УХВАЛА
17 травня 2019 року
м. Київ
справа № 303/1414/18
провадження № 61-9101ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня
2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника у
розмірі 10 383,00 та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 06 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Вирішено стягнути ізЗакарпатського обласного ліцей-інтернату з
посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради
на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у
розмірі 10 383,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Ціна позову у даній справі становить 15 383,00 грн, яка станом на 01 січня
2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00х100=192 100,00).
Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області справу
№ 303/1414/18 визнано малозначною та розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 серпня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Закарпатської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника та моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2019 |
Оприлюднено | 19.05.2019 |
Номер документу | 81799764 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні