Рішення

від 13.05.2019 по справі 7535/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 7535/10/1570

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника відповідача - Бутрик А.О. (за довіреністю),

представника прокуратури - Пашаєва Г.В. (за посвідченням),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю Одеської місцевої прокуратури №2, про визнання недійсними та скасування повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Ексімтранссервіс-Південь звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень 28.12.2009 року №0007572301/0, від 28.12.2009 року №0000532350/0, від 19.02.2010 року №0001461502/0, від 19.02.2010 року №0001451502/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0007572301/0, від 28.12.2009 року №0000532350/0, від 19.02.2010 року №0001461502/0, від 19.02.2010 року №0001451502/0.

Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом №2а-7535/10/1570/44713/18 від 21.12.2018 року Верховним Судом направлено справу №2а-7535/10/1570 до Одеського окружного адміністративного суду.

27 грудня 2018 року справа №7535/10/1570 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №7535/10/1570 за позовом приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь . Розпочато розгляд справи за позовом приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю прокурора Малиновського району міста Одеси про визнання недійсними та скасування повідомлень-рішень за правилами загального позовного провадження спочатку. Призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог (т.1 а.с.5-9) позивач зазначає, що в період з 27.10.2009 року по 09.12.2009 року працівниками ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси було проведено планову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ПП Ексімтранссервіс-Південь за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року. Рішенням відповідача №0007572301/0 від 28.12.2009 року з позивача було стягнуто 16946929 гривень податку на прибуток підприємств та застосовано штрафну санкцію в розмірі 15071793 гривні, всього на суму 32018722 гривень. Рішенням відповідача №0000532350/0 від 28.12.2009 року позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3447377 гривень. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку - відповідачу, ДПА в Одеській області і до ДПА України. В задоволенні скарг було відмовлено. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушення вимог п.4.1.1. ст.4 та п.11.3.1 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , стосовно не включення грошових коштів, отриманих від фізичної особи СПД ОСОБА_1 , до складу валових доходів та відповідно заниження доходів на суму 2454335 гривень. Зазначені норми закону відповідачем застосовано неправильно, оскільки такий висновок відповідачем було зроблено лише на підставі додатку № 3 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей ПП Ексімтранссервіс-Південь за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року до акту попередньої перевірки від 04.08.2008 року № 309/23-213, який містить помилкові відомості та не є звітним документом підприємства, до цього ж складений представниками відповідача. При цьому відповідачем не були взяті до уваги первинні документи підприємства, акти звірки, відомості бухгалтерського обліку підприємства та дані фінансової звітності. Заборгованість фізичної особи СПД ОСОБА_1 на кінець минулого перевіреного періоду складала не 4 тис. гривень а 3955162,79 гривень. Тобто, сума коштів, що надійшли від СПД ОСОБА_1 в період, що перевірявся, є другою подією та відповідно не повинна включатися до складу валових доходів в цьому періоді. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушення вимог п. 4.1.1. ст. 4 та п. 11.3.1 ст. 11 закону України Про оподаткування прибутку підприємств , стосовно не включення грошових коштів, отриманих від фізичної особи ОСОБА_2 , до складу валових доходів та відповідно заниження доходів на суму 400000 гривень під час реалізації блоків з ніздрюватого бетону на загальну суму 480000 гривень. Відповідачем не було враховано, що зазначена сума, яка дійсно не була включена позивачем до складу валового доходу вчасно, згодом була включена позивачем самостійно до складу валових доходів. Зазначені блоки було придбано позивачем у ПП Авант за видатковою накладною № 080701 від 07.08.2008 року на загальну суму 399120 грн. (без ПДВ), а вартість придбання не було включено позивачем до складу валових витрат своєчасно. Тобто твердження відповідача про заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток є безпідставними. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушення вимог п. 4.1.6. ст. 4 закону України Про оподаткування прибутку підприємств стосовно не підтвердження походження товару в розмірі 4117438 гривень (придбання від постачальників) та не підтверджено здійснення компенсації вартості товарів (оплати). Відповідачем не було взято до уваги імпортовані позивачем товари, які було ввезено на митну територію 31.03.2008 року, митне оформлення яких відбулось 01.04.2008 року. Твердження відповідача спростовуються і даними декларації з податку на прибуток за півріччя 2008 року, поданою позивачем, яка містить суму залишків товарів - 9571103 гривні. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо порушення вимог п. 4.1.1. ст. 4 та п. 11.3.1 ст. 11 закону України Про оподаткування прибутку підприємств , стосовно не включення грошових коштів, отриманих від фізичної особи ОСОБА_3 за проданий автомобіль, до складу валових доходів. Висновок відповідача про не включення позивачем вартості реалізації гр. ОСОБА_3 автомобіля Mitsubishi Lanser загальною вартістю 74783,93 гривень (62320 грн. без ПДВ) до складу валових доходів не відповідає дійсності. За перевіряємий період позивачем було здійснено продаж не одного автомобіля, вартість продажу всіх автомобілів було включено до складу валових доходів. Позивач не погоджується з висновками Відповідача про завищення валових витрат на суму 60815944 гривні в результаті придбання сільськогосподарської продукції українського походження продовольчого призначення в ПП Старкхолдинг Інвест , ТОВ Дюна ЛТД та ПП Авант , про визнання зазначених угод відповідачем нікчемними, про визначення відповідачем мети зазначених угод, як бажанням заволодіти майном держави (дохідної частини бюджету). Як зазначив сам відповідач, розрахунки за зазначеними угодами позивач провів в безготівковій формі, первинні документи, в тому числі і ТТН, були надані відповідачу під час перевірки. Нарахування відповідачем штрафної санкції в розмірі 15071793 гривні здійснено без посилання на конкретну правову норму, а розрахунок її взагалі не приведено. Прийняття рішення за наслідками перевірки здійснено відповідачем з грубим порушенням вимог чинного законодавства, що підтверджується листом прокуратури Малиновського району м. Одеси від 26.01.2010 року № 26/01-04 та листом ДПАУ від 29.04.10 року № 4197/6/14-3014/231.

Також позивач свої позовні вимоги (т.2 а.с.4-9) обґрунтовує тим, що рішення відповідача №0000532350/0 від 28.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3447377 гривень позивач вважає незаконним, та таким, що підлягає скасуванню. Позивач не погоджується з висновками Відповідача щодо порушення вимог п. 3.1.1. ст. 3 та п. 7.3.1 ст. 7 закону України Про податок на додану вартість , стосовно не включення позивачем до складу податкових зобов`язань 80000 гривень грн. при розрахунках з ОСОБА_2 під час реалізації блоків з ніздрюватого бетону на загальну суму 480000 грн., оскільки зазначена сума, яка дійсно не була включена позивачем до складу податкових зобов`язань вчасно, згодом була включена позивачем самостійно у серпні 2009 року і в ході перевірки ці документи були надані. Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 132697,41 гривню внаслідок реалізації товару за вартістю нижчою ніж звичайна (митна) вартість та порушенням п. 4.1 ст. 4 закону України Про податок на додану вартість . Термін звичайна ціна не є тотожним терміну митна вартість, як на тому наполягає відповідач, а тому його твердження про порушення закону не гуртуються на цьому законі. Щодо придбаної позивачем сільськогосподарської продукції, то її придбання підтверджується договорами, первинними документами. Факт її оплати позивачем підтверджується банківськими документами.

Також позивач свої позовні вимоги (т.3 а.с.41-43) обґрунтовує тим, що 16.02.2010 року ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси було проведено камеральну перевірку під час подачі ПП Ексімтранссервіс-Південь декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року. За наслідками камеральної перевірки було складено акт № 1263/15-218 від 16.02.2010 року. Перевіркою було встановлено, що ПП Ексімтранссервіс-Південь в порушення п.п. 5.12.5 п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, зі змінами та доповненнями, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, у рядку 23.4 (зменшено/збільшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки податкового органу) декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 не врахувало висновки акту документальної перевірки від 16.12.2009 року №461/23-213/33567045, а саме: зменшення від`ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26) на 12884984 гривні. Фактичне значення рядка 23 складає - 3211422 гривні. За результатами акту камеральної перевірки відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2010 р.: № 0001461502/0 про застосування штрафної санкції до позивача у розмірі 3371993,10 гривень, з яких - 3211422 гривень за основним платежем, та 160571,10 - штрафна санкція; №0001451502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 60000 гривень. Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. В задоволенні скарг було відмовлено. На підставі акту перевірки від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045, на який посилається відповідач та наслідки якого не було враховано позивачем, відповідачем було прийнято низку рішень, в тому числі і рішення № 0000532350/0 від 28.12.2009 року про зменшення ПП Ексімтранссервіс-Південь суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 3447377 гривень за порушення вимог закону Про податок на додану вартість . На акт перевірки від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045 позивачем було подано заперечення, а прийняті за його наслідками рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку 20.01.2010 року, в порядку та строки, передбачені ст. 5 закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами . Тобто, податкові зобов`язання визначені відповідачем відповідно до наслідків перевірки, оформленої актом перевірки від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045, вважаються неузгодженими внаслідок їх оскарження в адміністративному порядку відповідно до положень п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 закону. А отже позивач правомірно не врахував зазначені наслідки перевірки під час складання декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року. Твердження відповідача, про порушення позивачем п.п. 5.12.5 п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість є безпідставними, а вимога про врахування в декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року наслідків перевірки, оформленої актом від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045, є незаконним.

Суд зазначає, що станом на момент винесення даного рішення відзив на позов від відповідача до суду не надходив, однак в матеріалах справи наявні заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.24-28) та доповнення на заперечення на адміністративний позов (т.4 а.с.1-15), у яких з посиланням на обставини, встановлені актом перевірки №461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

26 лютого 2019 року до суду за вх.№7032/19 від Одеської місцевої прокуратури №2 надійшли пояснення (т.7 а.с.144-146), у яких зазначено, що ПП Ексімтранссервіс-Південь не надавались підтвердження первинних документів (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на отримання товару, складських документів), які підтверджували реальність даних господарських операцій, їх товарність та факти постачання (доставку, відвантаження, отримання, зберігання) з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант , ПП Старкхолдинг Інвест відповідного товару позивача. Також, під час проведення камеральної перевірки не можливо було підтвердити фактичне отримання ПП Ексімтранссервіс-Південь товару шляхом проведення зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу поставки, так як постачальники товару станом на день складання акту перевірки мають стан платника: припинено (скасовано) державну реєстрацію, визнано банкрутом. З вказаного органами податкової служби зроблено обґрунтований висновок про нікчемність договірних відносин (договорів) між ПП Ексімтранссервіс- Південь та ПП Старкхолдинг Інвст , ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант . З вказаним висновком також погоджується місцева прокуратура, оскільки угоди між позивачем та зазначеними контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач жодним чином не спростував висновків камеральної перевірки, згідно яких ПП Ексімтранссервіс-Південь перераховувались на рахунок ПП Старкхолдинг Інвест , ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант грошові кошти на підставі нікчемних договорів без мети реального настання правових наслідків, але з метою ухилення від оподаткування. Проведення позивачем діяльності з ПП Старкхолдинг Інвест , ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант неможливо назвати господарською, оскільки реально нічого не відбувалося, призвело до штучного завищення першим валових витрат та податкового кредиту, внаслідок чого позивачем мінімізувались об`єкти оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, що в свою чергу призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

27 лютого 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

15 березня 2019 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, замінено прокурора Малиновського району міста Одеси на Одеську місцеву прокуратуру №2.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року заяву представника відповідача щодо недопуску у якості представника позивача адвоката Николина Олега Ярославовича задоволено. У допуску до участі у справі №7535/10/1570 адвоката Николина Олега Ярославовича в якості представника приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь відмовлено. Заяву адвоката Николина Олега Ярославовича від 14.03.2019 року (вх.№9344/19) повернуто без розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, за участю Одеської місцевої прокуратури №2 про визнання недійсними та скасування повідомлень-рішень. Відкладено розгляд справи №7535/10/1570.

28 березня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №7535/10/1570 до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 28.03.2019 року подав за вх.311278/19 заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача та Одеської місцевої прокуратури №2 у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що приватне підприємство Ексімтранссервіс-Південь (код ЄДРПОУ 33567045) зареєстроване 16.06.2005 року, взято на облік в контролюючих органах 23.06.2005 року та станом на 16.12.2005 року перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м.Одеси Державної податкової служби.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приватне підприємство Ексімтранссервіс-Південь станом на момент виникнення спірних правовідносин здійснювало наступні види діяльності за КВЕД: 50.10.1 оптова торгівля автомобілями, 50.10.2 роздрібна торгівля автомобілями, 50.10.3 посередництво в торгівлі автомобілями, 50.40.1 оптова торгівля мотоциклами, 50.40.2 роздрібна торгівля мотоциклами, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.70.0 інші види оптової торгівлі, 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г., 63.11.0 транспортне оброблення вантажів, 63.12.0 складське господарство, 63.40.0 організація перевезення вантажів, 93.05 надання інших індивідуальних послуг, 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 51.38.0 оптова торгівля іншими продуктами харчування.

Державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси у період з 27 жовтня 2009 року по 09 грудня 2009 року була здійснена планова виїзна перевірка ПП Ексімтранссервіс-Південь з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.

За результатом перевірки складено акт №461/23-213/33567045 від 16 грудня 2009 року (т.1 а.с.10-63, т.2 а.с.10-63), згідно висновків якого встановлено порушення ПП Ексімтранссервіс-Південь :

1. пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1, ст. 4 п. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 пп. 11.3.1, п.11.3, ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №283/97-ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 16946929 грн., в т. ч.: в II кварталі 2008 року - на суму 3789954 грн.; в III кварталі 2008 року - на суму 1241924 грн.; в IV кварталі 2008 року - на суму 1902435 грн.; в І кварталі 2009 року - на суму 9398964 грн.; в II кварталі 2009 року - на суму 613652 грн.

2. п. 1.4, пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, п.4.1 ст.4, пп. 7.3.1, п. 7.3, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.7.1, п. 7.7. ст.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до:

- завищення від`ємного значення (ряд.26), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 12884984 грн.;

- заниження суми бюджетного відшкодування (ряд.25) в періоді, що перевірявся на загальну суму 3447377 грн.

3. ст.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством не проведено через реєстратор розрахункових операцій від реалізації продукції не власного виробництва на загальну суму 480000 грн.

4. п.1 ст.3 Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.10.1996 року №98/96-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством здійснювалась торгівельна діяльність без придбання патенту на здійснення торгівельної діяльності.

5. абз. е пп.6.3.3. п.6.3 ст.6 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003 року №889-ІУ із відповідними змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 679,68 грн.

Не погоджуючись з висновками вищевказаного акту, позивач подав до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заперечення на акт (т.1 а.с.67-73, т.3 а.с.101-107), за результатами розгляду яких ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надало позивачу лист №51939/23-209 від 23.12.220 року Про надання відповіді на заперечення до акту планової перевірки №461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року (т.1 а.с.74-81), у якому зазначено, що правопорушення, встановлені в акті перевірки встановлені правомірно та обґрунтовано доведені.

На підставі вищевказаного акту, 28 грудня 2009 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0007572301/0 (т.1 а.с.65, т.2 а.с.73), яким визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 32018722,00 грн. (16946929,00 грн. за основним платежем та 15071793,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст. 5, п.11.3 ст.11 Закону №334/94-ВР;

- №0000532350/0 (т.3 а.с.48), яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 3447377,00 грн. за звітні періоди квітень-жовтень 2008 року, лютий-червень 2009 року за встановлені перевіркою порушення пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

ПП Ексімтранссервіс-Південь було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Під час проходження процедури адміністративного оскарження відповідачем проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість ПП Ексімтранссервіс-Південь за грудень 2009 року, за результатами якої складений акт перевірки №1263/15-218 від 16 лютого 2010 року (т.3 а.с.45).

За висновками акту №1263/15-218 від 16 лютого 2010 року встановлено порушення ПП Ексімтранссервіс-Південь вимог пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та пп.5.12.4 п.5 Порядку заповнення і подання податкової декларації затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №166).

На підставі зазначеного акту прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001461502/0 (т.3 а.с.47), яким підприємству визначено суму податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 3371993,10 грн. (з яких 3211422,00 грн. за основним платежем та 160571,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення п.5 Порядку №166;

- №0001451502/0 (т.3 а.с.46), яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 60000,00 грн. за встановлені перевіркою порушення пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та пп.5.12.4 п.5 Порядку №166.

ПП Ексімтранссервіс-Південь було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

ПП Ексімтранссервіс-Південь не погоджуючись з висновками актів перевірки і прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями звернулося до суду з адміністративним позовом.

Висновки відповідача в акті перевірки щодо податкового повідомлення-рішення №0007572301/0 від 28 грудня 2009 року обґрунтовані наступним.

Перевіркою, встановлено, що в періоді, який перевірявся, ПП Ексімтранссервіс-Південь отримано кошти від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за товар відповідно до договору поставки від 01-12.2007 на загальну суму 2949202,5 грн. Згідно додатку №3 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей по ПП Ексімтранссервіс-Південь за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 до акту попередньої перевірки від 04.08.2008 №309/23-213, заборгованість з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 станом на 31.03.2008 склала Дт 4 тис. грн., товар в періоді, що перевірявся (з 01.04.2008 по 30.09.2008) відповідно до вищевказаного договору, на адресу ОСОБА_1 не відвантажувався. Згідно наданих до перевірки документів, суми сплачених коштів за товар в розмірі 2945202,5 грн. (2454335 грн. без ПДВ) = (2949202,5 (2457668 без ПДВ) - 4000 (3333 без ПДВ) до складу валових доходів ПП Ексімтранссервіс-Південь не включався.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, ПП Ексімтранссервіс-Південь було укладено договір купівлі-продажу від 06.08.2008 б/н з фізичною особою ОСОБА_2 , на підставі якого реалізовано на адресу вищевказаної фізичної особи блоки з ніздрюватого пінобетону на загальну суму 480000 грн. (400000 грн. без ПДВ), про що свідчить видаткова накладна від 07.08.2008 №РН-0000163. В розрахунок за отриманий товар ОСОБА_2 було внесено в касу ПП Ексімтранссервіс-Південь грошові кошти в розмірі 480000 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 08.08.2008 №548. Перевіркою встановлено, що суми від реалізації блоків з ніздрюватого пінобетону на загальну суму 480000 грн. (400000 грн. без ПДВ) ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу валового доходу.

В ході перевірки встановлено, що станом на 01.04.2008 року по рахунку 28 Товари рахується сальдо Дт 9522733,00 грн. За період з 01.04.2008 по 30.06.2008 підприємством придбано товарів (оборот Дт рахунку 28) на суму 16817461,82 грн. та списано товарів (оборот по Кт рахунку 28) на суму 21934061,38 грн., у зв`язку з чим, залишок товарів станом на 30.06.2008 (Дт рахунку 28) склав 4406133,44 грн., що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 28 Товари , видатковими накладними, вантажно-митними деклараціями, деклараціями по податку на прибуток. Згідно даних попереднього акту перевірки від 04.08.2008 №309/23-213/33567045 (п. п. 2.15.8) станом на 01.04.2008 попередньою перевіркою зафіксовано залишок по рахунку 28 Товари в сумі 5405295 грн., що на 4117438 грн. менше ніж теперішні дані підприємства, що також підтверджується додатком К1/1 до декларації з податку на прибуток ПП Ексімтранссервіс-Південь за І квартал 2008 року. Вищевказані товари в сумі 4117438 грн. підприємством віднесено на баланс (збільшено Дт рахунку 28 Товари ), однак документи, які б підтверджували походження товару (отримання товару від постачальників та підтвердження сплати вартості товарів) підприємством до перевірки не надано. Підприємством не підтверджено походження товару в розмірі 4117438 грн. (придбання від постачальників) та не підтверджено здійснення компенсації вартості товарів (оплати).

Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся ПП Ексімтранссервіс-Південь реалізувало на адресу фізичної особи ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Lanser загальною вартістю 74783,93 грн. (62320 грн. без ПДВ), про що свідчить довідка-рахунок серії ДДР №767018 від 23.06.2009. Накладні на відвантаження та акти прийняття-передачі автомобіля до перевірки не надавалися, суми від реалізації автомобіля на загальну суму 74783,93 грн. (62320 грн. без ПДВ) ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу валового доходу. В порушення п. п. 4.1.1, п. 4.1, ст. 4, п. п. 11.3.1, п. 11.3, ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 №334/94-ВР із змінами доповненнями, ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу валового доходу суму реалізації на адресу ОСОБА_3 автомобіля в розмірі 62320 грн., що призвело до заниження валових доходів в періоді, що перевірявся на загальну суму 62320 грн.

Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся ПП Ексімтранссервіс-Південь укладалися договори купівлі-продажу товарів (сільськогосподарська продукція українського походження продовольчого призначення) з ПП Старкхолдинг Інвест (код 35565228), ТОВ Дюна ЛТД (код 35769268), ПП Авант (код 32189715), а саме:

- договір поставки від 08.02.2008 №08/02, укладений з ПП Старкхолдинг Інвест (код 35565228), згідно якого ПП Старкхолдинг Інвест зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору;

- договір поставки від 02.04.2008 №02/04, укладений з ТОВ Дюна ЛТД (код 35769268), згідно якого ТОВ Дюна ЛТД зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору;

- договір поставки від 26.11.2008 №26/11, укладений з ПП Авант (код 32189715), згідно якого ПП Авант зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

В ході перевірки проведено дослідження контрагентів ПП Ексімтранссервіс-Південь згідно бази даних АРМ Контрагенти (автоматизоване співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), які являлись постачальниками сільськогосподарської продукції в ланках ланцюга первинного постачання. В останніх ланках ланцюгів контрагентів відсутні первинні постачальники товарів яким саме здійснювалась компенсація вартості сільськогосподарської продукції та не встановлено походження даної продукції.

