Постанова

від 14.05.2019 по справі 2а-0870/1708/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №2а-0870/1708/11

адміністративне провадження №К/9901/869/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 (суддя Нечипуренко О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 (головуючий суддя Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕРДЕМ" до 1.Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя, 2.Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про відшкодування з Державного бюджету бюджетної заборгованості по податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя, ГУ Державного казначейства України у Запорізькій області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області заборгованості з податку на додану вартість в сумі 781982,00грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою. У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального права. Як вважає контролюючий орган, під час розгляду справи судам попередніх інстанцій були надані докази того, що ДПІ не проведено перевірку позивача у повному обсязі, зустрічна перевірка контрагента позивача не завершена, перевірка постачальника контрагента позивача не проведена, а саме по собі подання податкової декларації не надає безумовного права платнику на відшкодування податку на додану вартість.

Позивач правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 попередній розгляд справи призначено на 14.05.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2010 позивачем до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2010 року, в якій зазначено суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку, в розмірі 781982,00грн.

За даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації) залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 781982,00грн.; частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) - 781982,00грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 781982,00грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подана також довідка щодо залишку суми від`ємного означення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в якому зазначено, що сума 781982,00грн. виникла у квітні, серпні 2009 року.

ДПІ у м.Ленінському районі м.Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 781982,00 грн. за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період квітень, серпень 2009 року.

За результатами перевірки складено довідку від 28.05.2010 №1182/23-08/36358857 про те, що відхилення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ підприємства та його контрагентів відсутні, інших порушень також не встановлено. Разом з тим, у довідці зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на суму 781 982,00грн., що пов`язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки у повному обсязі матеріалів зустрічних перевірок.

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки не було отримано відповіді на запити по підприємству-контрагенту позивача - сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем, підтверджена не була, отже відповідачем правомірно не було надано казначейству висновок про відшкодування вказаної суми ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на встановлені обставини щодо ненадання податковим органом Державному казначейству України висновку про відшкодування позивачу суми ПДВ. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені податковим органом висновки щодо неможливості підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування та щодо нікчемності і безтоварності договорів. Крім того, виконання указаних договорів підтверджене відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту а підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Аналогічні за змістом положення містяться у Податковому кодексі України. Правовідносини щодо відшкодування податку на додану вартість були врегульовані до 01.01.2011 Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 зазначені правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2, 200.3 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами пункту 200.4 цієї статті ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Згідно з абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 11.02.2009 згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 23.02.2009 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

01.04.2010 ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя подано декларацію з ПДВ за березень 2010 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 781982 грн. за період квітень, серпень 2009 року.

ДПІ у Ленінському районіні м.Запоріжжя проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "АГРО ЕРДЕМ". За результатами перевірки складено Довідку, де зазначено, що тимчасово неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на суму 781982,00грн., у зв`язку з ненадходженням на дату закінчення перевірки у повному обсязі матеріалів зустрічних перевірок. Податковий орган дійшов висновку, що оскільки не було отримано відповіді на запити по підприємству-контрагенту позивача, тому сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем підтверджена не була.

В установленому порядку висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2010 року в сумі 781982,00грн. відповідачем за результатами проведеної перевірки не зроблений.

Рішень стосовно повного або часткового проведення бюджетного відшкодування сум ПДВ чи неможливості такого відповідачем не приймались.

Суд касаційної інстанції зазначає, що повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв до 01.01.2011) встановлено строк у 1095 днів на подачу заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, з дня наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача про неможливість повернення позивачеві суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року мотивований неможливістю підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з тих підстав, що основним постачальником позивача в періоді, що перевірявся, було ТОВ Аскет Шиппінг , який не є безпосереднім виконавцем послуг, наданих позивачу, проте провести зустрічні перевірки по ланцюгу постачання неможливо.

Судами встановлено, що між позивачем та "Аскет Шиппінг" укладені договори:

від 12.03.2009 №7, предметом якого є забезпечення експедитором - ТОВ "Аскет Шиппінг" за дорученням та за рахунок замовника ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" транспортно-експедиційного обслуговування експортного вантажу замовника - жмих соняшника в Бердянському морському порту, а також надання інших послуг.

від 24.03.2009 №02/03/09, за умовами якого ТОВ "Аскет Шиппінг" - повірений зобов`язувався за винагороду здійснювати подачу належним чином заповненої вантажної митної декларації та пакету супровідної документації в митні органи України на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, які належать довірителю (ТОВ "АГРО ЕРДЕМ").

На підтвердження зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і його господарською діяльністю у спірному періоді позивачем були надані первинні документи, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та його основними постачальниками, а саме оригінали та копії договорів, податкових накладних, ВМД, розрахункових документів. Податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ, оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено. Факт виконання вказаних договорів, що підтверджений наявними в матеріалах справи первинними документами, відповідачем не заперечується.

Судами попередніх інстанцій розглянуті та визнані необґрунтованими посилання податкового органу, зазначені у запереченнях та викладені у касаційній скарзі на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальника позивача, оскільки податкове законодавство не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів, постачальника контрагента суб`єкта оподаткування у якості обов`язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, у ході розгляду даної справи судом першої інстанції, податковим органом надано матеріали зустрічної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Аскет Шиппінг", а саме: акт від 18.01.2011 №002/23/108/35355771, згідно якого, перевіркою ТОВ "Аскет Шиппінг" порушень чинного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АГРО ЕРДЕМ" не встановлено.

Як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, несплата постачальниками платника по ланцюгу не є підставою для позбавлення такого платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов`язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди-відшкодування ПДВ з Державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Касаційний суд наголошує, що правове регулювання спірних правовідносин дає підстави вважати, що після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, яка набуває статусу узгодженої після закінчення процедур судового розгляду. Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Положення Закону України "Про податок на додану вартість" надає контролюючому органу повноваження провести перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Одночасно, приписи Закону зобов`язують податковий орган після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Слід також зазначити, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає протиправна бездіяльність податкового органу як суб`єкта владних повноважень у разі ненадання до органу казначейства відповідного висновку. Платник, у свою чергу, звертається за захистом порушених, на його думку, прав до суду.

ПК України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 122 КАС України (в редакції чинній з 15.12.2017).

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що відповідачем порушено визначене податковим законодавством право позивача на отримання бюджетного відшкодування. Судами обґрунтовано поставлене рішення про задоволення позовних вимог.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, у яких повно відображені обставини, що мають значення для справи.

Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду