Ухвала

від 13.05.2019 по справі 336/2275/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 13.05.2019 Справа № 336/2275/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/404/19 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 336/2275/19 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року,

в с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу.

Застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 08 квітня 2019 року до 07 червня 2019 року.

Встановлено ОСОБА_8 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу.

Після внесення застави і звільнення з-під варти ухвалено покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено два місяці з моменту внесення застави.

Згідно зі змістом судового рішення, слідчий Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080000918 від 08.04.2019 року за ч.3 ст.185 КК України, звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .

В обґрунтування клопотання зазначив, що в період часу з 23.00 год. 07.04.2019 року до 03.42 год. 08.04.2019 року ОСОБА_8 , за попередньою змовою разом із ОСОБА_10 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, на автомобілі марки «Mazda» моделі 626, д/н НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_11 , за кермом якого був ОСОБА_10 , під`їхали до складських приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , перелізши паркан, проникли на охоронювану територію складських приміщень, звідки за допомогою предмета схожого на лом віджали металопластикове вікно та проникли до складського приміщення № 7, яке належить ТОВ «Мікоріз», звідки з офісного приміщення № 3 викрали грошові кошти в сумі 29 970 грн, які належать ОСОБА_12 , та майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме: ноутбук марки «Toshiba», моделі «А655126», в корпусі синього кольору, серійний номер: НОМЕР_2 , з зарядним пристроєм, який має пошкодження у вигляд потертості лако-фарбового покриття зовнішньої поверхні ноутбука, вартість якого складає 2500 грн., рекламний стіл, розміром приблизно 100x80см, вартість якого складає 6000 грн., пневматичну гвинтівку марки «Kral Air Guns», в корпусі чорного кольору, однозарядну, вартість якої складає 7000 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, разом із викраденим майном ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , покинули територію складу, після чого направились до вищевказаного автомобіля.

Дії ОСОБА_14 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, групою осіб.

Посилаючись на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив суд задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи дані про особу підозрюваного, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не розпочато, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність слідчим, прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та такою, що ухвалена без урахування всіх фактичних обставин справи, даний запобіжний захід є надто суворим та до підозрюваного можливо було застосувати запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією від суспільства. В обґрунтування доводів зазначає, що наявність вказаних ризиків не підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження. Судом не в повному обсязі досліджені підстави для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою, зокрема, слідчим та прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, не доведено, що перебуваючи на волі, підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, чи перешкоджати розгляду кримінального провадження. ОСОБА_8 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки: цивільну дружину - ОСОБА_15 , мати ОСОБА_16 , вітчима ОСОБА_17 , які є інвалідами, брата ОСОБА_18 , неофіційно працював на дому, займався ремонтом побутової техніки, доходи від цієї діяльності надавали ОСОБА_8 можливість фінансово утримувати всю родину.

Крім того, підозрюваний визнає провину, що є пом`якшуючою обставиною, майнова шкода не заподіяна, оскільки все майно було раніше повернуто потерпілим. Наміру ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність ОСОБА_8 немає.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї підозрюваний ОСОБА_8 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, а обраний йому запобіжний захід надто суворим. В обґрунтування доводів зазначає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував дані про його особу, який має постійне місце проживання, проживає разом з батьками інвалідами, яких знаходяться у нього на утриманні, працює неофіційно на дому, а тому немає наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

На думку колегії суддів, слідчий суддя цих вимог закону дотримався.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного ОСОБА_8 , який не заперечував проти обставин, викладених у клопотанні та просив обрати запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, захисника-адвоката ОСОБА_7 , вислухана думка прокурора, слідчого та з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, з урахуванням того, що обґрунтованість висунутої стосовно ОСОБА_8 підозри в апеляційних скаргах та при апеляційному перегляді не оскаржується, зазначені висновки слідчого судді перевірці не підлягають.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , дані про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, а заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Мацнеттер проти Австрії» від 10 листопада 1969 року.

Між тим, колегія суддів вважає, що ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового вироку, та це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення, тобто суд повинен враховувати, зокрема, особистість обвинуваченого.

При прийнятті рішення слідчий суддя цілком обґрунтовано врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законом віднесено до категорії тяжких злочинів, а також дані про його особу, який раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив новий злочини проти власності через короткий проміжок часу після звільнення з міст позбавлення волі, вчинення яких стало для нього джерелом для існування, та свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Також ОСОБА_8 не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, проживає на території України без реєстрації, а сам по собі факт наявності постійного місця проживання не може свідчити про міцність соціальних зв`язків, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється і у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, що також додатково свідчить про можливість вчинення ОСОБА_8 інших злочинів.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи апелянтів щодо наявності у підозрюваного постійного місця проживання разом з цивільною дружиною ОСОБА_15 та батьками інвалідами не спростовують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані обставини можуть бути враховані при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст.201 КПК України.

Згідно з положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини і вони обґрунтовано покладені в обґрунтування висновку про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недоцільним, так як вони не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, на думку колегії суддів, правильність висновків слідчого судді не спростовують, тому підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Визначений слідчим суддею розмір застави, який передбачено ч.5 ст.182 КПК України, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України, свідчить про розв`язання слідчим суддею питання щодо альтернативного запобіжного заходу.

Крім того, на момент апеляційного розгляду, встановлено, що 26.04.2019 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 спрямовано до суду для розгляду кримінального провадження по суті, тобто досудове розслідування по кримінальному провадженню завершено. Таким чином, в подальшому питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 має вирішуватися судом першої інстанції у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу та застосовано до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 08 квітня 2019 року до 07 червня 2019 року, з визначенням застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 76840 гривень, - без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4