В ході перевірки, при дослідженні контрагентів ПП Ексімтранссервіс-Південь відповідно до АРМу Контрагенти (автоматизоване співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), встановлено, що у всіх ланках постачальників горіхів підприємства відсутні платники збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, у зв`язку з чим не підтверджена їх заготівля на території України. Підприємством до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування сільськогосподарської продукції (горіхів, насіння гарбузового та шолухи гречки). Підприємством до перевірки не надано сертифікати якості або інші документи, що підтверджують походження придбаних товарів (горіхів, насіння гарбузового, шолухи гречки) у вищевказаних підприємств.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам контролюючого органу, суд зазначає, що 29 березня 2012 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було у межах кримінальної справи №1519/1-771/11 за обвинуваченням директора ПП Ексімтранссервіс-Південь ОСОБА_4 проведено додаткову судово-економічну експертизу, за результатами якої складено висновок №8038/8039 додаткової судово-економічної експертизи по кримінальній справі №1519/1-471/11 (т.7 а.с.154-213), на вирішення якої було зокрема поставлено наступне питання: чи підтверджуються документально та законодавчо висновки, викладені в акті №461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року за результатами планової виїзної перевірки ПП Ексімтранссервіс-Південь по питанням виконання вимог податкового законодавства за період часу з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року в частині не сплати в бюджет податку на дохід у розмірі 16946929,0 грн. і завищення бюджетного відшкодування за період із квітня 2008 року по червень 2009 року у розмірі 3447377,0 грн.

За результатами дослідження вказаного питання в частині не сплати в бюджет податку на дохід було зроблено висновок, що висновки акту:

- підтверджуються в загальній сумі 915952,50 грн. при умові визнання судом господарських операцій ПП Ексімтранссервіс-Південь по взаємовідносинам з ТОВ Дюна ЛТД недійсними;

- не підтверджується в загальній сумі 14288033,50 грн. по взаємовідносинам ПП Ексімтранссервіс-Південь з ТОВ Старкхолдинг Інвест та ПП Авант ;

- не підтверджується в загальній сумі 613584,00 грн. по взаємовідносинам ПП Ексімтранссервіс-Південь з ФОП ОСОБА_1 ;

- не надається можливим підтвердити заниження ПП Ексімтранссервіс-Південь податку на прибуток в сумі 100000,00 грн. по взаємовідносинам ПП Ексімтранссервіс-Південь з фізичною особою ОСОБА_2 ;

- не надається можливим підтвердити заниження ПП Ексімтранссервіс-Південь податку на прибуток в сумі 1029359,00 грн. в результаті збільшення залишків товарів на підприємстві станом на 01.04.2008 року без його документального підтвердження.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між ПП Дюна ЛТД (код 35769268) (постачальник) та ПП Ексімтранссервіс-Південь (покупець) було укладено договір поставки від 02.04.2008 року №02/04, згідно якого ТОВ Дюна ЛТД зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Позивачем на підтвердження реальності умов вищевказаного договору надано до суду видаткові та податкові накладні а також акти звірки взаєморозрахунків (т.4 а.с.25-36).

Окрім цього позивачем до суду надані докази зустрічної поставки ПП Ексімтранссервіс-Південь в якості постачальника товару ТОВ Дюна ЛТД , а саме видаткові та податкові накладні (т.4 а.с.37-50).

Так, експертною установою у вищевказаному висновку по взаємовідносинам позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Дюна ЛТД було зазначено наступне.

Для проведення додаткової судово-економічної експертизи надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують придбання товарів ПП Ексімтранссервіс-Південь від ТОВ Дюна ЛТД на загальну суму 4396572,08 грн. і первинні бухгалтерські документи які підтверджують зустрічну поставку товарів на адресу ТОВ Дюна ЛТД , тобто підтверджують закриття кредиторської заборгованості ПП Ексімтранссервіс-Південь перед ТОВ Дюна ЛТД шляхом зустрічно поставки товарів .

Також в висновку експертизи зазначено, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що рішеннями суду господарські операції між ПП Ексімтранссервіс-Південь з ТОВ Дюна ЛТД признані недійсними. Експертним дослідженням умов договору встановлено, що у п.3.1 передбачено, що продавець передає товар у власність покупця по заліковій вазі згідно п.3.1 даного договору з оформленням відповідних документів, а саме: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна. В умовах договору не відображено, що поставка товарів буде здійснюватися саме покупцем товарів - ПП Ексімтранссервіс-Південь .

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між ПП Авант (код 32189715) (постачальник) та ПП Ексімтранссервіс-Південь (покупець) укладено договір поставки від 26.11.2008 №26/11, згідно якого ПП Авант зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Позивачем на підтвердження реальності умов вищевказаного договору надано до суду видаткові та податкові накладні а також акти звірки взаєморозрахунків (т.4 а.с.51-180) а також платіжні доручення та виписки по рахункам (т.3 а.с.127-151).

Окрім цього позивачем до суду надані докази зустрічної поставки ПП Ексімтранссервіс-Південь в якості постачальника товару ПП Авант , а саме видаткові та податкові накладні (т.5 а.с.28-65).

Експертною установою у вищевказаному висновку по взаємовідносинам позивача з приватним підприємством Авант було зазначено наступне.

Експертним дослідженням по наданим матеріалам справи не встановлено недотримання позивачем вимог статей Закону України №283/97-ВР, інших норм податкового законодавства по взаємовідносинах ПП Ексімтранссервіс-Південь з ПП Авант , а тому висновки, установлені в акті перевірки щодо завищення ПП Ексімтранссервіс-Південь валових витрат в періоді, що перевірявся по цьому договорі не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому що ПП Ексімтранссервіс-Південь не може нести відповідальність за недотримання вимог законодавства з боку інших суб`єктів господарювання в лапках ланцюгах до первинного постачальника.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що між ПП Старкхолдинг Інвест (код 35565228) (постачальник) та ПП Ексімтранссервіс-Південь (покупець) укладено договір поставки від 08.02.2008 року №08/02, згідно якого ПП Старкхолдинг Інвест зобов`язується передати у власність ПП Ексімтранссервіс-Південь сільськогосподарську продукцію українського походження продовольчого призначення, далі товар, а ПП Ексімтранссервіс-Південь зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Позивачем на підтвердження реальності умов вищевказаного договору надано до суду видаткові та податкові накладні а також акти звірки взаєморозрахунків (т.4 а.с.181-224) а також платіжні доручення та виписки по рахункам (т.3 а.с.152-171, т.5 а.с. 66-83).

Експертною установою у вищевказаному висновку по взаємовідносинам позивача з приватним підприємством Старкхолдинг Інвест було зазначено наступне.

Експертним дослідженням по наданим матеріалам справи не встановлено недотримання позивачем вимог статей закону України №283/97-ВР, інших норм податкового законодавства по взаємовідносинах ПП Ексімтранссервіс-Південь з ПП Старкхолдинг Інвест , а тому висновки, установлені в акті перевірки щодо завищення ПП Ексімтранссервіс-Південь валових витрат в періоді, що перевірявся по цьому договорі не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому що ПП Ексімтранссервіс-Південь не може нести відповідальність за недотримання вимог законодавства з боку інших суб`єктів господарювання в лапках ланцюгах до первинного постачальника.

Експертом вказано, що в акті перевірки по взаємовідносинам позивача з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Старкхолдинг Інвест , ПП Авант недотримання вимог законодавчих актів в частині завищення підприємством валових витрат не встановлено, встановлено, що саме в останніх ланках ланцюгів контрагентів відсутні первинні постачальники товарів, яким саме здійснювалась компенсація вартості сільськогосподарської продукції.

Також у висновку експертизи зазначено, що експертним дослідженням встановлено, що договори, укладені позивачем з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Старкхолдинг Інвест , ПП Авант не визнано судом недійсними. У ПП Ексімтранссервіс-Південь наявні первинні бухгалтерські документи (накладні, податкові накладні, завірені печатками та підписами сторін) щодо здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами. Твердження ДПІ у Малиновському районі про нікчемність договорів, про укладення їх з метою, що суперечить інтересам держави з посиланням на відсутність по ланцюгу постачальників-контрагентів ПП Ексімтранссервіс-Південь первинних постачальників с/г продукції, які сплатили податки, на відсутність підприємств, які є платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є необґрунтованим, оскільки ПП Ексімтранссервіс-Південь не може нести відповідальність за недотримання вимог законодавства з боку інших суб`єктів господарювання в ланках ланцюга до первинного постачальника.

Таким чином суд приходить до висновку про реальність господарських відносин позивача з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Старкхолдинг Інвест та ПП Авант , оскільки такі підтверджуються наданими до суду первинними документами а також висновком експертної установи №8038/8039 додаткової судово-економічної експертизи по кримінальній справі №1519/1-471/11 від 29.03.2012 року.

Суд зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Вищевказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 листопада 2018 року по справі №820/3279/13-а, від 25 січня 2019 року по справі №808/3411/16.

Таким чином висновки органу щодо нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ Дюна ЛТД , ПП Старкхолдинг Інвест ТА ПП Авант з підстав встановлення контролюючим органом недоліків господарських відносин цих підприємств з їх контрагентами (які не є контрагентами позивача) суд вважає необгрунтованими.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.

Приписами ст. 228 ЦК України передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом встановлено, що договори укладені між ПП Ексімтранссервіс-Південь та ТОВ Дюна ЛТД , ПП Старкхолдинг Інвест та ПП Авант в судовому порядку недійсними не визнавались.

Щодо посилання відповідача на відсутність доказів транспортування товару суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов`язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операції чи просто порушення податкового законодавства.

Щодо висновку контролюючого органу в акті перевірки №461/23-213/33567045, що ПП Ексімтранссервіс-Південь у перевіряємому періоді реалізувало фізичній особі ОСОБА_3 . автомобіль Міtsubishi Lansег загальною вартістю 74783,93 гривень (62320 грн. без ПДВ), проте зазначену суму не віднесло до складу валових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем до суду надано видаткову накладну №РН-0000118 від 23.06.2009 року (т.5 а.с.23) та податкову накладну №200 від 23.06.2019 року (т.5 а.с.24) на підтвердження реалізації ним автомобіля Міtsubishi Lansег фізичній особі ОСОБА_3

Експертною установою у висновку №8038/8039 від 29.03.2012 року зазначено, що в акті ДПІ не зазначені документи податкового та бухгалтерського обліку, згідно яких встановлено не віднесення до валових доходів сум 62320,00 грн. у зв`язку з продажем автомобіля Міtsubishi Lansеr та що відсутні посилання на документи, на підставі яких проведена реалізація вказаного автомобіля. ПП Ексімтранссервіс-Південь має дозвіл на реалізацію транспортних засобів Департаменту ДАІ МВС України від 04.11.2008 року №4/8-9174.1 та реалізує транспортні засоби лише при наявності довідок, зареєстрованих в Департаменті, облік яких здійснюється у журналі, та в якому також фіксуються дані покупця, вартість автомобіля, його назва, номер двигуна.

Експертним дослідженням встановлено, що за даною господарською операцією висновки, встановлені в акті ДПІ щодо заниження ПП Ексімтранссервіс-Південь валових доходів на суму 62320,00 грн. та податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 12463,93 грн. - необґрунтовані первинними бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що відповідачем по справі не надано до суду жодних документів на спростування вказаного висновку експертної установи, а відтак, враховуючи відсутність у суду підстав для неприйняття вказаного висновку, суд вважає необґрунтованим твердження акту перевірки щодо не включення позивачем до складу валового доходу суму реалізації на адресу ОСОБА_3 автомобіля в розмірі 62320,00 грн., що призвело до заниження валових доходів в періоді, що перевірявся на загальну суму 62320,00 грн.

Щодо взаємовідносин ПП Ексімтранссервіс-Південь з ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 01 лютого 2007 року ПП Ексімтранссервіс-Південь та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поставки товару №11/07-01, згідно умов якого ФОП ОСОБА_1 в період з 2007 року по 31.01.2008 року отримував товар від ПП Ексімтранссервіс-Південь на загальну суму 5402073,11 грн.

У висновку експертизи №8038/8039 від 29.03.2012 року зазначено, що в період з 24.09.2007 року по 11.03.2008 року ФОП ОСОБА_1 на розрахункові рахунки ПП Ексімтранссервіс-Південь було перераховано грошові кошти за отриманий товар у розмірі 1446910,32 грн., у тому числі ПДВ 241151,71 грн. згідно акту звірки взаєморозрахунків за 01.07.07-31.03.08 (т.1 а.с.161-163, т.3 а.с.114) та банківських платіжних документів. В результаті дебіторська заборгованість ПП Ексімтранссервіс-Південь - ФОП ОСОБА_1 (на користь ПП Ексімтранссервіс-Південь ) станом на 01.04.2008 року складає 3955162,79 грн., а не 4000,00 грн., як відображено в акті перевірки.

У експертному висновку також зазначено, що експертним дослідженням підтверджується надходження на розрахункові рахунки ПП Ексімтранссервіс-Південь від ФОП ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2949202,50 грн., у тому числі ПДВ 491533,75 грн. у рахунок погашення дебіторської заборгованості (на користь) ПП Ексімтранссервіс-Південь . Перераховані ФОП ОСОБА_1 грошові кошти за товар в розмірі 2945202,40 грн., у тому числі ПДВ 491533,75 грн. на адресу ПП Ексімтранссервіс-Південь в період з 24.04.2008 року по 23.12.2008 року є погашенням дебіторської заборгованості ПП Ексімтранссервіс-Південь в розмірі 3955162,79 грн., яка виникла за період з 01.01.2007 року по 01.04.2008 року та розглядаються експертами як друга подія відповідно до пп.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств . Господарські операції щодо поставки товарів ПП Ексімтранссервіс-Південь на адресу ФОП ОСОБА_1 в період від 31.08.2007 року по 30.01.2008 року у розмірі 5402073,11 грн. а також оплата отриманого товару в розмірі 1446910,00 грн. в період з 24.09.2007 року по 11.03.2008 року були відображені в податковому обліку в періодах поставки товарів (до першої події) згідно пп.11.3.1. п.11.3 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств . Експертним дослідженням встановлено, що вказана сума 2454335,42 грн. (2949202,50-491533,75-3333,33) не повинна бути відображена у складі валових доходів, тому що датою збільшення валового доходу відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. В даному випадку збільшення валового доходу у ПП Ексімтранссервіс-Південь відбулося до першої події в період поставки товарів ПП Ексімтранссервіс-Південь на адресу ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 5402073,11 грн., в тому числі ПДВ 900345,51 грн. Таким чином висновки акту перевірки щодо заниження валових доходів по договірним відносинам з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 2454335,00 грн. є необґрунтованими.

Враховуючи вищевказані доводи експертизи, викладені у висновку №8038/8039 від 29.03.2012 року, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, приймаючи до уваги ненадання відповідачем до суду жодних документів на спростування вказаних висновків експертної установи та відсутність у суду підстав для неприйняття експертного висновку, суд вважає необґрунтованим твердження контролюючого органу у акті перевірки щодо невключення позивачем до складу валового доходу суми отриманих коштів від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за товар згідно договору поставки товарів на загальну суму 2454335 грн., що призвело до заниження валового доходу в періоді, що перевірявся на загальну суму 2454335 грн., у т. ч. по періодах: II квартал 2008 - 923244 грн.; III квартал 2008 - 942908 грн.; IV квартал 2008 - 588183 грн.

Щодо взаємовідносин ПП Ексімтранссервіс-Південь з ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

06 серпня 2008 року ПП Ексімтранссервіс-Південь (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.64), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця блоки ніздрюватого бетону в кількості 800 куб.м. по ціні 600 грн. за 1 куб.м. на загальну суму 480000 грн., а покупець зобов`язується його прийняти та оплатити на умовах даного договору (п.1.1.).

Вказаний товар, як вбачається з висновку експертизи №8038/8039 від 29.03.2012 року, реалізовано згідно видаткової накладної №РН-0000163 від 07.08.2008 року.

У висновку експертизи №8038/8039 від 29.03.2012 року зазначено, що в розрахунок за отриманий товар ОСОБА_2 було внесено в касу ПП Ексімтранссервіс-Південь грошові кошти в розмірі 480000,00 грн., про що свідчить квитанція прибуткового касового ордеру від 08.08.2008 року №548 та прибутковий касовий ордер. Експертним дослідженням встановлено, що суми від реалізації блоків з ніздрюватого бетону на загальну суму 480000,00 грн. не включено в серпні 2008 року до складу валового доходу.

З наданих до суду декларацій з податку на прибуток за звітний період півріччя та рік 2008 року (т.3 а.с.117-122) вбачається, що ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу валових доходів III кварталу 2008 року 400000,00 грн. (сума без ПДВ).

Судом встановлено, що позивач 01.07.2009 року надав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань за 2008 рік з виправленням самостійно виявлених помилок (т.3 а.с.123), з якого вбачається внесення позивачем коригування у графі 02.3 600244 .

У експертному висновку №8038/8039 від 29.03.2012 року (т.6 а.с.173) зазначено, що експертним дослідженням встановити, що коригування в розмірі 600244,00 грн. проведено саме по вищевказаній господарській операції або по іншим господарським операціям не надається можливим.

Окрім цього суд зазначає, що у наказі Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під пунктом 2.03 декларації зазначається врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості , в той час як пунктом 2.02 передбачено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів .

Таким чином суд не приймає до уваги посилання позивача на здійснення коригування відомостей декларації шляхом внесення в графу 2.03 суми 600244 , оскільки в даному випадку ця сума є безнадійною заборгованістю.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу, наведених у акті перевірки щодо суми від реалізації блоків з ніздрюватого пінобетону згідно договору купівлі-продажу, укладеного між ПП Ексімтранссервіс-Південь та ОСОБА_2 , на загальну суму 480000 грн. (400000 грн. без ПДВ) ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу валового доходу.

Щодо твердження контролюючого органу у акті перевірки про невіднесення позивачем до складу валового доходу в періоді, що перевірявся, вартості товарів, безоплатно отриманих на загальну суму 4117438,00 грн., що призвело до заниження валових доходів в періоді, що перевірявся на загальну суму 4117438 грн. за ІІ квартал 2018 року суд зазначає наступне.

У експертному висновку №8038/8039 від 29.03.2012 року зазначено, що для вирішення додаткової судово-економічної експертизи надані за 2 квартал 2008 року дві зворотно-сальдові відомості з різними даними, з відхиленнями в сумі 4165333,00 грн. (9522733,00-5357400,00). Виходячи із наданого в матеріалах справи Додатку К1/1 до податкової декларації з ПДВ за 1-й квартал 2008 року слідує, що: балансова вартість запасів на початок звітного періоду 1-го кварталу 2008 року складає 2582277,00 грн.; балансова вартість запасів на кінець звітного періоду 1-го кварталу 2008 року складає 5405295,00 грн.; приріст складає 2823018,00 грн. (балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді). Приріст в розмірі 2823028,00 грн. згідно наказу №143 включено до складу валових доходів податкової декларації з ПДВ за 1-й квартал 2008 року. Однак експертним дослідженням даних, відображених у додатку К1/1 до податкової декларації з ПДВ встановлено, що в наданому додатку К1/1 до податкової декларації з ПДВ за 1-й квартал 2008 року залишки товарів на початок 1-го кварталу 2008 року і кінець 2008 року не відповідають даним головної книги підприємства за 2008 рік (т.1 а.с.185-187, т.3 а.с.125-126) по рахунку 28 Товари і не відповідають зворотно-сальдовій відомості по балансовому рахунку 281 Товари на складі . Підприємство частково не підтвердило походження товару у розмірі 4117438,00 грн. Експертним дослідженням наданих документів встановлено, що перевіряючими не було взято до обліку імпортовані підприємством товари, які було ввезено на митну територію України 30-31 березня 2008 року на суму 1953484,04 грн., митне оформлення яких відбулося 01.04.2008 року, що підтверджується митними деклараціями а також відомістю про надходження товарів за квітень 2008 року. Таким чином на вирішення судово-економічної експертизи надані суперечливі документи, на підставі яких підтвердити заниження валових доходів на суму 4117438,00 грн. не надається можливим, а відтак не надається можливим підтвердити не донарахування посадовими особами ПП Ексімтранссервіс-Південь податку на прибуток у сумі 1029359,00 грн. (4117438х0,25%).

Суд зазначає, що позивачем до суду не надано жодних доказів та не наведено достатнього обґрунтування на спростування вищевказаних тверджень контролюючого органу та висновків експертизи, а відтак суд приходить до висновку про завищення ПП Ексімтранссервіс-Південь податку на прибуток в сумі 1029359,00 грн. Позивачем до суду не надано зворотно-сальдові відомості за ІІ квартал 2018 року, з яких би вбчалось відсутність розбіжностей, встановлених контролюючим органом та експертною установою.

