Постанова

від 15.05.2019 по справі 913/116/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2019 р. Справа № 913/116/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Старобільської місцевої прокуратури (вх.№1165 Л/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 (суддя Секірський А.В., повний текст складено 19.03.2019 у приміщенні господарського суду Луганської області) у справі №913/116/19

за заявою Старобільської місцевої прокуратури, м.Старобільськ Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

до 1.Лозно-Олександрівської селищної ради, смт.Лозно-Олександрівка Білокуракінського району Луганської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Білокуракинський тваринницький комплекс» , с.Олексапіль Білокуракинського району Луганської області,

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 Старобільська місцева прокуратура звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в якій просила: - визнати недійсним договір оренди землі від 25.12.2016, укладений між Лозно-Олександрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський тваринницький комплекс", який зареєстрований державним реєстратором Білокуракінської районної державної адміністрації 03.01.2017 за номером запису про інше речове право №18557983; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський тваринницький комплекс" повернути Лозно-Олександрівській селищній раді земельну ділянку, площею 5,3074 га, кадастровий номер 4420955700:10:001:0027, вартістю 189475,77 грн, яка використовується на підставі договору оренди землі від 25.12.2016, укладеного між Лозно-Олександрівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський тваринницький комплекс".

При зверненні з цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області керівник Старобільської місцевої прокуратури зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є органом, який здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, не вживало заходів для повернення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.03.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: обґрунтувати наявність правових підстав для звернення з позовом в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та надати докази, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області своїх обов`язків, визначених законодавством.

У заяві про усунення недоліків (№ 02/104-277вих-19 від 11.03.2019) прокурор зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області як орган, уповноважений державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділений Законом правом на звернення до суду, не вживав заходів щодо повернення земельної ділянки, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом. Посилаючись на частину 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру , вважає, що законом не передбачено вивчення причин бездіяльності уповноваженого органу, а також надання оцінки протиправності такої бездіяльності із здійснення захисту інтересів держави.

Господарський суд, дійшовши висновку, що додаткових обґрунтувань наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, ніж ті, що зазначені у позовній заяві, прокурор не навів. Доказів, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області своїх обов`язків, визначених законодавством, не надав, у зв`язку з чим ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/116/19 на підставі пункту 4 частини5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву та додані до неї документи повернуто Старобільській місцевій прокуратурі.

При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Господарський суд дійшов висновку, що у даній справі немає передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а відтак повернув заявнику позовну заяву і додані до неї документи.

Старобільська місцева прокуратура з ухвалою не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/116/19 скасувати повністю та направити справу для розгляду до господарського суду Луганської області. Одночасно заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що ухвала суду надійшла на адресу прокуратури лише 25.03.2019, що підтверджується відбитком вхідної кореспонденції прокуратури на копії ухвали, а тому у відповідності вимог до ст.256 Господарського процесуального кодексу України є підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник з посиланням на те, що ухвала господарського суду Луганської області про повернення позовної заяви прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права - ст.19 Конституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.16, 256 Цивільного кодексу України та з порушенням норм процесуального права - ст.174, 176 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор зазначає, що підставами для звернення прокурора з вказаним позовом в інтересах держави, як було зазначено у позові, стало порушення інтересів держави у сфері розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, порушення економічного інтересу держави в частині більш раціонального використання земельної ділянки та надходження коштів з орендної плати до місцевого бюджету та бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, який є обізнаним про вказані порушення, має повноваження щодо звернення до суду за захистом порушених прав, однак не вживає відповідних заходів щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 поновлено Старобільській місцевій прокуратурі строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/116/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старобільської місцевої прокуратури. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 15.05.2019 о 10:00 год. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи.

У судовому засіданні 15.05.2019 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання, призначене на 15.05.2019, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.122-125).

Отже, у ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників інших учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та, перевіривши їх доказами у межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 25.12.2016 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проводилась. Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням приписів ст.13 Закону України Про оцінку земель , ст.15, 21 Закону України Про оренду землі , ураховуючи, що земельну ділянку передано з порушенням вимог ст.116, 124, 134 Земельного кодексу України - без проведення земельних торгів та рішення органу місцевого самоврядування, тому спірний договір підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка, що є об`єктом договору, підлягає поверненню орендодавцю. Прокурор зазначає, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у протиправному набутті юридичною особою прав на земельну ділянку комунальної форми власності всупереч вимогам закону. Передача земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів та за відсутності нормативної грошової оцінки порушує економічний інтерес держави в частині більш раціонального використання земельної ділянки надходження коштів з орендної плати до місцевого бюджету. Крім того, оскільки органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави, прокурор убачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави для захисту порушеного права.

До позовної заяви, зокрема, надано лист (вих.№02/104-171вих.-19 від 11.02.2019) Старобільської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з приводу звернення прокурора з позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

У судовому засіданні наголошував на наявності підстав для звернення прокуратури до суду з даним позовом, оскільки при укладенні спірного договору оренди був порушений механізм надання в оренду земельної ділянки та зазначив про ймовірність недоотримання орендної плати у зв`язку з укладенням договору оренди з ТОВ Білокураківський тваринницький комплекс .

Колегія суддів зазначає, що такі твердження прокурора є припущенням, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також не надано жодних доказів у підтвердження доводів щодо обізнаності Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про наявність порушень при укладенні спірного договору оренди та ухилення управління від виконання своїх обов`язків як органу, який уповноважений здійснювати контроль у спірних правовідносинах.

Стосовно підстав для представництва Старобільською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та звернення до суду з даною позовною заявою колегія суддів зазначає таке.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відповідно до частин 3 - 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За змістом частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами 2-3 частини 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 122 цього Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Пунктами 1, 7 положення "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, Головне управління Держгеокадастру в Луганській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при укладенні цивільно-правових договорів, зокрема, щодо надання земельних ділянок у користування, оренду.

Звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, прокурор вказує, що Головне управління Держгеокадастру в Луганській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та наділене Законом правом на звернення до суду, однак жодних заходів на виявлення та усунення порушень чинного законодавства під час розпорядження землями комунальної власності не вжито.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснюють відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття заяви до розгляду, оскільки за змістом абз.2 частини 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст.367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї особи повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17, від 31.10.2018 у справі №910/6814/17 та від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

У ході судового розгляду справи прокурор послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, зокрема, що представництво у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Колегія суддів зазначає, що зазначений висновок викладений Верховним Судом за наявності інших обставин справи, іншого предмету спору - стягнення збитків у зв`язку з несплатою орендної плати, та представництва прокурором іншого органу - міської ради, яка не виконала рішення виконавчого комітету міської ради про доручення юридичному департаменту міської ради звернутися з позовом до господарського суду. У вказаній справі встановлено факт бездіяльності міської ради, а прокурором обґрунтовано наявність у нього підстав для представництва інтересів у суді.

З огляду на норми частини 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

Водночас пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 06.02.2019 у справі №927/426/18.

Відповідно до частин 1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у даному випадку передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідно до пункту 4 частини 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на викладене, ураховуючи той факт, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не прокурор та те, що прокурор виконує субсидіарну роль, та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернень до суду, а в позовній заяві прокурор не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, тому місцевим господарським судом правомірно повернуто позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не убачається.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.129, 255, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Старобільської місцевої прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/116/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.05.2019.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна