Рішення

від 17.04.2019 по справі 914/2650/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 Справа № 914/2650/17

                                                                                                    м.Львів

За позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача: ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екскомбуд», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення пайового внеску

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицька О.Р.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_2 – прокурор відділу;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 – адвокат ( довіреність від 14.01.2019);

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договору про пайову участь між ТзОВ «Екскомбуд» та ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради у запропонованій позивачем редакції та стягнення пайового внеску в розмірі 2 077 275,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 914/2650/17 в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 Рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 914/2650/17 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу п.п. 1.4.9. "Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова" в редакції ухвали Львівської міської ради від 03.04.2008 № 1697, відповідач не залучається до участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у разі будівництва об`єктів на земельних ділянках придбаних на аукціонах, організатором яких виступала Львівська міська рада. Земельна ділянка розташована у м.Львові по вул. Величковського, загальною площею 0,3950га, придбана відповідачем за результатами аукціону. З часу надання дозволу на проектування будівництва (29.02.2008) та до моменту звернення прокурора до суду із позовом про визнання укладеним договору про пайову участь (15.12.2017), ні ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради, ні Львівською міською радою жодних пропозицій чи вимог про укладення договору про пайову участь, в тому числі і проекту договору відповідачу не надходило. Немає жодного рішення органу місцевого самоврядування про зобов`язання ТОВ "Екскомбуд" укласти договір про сплату пайового внеску.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2018р. у даній справі постановлено касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 914/2650/17 задоволити частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2018 у справі № 914/2650/17 скасувати. Справу № 914/2650/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №914/2650/17 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 10.10.2018р зазначив наступне:

« Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно частини 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Всупереч вказаним вимогам закону, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях в повному обсязі не досліджено та не встановлено чи відповідають Положення про порядок залучення коштів (інвесторів, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затверджене Ухвалою Львівської міської ради № 1697 від 03.04.2008 та Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, затверджене Ухвалою Львівської міської ради № 1697 від 03.04.2008 із змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради № 2779 від 09.07.2009, приписам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011, яка регулює пайову участь.

Окрім того, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не досліджено та не встановлено чи було включено до ціни договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2007 вартість інженерних мереж; чи відповідає договір про пайову участь нормам закону та чи містить проект договору істотні умови з якими закон пов'язує укладення договору.

Також, судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не надано оцінки обґрунтованості розрахунку розміру пайової участі, не з'ясовано коли в даному випадку виникає обов'язок у її перерахуванні, беручи до уваги те, що 19.12.2014 ТОВ "Екскомбуд" подало до ОСОБА_1 державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області декларацію № ЛВ 143143630976 про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 16.11.2018р. було проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого головуючим суддею визначено суддю Кітаєву С.Б.

Ухвалою суду від 21.11.2018р. справу прийнято до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження і підготовче засідання призначено на 18.12.2018р.

12.12.2018р. до господарського суду поступив відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.12.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 28.01.2019р. Ухвалою суду від 28.01.2019р. клопотання відповідача про витребування доказів задоволено, витребувано у Львівської міської ради додаткові докази у справі та підготовче засідання відкладено на 12.02.2019р.

05.02.2019, за вх.№4780/19, в суді зареєстровано поступлення від Прокуратури Львівської області Відповіді на відзив ТзОВ «Екскомбуд» від 12.12.2018., а 12.02.2019, за вх.№5991/19, Додаткові пояснення (в порядку ст.ст.42,53,170 ГПК України).

Ухвалами суду від 12.02.2019р. підготовче засідання відкладено на 20.02.2019р. та клопотання прокуратури Львівської області від 11.12.2019р. повернуто без розгляду з підстав викладених в ній.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

13.02.2018р., за вх.№6388/19 в документообігу суду зареєстровано поданий юридичним департаментом Львівської міської ради лист з повідомленням про відсутність інформації щодо рішень судів, що набрали законної сили, предметом оскарження яких є запитувана судом інформація щодо оскарження та/або скасування у встановленому законом порядку окремих положень «Порядку залучення коштів інвесторів (засновників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 03.04.2008 року №1697 (зі змінами та доповненнями); оскарження дій Львівської міської ради з приводу можливого порушення вимог чинного законодавства, зокрема, приписів ст.27-1 «Про планування та забудову території», ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку із прийняттям рішень щодо включення до «Порядку залучення коштів інвесторів (засновників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 03.04.2008 року №1697 (зі змінами і доповненнями), окремих положень щодо умов не залучення до пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова замовників у разі будівництва об'єктів на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступила Львівська міська рада, а саме п.1.4., п.1.5. п.п. 1.5.3. Положення в редакції ухвали Львівської міської ради від 03.04.2008 року №1697 з наступними змінами, зокрема п.1.4. п.п.1.4.9. Положення в редакції ухвали Львівської міської ради від 03.11.2011 року №869.

18.02.2019р., за вх.№6853/19 в документообігу суду зареєстровано поданий Управлінням земельних ресурсів ОСОБА_1 містобудування Львівської міської ради лист щодо надання доказів/спростування відомостей щодо включення вартості інженерних мереж до ціни договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2007р., укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ «Екскомбуд».

19.02.2019р., за вх.№7058/19 в документообігу суду зареєстровано подане прокуратурою Львівської області клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків для подання доказів та долучення таких до матеріалів справи з доказами скерування його примірника з додатками іншим учасникам справи.

20.02.2019р., за вх.№7209/19 в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду в порядку п.1 ч.1 ст.226 ГПК України з долученими до нього додатковим доказами та доказами скерування їх примірника іншим учасникам справи.

20.02.2019р., за вх.№7273/19 в документообігу суду зареєстровано подані прокуратурою Львівської області додаткові пояснення по суті спору з доказами скерування їх примірника іншим учасникам справи.

20.02.2019р., за вх.№7274/19 в документообігу суду зареєстровано подане прокуратурою Львівської області клопотання про долучення до матеріалів справи інформації щодо зміни рахунку місцевого бюджету м.Львова для сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Львова з 02.07.2018р. у зв'язку із відкриттям рахунку на балансі Державної казначейської служби України.

20.02.2019р., за вх.№7275/19 в документообігу суду зареєстровано подане прокуратурою Львівської області клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 20.02.2019р. клопотання прокурора вих.№2-343вих.19 від 18.02.2019р. (вх.№7058/19 від 19.02.2019р.) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів задоволено та долучено їх до матеріалів справи №914/2650/17. У задоволенні клопотання відповідача - ТзОВ «Екскомбуд», вих.№50 від 19.02.2019р. (вх.№7209/19) про залишення позову без розгляду відмовлено.

Ухвалою суду від 20.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі №914/2650/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.03.2019р.

В судовому засіданні 20.03.2019 оголошено перерву до 02.04.19 р, про що ухвалою-викликом від 20.03.2019 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, Львівську міську раду, яка не забезпечила в судове засідання явку повноважного представника.

Ухвалою суду від 02.04.2019р. розгляд справи відкладено на 17.04.2019р, про що позивач, відповідач та третя особа у справі були належним чином повідомлені.

Прокурор в судове засідання 17.04.2019р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та наданих поясненнях.

Позиція прокурора.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно з п. 2.1. Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 03.04.2008 № 1697 із змінами та доповненнями (надалі Положення), уповноваженим виконавчим органом міської ради щодо розрахунку пайових внесків і укладення договорів із замовниками про пайову участь є департамент економічної політики.

30 грудня 2014 року ОСОБА_1 державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області за № ЛВ 143143630976 було зареєстровано декларацію відповідача (як замовника) про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво 10-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2 у м. Львові. Відповідно до вказаної декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 50 313, 048 тис.грн., загальна площа будівлі - 9 065, 40 кв.м.

Незважаючи на завершення будівництва, договір щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Львова відповідачем не було укладено, коштів пайової участі до місцевого бюджету сплачено не було.

Згідно з інформацією департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 16.11.2017 № 2301-5171, наданої на запит прокуратури області, ТОВ «Екскомбуд» в департамент економічного розвитку не зверталося щодо укладення договору про пайову участь, відтак, договір про пайову участь не укладено, пайовий внесок не сплачено. Від сплати пайового внеску ТОВ «Екскомбуд» не звільнено. Таким чином, зі спливом вищевказаного 30-ти денного терміну, з урахуванням терміну здачі обєкта в експлуатацію, у відповідача виникло прострочене грошове зобовязання зі сплати коштів пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури м. Львова на суму 2 077 275, 69 грн.

Вищевказане, на думку прокурора, свідчить про порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Оскільки відповідач у справі є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку, то на нього поширюється дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 909/1416/15 від 28.07.2016, у справі № 909/210/16 від 23.11.2016, у справі № 909/622/16 від 26.12.2016 та у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 908/312/16 від 22.03.2017.

Відповідно до норм частин 2, 3, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

На думку заступника прокурора Львівської області, відповідач - ТОВ «Екскомбуд», безпідставно ухилився від укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Львова та сплати до місцевого бюджету 2 077 275,69 грн, що є порушенням норм ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 179, 193 Господарського кодексу України. Бездіяльність ТОВ «Екскомбуд» є істотним порушенням чинного законодавства і суперечить інтересам держави, оскільки призводять до ненадходження коштів до бюджету, що є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради.

На переконання прокурора, виходячи з приписів ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту є обов'язковою для замовника будівництва у відповідному населеному пункті, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі.

Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

На переконання прокурора посилання відповідача про звільнення його від сплати пайової участі на підставі п.п.5, п.1.4 Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 09.07.2009 №2779 із змінами не може братись до уваги, зокрема з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (який втратив чинність 12.03.2011 та діяв на момент отримання замовником будівництва Дозволу на виконання будівельних робіт).

Разом з тим, згідно ч.3 ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій»», передбачено, що пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів.

Згідно преамбули Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

На момент отримання ТзОВ «Екскомбуд» дозволу на будівництво 12-ти поверхового житлового будинку, діючим законодавством було зобов'язано замовника сплачувати пайову участь після прийняття об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п.1.4.9 «Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова» пайовий внесок не сплачують замовники які здійснюють будівництво на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступала Львівська міська рада. На переконання прокурора вказане положення суперечить, як вимогам ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій», які передбачали такий обов'язок для замовника будівництва ще з 2000 року.

Аналогічні приписи містяться в п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №40 від 24.01.2007 «Про встановлення граничного розміру коштів замовників , що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів». Зокрема, п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України чітко визначено умови за яких кошти замовників будівництва для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються, а саме – у разі спорудження житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни таких земельних ділянок вартості облаштування їх інженерними мережами.

Прокурор вважає, що відповідачем не доведено та (не спростовано жодним чином), що до ціни спірної земельної ділянки включено вартість облаштування її інженерними мережами.

Крім того, прокурор покликається на те, що на час отримання відповідачем дозволу на проведення будівельних робіт, постанова Кабінету Міністрів України №40 від 24.01.2007 втратила свою чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №415 від 28.04.2009.

Прокурор звертає увагу на те, що обов'язок взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту згідно діючого законодавства, як на момент придбання відповідачем земельної ділянки так і на час здачі об'єкта в експлуатацію, покладається виключно за замовника будівництва.

Частиною четвертою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено вичерпний перелік випадків, коли замовник будівництва не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Прокурор стверджує, що вказаним переліком не визначено випадку звільнення замовника будівництва в разі здійснення ним будівництва на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступає орган місцевого самоврядування.

На переконання прокурора жодними іншими нормативними актами не делеговано органам місцевого самоврядування змінювати положення чинного Законодавства, їх трактування, ухилення від виконання тощо. Таким чином, звільнення замовника від залучення до його участі у разі будівництва на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, організатором яких виступає орган місцевого самоврядування у Законі відсутнє.

Додатково, Прокурор просить врахувати положення ч.5 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого, при визначенні величини пайової участі не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Вважає, що вищенаведене виключає підставність звільнення відповідача від участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з наведеної ним підстави.

30.12.2014 ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ 143143630976 зареєстровано декларацію ТзОВ «Екскомбуд» (як замовника) про готовність об'єкта до експлуатації – будівництво 10-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул.І.Величковського у житловому масиві Рясне-2 у м.Львові.

Таким чином, стверджує Прокурор, відповідач, як замовник будівництва, не вжив жодних заходів до участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, як це прямо визначено Законом, який діяв на час отримання дозволу на будівництво та підписання Декларації №ЛВ 143143630976 про готовність об'єкта до експлуатації.

Позивач явки повноваженого представника в судове засідання 17.04.2019р, як і у попередні засідання, не забезпечив, пояснень по справі (у т.ч., із врахуванням постанови Верховного Суду від 10.10.2018 ) не надав, із заявами, клопотаннями до суду не звертався. Про місце, дату та час проведення судових засідань у даній справі позивач був належним чином повідомлений судом, що підтверджують наявні у справі документи.

Відповідач в судове засідання 17.04.2019р. явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, наданих поясненнях та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позиція відповідача.

Відповідач позов заперечує з тих підстав, що як на момент повідомлення про намір здійснювати забудову придбаної на аукціоні земельної ділянки, так і на момент отримання дозволу на будівництво, та в подальшому, здійснення будівництва, у відповідача був відсутній обов'язок щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури м. Львова і відповідач не міг прогнозувати, а також впливати на прийняття спеціальних нормативних актів, в т.ч. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ та/ або внесення Львівською міською радою відповідних змін до Положення. Обізнаність про такі зміни надала б відповідачу можливість проектувати побудований ним житловий будинок з урахуванням необхідності брати участь у таких витратах.

Відповідач зазначає, що ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив, ні у заяві від 06.03.2018 позивачем та прокурором не вказано в чому саме полягали неправомірні дії відповідача та в чому саме полягає порушене право органу місцевого самоврядування в особі ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради, в той час, коли Положенням, встановлено, що у спірних правовідносинах замовник будівництва (відповідач) не підлягає залученню до пайової участі у розвитку інфраструктури, а орган місцевого самоврядування, відповідно, не вбачає підстав та не очікує на отримання відповідних сум пайового внеску від такого замовника будівництва, оскільки відповідно до умов п. 1.4. п.п. 1.4.9. Положення, до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучається замовники у разі будівництва обєктів на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступила Львівська міська рада.

Будівництво ТОВ «Екскомбуд» проведено на земельній ділянці, придбаній згідно наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2007 реєстр. № 5314, укладеного між Львівською міською радою (продавець) та ТОВ «Екскомбуд» (покупець) за результатами проведення аукціону, організатором якого виступила Львівська міська рада. Згідно з вказаним договором, продавець отримав від покупця грошові кошти в сумі 3 579 052, 23 грн, що із врахуванням сплаченого раніше гарантійного внеску в розмірі 91 770, 57 грн становить ціну продажу земельної ділянки - 3 670 822, 80 грн.

Таким чином, шляхом придбання земельної ділянки на аукціоні, організатором якого виступила Львівська міська рада, ТОВ «Екскомбуд» забезпечило надходження до місцевого бюджету м. Львова коштів в сумі 3 670 822, 80 грн та, як наслідок, набуло у власність спірну земельну ділянку, за забудову якої, на думку прокурора та позивача, ТОВ «Екскомбуд» зобов'язано додатково сплатити до місцевого бюджету кошти пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури м. Львова в сумі 2 077 275,69 грн.

Після оформлення права власності на земельну ділянку, ТОВ «Екскомбуд» звернулось до Львівської міської ради із заявою від 14.01.2008 про намір здійснити забудову вказаної земельної ділянки.

Виконавчим комітетом Львівської міської ради відповідачу було надано дозвіл на проектування та дозвіл на будівництво 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул.І.Величковського у житловому масиві Рясне-2.

Після завершення будівництва, 19.12.2014 ТОВ «Екскомбуд» подало до ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області декларацію № ЛВ 143143630976 про готовність об'єкта до експлуатації.

Діючим на час придбання відповідачем у Львівської міської ради земельної ділянки рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.04.2003 № 236, було передбачено, що кошти замовників будівництва не залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів у разі спорудження житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на земельних торгах у Львівської міської ради. Аналогічні приписи містились в п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 № 40 «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів».

Крім того, відповідно до п. 2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2004 № 1358 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 04.04.2003 № 236 Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м. Львова», дозвіл на виконання будівельних робіт видається інвестору (замовнику) після укладання договору на будівництво і сплати інвестиційного внеску на розвиток соціальної інфраструктури.

Щодо запропонованих умов договору про пайову участь, зазначених у позовній заяві, відповідач зазначає, що останні суперечать положенням законодавства, зокрема, положенням ст. 27-1 «Про планування та забудову територій» (від 20.04.2000 № 1699-111), чинного на час виникнення спірних правовідносин, та ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (від 17.02.2011 № 3038-VІ), чинного на час звернення прокурора з позовом до господарського суду.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що спірні правовідносини у даній справі виникли в січні 2008 року, з моменту звернення ТОВ «Екскомбуд» із заявою про намір здійснити забудову придбаної на аукціоні земельної ділянки. Немає жодного рішення органу місцевого самоврядування про зобов'язання ТОВ «Екскомбуд» укласти договір про сплату пайового внеску, як було зазначено, зокрема, в аналогічних рішеннях виконавчого комітету Львівської міської ради про надання замовникам дозволу на будівництво житлових будинків, прийнятих в той же день.

З часу надання дозволу на виконання будівельних робіт (02.06.2009) та до моменту звернення прокурора до суду із позовом про визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення пайового внеску (15.12.2017) Львівською міською радою та/ або ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради не направлялось на адресу ТОВ «Екскомбуд» жодних повідомлень та/ або пропозицій чи вимог про укладення договору про пайову участь, в тому числі не надходило проекту договору, що є предметом цього спору.

Таким чином, позовна заява у даній справі фактично пред'явлена через сім з половиною років з моменту коли з відповідачем мав бути укладений спірний договір, тобто із значним (понад чотири роки) пропуском строку позовної давності. З цього приводу, на думку відповідача, підлягають застосуванню приписи статей 257, 261, 267 ЦК України щодо позовної давності.

Позиція третьої особи.

Третя особа участі представника у судових засіданнях не забезпечила, письмових пояснень по суті справи до суду не подала.

У судовому засіданні 17.04.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, суд встановив.

Ухвалою Львівської міської ради від 11.01.2005р. № 2022 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" затверджено перелік земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах, серед яких земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Величковського (навпроти будинку № 16) площею 0,2925 га з цільовим призначенням: землі громадської та житлової забудови (багатоповерховий житловий будинок з торговими об'єктами та підземними гаражами (том І - а.с. 79, 80).

Ухвалою Львівської міської ради від 06.07.2006 № 78 "Про продаж земельних ділянок у м. Львові шляхом аукціону", зокрема, внесені зміни у площу земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Величковського (навпроти будинку № 16) з площі 0,2925 га на 0,3950 га, затверджено стартові та мінімальні ціни продажу земельних ділянок у м. Львові ( том І - а.с. 81, 82).

Згідно акту вибору земельної ділянки, який затверджений міським головою ОСОБА_5Садовим 28.09.2006 року зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови. Інженерне забезпечення: буде здійснюватись згідно технічних умов відповідних технічних служб.

За результатами проведеного аукціону (протокол № 02 аукціону з продажу земельних ділянок у м. Львові від 22.05.2007), переможцем якого визначено ТзОВ "Екскомбуд", між Львівською міською радою (Продавець) та ТзОВ «Екскомбуд» (Покупець) 24.05.2007р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Величковського (навпроти будинку № 16) загальною площею 0,3950 га, кадастровий номер 4610137500:11:015:0003. Ціна продажу становить 3 670 822,80 грн.(том І -а.с. 87-88).

На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки, Львівське міське управління державних ресурсів 08.08.2007р. видало відповідачу ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 462467 (том І - а.с. 91).

ТзОВ "Екскомбуд" звернулось до Львівської міської ради із заявою від 14.01.2008р. про намір здійснити забудову вказаної земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.02.2008р. № 145 "Про проектування ТзОВ "Екскомбуд" 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2" ТОВ "Екскомбуд" надано дозвіл на проектування 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.06.2009р. № 380 "Про будівництво ТзОВ "Екскомбуд" 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2" ТОВ "Екскомбуд" надано дозвіл на будівництво 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2 (том І а.с.234).

27.07.2009р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області ТзОВ "Екскомбуд" надано Дозвіл № 230/08 на виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4, в пп.1.1. якого "документ на землекористування" зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 462467 від 08.08.2007 (том І - а.с. 94).

19.12.2014р. ТзОВ "Екскомбуд" подало до ОСОБА_1 державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області декларацію № ЛВ 143143630976 про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво 10-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2 у м. Львові. 30.12.2014 ОСОБА_1 державної архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області зареєстровано декларацію № ЛВ 143143630976 про готовність об'єкта до експлуатації (том І - а.с. 17-21).

05.01.2015р. ТзОВ "Екскомбуд" подано запит на адресу ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради про надання підтвердження про те, що ТзОВ "Екскомбуд" не здійснює сплату інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної соціальної інфраструктури м.Львова по об'єкту: « 10-ти поверховий житловий будинок з підземними автостоянками по вул.ОСОБА_4 (Рясне-2) у м.Львові навпроти будинку №16».

ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради від 15.01.2015р. №23-74 наданого на запит ТзОВ "Екскомбуд", повідомлено, що враховуючи договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.05.2007 року ВЕР №034771 та ВЕР №034771 реєстр за №5314 (придбаної ТОВ «Екскомбуд» на аукціоні, організатором якого виступила Львівська міська рада) у відповідності до п.1.4.9. Ухвали Львівської міської ради від 03.04.2008 року №1697 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова» (із змінами від 03.11.2011 року №869) до пайової участі не залучаються замовники у разі будівництва на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступила Львівська міська рада.

ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради від 16.11.2017р. №2301-5171, наданим на запит прокуратури Львівської області від 01.11.2017р. №05/1-1059вих-17, повідомлено про те, що ТзОВ "Екскомбуд" не зверталось в ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради для укладення договору про пайову участь. Відтак станом на 15.11.2017 договір про пайову участь не укладено, пайовий внесок не сплачено, від сплати пайового внеску не звільнено.

У заявлених вимогах (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) (том І а.с. - 184-189) Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради просить визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили договір про пайову участь між ТзОВ "Екскомбуд" та ОСОБА_1 економічного розвитку Львівської міської ради у запропонованій позивачем редакції та стягнути з відповідача пайовий внесок в розмірі 2 077 275,00грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Оскільки відповідач у справі є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку, то на нього поширюється дія Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язковості сплати пайового внеску.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

На час виникнення спірних правовідносин (подання ТзОВ "Екскомбуд" заяви від 14.01.2008р. про намір здійснити забудову земельної ділянки, надання дозволу на проектування та дозволу на будівництво 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2 у м. Львові) питання сплати пайового внеску було врегульовано Законом України «Про планування та забудову територій» від 20.04.2000р. № 1699-ІІІ (який втратив чинність 12.03.2011р. на підставі Закону 3038- VІ від 17.02.2011).

Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин, порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м.Львова було визначено Рішенням Львівської міської ради від 29.12.2004р. №1358 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету від 04.04.2003р. № 236 “Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м.Львова“, яке було змінено Ухвалою Львівської міської ради від 03.04.2008р. №1697 "Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова".

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції № 1026-V чинної станом на 01.01.2008р.) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації (ч.2 ст.24). До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови (ч.3 ст.24). Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом (ч.5 ст.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції № 1026-V) фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт. Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.27).

Частиною 5 ст. ст. 27 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції № 1026-V) передбачено, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції № 1026-V) передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів (ч.2 ст.29).

Згідно ч.3 ст.29 зазначеного Закону дозвіл на виконання будівельних робіт надається, зокрема, на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008р., який набрав чинності 14.10.2008р., Закон України "Про планування та забудову територій" доповнено статтею 27-1 "Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту".

Частиною 1 ст. 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції № 509-VI) передбачено, що створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч.2 ст.27-1). Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч.3 ст.27-1).

Стосовно доводів відповідача про те, що п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 №40 «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» було передбачено, що кошти замовників будівництва не залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів у разі спорудження житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на земельних торгах у Львівської міської ради суд зазначає наступне.

Пунктом 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України чітко визначено умови за яких кошти замовників будівництва для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються, а саме – у разі спорудження житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни таких земельних ділянок вартості облаштування їх інженерними мережами.

Управлінням земельних ресурсів ОСОБА_1 містобудування Львівської області , на виконання ухвали суду від 28.01.2019 №914/2650/17, скеровано до суду лист за №2403-вих-604 від 15.02.2019, за підписом начальника управління ОСОБА_7, у якому, серед іншого, надано інформацію про те, що визначення вартості земельної ділянки на вул.І.Величковського (навпроти будинку №16) площею 0,3950 кадастровий номер 4610137500:11:015:0003 (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24.052007, укладений між Львівською міською радою і ТзОВ «Ескомбуд») не включає вартість інженерних мереж ( том 3 – а.с.145).

Відповідачем не доведено та (не спростовано жодним доказом), що до ціни спірної земельної ділянки включено вартість облаштування її інженерними мережами.

Окрім того слід зазначити, що на час отримання відповідачем дозволу на проведення будівельних робіт (рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №380 від 02.06.2009), постанова Кабінету Міністрів України №40 від 24.01.2007 втратила свою чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №415 від 28.04.2009.

Тобто, на момент отримання ТзОВ «Екскомбуд» дозволу на будівництво 12-ти поверхового житлового будинку, діючим законодавством було зобов'язано замовника брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом відрахування замовником коштів величини пайової участі (внеску) до відповідного місцевого бюджету після прийняття об'єкта в експлуатацію.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування (ч.5 ст.27-1). Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками (ч.9 ст.27-1). Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт (ч.10 ст.27-1). Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця до планової здачі об'єкта містобудування в експлуатацію (ч.13 ст.27-1).

Законом №800-VІ від 25.12.2008р., який набрав чинності 14.01.2009р. внесено зміни до ч.13 ст.27 в частині граничного терміну сплати пайового внеску, який не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

В подальшому правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI, який набрав чинності 12.03.2011р. (надалі - Закон) та яким встановлено обов'язок пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту та визначено механізм його реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 40 Закону (в редакції станом на 30.12.2014 - дати подання відповідачем декларації про готовність обєкта до експлуатації), визначено перелік об'єктів, у разі будівництва яких замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Так до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) обєктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених ОСОБА_6 цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст.40 Закону).

Отже, частиною четвертою цієї статті Закону визначено вичерпний перелік випадків, коли замовник будівництва не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Зокрема, вказаним переліком не визначено випадку звільнення замовників будівництва у разі здійснення ними будівництва на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступає орган місцевого самоврядування.

Відповідач вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 40 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI, який набрав чинності 12.03.2011р., оскільки спірні правовідносини виникли в січні 2008р.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій у даній справі №914/2650/17 Верховний Суд у Постанові від 10 жовтня 2018 вказав, що при новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити чи відповідають Положення про порядок залучення коштів (інвесторів, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, затверджене Ухвалою Львівської міської ради № 1697 від 03.04.2008 та Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова, затверджене Ухвалою Львівської міської ради № 1697 від 03.04.2008 із змінами внесеними ухвалою Львівської міської ради № 2779 від 09.07.2009, приписам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011, яка регулює пайову участь.

Відповідно до ст.316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

На виконання наведених вказівок , що містяться у постанові Верховного Суду, господарським судом досліджено та встановлено наступне.

