Ухвала

від 07.05.2019 по справі 260/214/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

про закриття провадження у справі

07 травня 2019 рокум. Ужгород№ 260/214/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: Закарпатська обласна державна адміністрація - представник - Гутич Світлана Юріївна;

відповідач: Закарпатська обласна рада - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ужгородська міська рада - представник - Баняс Василь Юрійович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональне відділення фонду державного майна по Закарпатській області - представник - Семак Віталій Петрович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер - представник - Русин Андрій Васильович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Закарпатський обласний наркологічний диспансер - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виноградівська міська рада - представник - не з`явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Закарпатська академія мистецтв - представники - Небесник Іван Іванович, Павлюк Артур Михайлович,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду справу за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ужгородська міська рада та Регіональне відділення фонду державного майна по Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер, Закарпатський обласний наркологічний диспансер, Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА, Виноградівська міська рада, Закарпатська академія мистецтв про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася Закарпатська обласна державна адміністрація (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 00022496) до Закарпатської обласної ради (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 25435963), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, код ЄДРПОУ 33868924) та Регіональне відділення фонду державного майна по Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60, код ЄДРПОУ 22111310), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 14, код ЄДРПОУ 33165909), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2, код ЄДРПОУ 01992147), Закарпатський обласний наркологічний диспансер (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Паризької комуни, 4-А, код ЄДРПОУ 03294574), Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА (90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт Ясіня, вул. Визволення, 112, код ЄДРПОУ 30481683), Виноградівську міську раду (90300, Закарпатська область, Виноградівський район, місто Виноградів, пл. Миру, будинок 5, код ЄДРПОУ 04053677), Закарпатську академію мистецтв (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 37, код ЄДРПОУ 26465086), яким просив суд: "1. Прийняти адміністративний позов та відкрити провадження в адміністративній справі; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської обласної ради від 13 грудня 2018 року № 1368 "Про вилучення та передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності області)"."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, було прийнято до розгляду заяву позивача про виправлення описки в позовній заяві та враховано позицію щодо виправлення описки у назві рішення Закарпатської обласної ради від 13 грудня 2018 року № 1386 "Про вилучення та передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності області)", а саме у частині номеру оскаржуваного рішення, замість № 1386, вказати вірно - № 1368.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року було залучено до участі в даній справі Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року було залучено до участі в даній справі Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер, Закарпатський обласний наркологічний диспансер, Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА, Виноградівську міську раду, Закарпатську академію мистецтв, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до статті 173 частини 1 КАС України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідач Закарпатська обласна рада у підготовче засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради у підготовче засідання не забезпечила явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо її виклику, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА та Виноградівська міська рада у підготовче засідання не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу I КАС України.

Статтею 181 частиною 2 КАС України визначені причини відкладення судом підготовчого засідання. Зокрема, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку в випадках, визначених статтею 205 частиною 2 пунктами 1-3, 5 КАС України та в інших випадках, коли питання, визначені статтею 180 частиною 2 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні.

Згідно з статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, неявка учасників справи (їх представників) не перешкоджає проведенню такого засідання.

В підготовчому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, пояснив, що оскаржуване рішення фактично призвело до порушення речових прав третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, що є порушенням прав та законних інтересів користувачів майна, яке було вилучено.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно статті 4 частини 1 пункт 7 КАС України під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, згідно з статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до Закарпатського окружного суду просить визнати протиправним та скасувати рішенням Закарпатської обласної ради від 13 грудня 2018 року № 1368 "Про вилучення та передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності області)", яким Закарпатська обласна рада вилучила майно та передала Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління з правами балансоутримувача згідно переліку, що міститься в додатках до вказаного рішення (а.с.а.с. 20-25).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, позивач вказує, що спірним рішенням, Закарпатська обласна рада протиправно позбавила права суб`єктів господарювання оперативного управління та господарського відання на закріплене за ними майно, що є порушенням прав та законних інтересів користувачів майна.

Відповідно до статті 136 частини 1 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 137 частини 1 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оскаржуваним рішенням Закарпатської обласної ради від 13 грудня 2018 року № 1368 "Про вилучення та передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності області)", було вилучено майно, що належить вказаним установам згідно з додатком 1 вказаного рішення, чим, як вказує позивач було порушено речове право, зокрема, третіх осіб.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, як вже зазначалося, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами статті 19 частини 1 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до статті 21 частини 1 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Разом з тим, у відповідності до статті 20 частини 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Кодекс адміністративного судочинства України містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з`ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, судом встановлено, що спірні правовідносини між учасниками справи (здебільшого між відповідачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору), безпосередньо пов`язані із реалізацією права власності та користування майном суб`єктів господарювання. Із змісту позовної заяви видно, що предметом позову є рішенням Закарпатської обласної ради від 13 грудня 2018 року № 1368 "Про вилучення та передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності області)", яким Закарпатська обласна рада вилучила майно та передала Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради на праві оперативного управління з правами балансоутримувача майно згідно переліку, що міститься в додатках до вказаного рішення. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з вилучення та передачу нерухомого майна, що належить, зокрема, третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на праві власності чи користуються вилученим майном на праві оперативного управління (права господарського відання) .

Спірним рішенням було вилучено нерухоме майно у розумінні Цивільного та Господарського кодексів України та відповідно, яке є об`єктом цивільних (господарських) правовідносин.

Таким чином, оскільки порушення прав вбачається у наслідках, які спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке позивач вважає протиправним, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

А відтак, оскаржене позивачем рішення суб`єкта владних повноважень не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно статті 183 частини 1 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 183 частини 2 пункту 2 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому слід звертатися до суду цивільної (господарської юрисдикції) юрисдикції.

Керуючись статтями 183, 238, 239, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 260/214/19 за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Ужгородська міська рада та Регіональне відділення фонду державного майна по Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер, Закарпатський обласний наркологічний диспансер, Ясінянський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення Рахівської РДА, Виноградівська міська рада, Закарпатська академія мистецтв про визнання протиправним та скасування рішення - закрити .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 07 травня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 13 травня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко