Постанова

від 14.05.2019 по справі 826/12479/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12479/18 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Костюк Л.О. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представників позивача: - Водовського В.С.,

- Ткаченко Т.М.,

представника відповідачів: - Тетерятник О.В.,

представників третіх осіб: - Горбача В.В.,

- Ярошинської І.А.,

- Тетерятник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Релігійної організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, треті особи - Голосіївська районна в місті Києві державної адміністрації; Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Єврейська релігійна громада міста Києва; Благодійна організація Федерація єврейських громад в столиці України ; Будинок дитячої та юнацької творчості Голосіївського району м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2018 року позивач - Релігійна організація Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, треті особи - Голосіївська районна в місті Києві державної адміністрації; Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Єврейська релігійна громада міста Києва; Благодійна організація Федерація єврейських громад в столиці України ; Будинок дитячої та юнацької творчості Голосіївського району м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо відмови розглядати питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва (ідентифікаційний код: 26549717, місцезнаходження: 03039, м. Київ, проспект Голосіївській (40-річчя Жовтня), будинок 62, кв. 87);

- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію повторно розглянути питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації "Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва (ідентифікаційний код: 26549717, місцезнаходження 03039, м. Київ, проспект Голосіївській (40-річчя Жовтня), будинок 62, кв. 87);

- визнати протиправними дії Київської міської ради щодо відмови розглядати питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва (ідентифікаційний код: 26549717, місцезнаходження 03039, м. Київ, проспект Голосіївській (40-річчя Жовтня), будинок 62, кв. 87);

- зобов'язати Київську міську раду повторно розглянути питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва (ідентифікаційний код: 26549717, місцезнаходження 03039, м. Київ, проспект Голосіївській (40-річчя Жовтня), будинок 62, кв. 87).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що клопотання Релігійної організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва розглянуто не уповноваженим на те структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що не може свідчити про первинний розгляд клопотання позивача уповноваженими органами, відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання щодо передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва , у зв'язку з чим, на переконання суду, ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради розглянути питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації "Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва .

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Релігійна організація Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва за організаційно-правовою формою є релігійною організацією, код ЄДРПОУ 26549717.

Релігійна організація Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва 10.02.2017 року звернулася до КМДА, КМР та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з клопотанням №В-17-02 про передачу у власність будинку на проспекті Голосіївському (40-річча Жовтня), 22/1, літ А , у задоволенні якого, листом від 10.03.2017 року №062/06/51/305-2412 Департаменту комунальної власності м. Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено.

Листом Департаменту комунальної власності м. Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.05.2017 року №062/06/51/305-4703, на виконання доручення заступника міського голови-секретаря Київської міської ради від 21.02.2017 року №08/3122 позивача повідомлено, що питання передачі у власність зазначеної будівлі у власність єврейським релігійним громадам на сьогодні не є можливим.

Релігійна організація Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва 10.07.2017 року повторно звернулося до КМДА, КМР та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із клопотанням №В-17-16 про передачу у власність чи безоплатне користування означеного будинку, на що, 27.07.2017 року листом Департаменту комунальної власності м. Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №062/06/51/305-7545 відмовлено.

Релігійна організація Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва 22.03.2018 року звернулося до КМДА, КМР, Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із клопотанням № В-18-06 стосовно переміщення Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району м. Києва з будівлі на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А та передачі цієї будівлі у власність чи безоплатне користування Релігійній громаді.

Листом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.04.2018 року №062/06/51/305-3806 позивача повідомлено, що враховуючи пріоритетність охорони дитинства в Україні, на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року в частині створення умов для самовираження та розвитку дитини, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація вважає за потрібне збереження будівлі за вказаною адресою для потреб дітей та юнацтва району.

На черговому засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 25.05.2018 року обговорено (розглянуто) доручення Керуючого справами щодо звернення Іудейської релігійної громади Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва з проханням підтримати проект рішення Київради про передачу культової будівлі синагоги Баришпольського за адресою: проспект Голосіївський, 22/1, літ. А у власність/безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва .

Відповідно до витягу з протоколу чергового засідання постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики 25.05.2018 року №10/70, під час доповіді та обговорення цього питання оголошено, що відповідний проект рішення Київської міської ради на адресу Комісії не надходив. За рішенням комісії зазначене звернення позивача взято до відома та врахувати при розгляді відповідного проекту рішення Київської міської ради, в разі його надходження на адресу Комісії.

Вважаючи, що дії відповідачів щодо не належного розгляду клопотання про передачу будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Українською державою, розглядаючи релігійні організації як партнерів у розвитку плюралістичного суспільства, з повагою до принципів верховенства права, вже на початку 90-х років ХХ століття здійснено перші кроки щодо забезпечення повернення культового майна релігійним спільнотам. Так, у частині другій статті 17 Закону України від 23.04.1991 року № 987-XII Про свободу совісті та релігійні організації (із змінами і доповненнями) зазначено, що культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Деталізацію відповідних дій держави щодо повернення колишньої церковної власності, що перебувала на той час у державній власності та використовувалася не за призначенням, релігійним спільнотам містила постанова Верховної Ради УРСР від 23.04.1991 року Про порядок введення в дію Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та низка актів Президентів України та Кабінету Міністрів України: указ Президента України від 04.03.1992 року № 125 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна ; розпорядження Президента України від 22.06.1994 року № 53/94-рп Про повернення релігійним організаціям культового майна ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року № 290-р Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням ; указ Президента України від 21.03.2002 року № 279 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков та релігійних організацій ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002 року № 564-р Про перспективний план невідкладних заходів щодо остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій .

Відповідно до вищеназваних нормативно-правових актів складено перелік культових будівель, які перебувають у державній та комунальній власності та не використовуються або використовуються не за призначенням, які мають бути передані релігійним спільнотам, проводилася інвентаризація культового майна, що зберігається у фондах державних музеїв та архівів, для вирішення у встановленому законом порядку питання про можливість його подальшого використання за призначенням та здійснювалася поетапна передача колишнього церковного майна релігійним спільнотам.

У відповідності до Указу Президента України від 04.03.1992 року №125 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна , культові будівлі та інше майно, що було незаконно вилучене з церковного вжитку має бути повернене релігійним громадам у власність чи безоплатне користування для використання за призначенням.

Указом Президента України від 21.03.2002 року № 279/2002 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій визначено, що з метою остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР щодо релігії, забезпечення відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, подальшого процесу їх морально-політичної реабілітації; поліпшення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості, створення сприятливих умов для утвердження принципів свободи совісті та віросповідної рівності; рекомендувати органам місцевого самоврядування вжити заходів з відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, зокрема щодо повернення їм колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), що перебувають у комунальній власності і використовуються не за призначенням.

Відповідно до пункту 8 Рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи з питань захисту власності релігійних громад №1566 від 2002 року, рекомендовано - гарантувати релігійним інститутам, власність яких була націоналізована в минулому, реституцію цієї власності у визначений термін.

Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону України від 23.04.1991 року № 987-XII Про свободу совісті та релігійні організації (із змінами і доповненнями) клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

З копії Історико - архітектурної довідки, підготовленої на замовлення директора Федерації Європейських громад в столиці України В.Р. Вінницького, долученої до матеріалів справи, встановлено, що існуючий будинок по Голосіївському проспекту, 22 у Голосіївському районі м. Києва є реконструйованою юдейською сакральною спорудою, щойно виявленою пам'яткою архітектури, громадською будівлею з багатою та різноманітною історією.

Рішенням IV сесії XXIV скликання Київської міської ради від 10.07.2003 року №692/852 будівлю по Голосіївському проспекту, 22 у Голосіївському районі м. Києва передано до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва для розміщення в ній позашкільного навчального закладу - Будинку дитячої та юнацької творчості.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 60 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування (із змінами і доповненнями) (далі - Закон України №280/97) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Отже, з аналізу норм законодавства, слід дійти висновку, що вирішення питання щодо передачі у власність або безоплатне користування, зокрема повернення колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), які знаходяться у комунальній власності релігійним організаціям покладено на органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України №280/97 правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої, частини третьої статті першої Закону України 15.01.1999 року № 401-XIV Про столицю України - місто - герой Київ (із змінами) місто Київ як столиця України є: духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром України; місцем розташування дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні.

Місто Київ є місцем розташування Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації та їх органів.

Частиною першою статті 9, статей 10 та 101 цього Закону встановлено, що у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.

Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Голова Київської міської державної адміністрації призначається Президентом України в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення №2383 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.12.2012 року № 2383 затверджено Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Положення №2383).

Основними завдання Департаменту, відповідно до пункту 4 Положення №2383, є : забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та акцій (часток, паїв), що належить територіальній громаді міста Києва в статутних капіталах господарських товариств (далі - Майнові права); здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, Майновими правами та державним майном, акціями (частками, паями), що передані до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); організація та проведення приватизації майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою; здійснення повноважень власника щодо майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав, які приватизуються та відчужуються згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями; здійснення повноважень орендодавця об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою; здійснення захисту майнових прав територіальної громади міста Києва в межах своєї компетенції; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації, відчуження майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав у випадках, встановлених законодавством, передачі комунального майна в оренду та користування; повернення у власність територіальної громади міста Києва комунального майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з комунальної власності з порушенням законодавства; здійснення повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (крім речових прав та їх обтяжень на земельні ділянки).

Крім основних завдань, згідно з пунктом 5 Положення №2383, Департаментом, відповідно до визначених галузевих повноважень (у сфері приватизації, у сфері управління майном, у сфері контролю та звітності, у сфері оренди майна) виконує такі завдання: готує (бере участь у розробці) у межах своїх повноважень проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та інших нормативних документів з питань, що відносяться до компетенції Департаменту (підпункт 7 пункту 5 Положення №2383); розглядає звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що відносяться до компетенції Управління (підпункт 18 пункту 5 Положення №2383).

Отже, враховуючи статус Департаменту в системі органів місцевого самоврядування та з аналізу завдань, покладених на Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено, що Департамент, отримавши відповідний запит або клопотання суб'єкта звернення, розглядає його лише у межах своїх повноважень, та, крім іншого, є суб'єктом подання проектів рішень Київської міської ради щодо питань, вирішення яких віднесено до повноважень останньої.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 10.03.2017 року №062/06/51/305-2412, 12.05.2017 року №062/06/51/305-4703, 27.07.2017 року №062/06/51/305-7545, 20.04.2018 року № 602/06/51/305-3806 позивачу відмовлено у задоволенні його клопотань щодо передачі у власність або безоплатне користування для використання за призначенням культової будівлі колишньої синагоги Баришпольського на проспекті Голосіївський, № 22/1 літ. А .

Разом з тим, варто наголосити, що згідно з преамбулою рішення Київської міської ради від 07.07.2016 року №579/579 Про регламент Київської міської ради (із змінами та доповненнями) (далі також - Регламент), Регламент Київської міської ради (далі - Київрада) встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Регламенту, Київрада - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Європейською Хартією місцевого самоврядування та додатковим протоколом до неї, законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про столицю України - місто-герой Київ , Про статус депутатів місцевих рад , іншими законами України та Статутом територіальної громади міста Києва.

Київрада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до її відання. Питання, які належать до виключної компетенції Київради, визначаються Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з частинами першою, четвертою статті 25 Регламенту Київрада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради та засідань постійних комісій Київради.