20.04.2000 був прийнятий Закону України "Про планування та забудову територій", до якого Законом України № 509-VI від 16.09.2008, який набрав чинності 14.10.2008, були внесені зміни, зокрема доповнено Закон статтею 27-1, яка зобов'язувала замовника, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 27-1 зазначеного Закону пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

17.02.2011 був прийнятий Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з яким Закон України "Про планування та забудову територій" був визнаний таким, що втратив чинність. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" набрав чинності 12.03.2011, а частини третя, абзац сьомий частини дев'ятої статті 40 зазначеного Закону набрали чинності з 01.01.2013.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка набула чинності 01.01.2013, пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частина 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Як встановлено судом, правовідносини між органами місцевого самоврядування міста ОСОБА_5 та замовника будівництва – Товариством з обмеженою відповідальність «Екскомбуд» з приводу будівництва об'єкта містобудування у населеному пункті (місті Львів), зокрема 12-ти поверхового житлового будинку з підземними автостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2, виникли з січня 2008 року (з моменту звернення Товариства із заявою про намір здійснити забудову придбаної на аукціоні земельної ділянки), тобто до прийняття та набрання чинності Законом України "Про планування та забудову територій", із змінами, внесеними Законом України № 509-VI від 16.09.2008, який набрав чинності 14.10.2008 (яким було доповнено Закон статтею 27-1, яка зобов'язувала замовника, котрий має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Закінчений будівництвом об'єкт "12-ти поверховий житловий будинок з підземними авостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2 м.Львів" був введений в експлуатацію замовником будівництва – ТзОВ «Екскомбуд», 30.12.2014, тобто з дати реєстрації ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області поданої відповідачем, як замовником будівництва, декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 143143630976.

Наведені вище норми закону свідчать про те, що з 14.10.2008 - з дати набрання чинності Законом України "Про планування та забудову територій" ( в зазначеній вище редакції) та після набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та, зокрема, станом на дату реєстрації Декларації відповідача про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 143143630976 , на замовників, які мають намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті (мають намір забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункту), зазначеними законами був покладений обов'язок взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом про дію цивільно-правових актів у часі, закріпленим в частині 1 статті 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відповідні цивільно-правові відносини з дня набрання ними чинності.

Разом з цим частина 3 статті 5 Цивільного кодексу України регламентує так звані "триваючі" відносини, тобто такі, які виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, але права і обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим актом цивільного законодавства. До таких "триваючих" прав і обов'язків, що продовжують існувати, або до прав і обов'язків, що виникли вже після набрання чинності новими актами цивільного законодавства, мають застосовуватися положення цих актів.

Частина 3 статті 5 Цивільного кодексу України передбачає, що до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, які виникли з моменту набрання ним чинності. Для цього зазначена норма вимагає дотримання трьох умов: а) відносини відносяться до сфери цивільно-правового регулювання; б) акт, що регулює їх, втратив чинність; в) права та обов'язки учасників цих відносин виникають і після набрання чинності нового акта цивільного законодавства.

Отже, якщо акт цивільного законодавства, що регулював цивільні відносини, втратив чинність, новий нормативно-правовий акт з моменту набрання ним чинності застосовується до юридичних фактів цивільного права та породжуваних ними цивільних прав і обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між органами місцевого самоврядування міста ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екскомбуд», як замовником будівництва, щодо будівництва об'єкта містобудування (12-ти поверховий житловий будинок з підземними авостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2") у населеному пункті (м.Львів) хоч і виникли до набрання чинності Законами України "Про планування та забудову територій" із змінами, внесеними Законом України № 509-VI від 16.09.2008, який набрав чинності 14.10.2008 та "Про регулювання містобудівної діяльності", однак з огляду на тривалий період самого будівництва продовжували тривати і після набрання чинності зазначеними законами, існували також і на дату прийняття побудованого відповідачем об'єкту в експлуатацію та тривають, тобто такі правовідносини є триваючими.

Отже, відповідно до частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України з огляду на триваючий характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі та існували станом на дату введення відповідачем побудованого ним об'єкту містобудування в експлуатацію, до таких правовідносин підлягають застосуванню зокрема норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як такі, що породжують виникнення у відповідача як учасника правовідносин відповідних прав та обов'язків, зокрема обов'язку взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету.

При цьому, господарський суд не бере до уваги посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини 1 статті 58 Конституції України, оскільки згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 у справі № 1-7/99 положення частини 1 статті 58 Конституції України стосуються людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, здійснивши аналіз положень законодавства, чинного станом на 30.12.2014 - дату введення відповідачем в експлуатацію побудованого ним об'єкту (12-ти поверховий житловий будинок з підземними авостоянками на вул. ОСОБА_4 у житловому масиві Рясне-2" у м.Львові), суд дійшов висновку про те, що на момент введення зазначеного об'єкту містобудування в експлуатацію діяли норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які зобов'язували замовника будівництва сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до введення об'єкта будівництва в експлуатацію, у зв'язку з чим відповідач, як замовник будівництва, повинен був укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста і сплатити пайовий внесок.

Однак, як встановлено судом відповідач в порушення вимог частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не уклав з органом місцевого самоврядування договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, пайовий внесок не сплатив, що відповідачем не заперечуються.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Відповідно до п.1.4.9 «Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова» пайовий внесок не сплачують замовники які здійснюють будівництво на земельних ділянках, придбаних на аукціонах, організатором яких виступала Львіфвська міська рада. Вказане Положення суперечить приписам ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності « , якими передбачено такий обов»язок для замовника будівництва , аналогічно як і приписам ст.27-1 Закону України «Про планування та забудову територій» на які покликається відповідач.

Згідно частини 7 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №914/2650/17 Верховний Суд у Постанові від 10 жовтня 2018 вказав, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити та встановити чи відповідає договір про пайову участь нормам закону та чи містить проект договору істотні умови з якими закон пов»язує укладення договору. Також, судам необхідно надати оцінку обгрунтованості розрахунку розміру пайової участі та з»ясувати коли в даному випадку виникає обов»язок у її перерахуванні, беручи до уваги те, що з 19.12.2014 ТОВ «Екскомбуд» подало до Деклартаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області декларацію №ЛВ 43143630976 про готовність об»єкта до експлуатації.

Як вже зазначено вище у рішенні, згідно зі статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Ухвалою Львівської міської ради від 09.07.2009 №2779 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 03.04.2008 №1697» затверджено Положення про пайову участь (внесок) замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова ( Додаток 1), відповідно до п.2.4 якого покладено на замовників будівництва обов'язок звернутися із заявою до Позивача про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Львова.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.

За змістом положень частини 1 статті 173, частини 1 статті 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом (стаття 187 ГК України).

Виходячи з наведеного, невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №922/5937/15, в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №911/489/18).

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Згідно з частиною 6 вказаної статті Закону встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Таким чином, інших способів визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, окрім тих, які наведені в частині 5 статті 40 названого Закону, цим законодавчим актом не передбачено.

Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ 143143630976, кошторисна вартість будівництва становить 50313,048 тис.грн.

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про основи містобудування" будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Позивачем розрахована величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Однак, позивачем не підтверджено, що загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а відтак, що величина пайової участі (внеску) підлягає визначенню на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

З огляду на те, що величина пайової участі є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (пункт 1 частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), однак зазначена у договорі (Додатку , який є розрахунком величини пайової участі) не обгрунтована, відсутні підстави стверджувати про обгрунтованість розрахунку розміру пайової участі, а відтак, про відповідність договору про пайову участь умовам закону.

Суд також зазначає, що прокурором та позивачем не надано жодних доказів направлення на адресу відповідача пропозиції щодо укладення спірного договору, що не відповідає порядку, визначеному ст.ст. 181, 187 ГК України, розгляду переддоговірного спору щодо укладення договору про пайову участь.

Окрім того, уточнені прокурором позовні вимоги в частині визначення в договорі терміну сплати пайового внеску (істотна умова договору), а саме: "не пізніше одного місяця після прийняття обєкта до експлуатації" не відповідають типовій формі договору, затвердженого Положенням, оскільки у типовій формі договору відсутні вказані умови.

Відповідальність сторін відповідно до Закону теж є істотною умовою договору про пайову участь. Умови п.2.3 Договору в редакції позивача містять прив»язку до умов в п.2.2 , а саме до терміну сплати пайового внеску та передбачають, що у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури замовник сплачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайової внеску Замовника коригується на індекс інфляції від лати його розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, датою прийняття об'єкта до експлуатації є дата 30.12.2014; з позовом прокурор звернувся до суду 18.12.2017. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору , якщо рішенням суду не визначено інше (ч.2 ст.187 ГК України).

За загальним правилом, договір вважається укладеним, якщо він містить всі істотні умови, які передбачені законом.

Виключення судом з договору істотних умов договору є неприпустимим.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимоги про визнання договору укладеним в редакції позивача, а відтак, й про задоволення вимоги про стягнення пайового внеску, у зв»язку із необгрунтованістю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що до даних правовідносин слід застосувати позовну давність.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право через суд.

Суд зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

З огляду на те, що суд встановив відсутність порушення права чи інтересу позивача у даних правовідносинах з відповідачем, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості без застосування позовної давності.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України слід залишити за прокуратурою Львівської області.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст.256,257 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення, у зв'язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці, підписано 13.05.2019.

          Суддя Кітаєва С.Б.