Дата документу 15.05.2019 Справа № 322/1055/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 322/1055/18
Провадження №22-ц/807/1827/19
Головуючий в 1-й інстанції – Шиш А.Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача
Кухаря С. В.,
суддів:
Крилової О. В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 лютого 2019 року, ухвалене в смт. Новомилолаївка (повний текст рішення складено 20 лютого 2019 року) у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області звернулося до суду з позовом в якому вказувало, що за результатом проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. перевірки дотримання вимог земельного законодавства було виявлено факт використання не за цільовим призначенням ОСОБА_4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 27,4045 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області. За результатами проведеної перевірки державним інспектором було складено протокол від 31 травня 2018 року. Згідно змісту вказаного протоколу ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 53 КУпАП. Відносно ОСОБА_4 інспектором винесено постанову від 05 червня 2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 53 КУпАП. Наведена норма права, окрім іншого, регулює відносини, пов'язані з накладенням штрафу на громадян та посадових осіб за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем була оскаржена до Новомиколаївського районного суду Запорізької області. За результатом апеляційного перегляду справи про скасування постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, вказана постанова була залишена в силі. Зазначені обставини свідчать про те, що обставини, наведені в постанові, не підлягають доказуванню. 31 травня 2018 року інспектором було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснений інспектором, містить відомості про те, що в результаті протиправних дій відповідача державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 13905 гривень 21 копійку. Примірник розрахунку шкоди отримано відповідачем особисто 05 червня 2018 року, про що свідчить особистий підпис відповідача на примірнику розрахунку розміру шкоди. На момент звернення до суду відповідач у добровільному порядку шкоду не сплатив. В позові Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області просить стягнути з ОСОБА_4 13905 гривень 21 копійку в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 лютого 2019 року у задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що матеріали справи підтверджено, те що земельна ділянка, яка була об'єктом перевірки, відносить до земель не витребуваних часток (паїв). Шкода завдана відповідачем в результаті вчинення адміністративного правопорушення з приводу нецільового використання земельної ділянки, була завдана державі і підлягає відшкодуванню у відповідному порядку.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2019 року це 192 100 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921 грн. (1921 грн. Х 100 = 192 100 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 205/0/92-18-ДК/0052По/08/01/-18 від 05 червня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області – головним спеціалістом відділу контролю за використання та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжя Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.
ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він використовує земельну ділянку, площею 27,4045 га., кадастровий номер 2323680400:01:012:0003, розташовану на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, не за цільовим призначенням, а саме замість сіножатей використовує як ріллю, на якій здійснено посів пшениці.
Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17 листопада 2016 року за № 308, уповноважене на представництво інтересів держави, в межах наданих йому повноважень.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами належності саме державі вказаної у позові земельної ділянки, а вимоги про стягнення шкоди можуть заявлятися власником (користувачем) земельної ділянки чи особою, до відання якої відноситься розпорядження самовільно зайнятою земельною ділянкою. З моменту проведення розпаювання земель будь-які вимоги щодо неправомірного використання цих земель та відшкодування збитків можуть пред'являти виключно громадяни, які отримали сертифікати земельних часток (паїв) або мають право на таке отримання, але не держава в особі, зокрема управління Держгеокадастру. За таких підстав, суд прийшов до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не має права на відшкодування шкоди, і відсутні підстави для задоволення позову.
Між тим, з вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Підпунктом 31 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Підпунктом 13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. №308 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством на території Запорізької області.
На підставі викладеного, позивач обґрунтовано заявив позов до відповідача і має право на відшкодування завданої державі шкоди, що спростовує висновки суду першої інстанції в цій частині.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
В силу ст. 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Статтею 9 Закону передбачено, що державний контроль – за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.
За результатом проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільнянському, Запорізькому, Новомиколаївському районах та м. Запоріжжі Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Іваницею Ю.О. перевірки дотримання вимог земельного законодавства було виявлено факт використання не за цільовим призначенням ОСОБА_4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 27,4045 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.
За результатами проведеної перевірки державним інспектором було складено протокол від 31 травня 2018 року. Згідно змісту вказаного протоколу ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 53 КУпАП.
Відносно ОСОБА_4 інспектором винесено постанову від 05 червня 2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 53 КУпАП.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем була оскаржена до Новомиколаївського районного суду Запорізької області. За результатом апеляційного перегляду справи про скасування постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, вказана постанова була залишена в силі.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою № 205/0/92-18Дк/0052По/08/01/-18 від 05 червня 2018 року встановлено порушення ОСОБА_4 вимог щодо використання земельної ділянки площею 27,4045 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, за межами с. Барвінівка, Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області не за цільовим призначенням. Визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.
На законодавчому рівні Методика визначення розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №963.
В силу п.7 Методики розрахунок розміру шкоди проводиться Держеконспекцією та її територіальними органами або Дергеокадастром та його територіальними органами.
31 травня 2018 року інспектором було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснений інспектором, містить відомості про те, що в результаті протиправних дій відповідача державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 13905 гривень 21 копійку.
Відповідно до п.12 постанови Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд змінює розподіл судових витрат. Таким чином, з відповідача у справі ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову у сумі 1762,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 2643,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задовольнити.
Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20 лютого 2019 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у сумі 13905,21 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову у сумі 1762,00 грн. та за подання апеляційної скарги в сумі 2643,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 15 травня 2019 року
Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар
Судді: О.В. Крилова
О.З. Поляков
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2019 |
Оприлюднено | 16.05.2019 |
Номер документу | 81736996 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Кухар С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні