Постанова

від 15.04.2019 по справі 29/103

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Справа№ 29/103

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання : Цибульський Р.М.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 15.04.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.09.2014

у справі №29/103 (головуючий суддя Мельник В.І.,

судді Літвінова М.Є., Босий В.П.)

за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

1) Державна реєстраційна служба України

2) Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

НАК "Нафтогаз України" (надалі НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулась до суду з позовом про припинення Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" (правонаступником якого є ПАТ "Укргаз-Енерго" і заміну якого здійснено згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.2014) (далі - ПАТ "Укргаз-Енерго", відповідач).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р, яким скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 27 Питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом , позивач разом з Міністерством юстиції України має вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ "Укргаз-Енерго". При цьому, позивач зазначав, що Цивільний кодекс України (ч. 1 ст. 104) містить два способи припинення відповідача, як юридичної особи: або в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання поділ, перетворення), або в результаті ліквідації. Відповідач буде вважатися таким, що припинився, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про його припинення (ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України). Оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 27 є обов`язковим до виконання позивачем, останній вказує на наявність правових підстав для задоволення його позову.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він відноситься до юридичних осіб приватного права, що чітко зафіксовано в його статуті, статутом відповідача чітко визначено, що рішення про припинення діяльності підприємства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (п. п. 11.9.2 п. 11 ст. 11 Статуту). В свою чергу, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р не є підставою для припинення відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 по справі №29/103 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не подав жодних доказів того, що він разом з Міністерством юстиції України вжили заходів для припинення в установленому чинним законодавством України порядку ЗАТ Укргаз - Енерго і не довів в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Суд першої інстанції обґрунтовуючи рішення вказав, що лише після проведення всіх заходів (процедури) щодо припинення (ліквідації) в установленому порядку ЗАТ Укргаз - Енерго і в разі наявності порушень прав та інтересів позивача під час здійснення процедури припинення юридичної особи, у останнього вникає право на судовий захист в порядку, передбаченому ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 по справі №29/103 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що господарським судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано того, що відповідач може бути ліквідований на загальних підставах, визначених ст. 110 Цивільного кодексу України, зокрема на підставі рішення суду, підставами такого рішення і може бути відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р. При цьому, діяльність відповідача на ринку природного газу має негативний вплив на ринок природного газу, що, зокрема, встановлено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 № 8/188 (22-а-31497/08), яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2012. При цьому, на думку скаржника, судом першої інстанції допущено порушення ст. 117 Конституції України, ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України , ст. 110 Цивільного кодексу України та п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач посилався на те, що він відноситься до юридичних осіб приватного права, що чітко зафіксовано в його статуті, статутом відповідача чітко визначено, що рішення про припинення діяльності підприємства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (п. п. 11.9.2 п. 11 ст. 11 Статуту). В свою чергу, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р не є підставою для припинення відповідача. Крім того, відповідач посилався на те, що позивач не є учасником відповідача (що встановлено в межах розгляду справи № 32/44), як не є і акціонером відповідача (що підтверджено в межах справи № 910/5598/13), а отже прав позивача відповідачем не порушено. Крім того, результати розгляду справи № 8/188, в якій постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 № 8/188 (22-а-31497/08) залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2012, стосовно негативної господарської діяльності відповідача не стосується предмету спору у справі № 29/103.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 по справі №29/103 апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято до провадження колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 18.11.2014.

В процесі розгляду справи №29/103, судове засідання неодноразово відкладалося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 зупинено провадження у справі №29/103 до вирішення заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі №32/44 за нововиявленими обставинами.

Крім того ухвалою суду зобов`язано сторін повідомити про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 №475, за актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 у справі №29/103 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 прийнято справу №29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. Роз`яснено учасникам справи про те, що апеляційне провадження у справі №29/103 зупинено відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 до вирішення заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі № 32/44 за нововиявленими обставинами.

10.01.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло пояснення щодо результатів розгляду справи №32/44, з якого вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 29/103, розгляд апеляційної скарги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 призначено до розгляду в судовому засіданні 18.02.2019.

18.02.2019 розгляд справи №29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 - не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2019 справу № 29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 призначено до розгляду в судовому засіданні 25.03.2019.

25.03.2019 розгляд справи №29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 - не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2019 справу № 29/103 за апеляційною скаргою Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 призначено до розгляду в судовому засіданні 15.04.2019.

09.04.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2019 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 15.04.2019 представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Державна реєстраційна служба України та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація в судове засідання 15.04.2019 представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду апеляційної інстанції заяв та клопотань - не подавали.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що явка третіх осіб в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а отже, неявка в судове засідання представників Державної реєстраційної служби та Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом - не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

24.10.2006 Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №27 "Питання забезпечення вітчизняних споживачів природним газом".

Як вбачається зі змісту зазначеного розпорядження , з метою забезпечення безперебійного постачання імпортованого природного газу вітчизняним споживачам Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Мінпаливенерго щодо утворення у передбаченому законодавством порядку за участю НАК "Нафтогаз України" закритого акціонерного товариства з місцезнаходженням його в Україні за умови, що статутний фонд товариства становитиме 5000000 (п`ять мільйонів) гривень з часткою українського засновника не менш як 50 відсотків, внесеною виключно грошовими коштами; установчі документи товариства та зміни до них погоджуються НАК "Нафтогаз України" з Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінфіном та Мін`юстом.

01.02.2006 між НАК "Нафтогаз України" та компанією "РосУкрЕнерго АГ" було підписано договір про створення закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" із статутним фондом товариства 5 000 000,00 грн.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, ЗАТ Укргаз - Енерго , зареєстроване, як юридична особа 06.02.2006 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Засновниками даної юридичної особи є Компанія РосУкрЕнерго АГ , якій належить 50% акцій, ЗАТ Укргаз - Енерго та НАК Нафтогаз України - 50% акцій.

Крім того, 08.12.2014 від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерського району Реєстраційної служби ГУ юстиції у м.Києві надійшли копії реєстраційної справи ЗАТ Укргаз-Енерго (№ 1_074_015032_26), в якій містяться:

- постанова про проведення виїмки від 11.03.2008, складена старшим слідчим з ОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України в межах кримінальної справи, згідно якої проведено виїмку у Шевченківській РДА м.Києва оригіналів всіх статутних та реєстраційних документів ЗАТ Укргаз-Енерго , книг вхідної кореспонденції за період з листопада 2007 року по теперішній час;

- протокол виїмки від 12.03.2008;

- опис документів, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційна картка стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно проведення реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційна картка стосовно проведення реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- Статут ЗАТ Укргаз-Енерго , затверджений загальними зборами ЗАТ Укргаз-Енерго 28.04.2007 та державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації 01.10.2007;

- протокол загальних чергових зборів ЗАТ Укргаз-Енерго від 28.04.2007;

- опис документів, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційна картка стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно державної реєстрації новоутвореної юридичної особи - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційна картка стосовно державної реєстрації новоутвореної юридичної особи - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- Статут ЗАТ Укргаз-Енерго , затверджений загальними зборами ЗАТ Укргаз-Енерго 02.02.2006 та державну реєстрацію якого проведено державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації 06.02.2006;

- протокол № 2 установчих зборів засновників ЗАТ Укргаз-Енерго від 02.02.2006;

- рішення Антимонопольного комітету України від 31.01.2006 № 34-р про надання дозволу НАК Нафтогаз України та Компанії РосУкрЕнерго АГ на створення ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- ухвали Господарського суду міста Києва по справі № 32/44 від 30.01.2008, від 20.02.2008, від 29.02.2008, від 06.03.2008, від 29.02.2008, рішення суду від 01.10.2008, ухвали по справі № 29/103 від 07.03.2008, від 02.04.2008, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2008 по справі № 29/103, копію позову про скасування державної реєстрації ЗАТ Укргаз-Енерго , письмові пояснення учасників в межах справи № 32/44, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2008 по справі № 5/230, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2010 та ухвали вказаного суду від 24.12.2009 та від 18.11.2010 по справі № 32/44, постанови Вищого господарського суду від 30.06.2010 та від 27.09.2011 по справі № 32/44, лист по справі від 01.07.2009 та ухвала Вищого господарського суду від 11.06.2009 по справі № 32/44;

- опис документів, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- листи Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.03.2008 № 2344, від 02.04.2008 № 2835;

- лист НАК Нафтогаз України від 19.03.2008 № 36/2-187-1167;

- лист ДП Інформаційно-ресурсний центр від 18.10.2008;

- лист ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 18.03.2008 № 771/8/28-304 та повідомлення про відсутність юридичної особи ЗАТ Укргаз-Енерго за її місцезнаходженням;

- повідомлення державного реєстратора від 02.04.2008 № 230 про залишення без розгляду документів, поданих для проведення реєстраційної дії: підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 01.04.2008, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційна картка стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- повідомлення державного реєстратора від 25.04.2008 №07/35-1153 про залишення без розгляду документів, поданих для проведення реєстраційної дії: підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 23.04.2008, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- 4 реєстраційні картки (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго , підписи на яких особи, яка їх заповнила - Вороніна І.П., посвідчено нотаріально;

- повідомлення державного реєстратора від 25.04.2008 №07/35-1153 про залишення без розгляду документів, поданих для проведення реєстраційної дії: підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 24.06.2008, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- ухвалу Господарського суду Київської області від 18.07.2008 по справі № 3/146-08 про забезпечення позову та відомості про пред`явлення її до виконання до Головного управління юстиції у м.Києві, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 8271804;

- опис документів від 21.10.2008, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язано з її банкрутством, зокрема розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р;

- опис документів від 29.10.2008, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, а саме: ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 про прийняття апеляційної скарги до провадження по справі № 32/44;

- опис документів від 08.09.2009, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- лист державного реєстратора від 15.09.2009 № 02/35-2323 до Державного комітету України з питань регуляторної політики про надання роз`яснень;

- опис документів від 30.09.2010, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 10.02.2011, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 01.03.2012, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- постанову про проведення виїмки від 27.07.2012 в межах кримінальної справи, згідно якої проведено виїмку у Шевченківській РДА м.Києва установчих документів за 2006-2012 роки та складено протокол виїмки;

- опис документів від 06.12.2012, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 4) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 18.02.2013, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 05.02.2014, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- опис документів від 28.03.2014, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 6) стосовно підтвердження відомостей про юридичну особу - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- ухвалу Господарського суду Київської області від 27.05.2014 у справі №3/146-08 про скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2008;

- опис документів від 30.05.2014, що надані державному реєстратору для проведення реєстраційних дій стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - ЗАТ Укргаз-Енерго ;

- реєстраційну картку (форми № 3) стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи- ЗАТ Укргаз-Енерго ;

Суд апеляційної інстанції враховує, що копії реєстраційної справи ЗАТ Укргаз-Енерго (№1_074_015032_26) надійшли в матеріали справи на стадії апеляційного провадження у справі 08.12.2014. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених в ст.ст. 124, 129 Конституції України та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, а також ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані до справи на стадії апеляційного розгляду документи - матеріали реєстраційної справи відповідача, проте, їх оцінка здійснюється судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі документами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №27 . НАК Нафтогаз України разом з Міністерством юстиції України доручено вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ Укргаз - Енерго .

Позивач зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №27 - є обов`язковим до виконання позивачем, останній вказує на наявність правових підстав для задоволення його позову та ліквідації відповідача в судовому порядку.

Згідно з статтею 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Частинами 2-4 статті 110 Цивільного кодексу України визначено, якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи відповідача в обґрунтування підстав відхилення апеляційної скарги про те, що ПАТ Укргаз - Енерго відноситься до юридичних осіб приватного права, що чітко зафіксовано в його статуті, статутом відповідача чітко визначено, що рішення про припинення діяльності підприємства віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (п. п. 11.9.2 п. 11 ст. 11 Статуту), а також узгоджується і з приписами ст. 159 Цивільного кодексу України та ст. ст. 19, 41 Закону України Про господарські товариства .

Також, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 260-р , яким скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №27 , не є підставою для ліквідації відповідача, як особи приватного права.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2008 у справі №8/188 задоволено позов ЗАТ Укргаз-Енерго до Кабінету міністрів України, а саме: визнано протиправним та скасовано Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №27 від 06.02.2008 року № 260 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2008 у справі №8/188 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ЗАТ Укргаз-Енерго до Кабінету міністрів України про визнання протиправним та скасування Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 27 від 06.02.2008 року № 260 - відмовлено повністю.

Рішення суду апеляційної інстанції у справі №8/188 мотивовано тим, що Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. № 27 від 06.02.2008 року № 260 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення.

На виконання, дотепер чинного, розпорядження №260 від 06.02.2008 НАК Нафтогаз України разом з Міністерством Юстиції України зобов`язані вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ Укргаз - Енерго , тобто вчинити дії з проведення процедури, передбаченої законодавством щодо припинення діяльності юридичної особи, оскільки сам факт винесення розпорядження не припиняє діяльність юридичної особи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2012 Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 - залишено без змін.

При цьому, доводи скаржника в обгрунтування підстав задоволення апеляційної скарги про те, що діяльність відповідача на ринку природного газу має негативний вплив на ринок природного газу, що, зокрема, встановлено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 №8/188 (22-а-31497/08), яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2012 - судом апеляційної інстанції відхиляються саме як підстава для скасування оскаржуваного рішення в контексті заявлених позовних вимог, оскільки в контексті спірних правовідносин учасників справи обставини діяльності відповідача на відповідному ринку - не входять до підстав припинення юридичної особи, визначених ст. 104 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Крім того, оцінка діяльності відповідача на певному ринку не входить до предмету доказування і дослідження в межах даного спору.

Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору в межах справи №29/103, керуючись приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, враховує ту обставину, що судовими рішеннями у справі № 8/188 встановлено обставини, що Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №27 від 06.02.2008 року №260 -р прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення.

При цьому, законність Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №27 від 06.02.2008 року №260 -р, встановлена в судовому порядку, породжує для кола осіб, яким воно адресовано, обсяг певних прав та обов`язків, що узгоджується і з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, і виконання відповідних прав та обов`язків обумовлює вчинення особами певних визначених законом дій.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні вимог процесуального закону (в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваного рішення та розгляду справи судом апеляційної інстанції), що він разом з Міністерством юстиції України вживав заходів для припинення в установленому чинним законодавством України порядку ЗАТ Укргаз - Енерго і не довів в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Лише після проведення всіх заходів (процедури) щодо припинення (ліквідації) в установленому порядку ЗАТ Укргаз - Енерго і в разі наявності порушень прав та інтересів позивача під час здійснення процедури припинення юридичної особи, у останнього виникає право на судовий захист. При цьому, матеріали реєстраційної справи ЗАТ Укргаз-Енерго (№1_074_015032_26), яка прийнята судом апеляційної інстанції в якості доказу на стадії апеляційного провадження, містять відомості про те, що державному реєстратору подавались як Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 №260-р , так і судові рішення, ухвалені по справах №8/188, №32/44, проте, результати подання вказаних документів (зокрема щодо їх розгляду державним реєстратором у встановленому порядку) - матеріали реєстраційної справи не містять.

Також, стосовно посилань учасників спору на наявність судових спорів, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Стосовно розгляду справи №32/44.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 по справі №32/44 задоволено позов НАК Нафтогаз України до ЗАТ Укргазенерго :

- визнано недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформлене протоколом № 2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юр.адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; факт.адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528);

- визнано недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформлене протоколом чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юр. адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; факт. адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) від 28.04.2007;

- визнано недійсним статут ЗАТ "Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юр.адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; факт.адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528), затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ "Укргаз-Енерго", та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за №10741020000015032;

- визнано недійсними зміни до статуту ЗАТ "Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юр. адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; факт.адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528), затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за №10741050003015032;

- припинено ЗАТ "Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юр.адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; факт. адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р № НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) шляхом ліквідації;

- в іншій частині провадження у справі - припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.12.2009) змінено резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі №32/44, виклавши її в такій редакції:

„Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 02.02.2006 року, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р НОМЕР_1 в ЗАТ „ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528), щодо статуту ЗАТ „Укргаз-Енерго".

Визнати недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 року, оформлене протоколом чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська / Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р НОМЕР_1 в ЗАТ „ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528), щодо змін до статуту ЗАТ „Укргаз-Енерго".

Визнати недійсним статут ЗАТ „Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р НОМЕР_1 в ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528), затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 02.02.2006 року, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго", та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 року за №10741020000015032.

Визнати недійсними зміни до статуту ЗАТ „Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р НОМЕР_1 в ЗАТ „ОТП Банк", м.Київ, МФО 300528), затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 року, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 року за №10741050003015032.

Зобов`язати акціонерів Закритого акціонерного товариства „Укргаз-Енерго" (код ЄДРПОУ 34003224; юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, 6-й поверх, приміщення G1, р/р НОМЕР_1 в ЗАТ „ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528) - Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" і Компанію „РосУкрЕнерго АГ" (Швейцарія) спільно здійснити заходи щодо ліквідації ЗАТ „Укргаз-Енерго" відповідно до законів України.

В іншій частині провадження у справі припинити."

Постанова суду апеляційної інстанції у справі №32/44 мотивована наступним:

- суд першої інстанції зробив вірний висновок, що у порушення розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №27 та пункту 1 протоколу правління НАК „Нафтогаз України" від 27.01.2006 №6 НАК „Нафтогаз України" не було погоджено статут ЗАТ „Укргаз-Енерго" у встановленому законодавством України порядку з Мінпаливненерго, Мінекономіки, Мінфіном та Мінюстом;

- відповідно до положень ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України , ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства є статут;

- виходячи з того, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 №27 на НАК „Нафтогаз України" покладено обов`язок погоджувати установчі документи товариства та зміни до них із зазначеними міністерствами, але докази щодо погодження у встановленому законодавством порядку відсутні, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформленого протоколом №2, лише в частині затвердження статуту товариства, а рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 28.04.2007, оформлені протоколом від 28.04.2007, - лише в частині внесення змін до статуту товариства, оскільки інші рішення, прийняті на зазначених зборах, стосуються організаційних заходів та господарської діяльності товариства, обов`язкове погодження яких цим розпорядженням не передбачено;

- з зазначених вище підстав, колегія суддів вважає правомірним задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо визнання недійсним статуту ЗАТ „Укргаз-Енерго", затвердженого рішенням установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 02.02.2006, оформленим пунктом 2 протоколу № 2 установчих зборів засновників ЗАТ „Укргаз-Енерго" та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за № 10741020000015032; а також визнання недійсними змін до статуту ЗАТ „Укргаз-Енерго", затверджених рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ „Укргаз-Енерго" від 28.04.2007 та зареєстрованих державним реєстратором 01.10.2007 за №10741050003015032;

- суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині позовних вимог позивача щодо покладення обов`язків з ліквідації ЗАТ „Укргаз-Енерго" на НАК „Нафтогаз України" та призначення комісії з припинення ЗАТ „Укргаз-Енерго" (ліквідаційну комісію), у запропонованому НАК „Нафтогаз України" складі, на тій підставі, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №260-р від 06.02.2008 „Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №27 від 24.01.2006" проведення ліквідаційних процедур ЗАТ „Укргаз-Енерго" покладено на НАК „Нафтогаз України";

- проте, такий висновок суду першої інстанції колегія судів вважає помилковим, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України №260-р від 06.02.2008 лише зобов`язано НАК „Нафтогаз України" разом з Мінюстом вжити заходів для припинення в установленому порядку ЗАТ „Укргаз-Енерго";

- ЗАТ „Укргаз-Енерго" було створено позивачем та компанією „Росукренерго АГ" на паритетних засадах та кожному з цих акціонерів належить 50 відсотків акцій товариства. На таких же засадах має бути створена комісія з припинення ЗАТ „Украгз-Енерго", оскільки це відповідатиме конституційним основам правопорядку у сфері господарювання - забезпечення державою захисту усіх суб`єктів права власності і господарювання та визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності (ч. 2 ст. 5 ГК України ).

- враховуючи той факт, що в процесі розгляду цієї справи сторони не дійшли згоди щодо порядку формування ліквідаційної комісії, суд вважає за можливе покласти обов`язки з проведення ліквідації ЗАТ „Укргаз-Енерго" на учасників (акціонерів) цього товариства - на Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України" і Компанію „РосУкрЕнерго АГ";

- висновок суду першої інстанції щодо підсудності позовних вимог про недійсність державної реєстрації ЗАТ „Укргаз-Енерго" адміністративним судам відповідає вимогам чинного законодавства, тому припинення провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України є правомірним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 у справі №32/44, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від 30.06.2010, відмовлено ЗАТ „Укргаз-Енерго" у прийнятті заяви про перегляд за новоявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 у справі №32/44.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 по справі №32/44 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.10.2011):

- заяву Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 у справі №32/44 за нововиявленими обставинами - задоволено;

- постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009 - скасовано;

- апеляційні скарги НАК Нафтогаз України , ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО , Міністерства юстиції України - задоволено частково;

- рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2008 - скасовано;

- позов задоволено частково, а саме:

- визнано недійсним рішення установчих зборів ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО від 02.02.2006, оформлене протоколом №2 установчих зборів засновників ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО в частині участі НАК Нафтогаз України в створенні Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО ;

- визнано недійсним статут ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО , затверджений рішенням установчих зборів засновників ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО від 02.02.2006, оформленим п. 2 протоколу №2 установчих зборів засновників ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО та зареєстрований державним реєстратором 06.02.2006 за №10741050003015032, в частині участі НАК Нафтогаз України в Закритому акціонерному товаристві УКРГАЗ-ЕНЕРГО ;

- визнано недійсним зміни до статуту ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО , затверджені рішенням чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО від 28.04.2007 року, оформленим пунктом 8 протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО від 28.04.2007, та зареєстровані державним реєстратором 01.10.2007 за №10741050003015302, в частині участі НАК Нафтогаз України в Закритому акціонерному товаристві УКРГАЗ-ЕНЕРГО ;

- в іншій частині в позові відмовлено.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 по справі № 32/44 мотивована тим, що всупереч положень статуту НАК Нафтогаз України питання створення ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО та статутні документи товариства не були погоджені з Міністерством палива та енергетики України, відтак участь НАК Нафтогаз України в створенні ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО - є неправомірною. Оскільки підпунктом "д" пункту 10.2.2. статуту НАК Нафтогаз України до компетенції загальних зборів акціонерів компанії, тобто до компетенції Мінпаливенерго, належать питання затвердження статутів її дочірніх підприємств, то й нова редакція статут ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО , як дочірнього підприємства позивача, підлягала погодженню з Мінпаливенерго. При створені ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО одним з її засновників НАК Нафтогаз України були допущені порушення щодо узгодження участи цієї компанії в створенні товариства та щодо виконання покладених на неї розпорядженням Кабінету Міністрів України №27 обов`язків по погодженню статуту відповідача-1 з відповідними міністерствами. Визнання недійсними установчих документів господарського товариства відповідно до пункту 2 частини першої статті 110 ЦК України є підставою для ліквідації товариства. Проте, таке рішення створює правові наслідки не лише для учасників спору, а й для усіх осіб, що перебувають з товариством у господарських, цивільних, трудових та інших правовідносинах. Виходячи з цього, суд вважає доцільним визнати недійсними тільки ті положення статуту ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО , що стосуються участі одного засновника НАК Нафтогаз України у зв`язку з неправомірністю його участі в створенні товариства. При цьому суд бере до уваги той факт, що ЗАТ УКРГАЗ-ЕНЕРГО могло бути створене одним акціонером Компанією „РосУкрЕнерго АГ" без участі позивача НАК Нафтогаз України .

Постановою Вищого господарського суду від 27.09.2011 постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 по справі №32/44 - залишена без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017, відмовлено у задоволенні заяви НАК Нафтогаз України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 по справі №32/44.

Стосовно справи №21/8.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі №21/8 у задоволенні позову національної акціонерної компанії Нафтогаз України до закритого акціонерного товариства Украгаз-Енерго , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Міністерство палива та енергетики України, 2. Міністерство юстиції України, про визнання недійсним рішень загальних зборів від 28.04.2007 - відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 у справі №21/8 залишено без змін з тих підстав, що позивач - НАК Нафтогаз України не міг бути засновником ЗАТ Укргаз-Енерго з моменту заснування останнього, у позивача відсутні підстави для захисту прав та охоронюваних законом інтересів по даному спору - визнання недійсним рішення чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ Укргаз-Енерго від 28.04.2007р., оформлених протоколом чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ Укргаз-Енерго від 28.04.2007р. в частині, що стосується відкликання та обрання голови та членів Спостережної ради (п.п.5.1-5.4 протоколу), відкликання та обрання голови та членів Правління (п.п.6.1-6.3 протоколу), відкликання та обрання голови та членів Ревізійної комісії ЗАТ Укргаз-Енерго (п.п.7.1-.7.4. протоколу).

Стосовно справи № 910/5598/13.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі №910/5598/13 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна", Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення простих іменних акцій та зобов`язання вчинити дії, позовні вимоги задоволено,а саме:

- зобов`язано Публічне акціонерне товариство Національну акціонерну компанію Нафтогаз України повернути Закритому акціонерному товариству УКРГАЗ-ЕНЕРГО прості іменні акції Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО у кількості 2 500 штук (дві тисячі п`ятсот) номінальною вартістю 1 000 грн. (тисячу грн.00 коп.) кожна;

- зобов`язано зберігача цінних паперів Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України переказати 2 500 (дві тисячі п`ятсот) простих іменних акцій емітента - Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО , які належать Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , з рахунку в цінних паперах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №050129, відкритому у зберігана цінних паперів - Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , на рахунок в цінних паперах емітента - Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО в цінних паперах №100024-UА70006908 в депозитарії цінних паперів - Публічному акціонерному товаристві Національний депозитарій України ;

- зобов`язано Публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України зарахувати 2 500 (дві тисячі п`ятсот) простих іменних акцій емітента - Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО , з рахунку в цінних паперах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №050129, відкритому в зберіганні цінних паперів - Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , на рахунок емітента -Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО в цінних паперах №100024-UA70006908, відкритому в депозитарії цінних паперів - Публічному акціонерному товаристві Національний депозитарій України .

Крім того, в частині вимог до Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" - провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2013, рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 910/5598/13 - залишено без змін.

Як вказував відповідач, і що не заперечувалось учасниками спору, рішення судів у справі №910/5598/13 - виконано, а саме: ПАТ Національний депозитарій України зарахував 2 500 (дві тисячі п`ятсот) простих іменних акцій емітента - Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО з рахунку у цінних паперах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України № 050129, відкритому у ПАТ Державний ощадний банк України на рахунок емітента - Закритого акціонерного товариства УКРГАЗ-ЕНЕРГО в цінних паперах №100024-UA70006908, відкритому в депозитарії цінних паперів - Публічному акціонерному товаристві Національний депозитарій України , а отже, позивач не є акціонером відповідача, що зумовлює відсутність порушених прав позивача.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення позивача з відповідним позовом про ліквідацію відповідача внаслідок наявності Розпорядження Кабінету Міністрів України Про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №27 від 06.02.2008 року №260 -р, за відсутності порушених прав позивача в контексті спірних правовідносин, не відповідає як статті 11 Цивільного кодексу України, так і не узгоджується з ефективністю обраного способу захисту згідно з приписами статті 13 Конвенції прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04 ) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18 ).

В аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine) , заява №61406/00, п. 59 ); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 р. у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158 ) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07 ).

Таким чином, ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту поновлення порушеного права позивача.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України , статтею 20 Господарського кодексу України , який проте є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Здійснюючи судовий розгляд даної справи, апеляційний господарський суд установив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить у спірних правовідносинах до реального захисту та відновлення порушених прав позивача у такий спосіб, а крім того, позивачем не було доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні вимог процесуального закону як в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення, так і в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачем, а обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним з огляду на вимоги наведених вище положень Цивільного кодексу України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справи докази в сукупності, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення - відсутні.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене Північний апеляційний господарський суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 276-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 у справі №29/103 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2014 у справі №29/103 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".

4. Матеріали справи №29/103 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 13.05.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

Н.Ф. Калатай