Ухвала

від 14.05.2019 по справі 340/1190/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1190/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали

заяви

Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар - Агробуд" (АДРЕСА_1, 25000, код ЄДРПОУ - 38211819)

про

підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2019 об 15 год. 33 хв. до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Кіровоградській області з вимогою підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар - Агробуд" (код ЄДРПОУ - 38211819).

Ознайомившись із поданою заявою суддя зазначає наступне.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

          Статтею 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

          Разом з тим, загальні вимоги та правила відкриття провадження у справі, визначено Главами 1, 2 Розділу ІІ "Позовне провадження" Кодексу адміністративного судочинства України, які, з урахуванням положень ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, застосовується до звернень органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

          Так, згідно з ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

          Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

          Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, у порядку визначеному ст.283 КАС України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об'єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір».

Даний висновок суду відповідає правовій позиції, наведеній в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №640/18757/18 (№К/9901/1712/19).

Також суддя зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Приписами ч. 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту поданої заяви вбачається, що вона подана представником Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області – ОСОБА_1

Вимогами ч. 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів заяви додано копію довіреності №181, видану в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 інтересів позивача без права передоручення із строком дії на один рік.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 р. за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Водночас, копію доданої до позовної заяви довіреності в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 не засвідчено, а засвідчено самим представником ОСОБА_1

Таким чином, суд вважає, що додана до позовної заяви копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1, а отже, в розумінні статей 55, 59 КАС України він є неналежним представником у даній справі.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом в своїх ухвалах від 05.01.2018 у справі К/9901/5655/17 819/492/17, від 05.01.2018 у справі К/9901/224/18804/2619/17, від 05.01.2018 у справі К/9901/4159/17826/6708/15, від 05.02.2018 у справі К/9901/90/18818/1031/17.

          При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, заявнику необхідно надати належним чином засвідчену довіреність та документ про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Частиною 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху заяву Державної фіскальної служби у Кіровоградській області з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки до 15.05.2019 року, 16:00 год.

Керуючись статтями 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

1.Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без руху.

2.Установити позивачу строк - 15.05.2019 року, 16:00 год. для усунення недоліків заяви.

3.Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ст.283 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду            ОСОБА_3