Постанова

від 08.05.2019 по справі 911/1394/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2019 р. Справа№ 911/1394/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 20.12.18 (вх. №09.1-04.2/430/19 від 17.01.2019) ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018

у справі №911/1394/18 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна"

2. Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради

про визнання недійсним статуту

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1: Мохонько К.М., ордер серія КС №510598 від 20.03.2019

від відповідача-2: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернуся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсним статуту Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна", затвердженого установчими зборами 15.06.2011, та скасування реєстраційної дії від 21.06.2011 № 13531450000004217 (державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення).

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 20 000,00 грн судових витрат на професійну адвокатську допомогу.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки при проведенні установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна було порушено порядок повідомлення позивача про їх скликання, суд встановив порушення його права на участь в управлінні відповідача-1. Проте, у зв`язку із пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем-1, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, стягнув з позивача на користь відповідача-1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_1, 20.12.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 20.12.18 (вх. №09.1-04.2/430/19 від 17.01.2019), просить рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2018 скасувати та направити справу для розгляду її по суті до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Одночасно скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному дослідженні та встановленні усіх обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За доводами апелянта, строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки лише під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (11.12.2017) ОСОБА_1 стало відомо, що Закрите акціонерне товариство Фабрика паперово-технічних виробів Тосна зобов`язалось здійснити обмін акцій акціонерів на частки у статутному капіталі утвореного товариства (письмове зобов`язання № 2 від 04.04.2011), тому саме з 11.12.2017, на переконання позивача, слід обраховувати строк позовної давності у даній справі.

Щодо витрат на послуги адвоката, апелянт вказує на те, що відповідачем не було надіслано позивачу копію заяви про долучення доказів судових витрат, що позбавило останнього можливості висловити свою позицію щодо співмірності вказаних витрат. Також сторона зазначає, що представником відповідача-1 з 2013 року є один і той самий адвокат, якому відомі усі обставини справи, а тому він не потребував часу для вивчення та аналізу матеріалів позовної заяви, документів клієнта щодо перетворення товариства, а також вивчення законодавства і судової практики в аналогічних правовідносинах.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1394/18 у розмірі 5 286,00 грн до ухвалення судового рішення. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018, встановлено відповідачам процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також надано сторонам процесуальний строк на подання заяв, клопотань, пояснень, але не пізніше 22.02.2019.

07.02.2019 від Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач-1 вказує на те, що право на отримання частки в статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю у акціонера виникає шляхом прийняття останнім участі в установчих зборах товариства і включення його до числа засновників та вступу, як учасника, до товариства з додатковою відповідальністю шляхом обміну письмових зобов`язань на частку у статутному капіталі. Автоматичного набуття акціонером, реорганізованого акціонерного товариства, статусу учасника товариства не виникає.

Відповідач-1 також зазначає, що питання відшкодування за рахунок іншої сторони судових витрат, пов`язаних із послугами адвоката, було порушено у відзиві на позовну заяву, а тому позивач не був позбавлений можливості надати свої заперечення. Докази про підтвердження витрат на послуги адвоката були представлені суду у відповідності до порядку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

21.02.2018 від ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач вказує на те, що місцевим господарським судом помилково було надано оцінку його доводам в частині вимог до відповідача-2, які, зокрема, полягають в тому, що державним реєстратором не було вчинено дій щодо перевірки інформації про засновників і наявності в реєстрі тотожного найменування юридичної особи. Наведене, на переконання апелянта, було підставою для відмови в проведенні державної реєстрації статуту.

Також позивач вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не було дотримано вимог ч. 2 ст. 77, ч. 3 ст. 86, ч. 1, ч. 2 ст. 210 ГПК України. Доводи позивача, що викладенні в оскаржуваному рішенні не співпадають з доводами позовної заяви.

Позивач вважає, що ним не було пропущено строк позовної давності, оскільки заявою від 23.06.2015 ОСОБА_1 звертався до відповідача-1 із проханням скликати позачергові загальні збори та обміняти виписані на його ім`я письмові зобов`язання на нерозподілену частку в статутному капіталі. Вказана заява була залишена без відповіді, а тому позивач був змушений, у відповідності до ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, обрати такий спосіб захисту як відновлення становища, яке існувало до порушення - визнання недійсним Статут ТДВ Тосна та скасування державної реєстрації товариства.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначає про те, що адвокат Мохонько К.М. приймав участь в якості представника відповідача-1 у справі № 911/3251/13, а всі викладені у відзивах на позовну заяву аргументи сторони у даній справи є ідентичними з правовою позицією в іншій справі. Наведене, на переконання позивача, свідчить про те, що визначений адвокатом в деталізації робіт десятигодинний час на вивчення та підготовку матеріалів є безпідставним.

22.02.2019 від Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позову до відповідача-2, оскільки реєстраційні дії щодо ТДВ Тосна проводились державним реєстратором виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, а відділ не є його правонаступником.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 справу призначено до розгляду на 20.03.2019.

В судовому засіданні 20.03.2019, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перевчу до 24.04.2019.

20.03.2019 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, які, на підставі ст. 207 ГПК України, підлягають залишенню без розгляду як такі, що були подані поза межами встановлених судом процесуальних строків без обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, та клопотання про його поновлення.

20.03.2019 відповідачем-1, в порядку ст. 129 ГПК України, подано заяву щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній інстанції.

25.03.2019 від позивача надійшли зауваження на протокол, які згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відхилені судом.

22.04.2019 від позивача надійшли клопотання, які на підставі ст. 207 ГПК України залишені без розгляду згідно ухвали суду від 24.04.2019.

24.04.2019 від позивача надійшла заява про надання роз`яснення щодо змісту ухвали суду від 01.04.2019, в якій сторона просить роз`яснити в чому полягає непогодження позивача із процесуальними діями суду , якщо протокол не містить інформації про клопотання позивача.

Відповідно до приписів ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи із змісту наведеної норми, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності, шляхом викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій учасникам справи формі. Необхідність такого роз`яснення слідує з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Отже, із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають ті рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Такі висновки про застосування норм процесуального права викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2018 у справі №911/2050/16.

Беручи до уваги те, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 про відхилення зауважень на протокол судового засідання не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", судова колегія відмовляє позивачу в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду.

В судовому засіданні 24.04.2019 оголошено перерву до 08.05.2019.

02.05.2019, на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2019, Товариством з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" надано належним чином засвідчені копії статутів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна" та ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів "Тосна". Вказані документи досліджені судом в судовому засіданні.

08.05.2019 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відтворення в судовому засіданні технічного запису засідання суду першої інстанції за допомогою особистого технічного апаратного обладнання.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія, на підставі ст. 207 ГПК України, залишає його без розгляду, як таке що було подано поза межами встановлених судом процесуальних строків на звернення з відповідними заявами.

Представник відповідача-2 в судове засідання 08.05.2019 не з`явився, про час та місце судового розгляду справи судом апеляційної інстанції повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Позивач в судовому засіданні 08.05.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 скасувати, направити справу для розгляду її по суті до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 08.05.2019 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задовлення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача-1, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2013 у справі № 911/3251/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Фабрики паперово-технічних виробів Тосна про зобов`язання провести професійним суб`єктом оціночної діяльності експертну оцінку простих іменних акцій Закритого акціонерного товариства Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що належать позивачу на праві власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що обставини, які встановлені в рішенні суду, можуть бути покладені в основу наступного рішення без їх повторного дослідження. Відтворення тексту судового рішення щодо встановлених преюдиційних фактів не є порушенням норм процесуального закону з огляду приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України та прецедентну практику Європейського суду з прав людини. А тому доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення містить цитування (плагіат) встановлених у справі № 911/3251/13 обставин не може бути підставою для його скасування в розумінні приписів ст. 277 ГПК України.

Так, Господарським судом Київської області у справі № 911/3251/13 встановлено обставини, які в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягають повторному доведенню та мають преюдиційне значення у даній справі.

Закрите акціонерне товариство Фабрика паперово-технічних виробів Тосна здійснювало свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів від 26.12.2006 та зареєстрованого державним реєстратором (зі змінами) 25.01.2007.

Відповідно до п. 3.1. Статуту ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна товариство є юридичною особою за законодавством України - закритим акціонерним товариством, яке засноване на колективній власності юридичних та фізичних осіб.

Згідно з п. 6.1 Статуту ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна для забезпечення діяльності товариства створено статутний капітал товариства у розмірі 29800 грн., який розподіляється на 59600 простих іменних акцій рівної номінальної вартості по 0,50 грн. кожна.

03.09.2010 було проведено державну реєстрацію змін № 1 до Статуту ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , відповідно до яких пункт 7.3 Статуту викладено в наступній редакції: Акції Товариства є простими іменними і випускаються в бездокументарній формі. Підтвердженням прав власності при бездокументарній формі є виписка з рахунку у цінних паперах.

Повідомлення про проведення загальних зборів 31.03.2011 з порядком денним відповідно до ст. 43 Закону України Про господарські товариства були опубліковані в щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Відомості з цінних паперів та фондового ринку № 28(1033) від 11.02.2011 та в місцевій пресі - в газеті для акціонерів та акціонерних товариств Дивіденди Київщини № 11-12 (259-260) від 08.02.2011.

Так, Господарським судом Київської області у справі № 911/3251/13 було встановлено, що акціонери ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна повідомлені про загальні збори рекомендованими листами-запрошеннями на збори акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , які було призначено на 31.03.2011, в тому числі позивачем отримано таке повідомлення про проведення загальних зборів.

У відповідності до представленого позивачем у даній справі реєстру власників іменних цінних паперів станом на 31.03.2011 ОСОБА_1 був власником 435 акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна (номінальною вартістю 0,50 грн), що складає 0,7299 % статутного капіталу товариства (а.с. 12 том І).

31.03.2011 відбулися чергові загальні збори акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , на яких прийняті рішення, оформлені протоколом № 19 від 31.03.2011, з наступних питань: 1. Звіт директора про результати фінансово-господарської діяльності за звітний період та плани розвитку на 2011 рік; 2. Звіт та висновки ревізійної комісії; 3. Затвердження звіту та балансу та розподілу прибутку (визначення порядку покриття збитків) товариства; 4. Припинення діяльності ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна шляхом перетворення його в товариство з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; 5. Обрання голови та членів комісії з припинення ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; 6. Встановлення порядку та строків припинення ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; 7. Затвердження порядку та умов обміну акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на частки у статутному фонді товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; 8. Про затвердження оцінки та умов викупу акцій у акціонерів, які не голосували за прийняття рішення про припинення діяльності ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

Згідно наявного в матеріалах даної справи протоколу № 19 чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна від 31.03.2011, загальними зборами одноголосно прийнято рішення про припинення діяльності ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна шляхом перетворення у ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

На загальних зборах ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що відбулись 31.03.2011 згідно порядку денного розглянуто питання щодо обрання комісії з припинення ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , затверджено порядок перетворення наступним шляхом:

1. Друк повідомлення про перетворення Товариства.

2. Надання документів на зупинення обігу акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна до ДКЦПФР до 04.04.2011.

3. Обмін акцій на письмові зобов`язання на видачу частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .Термін обміну - згідно чинного законодавства.

4. Оцінка та викуп акцій у акціонерів, які вимагають цього.

5. Складання передавального акту.

6. Проведення загальних зборів акціонерів по затвердженню передавального акту.

7. Обмін письмових зобов`язань на частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

8. Проведення установчих зборів ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

9. Державна реєстрація Статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

10. Скасування випуску акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна у ДКЦПФР.

Загальними зборами акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна від 31.03.2011 затверджено порядок обміну акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , яким встановлено, що обмін акцій на частки правонаступника ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна здійснюється у два етапи.

На першому етапі, який починається 01.04.2011 та закінчується 02.06.2011, в обмін на акції Товариства акціонери отримують письмові зобов`язання про видачу частки в статутному капіталі правонаступника Товариства. Для обміну акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на письмові зобов`язання про видачу частки у статутному капіталі правонаступника Товариства акціонерами подаються письмові заяви на ім`я Голови комісії з припинення. Заява складається в довільній формі, подається у робочі дні з 10.00 до 17.00 за адресою: Київська обл., м . Біла Церква, вул . Павліченко , 15 в межах першого етапу обміну акцій Товариства на частки у статутному капіталі правонаступника Товариства.

Обмін акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на письмові зобов`язання про видачу частки у статутному капіталі Товариство з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна здійснюється у наступному співвідношенні: письмове зобов`язання про видачу частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна видається на суму (вартість), що дорівнює загальній номінальній вартості акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна належних відповідному акціонеру.

Головою комісії з припинення письмове зобов`язання про видачу частки у статутному капіталі правонаступника Товариства виписується у будь-якому випадку, навіть якщо акціонер не подав заяви на видачу йому такого письмового зобов`язання.

На другому етапі, який розпочинається з дня державної реєстрації ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна - правонаступника ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , утвореного в результаті реорганізації ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна шляхом перетворення, відбувається обмін письмових зобов`язань на частки ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна у відповідності з отриманими на першому етапі письмовими зобов`язаннями про видачу відповідної кількості часток товариства, що створюється внаслідок реорганізації , та видачі документів, що підтверджують їхнє право власності на частку у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна

Термін отримання часток у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна в обмін на письмові зобов`язання не обмежується.

Відсотковий розмір частки власника у статутному капіталі ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що реорганізується, має дорівнювати відсотковому розміру його частки у статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що створюється під час реорганізації.

Розмір частки учасника в статутному капітані ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна дорівнює розміру загальної номінальної вартості акції, належних йому у статутному капіталі ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна до перетворення

Обмін акцій на частки правонаступника ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна здійснюється таким чином, щоб розмір статутного капіталу ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна дорівнював розміру статутного капіталу Товариства на момент прийняття рішення про реорганізацію, а саме 29 800,00 гривень.

Загальними зборами прийнято рішення щодо строку оцінки та викупу акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна у акціонерів, які не голосували за прийняття рішення про перетворення.

Встановлено, що акціонери, які бажають продати належні їм акції, подають на ім`я Голови комісії з припинення Дмитрієва Д.В. заяви, на підставі яких укладаються договори купівлі-продажу акцій.

Мета викупу акцій - захист прав акціонерів. Порядок визначення ціни акції - викуп акцій здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість. Встановлено наступний період викупу акцій: початок - 01.04.2010, закінчення - 20.04.2010, але не пізніше дати зупинення обігу акцій.

Позивач не скористався правом участі у загальних зборах акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , які відбулись 31.03.2011, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів.

Розпорядженням Територіального управління Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 21.04.2011 № 77-КУ-З було зупинено обіг акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

В щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Відомості з цінних паперів та фондового ринку № 105 (1110) від 08.06.2011 опубліковано повідомлення про проведення установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна (а.с. 68 том І).

15.06.2011 проведено установчі збори Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , на яких прийняли участь засновники: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . - колишні акціонери ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , які скористались правом обміну акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на частку у товаристві, згідно порядку встановленого загальними зборами ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна від 31.05.2011.

Установчими зборами прийнято рішення про створення Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; затверджено Статут Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ; обрано керівні органи Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та ревізійну комісію Товариства, також затверджено передавальний акт.

Засновниками ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна сформовано статутний капітал Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна за рахунок майна, прав та обов`язків, переданих від ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що припинило свою діяльність шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю, у розмірі 29 800 грн.

Встановлено розмір часток засновників у статутному капіталі Товариства в розмірі, що дорівнює розміру загальної номінальної вартості акцій, належних учасникам у статутному капіталі ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна до перетворення і становить: ОСОБА_11 - 14089,00 грн, що становить 47,27852 % статутного капіталу; ОСОБА_9 - 13503,00 грн, що становить 45,31208 % статутного капіталу; ОСОБА_6 . - 10,50 грн, що становить 0,03523 % статутного капіталу; ОСОБА_7 . - 100,50 грн, що становить 0,33724 % статутного капіталу; ОСОБА_8 . - 10,50 грн, що становить 0,03523 % статутного капіталу. Всього 27713,50 грн, що становить 92,99830 % статутного капіталу.

Крім того, Товариство з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна тимчасово (до розподілу між учасниками або третіми особами) володіє часткою Статутного капіталу Товариства, у розмірі 2086,50 грн, що становить 7,00170 % статутного капіталу товариства.

Розпорядженням Територіального управління Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 08.07.2011 р. № 130-КУ-С-А було скасовано реєстрацію випуску акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та анульоване свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

21.06.2011 проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

Як встановлено судовою колегією у засіданні суду від 08.05.2019, у відповідності до преамбули Статуту товариства з додатковою відповідальністю Фабрики паперово-технічних виробів Тосна , затвердженого установчими зборами товариства (протокол від 15.06.2011) та зареєстрованого державним реєстратором 21.06.2011, товариство з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна є правонаступником усіх прав та обов`язків ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 19.01.2013, в якій просив надати йому інформацію про стан належних йому як акціонеру акцій.

У відповідь на вказаний лист відповідачем-1 було направлено позивачу лист вих. № 3 від 31.01.2013 (а.с. 17 том І), яким ОСОБА_10 повідомлено, що 31.03.2011 черговими загальними зборами акціонерів ЗАТ ФПТВ Тосна було прийнято рішення про припинення діяльності ЗАТ ФПТВ Тосна шляхом перетворення у ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , а також затверджено порядок та умови обміну акцій ЗАТ ФПТВ Тосна на частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та викупу акцій у акціонерів, які не брали участь у загальних зборах та не голосували за припинення ЗАТ ФПТВ Тосна . Крім того, відповідачем зазначено, що акціонери, які не скористалися наданим їм правом впродовж 2 місяців отримати зобов`язання про видачу частки в статутному капіталі правонаступника товариства в обмін на акції і таким чином вступити в нове реорганізоване товариство, а також не звернулися до 21.04.2011 із заявою про викуп своїх акцій ЗАТ ФПТВ Тосна за ціною, що визначається за домовленістю сторін, втрачають право бути учасниками новоствореного товариства. Для отримання свого внеску в статутний капітал ЗАТ ФПТВ Тосна , як зазначив відповідач-1, позивачу запропоновано звернутися до ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна з відповідною заявою, оскільки внески до статутного капіталу ЗАТ ФПТВ Тосна акціонерів, які не увійшли до новоствореного товариства, тимчасово знаходяться на особовому рахунку відповідача.

Позивач неодноразово звертався до відповідача-1 із листами від 27.02.2013, 15.03.2013 та 24.05.2013, в яких вказував на порушення його прав як акціонера ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та просив в добровільному порядку виплатити грошову компенсацію за належні йому акцій, в тому числі за ринковою ціною станом на березень 2011 р.

У відповідь на вказані звернення відповідачем-1 направлялися на адресу позивача листи вих. № 16 від 26.03.2013 та вих. № 26 від 01.07.2013, в яких повідомлялось, що позивач не являється ні акціонером ЗАТ ФПТВ Тосна (оскільки ЗАТ ФПТВ Тосна припинило свою діяльність), ані учасником ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , а тому має лише право на компенсацію внеску в статутний капітал ЗАТ ФПТВ Тосна , для виплати якого позивачу необхідно звернутися до відповідача-1 із відповідною заявою. Крім того, відповідачем-1 зазначено, що позивач у встановлений законом строк не скористався своїм правом на продаж акцій товариству чи іншим акціонерам та на оцінку і викуп їх у товариства.

Північним апеляційним господарським судом у даній справі також встановлено, що заявами від 31.05.2014 та від 18.08.2014 ОСОБА_1 вимагав оформити на його ім`я письмове зобов`язання ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та обміняти його на відповідну нерозподілену частку у статутному капіталі новоствореного ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна (а.с. 24 том І).

Позивачем надіслано відповідачу-1 заяву від 23.06.2015, в якій він просив скликати позачергові загальні збори учасників ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна впродовж 10 днів з моменту отримання цієї заяви, а також обміняти виписані на моє ім`я письмові зобов`язання про обмін акцій ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на відповідну нерозподілену частку в статутному капіталі новоствореного ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та видати свідоцтво, що підтверджує право власності у статутному капіталі товариства (а.с. 25 том І).

Вказані листи були залишені без відповіді та виконання ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та Відділу державної реєстрації Управління Адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про визнання недійсним Статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом від 15.06.2011; визнання недійсною та скасування реєстраційної дії від 21.06.2011 № 13531450000004217 (державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області.

Статтею 151 Цивільного кодексу України (в редакції на час проведення установчих зборів від 15.06.2011) Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов`язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов`язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства. Найменування товариства з додатковою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з додатковою відповідальністю". До товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю , якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

Згідно зі статтею 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є Статут.

Частинами першою та другою статті 4 Закону України Про господарські товариства (в редакції на час проведення установчих зборів) встановлено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно з пунктом 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 під час вирішення корпоративних спорів про визнання недійсними установчих документів господарські суди повинні виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення юридичної особи. Тому під час визначення підстав для визнання установчих документів недійсними господарським судам слід керуватися пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України. З урахуванням положень цієї норми підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов`язково в них міститися, зокрема, визначені статтями 88, 120, 134, 143, 151, 154 ЦК України, статтями 57, 82 ГК України, статтями 4, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статтею 13 Закону України "Про акціонерні товариства"

Як визначено в Постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому, в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 роз`яснено, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону України "Про державну реєстрацію" суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов :

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Позивач, обґрунтовуючи підставу для визнання недійсним статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , посилається на те, що наявність нерозподіленої частки у розмірі 2086,50 грн (п. 7.1.1 Статуту товариства) суперечить положенням ст. 151 ЦК України та ст. 65 Закону України Про господарські товариства . Проте, вказані норми законодавства на час вирішення даного спору втратили свою чинність, посилань на інші норми чинного законодавства в частині невідповідності статуту їх положенням позивачем не наведено, а в силу унормованого чинним процесуальними законом принципу диспозитивності, у суду відсутні правові підстави для їх самостійного визначення підстави позову.

Доводи позивача про те, що наявність нерозподіленої частки суперечить поняттю субсидіарної відповідальності учасника товариства не приймаються судовою колегією, оскільки чинним законодавством заборони на наявність у товариства з додатковою відповідальністю нерозподіленої частки не передбачено, а солідарний обов`язок усіх учасників товариства з субсидіарною відповідальністю вказана умова не змінює.

Таким чином, позивачем переконливих обґрунтувань щодо невідповідності статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна вимогам чинного на час розгляду справи законодавства не наведено.

В обґрунтування порушення своїх прав позивач посилається на те, що, в порушення ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства , його, як акціонера реорганізованого товариства, не було повідомлено про проведення установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю, чим було позбавлено можливості взяти участь в цих зборах. Наведене, на переконання позивача, порушує його право на прийняття участі в управлінні і господарській діяльності товариства з додатковою відповідальністю, а також право власності на частку в статутному капіталі відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського кодексу України (в редакції на час прийняття рішення загальними зборами акціонерів про реорганізацію акціонерного товариства) припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Згідно з статтею 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі перетворення одного суб`єкта господарювання в інший до новоутвореного суб`єкта господарювання переходять усі майнові права і обов`язки попереднього суб`єкта господарювання.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України Про господарські товариства засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до частини 1 статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до статті 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, зокрема, щодо питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на загальних зборах акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , які відбулись 31 березня 2011, прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його перетворення в товариство з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна із визначенням порядку обміну акцій акціонерів на частку учасника ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

Як було досліджено судами при розгляді справи № 911/3251/13 та місцевим господарським судом у даній справі, позивач належним чином був повідомлений про загальні збори акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , на яких приймалося рішення про припинення діяльності ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та створення ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , проведення установчих зборів відповідача-1, а також про порядок обміну акцій акціонера на частку в статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , однак, позивач не скористався правом участі в загальних зборах акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та правом своєчасного обміну належних йому акцій в кількості 435 шт., номінальною вартістю 0,50 грн (всього на суму 217,50 грн) на частку в статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна в порядку та спосіб, визначені загальними зборами ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

Виходячи із норм законодавства, чинного на час прийняття загальними зборами акціонерів рішення про припинення акціонерного товариства шляхом реорганізації, загальними зборами акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , як найвищим органом товариства, було прийнято рішення про проведення установчих зборів ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна . Проте, порядок та умови персонального повідомлення акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , які не приймали участі у вказаних загальних зборах та не голосували по питанню припинення акціонерного товариства, не визначено.

Обов`язкового персонального повідомлення акціонерів товариства про проведення установчих зборів товариства, яке утворюється у зв`язку з реорганізацією акціонерного товариства, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством також не передбачено.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в щоденному офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Відомості з цінних паперів та фондового ринку № 105 (1110) від 08.06.2011 опубліковано повідомлення про проведення установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

За встановленого, судова колегія з огляду на презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав вважає, що акціонери ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна були належним чином повідомлені про проведення установчих зборів товариства з додатковою відповідальністю шляхом розміщення відповідного оголошення в друкованому виданні.

Посилання позивача на приписи ч. 5 ст. 61 Закону України Про господарські товариства не заслуговують уваги, оскільки вказана норма закону визначає порядок повідомлення саме учасників товариства з урахуванням положень статуту цього товариства. Тобто вказана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а тому зроблений на її підставі висновок місцевого господарського суду про порушення прав позивача у зв`язку з неналежним його повідомленням про проведення установчих зборів є помилковим.

Судова колегія також відхиляє посилання апелянта на положення п. 7.2 Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 221, оскільки вказана норма визначає обов`язок персонального повідомлення акціонерів про реорганізацію товариства, тоді як позивач наполягає на тому, що його не було повідомлено саме про установчі збори ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

У відповідності до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частини 2 статті 116 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з пунктом а) частини 1, частини 2 статті 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, судова колегія, на підставі дослідження предмету і підстави пред`явленого у даній справі позову, дійшла висновку, що позивачем не наведено переконливих аргументів в частині порушення його права на управління товариством, як однієї із складової корпоративного права.

При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Натомість, вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , оформлених протоколом № 19 від 31.03.2011, позивачем не заявлена, а у відповідності до ст. 14, ст. 269 ГПК України спір вирішується судом не інакше як в межах заявлених вимог. Доказів визнання недійсними в судовому порядку вищенаведених рішень загальних зборів акціонерів до матеріалів справи позивачем не представлено, як і не надано доказів визнання недійсним рішення установчих зборів про затвердження статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , про невідповідність положень якого вимогам закону заявлено у даній справі.

Також апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем жодними доводами та аргументами не було обґрунтовано які саме допущені відповідачем-1 порушення мали місце при прийнятті та затвердженні установчих документів та які не можуть бути усунуті інакше ніж у зв`язку із визнанням недійсним статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна .

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія з урахуванням вищевстановлених обставин справи та норм матеріального права, дійшла висновку, що позивачем, у відповідності до ст. 74 ГПК України, належними засобами доказування не було доведено обставин наявності усієї сукупності умов, які є необхідною передумовою для визнання недійсними установчих документів товариства. Відтак у позові про визнання недійсним Статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна слід відмовити.

Судова колегія, серед іншого, також вважає за необхідне відмітити наступне. Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Виходячи з підстав та предмету заявленого позову, а також чинності рішень загальних зборів акціонерів та установчих зборів відповідача-1, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту про визнання недійсним статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна не є ефективним, оскільки не призведе до реального обміну письмового зобов`язання ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна на частку у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та включення його до складу учасників відповідача-1. Крім того, питання щодо включення до складу учасників товариства особи є виключною компетенцією загальних зборів, яке оформлюється відповідним рішенням.

При цьому, наявність у позивача права на отримання частки у статутному капіталі ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна в обмін на письмові зобов`язання ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна не є підставою для визнання недійсним статуту відповідача-1.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсною та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії щодо державної реєстрації юридичної особи шляхом перетворення від 21.06.2011 № 13531450000004217, колегія суддів зазначає таке.

Спірні реєстраційні дії є похідними від рішення загальних зборів ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна про реорганізацію та рішення загальних зборів засновників ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна про затвердження Статуту відповідача-1, які чинні, та не оспорені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в редакції на час проведення реєстраційної дії) підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо);

- встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Згідно з частиною 3 статті 8 названого Закону установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Звертаючись з даним позовом у справі ОСОБА_1 вказував на те, що 21.06.2011 державним реєстратором проведено державну реєстрацію ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , яке за правонаступництвом отримало від акціонерного товариства той же ідентифікаційний код. Відомості у Єдиному державному реєстрі містять інформацію про те, що засновниками відповідача-1 окрім фізичних осіб є також ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , але у статуті такі відомості відсутні. Також вказував на те, що чинним законодавством заборонено одночасне існування різних одноіменних юридичних осіб.

Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального закону не досліджувались обставини щодо державної реєстрації ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна . Крім того, апелянт зазначає, що проведені відповідачем-2 реєстраційні дії не відповідають положенням Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , а саме при вчиненні владних, управлінських функцій реєстратор не перевірив подану на реєстрацію інформацію на предмет відмови у проведенні реєстраційної дії згідно ч. 1 ст. 27 Закону, а саме: невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в ЄДР; наявність в ЄДР найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися.

Вказані доводи не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки, відомості про юридичну особу - ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та перелік їх засновників до дати проведення спірної реєстраційної дії в реєстрі не значилися. А з огляду на іншу організаційно-правову форму юридичної особи, яка реєструється (ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ), та юридичну особу, яка містилась в Єдиному реєстрі юридичних осіб (ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна ), підстав для відмови в проведенні державної реєстрації юридичної особи згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у реєстратора не було. До того ж, реєстрація нової юридичної особи здійснювалась у зв`язку реорганізацією ЗАТ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна , що відповідає положенням Закону.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним статуту ТДВ Фабрика паперово-технічних виробів Тосна та скасування реєстраційної дії щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу відповідача-1 задоволенню не підлягають з мотивів, викладених у даній постанові.

Північний апеляційний господарський суд частково погоджується з доводами апелянта щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації, оскільки місцевим господарським судом помилково було відмовлено в задоволенні цієї частини вимог у зв`язку із їх похідністю від первісних вимог про визнання недійсним статуту. Однак, наведене не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, в розумінні ст. 277 ГПК України, з огляду на встановлення апеляційною інстанцією безпідставність позову в цій частині.

Інші аргументи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення і неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження та не можуть бути визнані як підстава для задоволення позову.

Щодо застосування строків позовної давності судова колегія зазначає, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 904/2272/18).

Враховуючи те, що позивачем не було доведено обґрунтованості позовних вимог, судова колегія вважає безпідставним застосування місцевим господарським судом наслідків спливу строків позовної давності. Разом з цим, невірне застосування норм матеріального права щодо строків позовної давності не вплинуло на правильність вирішення спору та відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено безпідставність застосування у даній справі норм матеріального права, що в силу ст. 269 ГПК України є підставою для виходу за межі доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає необхідності в наданні відповідної правової кваліфікації доводам апеляційної скарги щодо невірності визначення місцевим господарським судом початку строку позовної давності.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційна інстанція виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 03.08.2018 з додатком № 1 від 03.08.2018, розрахунок витрат на правничу допомогу на підставі вказаного договору, акт надання правничої допомоги від 04.09.2018, платіжне доручення від 13.08.2018 № 114 на суму 10000,00 грн., від 03.09.2018 № 125 на суму 10000,00 грн., довідка адвокатського об`єднання про фактичну сплату гонорару адвокату, ордер серії КС № 414554 від 03.09.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2999/10 від 24.11.2005.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до розрахунку витрат на правничу допомогу на підставі договору № 90/Г від 03.08.2018, адвокатом надано таку правову допомогу: 1. Вивчення та аналіз матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТДВ ФПТВ Тосна про визнання статуту недійсним. Вивчення та аналіз матеріалів клієнта щодо проведення перетворення з акціонерного товариства в товариство з додатковою відповідальністю. Аналіз законодавства та судової практики в аналогічних правовідносинах - витрати часу 10 годин; вартість за годину 1 000 грн; загальна вартість - 10 000 грн. 2. Складання відзиву на позовну заяву - 3 години; вартість за годину 1 000 грн; загальна вартість - 3000 грн. 3. Складання процесуальних документів - 2 години; загальна вартість - 2000 грн; представництво клієнта в судових засіданнях - не більше 2 засідань; загальна вартість - 5000 грн (а.с. 158 том І).

Заперечуючи проти відшкодування судових витрат, пов`язаних із правничою допомогою, позивач вказує на те, що витрати часу адвоката в кількості десяти годин на вивчення та аналіз матеріалів перетворення акціонерного товариства в товариство з додатковою відповідальністю є перебільшеним, оскільки адвокат Махонько К.М. ознайомлений з названими документами так як був представником товариства у справі № 911/3251/13.

Однак, вказані аргументи не можуть бути підставою для зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки адвокат з урахуванням витрат часу самостійно визначає їх розмір, а визначений ним десятигодинний часовий проміжок цілком реально міг бути витрачений на вивчення та аналіз доводів позовної заяви, яка містить тринадцять сторінок тексту, аналіз та вивчення судової практики, яка у зв`язку із різним предметом спору не є тотожному у справі № 911/3251/13. Крім того, посилання апелянта на те, що у вищенаведеній справі розмір витрат, пов`язаних із правничою допомогою був менший ніж у даній, також не заслуговують уваги, оскільки вирішення питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат не поставлено в залежність до порівняльного аналізу розміру вартості послуг у іншій справі.

Таким чином, з врахуванням наявності доказів фактичного понесення відповідачем-1 вказаних судових витрат, а також на підставі дослідження деталізації витрат часу на правничу допомогу в розрізі їх співмірності зі складністю справи та визначеного сторонами в договорі (додатку до нього) розміру винагороди адвоката, колегія суддів доходить висновку, що місцевим господарським судом обґрунтовано було відшкодовано за рахунок позивача судові витрати на професійну адвокатську допомогу в сумі 20 000 грн. Відповідачем не доведено неспівмірності витрат.

Таким чином, за результатами перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції Північним апеляційним господарським судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі з урахуванням вищенаведених висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому вона підлягає залишенню без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18, незважаючи на помилковість висновків про застосування строку позовної давності, проте, які не призвели до невірного поставлення рішення по суті, апеляційною інстанцією залишається без змін.

Щодо судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, Північний апеляційний господарський суд виходить із наступного.

У відповідності до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 судом апеляційної інстанції було відстрочено сплату ОСОБА_1 . судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1394/18 у розмірі 5 286,00 грн до ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом пункту 1) частини 1 статті 8 названого Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Беручи до уваги те, що згідно представленої позивачем Довідки Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 19.12.2018 № 2772/02 сума судового збору перевищує 5% відсотків річного доходу ОСОБА_1, судова колегія вважає за необхідне звільнити апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1394/18 у розмірі 5 286,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі № 911/1394/18 залишити без змін.

3. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1394/18 у розмірі 5 286,00 грн.

4. Справу № 911/1394/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська

Повний текст постанови складено 10.05.2019