Ухвала

від 15.05.2019 по справі 340/1190/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення заяви

15 травня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1190/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали

заявиГоловного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар - Агробуд" (вул. Волкова, 4, к.3, кв.17, м. Кропивницький, 25000, код ЄДРПОУ - 38211819) пропідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2019 об 15 год. 33 хв. до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Кіровоградській області з вимогою підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар - Агробуд" (код ЄДРПОУ - 38211819).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року заяву Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без розгляду та надано строк на виправлення недоліків до 15.05.2019 року, 16:00 год.

На виконання вимог ухвали про залишення без руху від 14.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області 15.05.2019 року о 15:09 год. подана до суду заява в якій зазначено про відсутність підстав справляння судового збору. При цьому, заявник посилався на постанову від 02.04.2019 року Третього апеляційного адміністративного суду, який дійшов висновку про те, що судовий збір за подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не сплачується.

Крім того, заявник зазначив, що Кіровоградським окружним адміністративним судом без сплати судового збору відкрито провадження (340/1189/19) по іншій заяві Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області поданої в порядку ст. 283 КАС України слід зазначити наступне.

Проте, дані твердження та посилання позивача не беруться до уваги з огляду на наступне.

Об`єкти справляння судового збору визначено статтею 3 Закону України Про судовий збір (далі-Закон) а саме те, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством .

Так, заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків не визначено як самостійний об`єкт справляння судового збору. Також для цього виду звернення не встановлено ставки судового збору. Водночас такі заяві не віднесено до заяв, за які судовий збір не сплачується.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У розумінні статті 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 283 КАС України заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків визначено як форму звернення до суду органу Державної фіскальної служби України при здійсненні ним передбачених законом повноважень.

Отже, заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків як форма звернення до суду передбачена КАС України. Ця ознака покладена в основу визначення понять судовий збір та платник судового збору .

Указану заяву Закон не відносить до об`єктів, за які судовий збір не справляється, а органи Державної фіскальної служби України - до осіб, для яких встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Таким чином, заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків органу Державної фіскальної служби України, передбачене статтею 283 КАС України, є об`єктом справляння судового збору .

Відповідно до частини другої статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У частині, що не врегульована КАС України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 160 цього Кодексу.

Крім того, слід звернути увагу заявника на те, що провадження у справах, порушених за заявами органів доходів і зборів, є окремим видом судового провадження, що має особливості, дотримання яких вимагається приписами статті 283 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.

Заявником при зверненні до суду не надано доказів сплати судового збору.

Так, в ухвалі від 14.05.2019 року судом зазначено, що за подання заяви Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, у порядку визначеному ст.283 КАС України, передбачено справляння судового збору , тобто зазначена заява є об`єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про судовий збір .

Даний висновок суду відповідає правовій позиції, наведеній в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №640/18757/18 (№К/9901/1712/19) .

В ухвалі від 14.05.2019 року також судом наголошено, що додана до позовної заяви копія довіреності не є документом , що посвідчує повноваження ОСОБА_1 , а отже, в розумінні статей 55, 59 КАС України він є неналежним представником у даній справі.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом в своїх ухвалах від 05.01.2018 у справі К/9901/5655/17 819/492/17, від 05.01.2018 у справі К/9901/224/18804/2619/17, від 05.01.2018 у справі К/9901/4159/17826/6708/15, від 05.02.2018 у справі К/9901/90/18818/1031/17 .

Забезпечення сталості та єдності судової практики відповідно до ст. 36 Закону України Про судоустрій та статус суддів покладено на Верховний Суд , що є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Варто уваги, що ч. 5, ч. 6 статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів регламентовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також зазначені висновки враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Дані норми кореспондуються з приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду .

З аналізу викладених норм вбачається, що законодавець закріпивши положення про необхідність врахування судами позицій Верховного Суду, а також прибравши можливість відступу від таких позицій, намагався мінімізувати дискрецію судів першої та апеляційної інстанцій по окремих правових колізіях та формування єдиної правової позиції для правозастосування.

Тому враховуючи викладене, суд під час ухвалення рішення застосовує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанції.

Разом з тим, Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області не виконано вимоги суду та не надано належним чином завіреної копії довіреності та доказів сплати судового збору до суду.

Отже, недоліки заяви в зазначений судом строк усунуті не були.

Частиною першою статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 10 зазначеної статті передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до а.2 ч.3 ст. 283 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне повернути заяву з додатками заявнику.

Керуючись статтями 169, 283 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар - Агробуд" - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати заявнику, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук