2010 року по травень 2012 року; в розписці спочатку був виконаний підпис від імені ОСОБА_2 , а потім відбиток печатки СФГ Мрія ; вирішити питання щодо послідовності виконання друкованого тексту (ліній графлення) з підписом від імені ОСОБА_2 та відбитком печатки СФГ Мрія в розписці від 22 квітня 2012 року не виявилось можливим через відсутність місць перетину друкованого тексту (ліній графлення) зі штрихами підпису від імені

ОСОБА_2 та відбитком печатки СФГ Мрія .

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення додаткової комісійної судово-технічної експертизи від 27 лютого 2019 року № 24256/17-33/843/18-34/934?938/18-33, у розписці від 22 квітня 2012 відтиск печатки СФ Мрія нанесений не в той час, яким датовано документ, не 22 квітня 2012 року, а нанесений у період лютий-березень 2009 року.

Надана для проведення дослідження розписка, датована 22 квітня

2012 року, в тексті якої було вказано Разом на 22 квітня 2012 року мною отримано… не була виконана 22 квітня 2012 року, а виготовлена за допомогою монтажу, шляхом використання аркуша паперу з вже виконаним ОСОБА_2 підписом на ньому та нанесеним відтиском печатки СФГ Мрія , тобто спочатку був виконаний гелевим чорнилом ручки підпис ОСОБА_2 , поверх якого нанесений відтиск печатки СФГ Мрія , а потім за один друкуючий цикл за допомогою знакосинтезуючого пристрою із струминним способом друку виконаний текст документу.

На це вказує те, що відтиск печатки СФГ Мрія у розписці нанесений раніше, ніж датований документ (не 22 квітня 2012 року, а у період часу лютий-березень 2009 року), відтиск печатки в розписці був нанесений поверх підпису ОСОБА_2 , підпис виконаний до нанесення відтиску печатки не пізніше лютого-березня 2009 року.

Судами, на підставі наданих ПАТ Райффайзен Банк Аваль виписок за рахунками СФГ Мрія за період 2008 - 2012 роки, було встановлено, що кошти у визначених у розписці сумах не надходили на рахунки господарства. Також встановлено, СФГ Мрія всі розрахунки, оплату за надані послуги, купівлю матеріальних цінностей, тощо, здійснює в безготівкових операціях. Фінансові операції у готівковій формі здійснюються у незначних сумах відповідно до ліміту каси господарства.

Крім того, встановлено, що відповідно до наказу від 01 березня 2012 року у період з 01 березня 2012 року по 01 червня 2012 року, тобто у тому числі станом на 22 квітня 2012 року (на день складання розписки), обов`язки голови СФГ Мрія виконував ОСОБА_5 , а не ОСОБА_2

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 213 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). Аналогічні норми містяться у статтях 263, 264 чинного ЦПК України.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають вказаним вимогам.

Частиною другою статті 604 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Частиною першою статті 1053 ЦК України передбачено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Умовами здійснення новації є: 1) двостороння угода (домовленість); 2) дотримання форми такого правочину (новаційного договору), тобто новаційний договір укладається у формі, встановленій для договору позики (частина друга статті 1053 ЦК України); 3) дійсність первинного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 60 ЦПК України, чинного на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачалось, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Аналогічна норма міститься у статті 81 чинного ЦПК України.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічна норма міститься у статті 76 чинного ЦПК України.

За змістом частини першої статті 58 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 чинного ЦПК України).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказував, що між ним та СФГ Мрія фактично відбулась заміна первісного зобов`язання новим зобов`язанням, коли ОСОБА_2 відмовився від виконання попередньої домовленості щодо введення ОСОБА_1 у співзасновники СФГ Мрія в рівних частках, та взяв на себе зобов`язання повернути позивачеві кошти, витрачені останнім на розвиток СФГ Мрія , протягом одного календарного року, а саме до 22 квітня 2013 року, написавши при цьому відповідну розписку, датовану 22 квітня 2012 року.

Однак суди, відмовляючи у задоволенні первісного позову, дійшли обґрунтованого висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положення про новацію, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування між сторонами первісного зобов`язання, а також на підтвердження укладення двосторонньої угоди - домовленості про новацію.

Суди правильно зазначали, що все викладене ОСОБА_1 у позовній заяві не є фактичними даними, що обґрунтовують його вимоги, оскільки він не надав суду будь-яких доказів, передбачених чинним цивільним процесуальним законодавством України на підтвердження своїх вимог.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частиною третьою статті 203 ЦК України зокрема передбачено, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Задовольняючи зустрічний позов про визнання недійсним договору позики, суди, встановивши фактичні обставини, необхідні для правильного вирішення справи, дослідивши всі докази у справі й давши їм оцінку у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, дійшли обґрунтованого висновку, що у ОСОБА_2 було відсутнє волевиявлення на укладення оспорюваного правочину й розписка ним не складалась та не видавалась, а також те, що ОСОБА_2 не мав права діяти від імені СФГ Мрія .

До вказаного суди дійшли на підставі показів допитаних у судовому засіданні свідків та висновків експертів за наслідками проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи, двох судово-технічних експертиз тадодаткової комісійної судово-технічної експертизи, наказу від 01 березня 2012 року про призначення на період з 01 березня 2012 року по 01 червня 2012 року (в тому числі 22 квітня 2012 року) виконуючим обов`язки голови СФГ Мрія ОСОБА_5 . згідно з наказом від 01 березня 2012 року, а також виписок за рахунками СФГ Мрія у період 2008 - 2012 роки, наданих ПАТ Райффайзен банк Аваль .

Щодо доводів касаційної скарги про безпідставність відмови у задоволенні заяви про відвід експертів, то слід зазначити, що 28 листопада 2018 року Вінницьким апеляційним судом у порядку, визначеному ЦПК України, було розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від участі в розгляді цивільної справи за його позовом до СФГ Мрія , ОСОБА_2 та за зустрічним позовом СФГ Мрія до ОСОБА_1 . За результатами розгляду цієї заяви постановлено належним чином вмотивовану та обґрунтовану ухвалу, в якій обґрунтовано відхилено усі доводи заявника.

Посилання заявника у касаційній скарзі на численні порушення під час проведення призначеної апеляційним судом додаткової комісійної судово-технічної експертизи, зокрема безпідставне порушення експертами визначених чинним законодавством строків проведення експертизи, судом касаційної скарги до уваги не береться, оскільки спростовується встановленими у справі обставинами та наявними у справі матеріалами, зокрема, як вбачається з листа директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 листопада 2017 року, проведення експертизи у строк, що перевищує встановлений, у зв`язку зі значною поточною завантаженістю співробітників інституту, було погоджено цим листом. До того ж, для проведення експертизи експертами було запропоновано надати додаткові матеріали, що також вплинуло на тривалість проведення експертизи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області

від 16 вересня 2016 року та постанову Вінницького апеляційного суду

від 07 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийС. Ю. Бурлаков Судді:В. М. Коротун М. Є. Червинська