Ухвала

від 18.11.2019 по справі 826/3252/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 листопада 2019 року м. Київ№ 826/3252/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гарон доДержавного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Міщенко Катерини Леонідівни третя особа проВідкрите акціонерне товариство Хліб Києва скасування реєстраційного запису, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гарон звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Міщенко Катерини Леонідівни про скасування реєстраційного запису щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу-зміна керівника юридичної особи щодо ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" від 04.03.2015 за №10711070011022806.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового засідання.

13 грудня 2018 року, зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом (далі по тексту - КАС України) ухвалено рішення подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року №257 справу №826/3252/17 повторно розподілено на суддю Погрібніченка І.М.

Ухвалою суду від 18.04.2019 року адміністративну справу № 826/3252/17 прийнято до провадження, а розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана дія була проведена на підставі пакету документів, які суперечили вимогам Конституції та законам України.

Зокрема, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гарон є акціонером Відкритого акціонерного товариства Хліб Києва , якому належить 36 211 000 штук простих іменних акцій, що складає 24,3% статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства Хліб Києва , а тому на його думку, як акціонер наділений правом на участь в управлінні акціонерним товариством, в тому числі прийняття участі в призначенні та звільнені Генерального директора.

У той же час, позивачу з листа № 02-02/17-3 від 02.02.2017 року стало відомо про призначення керівником (тимчасово виконуючим обов`язків) ВАТ Хліб Києва ОСОБА_1 .

В подальшому, позивач з інформації розміщеної на інформаційному порталі SMIDA: http://smida.gov.ua/db/emitent/ дізнався, що рішення про звільнення попереднього керівника Генерального директора ОСОБА_2 було прийнято виконавчим органом ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" 23.02.2015 року. Звільнення посадової особи було виконано на підставі наказу виконавчого органу ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" № 04-к від 23.02.2015 року.

Рішення про призначення на посаду т.в.о. Генерального директора ОСОБА_1 прийнято виконавчим органом ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" 23.02.2015 року. Призначення посадової особи виконано на підставі наказу виконавчого органу ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" № 04-к від 23.02.2015 року.

Позивач зазначає, що звільнення Генерального директора ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" та призначення його виконуючи обов`язки відбулося в порушення вимог статті 52 Закону України Про акціонерні товариства , оскільки рішення про звільнення ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 , приймала не Наглядова рада, до виключної компетенції якої належить прийняття даних рішень, а одноосібно Генеральний директор.

Таким чином, на думку позивача, державний реєстратор протиправно здійснив державну реєстрацію змін керівників юридичної особи або складу підписантів, змін складу або інформації про засновників від 04.03.2015 року, оскільки не виявив недоліків і не залишив без розгляду документи, які були подані товариством, зокрема не було досліджено пакет документів на предмет наявності рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.

За таких обставин позивач вважає дії державного реєстратора Міщенко Катерини Леонідівни як суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, вчинені 04.03.2015 року, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та прямо порушують норми Цивільного кодексу України та Закону про реєстрацію.

Відповідач проти задоволення даного адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи тим, що державний реєстратор при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про зміни до відомостей про Відкрите акціонерне товариство Хліб Києва (код ЄДРГІОУ 33154039) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що були передбачені чинним на момент проведення реєстраційної дії законодавством, зокрема у відповідності до норм Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції, що діяла на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії).

Третя особа письмових пояснень щодо змісту позовних вимог до суду не подала.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд зазначає наступне.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, п. 7 ст. 4 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Більш того, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Як було встановлено вище, позивач оскаржує до адміністративного суду рішення суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ВАТ "ХЛІБ КИЄВА", внесенням відомостей щодо зміни складу його підписантів та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Однак з встановлених під час розгляду даної справи, зокрема, мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана з звільненням генерального директора ВАТ "ХЛІБ КИЄВА" та призначення тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора останнього, без проведення зборів Наглядової ради до компетенції якої в силу ч. 2 ст. 52 Закону України Про акціонерні товариства належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу та до складу якої входить позивач.

Тобто звернення позивача до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 5 червня 2018 року по справі № 805/4506/16-а та постанові від 22.08.2018 року по справі №805/4505/16-а.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням того, що спір у цій справі є господарсько-правовим, оскільки спірні правовідносини пов`язані з наявністю спору, що виник з корпоративних відносин та має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 826/3252/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гарон до Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Міщенко Катерини Леонідівни, за участю третьої особи: Відкрите акціонерне товариство Хліб Києва про скасування реєстраційного запису.

Роз`яснити учасникам судового розгляду, що цей спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Копії ухвали про закриття провадження у справі невідкладно надіслати учасникам справи.

У випадку оскарження ухвали позовні матеріали будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя І.М. Погрібніченко