Вищевказані висновки суду також підтверджується висновком №35 від 12.05.2015 року, складеним Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області у межах кримінального провадження №32013170000000431 від 26.11.2013 року за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи (т.7 а.с.33-42), у якому у розділі Висновки зазначено наступне:

- висновки акту документальної перевірки щодо невключення до складу валового доходу ПП Ексімтранссервіс-Південь суми по операції з продажу ТМЦ фізичній особі ОСОБА_2 в серпні 2008 року на загальну суму 480000 грн., що призвело до несплати податку на додану вартість в розмірі 80000 грн., а також податку на прибуток в розмірі 100000 грн. з урахуванням наявної уточнювальної декларації ПП Ексімтранссервіс-Південь з податку на прибуток за 2008 рік підтверджуються в повному обсязі;

- висновки акту документальної перевірки щодо завищення валового доходу ПП Ексімтранссервіс-Південь шляхом завищення балансової вартості запасів на початок звітного періоду, а саме на 01.04.2008 на суму 4117438 грн., що призвело до несплати податку на прибуток у сумі 1029359 грн. з урахуванням наявних в матеріалах кримінального провадження декларацій по податку на прибуток з уточнюючими розрахунками на звітні податкові періоди 2007 року, 1 та 2 кварталів 2008 року з додатками К1/1 підтверджуються;

- підтвердити висновок акту документальних перевірок щодо завищення підприємством ПП Ексімтранссервіс-Південь валових витрат га суму 3663810,08 грн. по взаємовідносинам з ТОВ ДЮНА ЛТД не надається можливим у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку та податкових накладних на поставку товару ПП Ексімтранссервіс-Південь в квітні 2008 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин питання оподаткування податку на прибуток підприємств регулювалось Законом України Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР).

Пунктом 4.1 ст. 4 3акону України №334/94-ВР визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Валовий доход включає: 4.1.1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). 4.1.2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов`язаннями та вимогами. 4.1.3. Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону. 4.1.4. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди). 4.1.5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді. 4.1.6. Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України Про списання вартості несплачених обсягів природного газу ( 911-15 ); сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України №334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: 5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. 5.2.2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п`яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту. 5.2.3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об`єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об`єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду. 5.2.4. Суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. 5.2.5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), установлених Законом України Про систему оподаткування ( 1251-12 ) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов`язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов`язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. 5.2.6. Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв`язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді. 5.2.7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв`язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов`язання. 5.2.8. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону. 5.2.9. Суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону. 5.2.10. Суми витрат, пов`язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. 5.2.11. Суми витрат, пов`язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з числа осіб, що під час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні захворювання, а також сім`ям працівників вугільної промисловості, що загинули на виробництві, які отримують пенсію в разі втрати годувальника, вугілля на побутові потреби за нормами, що встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 5.2.12. Суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування коштів пенсійного фонду банківського управління відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії Київміськбуд ( 3044-14 ). 5.2.13. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше десяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду. 5.2.15. Суми витрат, пов`язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України Про підтвердження відповідності ( 2406-14 ). 5.2.16. Суми витрат, пов`язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов`язаних з придбанням (виготовленням) основних фондів, які підлягають амортизації на умовах статті 8 цього Закону). 5.2.17. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об`єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік. 5.2.18. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання з метою виробництва національних фільмів (у тому числі анімаційних) та аудіовізуальних творів на користь резидентів, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього податкового періоду.

Пунктом 5.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку і покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку -продавцем, до убутку запасів не включається. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0007572301/0 та з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0007572301/0 в частині збільшення суми податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 30437619,40 грн., з яких 15817570,00 грн. - за основним зобов`язанням, 14620049,40 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Висновки відповідача в акті перевірки щодо податкового повідомлення-рішення №0000532350/0 від 28 грудня 2009 року обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, ПП Ексімтранссервіс-Південь отримано кошти від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за товар, відповідно до договору поставки від 01.12.2007, на загальну суму 2949202,5 грн.

Згідно додатку №3 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей по ПП Ексімтранссервіс-Південь за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 до акту попередньої перевірки від 04.08.2008 №309/23-213, заборгованість з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 станом на 31.03.2008 склала Дт 4000 грн. (в т. ч. ПДВ 667 грн.).

Товар в періоді, що перевірявся (з 01.04.2008 по 30.09.2008), відповідно до вищевказаного договору, на адресу ОСОБА_1 не відвантажувався. Згідно наданих до перевірки документів, ПДВ від суми сплачених коштів за товар в розмірі 490867 грн. (491534 - 667) до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість ПП Ексімтранссервіс-Південь не включався.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся ПП Ексімтранссервіс-Південь було укладено договір купівлі-продажу від 06.08.2008 б/н з фізичною особою ОСОБА_2 , на підставі якого реалізовано на адресу вищевказаної фізичної особи блоки з ніздрюватого пінобетону на загальну суму 480000 грн. (у т. ч. ПДВ - 80000 грн.), про що свідчить видаткова накладна від 07.08.2008 №РН-0000163. В розрахунок за отриманий товар ОСОБА_2 було внесено в касу ПП Ексімтранссервіс-Південь грошові кошти в розмірі 480000 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру від 08.08.2008 №548. Перевіркою встановлено, що ПДВ від реалізації блоків з ніздрюватого пінобетону на загальну суму 80000 грн. ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся, ПП Ексімтранссервіс-Південь реалізувало на адресу фізичної особи ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Lanser загальною вартістю 74783,93 грн. (в т. ч. ГІДВ 12464 грн.), про що свідчить довідка-рахунок серії ДДР №767018 від 23.06.2009. Накладні на відвантаження та акти прийнятгя-передачі автомобіля до перевірки не надавалися. Суми від реалізації автомобіля на загальну суму 12464 грн. ПП Ексімтранссервіс-Південь не включено до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що в періоді, що перевірявся, згідно наданих до перевірки документів. ПП Ексімтранссервіс-Південь укладалися договори купівлі-продажу товарів (сільськогосподарська продукція українського походження продовольчого призначення) з ПП Старкхолдинг Інвест (код 35565228), ТОВ Дюна ЛТД (код 35769268), ПП Авант (код 32189715), а саме: договір поставки від 08.02.2008 №08/02, укладений з ПП Старкхолдинг Інвест ; договір поставки від 02.04.2008 №02/04, укладений з ТОВ Дюна ЛТД ; договір поставки від 26.11.2008 №26/11, укладений з ПП Авант .

Враховуючи викладене в п. 3.1.2 даного акту перевірки, підприємством порушено п. 1.4, п. п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97- ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 12163187 грн.: квітень 2008 - 617577 грн.; травень 2008 - 552412 грн.; червень 2008 - 853837 грн.; липень 2008 - 372493 грн; серпень 2008 - 278017 грн.; вересень 2008 - 74448 грн.; жовтень 2008 - 171400 грн.; листопад 2008 - 732353 грн.; грудень 2008 - 500559 грн.; січень 2009 - 5627643 грн.; лютий 2009 - 1877868 грн.; березень 2009 - 13660 грн.; квітень 2009 - 211385 грн.; травень 2009 - 240723 грн.; червень 2009 - 38812 грн.

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103094) до податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 (вх. від 17.05.2008 №37209) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 713433 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 713433 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за березень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103092) до податкової декларації з ПДВ за травень 2008 (вх. від 20.06.2008 №45082) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 203045грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 203045 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоде тобто по періоду, задекларованого підприємством (квітень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за квітень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103091) до податкової декларації з ПДВ за червень 2008 (вх. від 21.07.2008 №62445) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку, складає 18251 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 18251 грн., а саме: підприємство при заповненні Додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (травень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за травень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103090) до податкової декларації з ПДВ за липень 2008 (вх. від 18.08.2008 №73033) та розрахунком суми бюджетного* відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 666913 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 666913 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (червень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за червень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103089) до податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 (вх. від 17.09.2008 №78993) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 380000 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 380000 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (липень 2008 р.).; підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за липень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103088) до податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 (вх. від 17.10.2008 №95923) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 694787 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 694787 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (серпень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за серпень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103087) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 (вх. від 14.11.2008 №108424) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 121335 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 121335 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (вересень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за вересень 2008 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103082) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2009 р. (вх. від 16.03.2009 №9594) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 364412 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, а підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 364412 грн., а саме: підприємство при заповненні Додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного період тобто по періоду, задекларованого підприємством (січень 2008 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів попередніх періодах (за січень 2009 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103081) до податкової декларації ПДВ за березень 2009 р. (вх. від 16.04.2009 №26545) та розрахунком суми бюджетної відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку, складає 107752 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 107752 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (лютий 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за лютий 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації в розрахунку залишку від`ємного значення попереднього періоду (лютий 2008 р.) не врахувало уточнюючий розрахунок (вх. від 14.07.2009 р. №75952) в якому було збільшено обсяги реалізації на митній території України на суму ПДВ 25026, внаслідок чого було збільшено вже уточнений залишок від`ємного значення на суму 25026 грн.

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103080) до податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 р. (вх. від 15.05.2009 №42509) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 32975 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 107752 гри., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації непомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (березень 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за березень 2009 р.).

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м.Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103079) до податкової декларації з ПДВ за травень 2009 р. (вх. від 22.06.2009 №54883) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 114102 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 114102 грн., а саме: підприємство при заповненні Додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням сумі податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (квітень 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за квітень 2009р.); підприємство при заповненні Додатку 2 до декларації в розрахунку залипле від`ємного значення попереднього періоду (квітень 2008р.) не врахувало уточнюючий розрахунок (вх. від 16.07.2009р. №76499) в якому було збільшено обсяги реалізації ні митній території України на суму ПДВ 44999, внаслідок чого було збільшено вже уточнений залишок від`ємного значення на суму 44999 грн.

Згідно з поданим ПП Ексімтранссервіс-Південь до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси уточнюючим розрахунком (вх. від 30.09.2009 №103077) до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. (вх. від 20.07.2009 №74181) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 30372 грн. За результатами перевірки встановлено порушення в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 30372 грн., а саме: підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно розрахувало залишок від`ємного значення попереднього звітного періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду тобто по періоду, задекларованого підприємством (травень 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації неправомірно включило частину залишку від`ємного значення, фактично сплаченого постачальникам товарів у попередніх періодах (за травень 2009 р.); підприємство при заповненні додатку 2 до декларації в розрахунку залишку від`ємного значення попереднього періоду (травень 2008 р.) не врахувало уточнюючий розрахунок (вх. від 22.07.2009 р. №76023) в якому було збільшено обсяги реалізації на митній території України на суму ПДВ 24992, та уточнюючий розрахунок (вх. від 15.09.2009 р. №97736) в якому було збільшено суму ПДВ сплаченого митним органам на суму 21109грн, внаслідок чого було збільшено вже уточнений залишок від`ємного значення на суму 3883 грн.

Таким чином суд, проаналізувавши зміст акту перевірки №461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року щодо встановлення завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в період з квітня 2008 року по 30 червня 2009 року у розмірі 3447377,00 грн., приходить до висновку, що на вказане твердження контролюючого органу вплинули його ж висновки щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант , ПП Старкхолдинг Інвест , ФОП ОСОБА_1 та з фізичною особою ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов`язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті; датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем; 7.5.4. датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, висновки суду щодо реальності господарських операцій ПП Ексімтранссервіс-Південь з ТОВ Дюна ЛТД , ПП Авант , ПП Старкхолдинг Інвест , ФОП ОСОБА_1 та встановлену судом необгрунтованість зауважень контролюючого органу щодо них, викладених у розділі 3.1 акту перевірки Податок на прибуток , приймаючи до уваги висновок додаткової судово-економічної експертизи №8038/8039 від 29.03.2012 року щодо непідтвердження висновків, викладених в акті №461/23-213/33567045 в частині завищення суми бюджетного відшкодування в період з квітня 2008 року по 30 червня 2009 року у розмірі 3447377,00 грн., суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0000532350/0 та вважає за доцільне її задовольнити з урахуванням вимог ст.9 КАС України шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0000532350/0.

Суд зазначає, що не приймає до уваги висновки судового експерта з економічних питань Яровенко Олексія Юрійовича №33/10 від 23.04.2010 року економічного дослідження документів ПП Ексімтранссервіс-Південь (т.6 а.с.53-86), а саме про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок підприємства в установі банку за періоди лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 року з підстав вищенаведених висновків суду, що гуртуються на наявних в матеріалах справи доказах та висновку №8038/8039 від 29.03.2012 року додаткової судово-економічної експертизи.

Висновки відповідача, викладені в акті про результати камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість №1268/15-218 від 16.02.2010 року щодо податкових повідомлень-рішень від 19.12.2010 року №0001451502/0 та №0001461502/0 обґрунтовані наступним.

В акті камеральної перевірки зазначено, що відділом податкового аудиту платників податків проведено документальну перевірку, в результаті якої було зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26) на 12884984 грн.

Також в акті камеральної перевірки зазначено, що згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року №166) в декларації за грудень 2009 року підлягає зменшенню залишок від`ємного значення за результатами перевірки податкового органу на 12884984 грн., відповідно залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.23) становить - 3211422 грн., залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету з підсумками поточного звітного періоду (ряд.24) 0 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.25) 0 грн.; залишок від`ємного значення слова який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд26) 0 грн, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду складає 3211422 грн.

Надаючи оцінку вищевказаним висновкам акту камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України Про податок на додану вартість сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.3 частини 1 статті 1 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (тут і далі - у редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень від 19.12.2010 року №0001451502/0 та №0001461502/0) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом г підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином враховуючи те, що вищевказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001451502/0 та №0001461502/0 були прийняті контролюючим органом на підставі акту камеральної перевірки від 16.02.2010 року №1268/15-218, висновки якого ґрунтуються на висновках акту перевірки від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045, приймаючи до уваги те, що станом на момент їх винесення позивачем здійснювалась процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки від 16.12.2009 року № 461/23-213/33567045, суд приходить до висновку про неправомірність дій контролюючого органу та про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2010 року №0001451502/0 та №0001461502/0 та про доцільність їх задоволення з урахуванням вимог ст.9 КАС України шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2010 року №0001451502/0 та №0001461502/0.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім цього до суду надано постанову від 24 липня 205 року про закриття кримінального провадження (т.7 а.с.163-166), якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013170000000431 від 26.11.2013 року стосовно службових осіб ПП Ексімтранссервіс-Південь по ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.2, 3 ст.212, ч.1, 2 ст.366 КК України підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складів кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, оскільки факти, які встановлені в акті перевірки не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП Ексімтранссервіс-Південь підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства Ексімтранссервіс-Південь - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0007572301/0 в частині збільшення суми податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 30437619,40 грн., з яких 15817570,00 грн. - за основним зобов`язанням, 14620049,40 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2009 року №0000532350/0, від 19.12.2010 року №0001451502/0 та №0001461502/0.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - приватне підприємство Ексімтранссервіс-Південь (вул.Покровська, буд. 73 А, кім. 17, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 33567045).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Стовпова, 17, м.Одеса, 65078).

Одеська місцева прокуратура №2 (вул.Головківська, 1, м.Одеса, 65091).

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.