Постанова

від 25.08.2020 по справі 913/116/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/116/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я. ,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - Скрипка М. В. прокурор Офісу Генерального прокурора;

позивач - не з`явився;

відповідач-1 - не з`явився;

відповідач-2 - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на ухвалу Господарського суду Луганської області (суддя Секірський А. В.) від 18.03.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Пуль О. А., судді: Тарасова І. В., Фоміна В. О.) від 15.05.2019 у справі

за позовом Старобільської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - Прокурор) в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганської області (далі - Держгеокадастр, Позивач)

до Лозно-Олександрівської селищної ради (далі - Рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський тваринницький комплекс" (далі - Комплекс)

про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 20.02.2019 Прокурор в інтересах держави в особі Держгеокадастру звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Ради та Комплексу про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди землі від 25.12.2016, зареєстрованого державним реєстратором Білокуракінської районної державної адміністрації 03.01.2017 за № 18557983 (далі - Договір); зобов`язання Комплексу повернути Раді земельну ділянку площею 5,3074 га, кадастровий номер 4420955700:10:001:0027, вартістю 189 475 грн 77 коп. (далі - Земельна ділянка), яка передана в оренду за Договором.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Договір укладено без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а також без проведення нормативної грошової оцінки і земельних торгів, що порушує приписи статті 13 Закону України "Про оренду землі", статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України.

1.3. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в цій справі Прокурор зазначає, що передача Земельної ділянки порушує інтерес держави в частині її раціонального використання і надходження орендної плати до місцевого бюджету. Разом з цим Договір укладено в грудні 2016, однак Держеокадастр не вжив жодних заходів для виявлення та усунення вищевказаних порушень.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.03.2019, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019, позовну заяву Прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що Прокурор у позовній заяві не зазначив, в чому саме полягає неможливість Держеокадастру самостійно звернутися з цим позовом; Держеокадастр має повноваження і можливість самостійно захищати свої права, а Прокурор не довів неможливості реалізації ним такого захисту; саме по собі незвернення Держеокадастру з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання ним своїх функцій із захисту інтересів держави; у цій справі немає передбачених законом виключних підстав для звернення Прокурора до суду за захистом інтересів держави; Прокурор не надав доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору та його ухилення від виконання своїх обов`язків контролюючого органу у спірних правовідносинах; захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти, а не Прокурор; Прокурор виконує субсидіарну роль та не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду; у позовній заяві Прокурор не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 05.06.2019 Заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Луганської області.

4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

4.1. Суди порушили положення статті 86 ГПК України та дійшли помилкового висновку про відсутність виключних випадків для здійснення Прокурором інтересів держави в суді, оскільки Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 11.02.2019 повідомляв Держгеокадастр про свій намір пред`явити позов, проте він не повідомив, що буде самостійно звертатись з позовом до суду. При цьому Держгеокадастр наділений повноваженням для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, однак протягом тривалого часу не вживає заходів з метою визнання недійсним Договору та повернення Земельної ділянки.

Також на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 04.03.2019 Прокурор надав витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 42017131580000120) та лист Держгеокадастру від 10.11.2017 №10-12-0.10-4959/2-17, які підтверджують його обізнаність про порушення порядку набуття прав на Земельну ділянку з листопада 2017 року.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Заступника прокурора Харківської області; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2019; зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

6.2. 26.06.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 587/430/16-ц, повний текст якої опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.

6.3. Ухвалою Суду від 04.10.2019 провадження у цій справі поновлено, розгляд справи призначено на 05.11.2019.

6.4. Ухвалою Суду від 05.11.2019 провадження у цій справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

6.5. 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 912/2385/18, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.07.2020.

6.6. Ухвалою Суду від 10.08.2020 провадження у справі поновлено; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25.08.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.03.2019 позовну заяву Прокурора залишено без руху; встановлено Прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду шляхом обґрунтування наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Держгеокадастру та надання доказів невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків, визначених Законом. Прокурор одержав цю ухвалу 06.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

7.2. 15.03.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків від 11.03.2019 № 02/104-277вих-19, в якій він не навів додаткових обґрунтувань наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Держгеокадастру та не надав доказів невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків, визначених Законом.

7.3. До позовної заяви надано лист (вих.№02/104-171вих.-19 від 11.02.2019) Прокурора до Держгеокадастру з приводу звернення з позовом в його інтересах (далі - Лист).

7.4. Доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору та його ухилення від виконання своїх обов`язків контролюючого органу у спірних правовідносинах не надано.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.2. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

8.3. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

8.4. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

8.5. Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

8.6. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

8.7. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

8.8. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

8.10. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

8.11. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

8.12. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

8.13. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

8.14. Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

8.15. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

8.16. У справі, що розглядається, Прокурор подав неналежно оформлену позовну заяву, яку суд першої інстанції відповідно до викладених вище процесуальних норм залишив без руху ухвалою від 04.03.2019 та надав йому строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом обґрунтування наявності правових підстав для звернення з позовом в особі Держгеокадастру та надання доказів невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов`язків, визначених Законом.

8.17. 15.03.2019 на адресу Господарського суду Луганської області від Прокурора надійшла заява про усунення недоліків від 11.03.2019 № 02/104-277вих-19, в якій він зазначав, що Держгеокадастр уповноважений державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділений правом на звернення до суду, однак відповідних дій не вчинив, тому наявні підстави для представництва Прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.

8.18. Повертаючи без розгляду позовну заяву Прокурора на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що Прокурор в заяві про усунення недоліків позовної заяви не навів додаткових обґрунтувань наявності правових підстав для звернення з позов в особі Держгеокадастру, ніж ті, що зазначені у позовній заяві, а також не надав доказів невиконання чи неналежного виконання Держгеокадастом своїх обов`язків, визначених Законом.

8.19. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про повернення позову Прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції звернув увагу на доданий до позовної заяви Лист, однак зазначив, що Прокурор не надав доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору та його ухилення від виконання своїх обов`язків контролюючого органу у спірних правовідносинах.

8.20. З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, слідує, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення .

8.21. Враховуючи, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, Суд доходить висновку, що саме лише подання разом з позовною заявою Листа без доведення отримання Держгеокадастром такого повідомлення не може підтвердити дотримання Прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та слугувати достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокурора в інтересах держави в особі цього органу.

8.22. Суди попередніх інстанцій дослідили матеріали справи та встановили відсутність доказів обізнаності Держгеокадастру про наявність порушень при укладенні Договору, в тому числі шляхом надіслання повідомлення Прокурором в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а Заступник прокурора Харківської області не посилається у касаційній скарзі на недослідження судами таких доказів.

8.23. Він посилається лише на те, що Прокурор надав лист Держгеокадастру від 10.11.2017 №10-12-0.10-4959/2-17, який, на думку Скаржника, підтверджує обізнаність Держгеокадастру про порушення порядку набуття прав на Земельну ділянку з листопада 2017 року, однак цей доказ не може підтвердити отримання Держеокадастром Листа, який датовано 11.02.2019.

8.24. Таким чином, Суд доходить висновку, що бездіяльність Держгеокадастру у спірних правовідносинах не можна вважати доведеною, оскільки суди не встановили, що Покурор звертався до нього до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", тобто надав можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

8.25. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Суд вважає, що доводи Скаржника, викладені у підпункті 4.1 цієї постанови, про порушення судами положень статті 86 ГПК України та наявність виключного випадку для здійснення Прокурором представництва інтересів держави в цій справі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, а підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 18.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 у справі № 913/116/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак