Постанова

від 14.05.2019 по справі 916/2778/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2778/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Будішевської Л.О.

суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бласт ЛТД

на рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2019, ухвалене суддею Погребною К.Ф., м. Одеса, повний текст складено 11.02.2019

у справі № 916/2778/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Бласт ЛТД

про стягнення 43760,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ласка Лізинг (далі ТОВ Ласка-Лізинг ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бласт ЛТД (далі ТОВ Бласт ЛТД ) про стягнення з останнього 43760, 62 грн. з яких 11545, 55 грн. 3 % річних та 32215, 07 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

16.01.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №1150/01/2008.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору, рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі № 20/17-5198-2011 стягнуто з ТОВ Бласт ЛТД на користь позивача 679856,03 грн. (611837,33 грн. основного боргу, 10195,37 грн. 3% річних, 3580,32 грн. інфляційних втрат, 40912,50 грн. пені та 13330,51 грн. витрат по сплаті судового збору).

20.04.2012 суд видав відповідний наказ.

Станом на 20.11.2018 рішення господарського суду Одеської області у справі №20/17-5198-2011 від 04.04.2012 було виконано відповідачем із простроченням.

Оплати, що надійшли позивачу: 08.06.2018 - 276591, 50 грн., 11.09.2018 - 240946, 48 грн., 26.09.2018 - 40584, 72 грн., 09.10.2018 - 56184, 39 грн., 29.10.2018 - 18181, 82 грн., 29.10.2018 - 47364, 12 грн.

На підставі п. 6.7 договору отримані кошті в першу чергу були зараховані на покриття неустойки, штрафів та витрат по сплаті судового збору. Залишок коштів, які надійшли були направлені на погашення основного боргу на виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі №20/17-5198-2011.

Несвоєчасне виконання відповідачем рішення суду від 04.04.2012 у справі №20/17-5198-2011 підтверджується банківськими виписками за 08.06.2018, 11.09.2018, 26.09.2018, 09.10.2018 та 29.10.2018.

У зв`язку з несвоєчасним виконання рішення суду, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача за період з 01.01.2018 до повного виконання рішення суду 3 % річних у сумі 11545, 55 грн. та інфляційні втрати у розмірі 32215, 07 грн.

21.11.2018 позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо сплати нарахованих штрафних санкцій, проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2018 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2778/18.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 916/2278/18 позов ТОВ Ласка Лізинг задоволено частково, стягнуто з відповідача на його користь 11540,17 грн. 3% річних, 28102,77 грн. інфляційних втрат та 1596,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване несвоєчасним виконанням рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі №20/17-5198-2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на суму 11545, 55 грн. та інфляційних втрат на суму 32215, 07 грн., місцевий господарський суд зазначив про його помилковість та за допомогою системи Ліга-Закон здійснив власний розрахунок, відповідно до якого загальна сума 3% річних складає 11540, 17 грн., а інфляційних втрат - 28102, 77 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що ТОВ Бласт ЛТД розрахувалось з позивачем в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 у справі № 916/2778/18 розгляд апеляційної скарги ТОВ Бласт ЛТД вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 08.04.2019 та роз`яснено учасникам справи про їх право у строк до 08.04.2019 подати до суду апеляційної інстанції будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

04.04.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити її без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 16.01.2008 між ТОВ Ласка Лізинг та ТОВ Бласт ЛТД було укладено договір фінансового лізингу №1150/01/2008, за умовами якого позивач зобов`язався придбати у свою власність обладнання згідно до встановленої лізингоодержувачем специфікації, а саме бетонозмішувальний вузол МЕКАМІХ - 60 та передати його відповідачу без надання послуг по технічній експлуатації у якості предмета лізингу в платне користування, а відповідач зобов`язався прийняти майно (предмет лізингу) на умовах фінансового лізингу та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені додатком № 1 до договору ( Графік внесення платежів ).

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ Бласт ЛТД умов вищевказаного договору фінансового лізингу щодо своєчасного внесення лізингових платежів ТОВ Ласка Лізинг звернулось до господарського суду із позовом про стягнення 611837,33 грн. основного боргу, 10195,37 грн. 3% річних, 3580,32 грн. інфляційних та 40912,50 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі №20/17-5198-2011, яке набрало законної сили 20.04.2012 стягнуто з ТОВ Бласт ЛТД на користь ТОВ Ласка Лізинг 611837, 33грн. основного боргу, 10195,37 грн., 3% річних, 3580,32 грн. інфляційних втрат, 40912,50 грн. пені та 13330,51 грн. витрат по сплаті судового збору.

Загальна сума задоволених вимог складає 679856,03 грн.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2018, залишеного без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у справі № 916/2029/18 за неналежне виконання умов договору фінансового лізингу №1150/01/2008 від 16.01.2008 стягнуто з ТОВ Бласт ЛТД на користь ТОВ Ласка Лізинг 41 336,73 грн. 3% річних та 167643,42 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2015 по 31.12.2017.

Зазначені обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що станом на даний час рішення господарського суду Одеської області від №20/17-5198-2011 від 04.04.2012 виконано відповідачем у повному обсязі.

Згідно з наявними у матеріалах даної справи банківськими виписками за 08.06.2018, 11.09.2018, 26.09.2018, 09.10.2018 та 29.10.2018 відповідачем перераховано позивачу 679856,03 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ Ласка Лізинг стягнути з ТОВ Бласт ЛТД 3 % річних у сумі 11545, 55 грн. та інфляційні витрати у розмірі 32215, 07 грн. за період з 01.01.2018 до повного виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі №20/17-5198-2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.

При цьому, положення ч. 2 ст. 625 ЦК України не обмежують права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу; чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вже зазначалось раніше на виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі № 20/17-5198-2011 відповідачем перераховано 679856,03 грн.

Останній платіж здійснено 29.10.2018 на суму 47364,12 грн. (а.с.41).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ Бласт ЛТД на користь ТОВ Ласка Лізинг 11540,17 грн. 3% річних та 28102,77 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2018 до повного виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2012 у справі № 20/17-5198-2011 (28.10.2018).

До апеляційної скарги відповідачем додані платіжні доручення, які колегією суддів залишаються поза увагою, оскільки у них в графі призначення платежу містяться інформація щодо інших господарських справ.

Слід також зазначити, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в суді першої інстанції відповідач не звертався з відповідною заявою. Скаржником не наведено поважних причин неможливості подання цієї заяви до суду першої інстанції. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.61, 97 т.1).

Враховуючи викладене, посилання ТОВ Бласт ЛТД на пропуск позивачем строку позовної давності не приймається колегією суддів до уваги.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі № 916/2778/18 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283

ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Одеської області від 05.02.2019 у справі №916/2778/18 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бласт ЛТД залишити без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариствоз обмеженою відповідальністю Бласт ЛТД .

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України, у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран

Суддя М.А. Мишкіна