Ухвала

від 17.05.2019 по справі 826/3252/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про скасування заходів забезпечення позову

17 травня 2019 року м. Київ № 826/3252/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про скасування заходів забезпечення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гарон до третя особа: Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Міщенко Катерини Леонідівни Відкрите акціонерне товариство Хліб Києва пропро скасування реєстраційного запису,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Гарон із позовною заявою до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Міщенко Катерини Леонідівни про скасування реєстраційного запису щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу-зміна керівника юридичної особи щодо ВАТ Хліб Києва від 04 березня 2015 року за №10711070011022806.

Під час розгляду справи, до суду звернулась представник третьої особи - арбітражний керуючий ВАТ Хліб Києва Беніцька В.І . з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року, яка обґрунтовано тим, що ТОВ Гарон ні на дату звернення до адміністративного суду з позовом, ні станом на час звернення з даною заявою не є акціонером ВАТ Хліб Києва .

Окрім цього, 27 листопада 2018 року до суду звернувся представник Департаменту комунальної власності м. Києва Тетеряник О.В. з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року, яка обґрунтована тим, що позивач не є акціонером ВАТ Хліб Києва , у зв`язку з чим ТОВ Гарон не є власником майна (корпоративних прав) зазначеного товариства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року заяви про скасування заходів забезпечення позову призначено до судового розгляду, а також запропоновано сторонам надати письмові пояснення з приводу даних заяв.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явились, письмових пояснень по суті заявлених вимог суду не надали, у звязку з чим, на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до переконання про можливість їх розгляду у письмовому провадженні.

Досліджуючи наявність або відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборонити суб`єктам державної реєстрації визначених приписами Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи відкритого акціонерного товариства Хліб Києва (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, код ЄДРПОУ 33154039).

Підставою такого рішення стало те, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про зміну керівника юридичної особи, створює умови для подальшого внесення реєстраційних записів щодо ВАТ Хліб Києва (зміна установчих документів, зміна місцезнаходження юридичної особи, повторна зміна керівника, тощо), що вказує на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , розділом 3 якого внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідні положення зазначеного Закону встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

При цьому, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Звертаючись до суду з заявою про скасування заходів забезпечення, арбітражний керуючий ВАТ Хліб Києва Беніцька В.І. зазначила, що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2018 року у справі №910/234/18 припинена процедура розпорядження майном боржника, припинено повноваження органів управління ВАТ Хліб Києва та введено процедуру санації, а її призначено керуючим санацією.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Статтею 28 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.

З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:

керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;

управління боржником переходить до керуючого санацією;

зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов`язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.

Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Аналізуючи зазначені положення законодавства, логічним є висновок про те, що з моменту введення на підприємстві процедури санації, управління підприємством боржником переходить до керуючого санацією та на час здійснення такої процедури повноваження органів управління боржника зупиняються.

Зазначені обставини, на думку суду, унеможливлюють протиправне внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника підприємства, яке могло би заподіяти шкоди правам позивача.

У той же час, матеріалами справи встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2018 року у справі №910/234/18 припинено процедуру розпорядження майном ВАТ Хліб Києва , припинено повноваження розпорядника майна ВАТ Хліб Києва арбітражного керуючого Мороза В.В., введено процедуру санації боржника - ВАТ Хліб Києва , керуючим санації призначено арбітражного керуючого Беніцьку В.І.

Таким чином, зважаючи на клопотання керуючого санацією ВАТ Хліб Києва про скасування заходів забезпечення позову, а також, враховуючи ту обставину, що на даний час підстави, якими керувався суд при застосуванні таких заходів з запровадженням процедури санації відпали, суд приходить до переконання про необхідність його задоволення та скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року.

Одночасно, суд не приймає до уваги посилання заявника на те, що ТОВ Гарон не є акціонером ВАТ Хліб Києва , як на підставу для скасування заходів забезпечення позову, оскільки така обставина не є обставиною з якою процесуальний закон пов`язує настання відповідних наслідків до таких заходів.

Крім того, вирішуючи клопотання представника Департаменту комунальної власності м. Києва Тетеряника О.В. про скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи .

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2018 року до суду звернувся представник Департаменту комунальної власності м. Києва Тетеряник О . В . з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2017 року.

У той же час, Департамент комунальної власності м. Києва не є позивачем чи відповідачем у справі, а також не залучався до участі у справі у якості третьої особи, тобто не є учасником справи у розумінні статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено дій суду, у випадку звернення до суду особи з заявою про скасування заходів забезпечення позову, яка не є учасником справи, суд вважає можливим застосувати до даних правовідносин норми законодавства по аналогії закону.

Частина 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення Департаменту комунальної власності м. Києва заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року без розгляду.

Керуючись статтею 154, 157 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Департаменту комунальної власності м. Києва Тетеряника О.В. повернути заявнику без розгляду разом з усіма доданими до неї документами.

2. Заяву представника третьої особи - арбітражного керуючого ВАТ Хліб Києва Беніцької Валентини Іванівни про скасування заходів забезпечення позову у справі №826/3252/17 задовольнити.

3. Скасувати застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року заходи забезпечення адміністративного позову у справі №826/3252/17.

4. Примірник цієї ухвали невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, іншим учасникам у справі, а також Міністерству юстиції України для здійснення відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному статтями 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя І.М. Погрібніченко