Пленарні засідання Київради проводяться не рідше одного разу на місяць, як правило, в четвер. Розпорядження про проведення пленарного засідання доводиться до відома депутатів Київради і територіальної громади міста Києва шляхом публікації на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) не пізніше ніж за десять днів до дня пленарного засідання, а інформація про час і місце його проведення, проект порядку денного пленарного засідання і скан-копії оригіналів проектів рішень та інших документів, що мають розглядатись на відповідному пленарному засіданні, - шляхом публікації на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) не пізніше ніж за сім днів до дня пленарного засідання. У виняткових випадках, що потребують термінового рішення Київради, розпорядження про проведення пленарного засідання, інформація про час і місце його проведення, проект порядку денного пленарного засідання і скан-копії оригіналів проектів рішень та інших документів, що мають розглядатись на відповідному пленарному засіданні, доводяться до відома депутатів Київради і територіальної громади міста Києва шляхом публікації на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) не пізніше ніж за день до відповідного пленарного засідання.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону України №280/97 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 року №9/9 затверджено Положення про постійні комісії Київської міської ради (далі також - Положення №9/9), пунктом 13 частини першої статті 4 якого зазначено, що постійні комісії Київської міської ради за дорученням Київської міської ради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради або за власною ініціативою відповідно до функціональної спрямованості: попередньо розглядають проекти рішень щодо землекористування та землеволодіння, а також розпорядження об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Києва, які належать до функціональної спрямованості постійних комісій.

Згідно з частинами першою - третьою, сьомою - дев'ятою статтею 26 Регламенту, суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.

Проекти рішень, суб'єктом подання яких є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), підписуються посадовими особами, визначеними Регламентом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Проекти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради у паперовому та в електронному вигляді (формати .doc, .docx, .rtf, шрифт Times New Roman, кегль 14). Разом з проектом рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності).

Пояснювальна записка повинна містити: 1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва; 2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення); 3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення; 4) прізвище або назву суб'єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення.

У випадку внесення на розгляд Київради проекту рішення, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету міста Києва (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт подання зобов'язаний додати у пояснювальну записку фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат.

Якщо реалізація проекту рішення Київради не впливає на показники бюджету міста Києва, про це зазначається в пояснювальній записці.

До проекту рішення про внесення змін чи доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.

Так, відповідно до статті 27 Регламенту, проект рішення має бути зареєстровано.

Згідно з абзацом частини другої, частинами третьою - п'ятою статті 27 Регламенту, до усунення недоліків стосовно виконання вимог частин другої - десятої статті 26 Регламенту проект рішення залишається без руху.

У разі виникнення спору щодо відповідності проекту рішення вимогам частин другої - десятої статті 26 Регламенту суб'єкт подання направляє проект рішення з відповідною письмовою заявою на розгляд постійній комісії Київради, до функціональної спрямованості якої належить питання дотримання цього Регламенту. Зазначена постійна комісія протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання проекту рішення розглядає його та приймає висновок щодо відповідності проекту рішення вимогам частин другої - десятої статті 26 Регламенту. Відповідний висновок викладається у протоколі засідання комісії, витяг з якого направляється суб'єкту подання та управлінню організаційного та документального забезпечення діяльності Київради. У випадку прийняття комісією висновку про відповідність проекту рішення вимогам частин другої - десятої статті 26 Регламенту управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради вчиняє дії, передбачені частиною четвертою - п'ятою статті 29 Регламенту.

У разі, якщо поданий проект рішення відповідає вимогам, визначеним частинами другою - десятою статті 26 цього Регламенту, управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради протягом двох днів з дня реєстрації передає оригінал проекту рішення Київському міському голові або за наявності відповідного доручення Київського міського голови заступнику міського голови - секретарю Київради.

Протягом п'яти днів з дня реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.

Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради в день надання передбаченого абзацом першим частини п'ятої цієї статті 29 Регламенту доручення робить скан-копію проекту рішення, направляє оригінал проекту рішення та його скан-копію для розгляду до профільної постійної комісії, а скан-копії оригіналу проекту рішення - для розгляду іншим постійним комісіям Київради, а також оприлюднює відповідний проект рішення шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) на виконання вимог статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Згідно з абзацом 1 частини шостої статті 27 Регламенту проект рішення може бути відкликаний за письмовою заявою суб'єкта подання у будь-який момент до затвердження Київрадою порядку денного пленарного засідання Київради, до якого включено розгляд відповідного проекту рішення.

Відповідно до частини першої, восьмої, десятої статті 30 Регламенту, постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка із зауваженнями або з рекомендаціями ; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка відхилено із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.

У разі відхилення проекту рішення профільна постійна комісія протягом семи днів з моменту прийняття відповідного висновку направляє суб'єкту подання оригінал проекту рішення з відповідним висновком. У цьому випадку суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати проект рішення разом з відповідним висновком для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради.

Відповідно до частини першої статті 31 Регламенту Управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб'єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення: 1) погоджує проект рішення Київради та підписує його; 2) погоджує проект рішення Київради з наданням письмових рекомендацій; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка "з рекомендаціями"; 3) надає правовий висновок щодо невідповідності проекту рішення чи його окремих положень вимогам законодавства; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви управління поряд із підписом начальника управління ставиться відмітка правовий висновок .

Згідно з частиною першою статті 32 Регламенту, Управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради не пізніше ніж за три дні до дня засідання Президії Київради систематизує всі направлені проекти рішень, що були розглянуті з дотриманням вимог статей 30 - 31 цього Регламенту, формує та подає заступнику міського голови - секретарю Київради попередній проект порядку денного пленарного засідання Київради.

Частиною одинадцятою статті 35 Регламенту передбачено, що голосуванням на пленарному засіданні приймається рішення про: 1) прийняття проекту рішення в цілому у разі відсутності зауважень, пропозицій та поправок, крім редакційних правок; 2) прийняття проекту рішення за основу для голосування зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення проекту рішення; 3) голосування щодо прийняття або відхилення зауважень, пропозицій та поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення проекту рішення; 4) прийняття проекту рішення в цілому з урахуванням прийнятих зауважень, пропозицій та поправок; 5) схвалення основних положень проекту рішення Київради і прийняття його за основу (перше читання) з направленням на доопрацювання до профільної постійної комісії Київради для підготовки проекту рішення до другого читання; 6) відхилення проекту рішення.

З вищевказаних норм законодавства вбачається, що питання, зокрема, щодо отримання у власність або безоплатне користування об'єктів комунальної власності підлягає вирішенню Київською міською радою на пленарному засіданні, чому передує підготовка відповідного проекту рішення суб'єктом подання, розгляду цього проекту постійною комісією Київради, управлінням правового забезпечення діяльності Київради, реєстрацією проекту рішення та внесення його до порядку денного пленарного засідання Київради, на якому здійснюється розгляд та вирішення цього питання.

Проте, відповідно до змісту листів Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.03.2017 року №062/06/51/305-2412, 12.05.2017 року №062/06/51/305-4703, 27.07.2017 року №062/06/51/305-7545, 20.04.2018 року № 062/06/51/305-3806 вбачається, що підставою для відмови у задоволенні клопотань позивача щодо передачі у власність або безоплатне користування для використання за призначенням культової будівлі колишньої синагоги Баришпольського на проспекті Голосіївський, № 22/1 літ. А , Департаментом було зазначено, що питання передачі у власність означеного будинку релігійній організації можливо розглядати лише у разі надання останньою відповідних архівних документів, які підтверджують належність вказаного об'єкту колишньої церковної власності позивачу, проте колегія суддів вважає таку підставу для відмови необґрунтованою, з огляду на наступне.

З аналізу норм нормативно-правових актів, зокрема, Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , розпорядження Кабінету Міністрів України 27.09.1996 року №02-5/109 Про перспективний план невідкладних заходів щодо остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій , яким у відповідях керувався Департамент, колегією суддів не встановлено обов'язку релігійної організації, яка має намір повернути у володіння або набути безоплатно у користування за призначенням культової будівлі, підтверджувати, зокрема, архівними довідками, правонаступництво щодо бажаної споруди або доводити своє переважне право на останню.

Крім іншого, пунктом 2 зазначеного розпорядження покладено обов'язок на Центральні органи виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям забезпечити здійснення заходів, включених до перспективного плану, якими, зокрема, відповідно до розділу першого перспективного плану, є вивчення питання про долю колишніх культових будівель, церковних приміщень та майна, належність яких до колишньої церковної власності підтверджена відповідними архівними документами, та узгодити його з керівниками релігійних організацій на місцях, визначити терміни повернення цих будівель, приміщень і майна в користування церквам і релігійним організаціям та подати відповідні пропозиції Міжвідомчій комісії з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій, які були порушені внаслідок проведення колишнім Союзом РСР тоталітарної політики стосовно релігії (далі - Міжвідомча комісія).

Отже, слід дійти висновку, що органами місцевого самоврядування мають самостійно здійснюватися заходи щодо встановлення історичної належності відповідних культових споруд церквам та релігійним організаціям та вирішення питань щодо подальшого відновлення прав щодо володіння/користування такими спорудами належними суб'єктами.

Крім того, з наданих до клопотання позивача від 22.03.2018 року № В-18-06 додатків вбачається, що позивачем, відповідно до листів-відповідей Департаменту від 10.03.2017 року № 062/06/51/305-2412 та 27.07.2017 року № 062/06/51/305-7545, не зважаючи на відсутність такого обов'язку, надано відповідні архівні довідки, що підтверджують належність вказаного об'єкта до колишньої церковної власності громади позивача, копії яких наявні в матеріалах справи, проте останні не тільки не враховані, а взагалі жодним чином не оцінені та не проаналізовані Департаментом.

Також, з вищевказаних листів встановлено, що відмовляючи у задоволенні клопотання позивача, Департаментом зазначено, що перешкодою для розгляду клопотання, є окрім позивача, інші претенденти на це приміщення, а саме, Єврейська релігійна громада міста Києва та Федерація Єврейських громад в столиці України, що унеможливлює на разі розгляд такого клопотання.

Такий висновок обґрунтовано пунктом 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 року №02-5/109 Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , в якому зазначено, що …відповідно до статті 17 Закону (987-12) культові будівлі і майно, які складають державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - Уряду цієї республіки. Слід мати на увазі, що згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 4 березня 1992 року № 125/92 Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна зазначені державні органи зобов'язані протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням (розпорядження Президента України від 22.06.1994 №53/94-рп дію цього пункту продовжено до 01.12.1997 р.).Отже, згідно з цим Указом допускається не лише повернення, а й передача у власність релігійних громад культових будівель. Зазначена передача культових будівель у власність релігійних громад, які не були їх власниками, можлива за умови, якщо в населеному пункті немає законного претендента на ці будівлі, тобто релігійної громади тієї конфесії (віросповідної приналежності), якій належала будівля на момент її переходу у власність держави .

Проте такі доводи відповідача не можуть братися колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.

Роз'яснення, зокрема, Вищого арбітражного суду України, не є нормативними актами, а має рекомендаційний характер відносно вирішення питання щодо застосування права. Це роз'яснення тлумачить застосування Закону України Про свободу совісті та релігійні організації під час вирішення судами господарської та загальної юрисдикції спору, в тому числі, про право власності відповідної релігійної організації на майно, яке перебуває у державній чи комунальній власності, проте не створює нові норми права.

З огляду на відсутність доказів, які б свідчили про наявність або вирішеність спору про право у судах відповідної юрисдикції між позивачем, Єврейською релігійною громадою міста Києва та Федерацією Єврейських громад в столиці України, або іншими суб'єктами, суд дійшов висновку, що Департаментом безпідставно відмовлено позивачу у розгляді клопотання на тій підставі, що на будівлю колишньої синагоги Баришпольського на проспекті Голосіївський, № 22/1 літ. А претендують й інші релігійні організації, що унеможливлює розгляд клопотання позивача на цей час, оскільки вирішення даного питання не належить до компетенції Департаменту.

В той же час, Департаментом, ні у відповіді від 20.04.2018 року № 062/06/51/305-3806, ні у попередніх відповідях на клопотання позивача, не зазначено про наявність чи відсутність будь-чийого пріоритетного права на вказану будівлю взагалі та, виходячи з архівних довідок, зокрема, натомість, за відсутності будь-яких інших формальних підстав для відмови, зазначено лише про пріоритетність охорони дитинства в Україні в частині створення умов для самовираження та розвитку дитини.

Також, однією з підстав відмови Департаментом зазначено, що передачі цієї будівлі у власність чи безоплатне користування Релігійній громаді передує переміщення Будинку дитячої творчості Голосіївського району м. Києві до іншого приміщення, та, враховуючи пріоритетність охорони дитинства в Україні, на виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року в частині створення умов для самовираження та розвитку дитини, Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація вважала за потрібне збереження будівлі за вказаною адресою для потреб дітей та юнацтва району.

З матеріалів справи вбачається, що указом Президента України від 21.03.2002 року № 279/2002 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій рекомендовано органам місцевого самоврядування вжити заходів з відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, зокрема щодо повернення їм колишніх культових будівель, іншого церковного майна (в тому числі приміщень), що перебувають у комунальній власності і використовуються не за призначенням.

Отже, слід дійти висновку, що завдання щодо врегулювання питання переміщення Будинку дитячої та юнацької творчості Голосіївського району м. Києва з будівлі на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А з метою повернення культової споруди у власність або безоплатне користування належному суб'єкту на виконання указу Президента України від 21.03.2002 року № 279/2002 Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій покладено саме на органи місцевого самоврядування, не виконання останніми чого не може слугувати підставою для відмови позивачу у розгляді відповідного клопотання.

З огляду на те, що нормами Положення №2383 не наділено Департамент повноваженнями щодо вирішення питання передачі у власність або безоплатне користування комунального майна, оскільки вирішення цього питання віднесено Законом України Про місцеве самоврядування до виключних повноважень Київської міської ради, слід дійти висновку, що Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправно здійснено розгляд та вирішення клопотань позивача про передачу у власність або безоплатне користування для використання за призначенням культової будівлі колишньої синагоги Баришпольського на проспекті Голосіївський, № 22/1 літ. А , яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та, згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112, передана до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

З урахуванням викладеного та з огляду на, по-перше, встановлені колегією суддів обставини, з урахуванням норм Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яким передбачено вирішення питання користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності виключно Київською міською радою у встановленому порядку, Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , яким встановлено особливості здійснення виконавчої влади в місті Києві, по-друге, здійснення органами місцевого самоврядування самостійно заходів щодо встановлення історичної належності відповідних культових споруд церквам та релігійним організаціям на підставі відповідних архівних довідок та, як наслідок, вирішення питань стосовно подальшого відновлення прав щодо їх володіння, по-третє, встановлення колегією суддів, що будь-яких підстав не тільки для не розгляду належним суб'єктом клопотань позивача, а і для відмови у їх задоволенні, у відповідачів не було, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради щодо відмови розглядати питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва та похідної вимоги в частині зобов'язання Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради розглянути питання передачі будинку на просп. Голосіївському, 22/1, літ. А у власність чи безоплатне користування Релігійній організації "Іудейська релігійна громада Хабад Любавич в Голосіївському районі м. Києва , з огляду на необхідність ефективного захисту порушеного права, як це передбачено нормами КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.О.Костюк

А.Г.Степанюк

Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2019 року.