Постанова

від 15.05.2019 по справі 820/1767/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 р.Справа № 820/1767/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Супрун Ю.О.) від 04.12.2018 року (повний текст рішення складений 14.12.2018 р.) по справі № 820/1767/18

за позовом Державної служби геології та надр України

до Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ"

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна служба геології та надр України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. виданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» (вул. Нагірна, буд. 60, смт. Безлюдівка, Харківський район, Харківська область, 62489, код ЄДРПОУ 01267751).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 820/1767/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04.09.2017 р. по 07.09.2017 р. Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України на підставі наказу від 28 серпня 2017 року № 387 та направлення на перевірку від 31 серпня 2017 року № 431-14/06, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) з питань, зазначених в ухвалі слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року у справі № 635/4332/17.

За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт від 07 вересня 2017 року за № 06-02/20/2017-07/у (19), яким встановлено наступні порушення:

1. пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, у зв`язку із виявленням під час користуванням надрами даних про нові властивості, якість та кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів, а саме: переоцінкою запасів піску Безлюдівського родовища (Нагор`ївська та Південно-Східна ділянки) відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 року № 3534 не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22 лютого 2007 року та не внесені зміни до пункту 2 особливих умов спеціального дозволу («Виконання умов пункту 3.3 ДКЗ України від 09.11.2010 року № 2092» ) на підставі пункту 3.7 Протоколу ДКЗ від 25.02.2016 року № 3534, відповідно до якого протоколи ДКЗ України від 25.02.2006 року № 1212 та від 09.11.2010 року № 2092, втратили чинність у зв`язку з повною кількісною та якісною переоцінкою запасів пісків Безлюдівського родовища;

2. статті 24, 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України: (мовою оригіналу) робочий проект «Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка» , (ЧП «Ингеоэкострой» , г.Харьков 2012 р.), не погоджений у встановленому порядку, а саме: відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

3. статті 24, 51 Кодексу України про надра, статті 24 Гірничого закону України: (мовою оригіналу) робочий проект «Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка» , (ЧП «Ингеоэкострой» , г. Харьков 2012 р.), не відповідає фактичним показникам гірничо-геологічних умов, у зв`язку з повною кількісною та якісною переоцінкою запасів пісків Безлюдівського родовища (Нагор`ївська та Південно-Східна ділянки) відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 року № 3534;

4. статті 17, 21 Кодексу України про надра, пункти 12, 18 Постанови Кабінету Міністрів від 27.01.1995 року № 59: (мовою оригіналу) не переоформлений акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 року № 1 у зв`язку із збільшенням меж об`єкта надрокористування, визначених спеціальним дозволом на користування надрами № 4214 від 22 лютого 2007 року (площа гірничого відводу - 72 га, площа ділянки відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами - 80,7 га);

5. статті 17, 21 Кодексу України про надра, пункти 12, 18 Постанови Кабінету Міністрів від 27.01.1995 року № 59: (мовою оригіналу) не переоформлений акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 року № 1 у зв`язку із зміною назви юридичної особи та зміною меж та контурів запасів, відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 року № 3534;

6. статті 24, 51 Кодексу України про надра: план розвитку гірничих робіт за 2016 рік не дотримувався в частині об`єму видобутку будівельних пісків, а саме: планом розвитку гірничих робіт по Нагір`ївському кар`єру Безлюдівського родовища будівельних пісків на 2016 рік заплановано видобути 400 тис.куб.м корисної копалини, а фактично за 2016 рік, відповідно до маркшейдерської документації та форми 5-гр видобуто 493,9 тис.куб.м піску;

7. статті 46, 53 Кодексу України про надра, пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 58, Постанови Кабінету Міністрів України № 1099, НПАОН 00.0-5.03-74: акт від 22.12.2016 року на списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничовидобувного підприємства Приватного акціонерного товариства «Харківське кар`єроуправління» (в об`ємі по категоріях В-С1 складає 2274,8 тис.куб.м) не погоджено з Харківською обласною радою. Також, акт від 22.12.2016 року на списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничовидобувного підприємства представлено без підтверджуючих на те матеріалів, а саме: пояснювальна записка з обґрунтуванням списання запасів корисних копалин, необхідними техніко-економічними розрахунками та відповідними геолого-маркшейдерськими документами щодо вимірів, опробування та перерахування запасів; висновок організації, яка здійснювала розвідку родовища, а також відповідних наукових організацій щодо обґрунтованості та доцільності списання запасів корисних копалин; відповідні графічні матеріали із зазначенням розташування в надрах ділянок родовища корисних копалин, запаси яких списуються.

8. пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 615, Постанови Кабінету Міністрів України № 827: (мовою оригіналу) не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не проведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункту 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 року у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами;

9. статті 45 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України № 294: не виконуються рекомендації пункту 3.9 Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 року № 3534, а саме під час розробки родовища не проводиться моніторинг стану навколишнього природного середовища;

10. статті 24 Кодексу України про надра: (мовою оригіналу) не представлено умови Держгірпромнагляду та дотримання їх (лист від 13.12.2010 р. № 1/03-7.12/9278).

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.09.2017 р. ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» подало заперечення на акт перевірки № 06-02/20/2017-07/у (19) від 07.09.2017 року.

В подальшому, приписом від 08.09.2017 р. № 437 зобов`язано ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» у строк до 29.09.2017 р. усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Також, 29.09.2017 р. Центральним міжрегіональним відділом направлено на адресу Держгеонадр України подання № 479-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р., та зазначено, що станом на 29.09.2017 року ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» не надано матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування щодо виконання припису № 437-14/06 від 08.09.2017 року.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вимогою про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. виданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області Панаса Н.Л. від 08.08.2017 у справі № 635/4332/17, надісланої листом Прокуратури Харківської області від 10.08.2017 № 04-25-2289/17, на підставі ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності, винесено наказ № 387 від 28.08.2017 р. щодо проведення позапланової перевірки підприємства позивача.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 07.09.2017 р. № 06-02/20/2017-07/у (19) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), яким встановлено ряд порушення норм законодавства у сфері надрокористування.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено припис від № 437-14/06, яким встановлено строк до 29.09.2017 р. для усунення встановлених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. При цьому, апелянт зазначив, що чинним законодавством не передбачено жодного іншого способу зобов`язання надиокористувача усунути виявлені порушення, окрім як винесення припису та розпорядження.

У зв`язку з не усуненням порушень які були виявлені під час проведення позапланового заходу надрокористувача, наказом Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 р. № 454 дію спеціального дозволу на користування № 4214 від 22.02.2007 р., наданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» було зупинено.

В апеляційні скарзі позивач по справі послався на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Держгеонадр, зокрема зазначає, що ПрАТ Харківське кар`єроуправління вчинялися дії з метою усунення виявлених порушень (подавались заяви на внесення змін), однак, не надано правову оцінку таким діям надрокористувача, наприклад: чи подано заявником документи в повному обсязі; чи відповідають документи вимогам Порядку № 615; чи виявлено у поданих документах будь-які недостовірні дані, та інше. Вказане, на думку апелянта, свідчить про неповне дослідження усіх фактів та доказів які мають значення у даній справі.

Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції надавалась правова оцінка порушенням виявленим під час проведення перевірки ПрАТ Харківське кар`єроуправління , а саме: п.п. 5, 7, 8, 9, 10. Однак, п.п. 1, 2, 3, 4, 6 залишені судом поза увагою, що також свідчить про неповне дослідження усіх фактів та доказів які мають значення у даній справі.

Окремо апелянт звертає увагу на п. 4 порушення вказаного в Приписі Держгеонадр, а саме вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що згідно листа постійної комісії аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради від 03.04.2012 р. № 04-25/21, ПрАТ Харківське кар`єроуправління зверталося із заявою щодо переоформлення акту про надання гірничого відводу та напису на копії топографічного плану у разі зміни користувача надр або реорганізації підприємства та його повідомлено, що зміна назви не є підставою для переоформлення акту про надання гірничого відводу та напису на копії топографічного плану .

З вказаного слідує, що ПрАТ Харківське кар`єроуправління зверталося із заявою щодо переоформлення акту про надання гірничого відводу на усунення п. 5 порушень, натомість, доказів щодо усунення п. 4 надано не було (не переоформлений Акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 р. № 1 зв`язку з збільшенням меж об`єкта надрокористування), а відповідно до ст. 17 Кодексу України про надра, користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Також апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що у справі № 826/14423/17 у справі за позовом ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» про визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України № 454 від 17.10.2017 р., яким зупинена дія спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р., оскільки Наказ на проведення позапланової перевірки, дійсно є складовою в умові для анулювання дії спеціального дозволу, однак, рішенням у цій справі скасовано саме Наказ від 17.10.2017 р. № 454, а не Наказ від 28.08.2017 р. № 387 про проведення перевірки, який в судовому порядку не оскаржувався та є чинним.

З приводу наведених вище доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Положеннями ст. 25 Кодексу України про надра встановлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу України про надра, державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1174 (далі - Положення № 1174).

Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Крім того, згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

Відповідно до вимог абз. 1 ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За вимогами ст. 19 цього Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно зі ст. 24 цього Кодексу користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відповідно до ст. 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 р. № 1294, органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

За змістом ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Згідно з пп. 1 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

У пункті 23 вказаного Порядку визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .

Відповідно до п. 23 Порядку № 615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби зокрема у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що позивач наділений повноваженнями щодо переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення, проте у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів право користування надрами припиняється у судовому порядку.

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала та обставина, що надрокористувачем порушено умов користування надрами, передбачені дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр та не виконано у встановлений строк припис уповноваженого органу щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Судовим розглядом встановлено, що 24.02.2017 р. ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» звернулося до Державної служби геології та надр України із пакетом документів для внесення змін до Програми робіт, додаток 2 до Спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 року, з метою промислового видобування піску Безлюдівського родовища у Харківському районі Харківської області, у зв`язку із виконанням усіх пунктів, вказаних у Програмі робіт та із проведенням робіт по «Геолого-економічній оцінці (переоцінці) балансових запасів пісків Нагор`ївської та Південно-Східної ділянок Безлюдівського родовища» , що експлуатується, які виконані у 2015-2016 роках із затвердженням балансових запасів природного піску у ДКЗ України (Протокол № 3534 від 25.02.2016 р.).

Листом від 22.03.2017 р. № 6485/13/12-17 Державна служба геології та надр України повернула матеріали підприємству позивача для вирішення питання подальшого розгляду з тих підстав, що наданий підприємством проект угоди про умови користування надрами є неактуальним, а саме: номер та дата довіреності уповноваженого підписанта від імені Держгеонадр є недійсним. Тобто, відповідачу відмовлено у внесені змін до Програми робіт, додатку № 2 до Спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 року не з вини товариства, а з підстав відсутності уповноваженого підписанта позивача.

У зв`язку з цим, 06.04.2017 р. ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» повторно звернулося до Державної служби геології та надр України із пакетом документів, із внесеними виправленнями, для внесення змін до Програми робіт, додаток № 2 до Спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.20107 року, з метою промислового видобування піску Безлюдівського родовища у Харківському районі Харківської області. В цій заяві зазначено, що в 2016 році ВК «Геолог» виконав «Геолого-економічну оцінку (переоцінку) запасів будівельного піску Безлюдівського родовища» , в межах площі Спеціального дозволу - 80,7 га. Площа родовища не відповідає площі (80,7 га), яка вказана в спецдозволі № 4214 від 22.02.2007 року в зв`язку з тим, що у 1987 році запаси, підраховані і затверджені без врахування бортів розносу кар`єру, тобто запаси піску підраховані і затверджені по денній поверхні родовища. На даний час заявлена площа складає 82,9 га з врахуванням розносу бортів кар`єру і апробованих залишкових запасів обводнених пісків у технічній водоймі, тобто необхідно внести зміни з 80,7 на 82,9 га.

Листом від 18.05.2017 р. за № 11282/13/12-17 Державна служба геології та надр України повідомила ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» про те, що на даному підприємстві є необхідність внесення змін до програми робіт, відсутня інформація стосовно причин коригування обсягів видобутку пісків Безлюдівського родовища ділянок Нагорївська та Південно-Східна. У листі зазначено, що питання стосовно коригування термінів виконання робіт, визначених програмою робіт угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, буде розглянуто у разі надходження від підприємства заяви та належним чином оформленої угоди про умови користування надрами з додатками (характеристика ділянки надр, відкоригована програма робіт) у двох примірниках за формою, яка затверджена Наказом Держгеонадра від 18.12.2015 року № 430 і розміщена на офіційному веб-сайті, з відповідним письмовим обґрунтуванням.

У зв`язку з цим, 18.07.2017 р. ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» втретє звернулося із заявою № 1807/17-1 до Державної служби геології та надр України з метою внесення змін до Програми робіт, додаток № 2 до Спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 року, з метою промислового видобування піску для будівельних робіт Безлюдівського родовища у Харківському районі Харківської області, у зв`язку із виконанням усіх видів робіт, передбачених Програмою робіт, із перерахунком (переоцінкою) залишків запасів піску в межах родовища та зі зміною (зменшенням) річної потужності кар`єру (з 400 тис.куб.м на 330 тис.куб.м). Також, в заяві відповідач просив внести зміни до Програми робіт щодо виключення пункту 2 - «обов`язковий моніторинг та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 42 від 28.01.2015 р.

Листом від 27.09.2017 р. за № 21668/13/12-17 Державна служба геології та надр України, тобто вже після проведення перевірки, повідомила ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» про те, що наданий підприємством проект угоди про умови користування надрами не кореспондується з примірною угодою про умови користування надрами, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держгеонадр України.

Що стосується посилання апелянта на те, що рішення у справі № 826/14423/17 не має преюдиційного значення при вирішенні спірних правовідносин у справі № 820/1767/18, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору в межах справи № 826/14423/17 є визнання протиправним та скасування наказу від 17.10.2017 р. № 454 Державної служби геології та надр України про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р.

За наслідками розгляду цієї справи рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2018 р. позовні вимоги задоволено частково: скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 р. № 454 Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 22.02.2007 р. № 4214 . У решті в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 р. вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

В свою чергу, судовим розглядом встановлено, що прийняттю цього наказу передувала та обставина, що за результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт від 07.09.2017 р. № 06-02/20/2017-07/у (19), яким встановлено порушення підприємством позивача вимог законодавства у сфері надрокористування. В подальшому, контролюючим органом приписом від 08.09.2017 р. № 437 зобов`язано ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» у строк до 29.08.2017 р. усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

У зв`язку з не усуненням порушень, виявлених під час проведення позапланового заходу, наказом Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 р. № 454 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. та надано ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» 30 календарних днів для усунення порушень.

Таким чином, підставою для прийняття наказу від 17.10.2017 р. № 454, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. слугувало неусунення підприємством позивача тих же самих порушень, що в подальшому стали підставою для звернення Держгеонадр до суду із вимогою щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. виданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» .

Відносно виявлених порушень вимог законодавства про надра під час перевірки судом в межах справи № 826/14423/17 встановлено наступні обставини та надано таку оцінку .

Згідно з пп. 4 п. 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту) документів у разі виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 р. № 865 (при цьому у разі, коли було виявлено і затверджено запаси корисної копалини загальнодержавного значення, внесення змін до дозволу здійснюється після отримання погодження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської ради).

Таким чином, порушення пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, які визначені в акті перевірки, судом першої інстанції правильно не прийняті, оскільки вказані порушення усувалися позивачем до проведення перевірки та не прийняті відповідачем тричі за відсутності належних правових підстав.

Листом від 21.12.2017 р. за № 31142/03/12-17 Державна служба геології та надр Україна повернула заяву ПрАТ Харківське кар`єроуправління з доданими до неї документами та повідомила, що у внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами від 22.07.2007 № 4214 з метою видобування пісків Безлюдівського родовища, яке розташоване у Харківському районі Харківської області відмовлено на підставі пункту 15 Порядку (невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою).

Згідно зі статтею 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Згідно зі ст. 24 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-ХІV гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

- спеціальний дозвіл на користування надрами;

- акт про надання гірничого відводу;

- технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку;

- геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.

Як вбачається з акту перевірки, робочий проект Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка , ЧП Ингеоэкострой , г. Харьков 2012 г. не погоджений в установленому порядку, а саме: відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 2 порушення акту перевірки). Доказів на спростування вказаних порушень суду не пред`явлено.

Також колегія суддів погодилася з тим, що суд першої інстанції правильно зазначав про правомірність висновків акту перевірки (пункт 6) щодо недотримання позивачем Плану розвитку гірничих робіт за 2016 рік в частині об`єму видобутку будівельних пісків з тих підстав, що планом розвитку гірничих робіт по Нагір`ївському кар`єру Безлюдівського родовища будівельних пісків на 2016 рік заплановано видобути 400 тис. куб. м. корисної копалини, а фактично за 2016 рік, відповідно до маркшейдерської документації та форми 5-гр видобуто 493,9 тис. куб. м піску.

З приводу порушень, вказаних у пункті 3 акту перевірки, то колегія суддів погодилася з тим, що зазначив суд першої інстанції.

Позивач здійснює діяльність на підставі робочого проекту Разработка карьера Безлюдовского месторождения строительных песков Нагорьевского участка (ЧП Ингеоэкострой , г. Харьков 2012 г.). Відповідач в акті перевірки вказав на не відповідність робочого проекту фактичним показникам гірничо-геологічних умов, у зв`язку з повною кількісною та якісною переоцінкою запасів пісків Безлюдівського родовища (Нагор`ївська та Південно-Східна ділянки) відповідно до Протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 № 3534. При цьому у запереченнях на акт перевірки та в судовому засіданні представник позивача вказав на обставини перевірки Державної служби геології та надр України від 20.10.2015 року, яким зазначений робочий проект був перевірений на відповідність нормам чинного законодавства та порушень встановлено не було.

Проте суд критично поставився до наведених доводів позивача, оскільки акт перевірки за 2015 рік суду не надано, а акт перевірки від 07.09.2017 року у розділі "Дані щодо останніх проведених перевірок" містить інформацію про не проведення планових/позапланових перевірок Центральним міжрегіональним відділом. Інших доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 12 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59, гірничий відвід на розробку родовищ корисних копалин надається з урахуванням меж об`єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, та з дотриманням вимог пункту 18 цього Положення.

Пунктом 18 Положення про порядок надання гірничих відводів встановлено, що межі гірничого відводу визначаються:

для розробки родовищ корисних копалин - контурами їхніх запасів, оцінених ДКЗ, у тому числі запасів категорії С2, з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар`єру;

для будівництва і експлуатації підземної споруди - її технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар`єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цієї споруди;

для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах;

для підземного зберігання газу - контурами поширення максимального об`єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;

для розробки родовищ нафти і газу із застосуванням законтурного заводнення або для впровадження нових методів розробки з метою збільшення нафтогазоконденсатовіддачі - за периметром розташування законтурних нагнітальних свердловин.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що не переоформлений акт про надання гірничого відводу від 05.05.2008 № 1 у зв`язку із збільшенням меж об`єкта надрокористування, визначених спеціальним дозволом на користування надрами № 4214 від 22 лютого 2007 року (площа гірничого відводу - 72 га, площа ділянки відповідно до координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами - 80,7 га) та у зв`язку із зміною назви юридичної особи та із зміною меж та контурів запасів, відповідно до протоколу ДКЗ України від 25.02.2016 № 3534.

Позивач під час розгляду справи зазначив, що в 2010 році були внесені зміни до спеціального дозволу № 4214 та збільшена площа та межі за рахунок приєднання Південно-Східної ділянки Безлюдівського родовища та зазначив, що підприємство не отримувало гірничий відвід на Південно-Східну ділянку в зв`язку з відсутністю виробничої необхідності.

Колегія суддів погодилася з тим, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги зазначені доводи позивача з тих підстав, що нормами чинного законодавства встановлено, що гірничий відвід на розробку родовищ корисних копалин надається з урахуванням меж об`єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі. Враховуючи внесення змін до спеціального дозволу, відповідно, підлягав переоформленню акт про надання гірничого відводу, тому пункт 4 порушення акту перевірки визнаний судом обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів погодилася з тим, що суд першої інстанції вірно зазначив про необґрунтованість висновків перевіяючих щодо порушення позивачем вимог законодавства про надра, зазначені в пункті 5 акту перевірки, оскільки згідно листа постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради від 3 квітня 2012 року № 04-25/21, ПрАТ Харківське кар`єроуправління зверталося із заявою щодо переоформлення акта про надання гірничого відводу та напису на копії топографічного плану у разі зміни користувача надр або реорганізації підприємства, та його повідомлено, що зміна назви не є підставою для переоформлення акта про надання гірничого відводу та напису на копії топографічного плану.

Щодо не списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства не погоджено з Харківською обласною радою (пункт 7 порушення акту перевірки) суд зазначає, що з метою виконання виявлених порушень позивач листом від 14 вересня 2017 року за № 1409/17-1 проінформував ДНВП Геоінформ України про повернення зазначених в акті списання запасів корисних копалин до обліку АТ Харківське кар`єроуправління .

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги обставини щодо не внесення змін до пункту 8 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2007 у зв`язку із виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (проведення моніторингу та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, здійснюються спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями), оскільки у заяві від 18.07.2017 року позивач просив відповідача внести відповідні зміни, проте пакет документів повернуто з тих підстав, що наданий підприємством проект угоди про умови користування надрами не кореспондується з примірною угодою про умови користування надрами. З приводу надання договору про здійснення моніторінгу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, то відповідні договори були надані суду, а тому обставини порушення, викладені у пункті 8 акту перевірки не знайшли своє підтвердження в суді.

На підтвердження виконання позивачем вимог пункту 9 акту перевірки та припису позивачем надано копію договору від 18 вересня 2017 року № 809/18,0 про надання послуг та звіт з проведення моніторингу та наукового супроводження розробки Безлюдівського родовища піску в межах ділянок Нагорвська, Південно-Східна у Харківському районі Харківської області за 2017 рік, про що позивач повідомив у запереченнях на акт перевірки.

Судом першої інстанції правильно досліджено лист Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2010 року № 1/03-0712/9378 (пункт 10 порушень, зазначених в акті перевірки) та встановлено, що вказаний лист не містить зобов`язального змісту щодо виконання певних умов законодавства про надра та має роз`яснювальний характер, а тому правомірно зазначив про безпідставність висновків акту перевірки в цій частині.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність висновків відповідача, зазначених в пунктах 5, 7, 8, 9, 10 акту перевірки.

Разом з тим, враховуючи, що під час перевірки встановлені порушення ПрАТ Харківське кар`єроуправління вимог чинного законодавства про надра, суд зазначив про складання припису про усунення виявлених порушень за наявності правових підстав в частині виконання пунктів 2, 4, 6 акту перевірки.

Разом з тим, невиконання припису не має обов`язковим наслідком зупинення дії спеціального дозволу.

Відповідальність суб`єкта господарювання за невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), в тому числі, встановлена Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

З огляду на встановлені у суді обставини, враховуючи неодноразове звернення позивача з метою внесення змін до Програми робіт, додаток № 2 до Спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22.02.2017, з метою промислового видобування піску Безлюдівського родовища у Харківському районі, Харківської області, у зв`язку із виконанням усіх пунктів вказаних у Програмі робіт та із проведенням робіт по Геолого-економічній оцінці (переоцінці) балансових запасів пісків Нагор`ївської та Південно-Східної ділянок Безлюдівського родовища та вчинення дій з метою усунення інших порушень, виявлених під час проведення перевірки та з урахуванням принципу пропорційності порушення і покарання, суд, на думку колегії суддів вірно прийшов до висновку про відсутність необхідності у зупиненні дії спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22 лютого 2007 року.

При цьому, приймаючи наказ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4214 від 22 лютого 2007 року, відповідач фактично позбавив можливості ПрАТ Харківське кар`єроуправління усунути недоліки, зазначені Державною службою геології та надр в листі від 27 вересня 2017 року за № 21668/13/12-17, в якому зазначено, що питання стосовно внесення змін до програми робіт угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, буде розглянуто у разі надходження від підприємства заяви та належним чином оформленої угоди про умови користування надрами з додатками, що порушує принцип "належного урядування".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішенням суду, яке набрало законної сили встановлені обставини щодо безпідставності виявлених порушень, що зазначені в пунктах 5, 7, 8, 9, 10 акту перевірки, вказані обставини не можуть зазначатися позивачем, як підстава для прийняття судом рішення про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. виданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» .

Що стосується порушень, зазначених в п.п. 1, 2, 4, 6 акту перевірки, як підставу для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу користування надрами № 4214 від 22.02.2007 р. виданого ПрАТ «Харківське кар`єроуправління» , колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено що саме ці порушення є підставою для припинення такого права для підприємства відповідача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (далі - Порядок № 615) встановлено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому КУпН та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон №2806-IV).

Згідно зі ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Тобто, в судовому порядку право користування надрами припиняється лише у випадках:

- якщо користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

- якщо використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

- якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами - у разі незгоди користувачів.

При цьому, важливо, що суд може припинити право користування надрами лише у разі незгоди користувачів в указаних вище випадках.

Таким чином, судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 27.10.2015 року №826/8596/14 та інших справах цієї категорії (справи №№21-164а11, 21-36а11, 21-450а13).

Слід також зазначити, що порядок анулювання спеціальних дозволів також передбачений ч. 7 ст. 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності № 2806-IV, згідно із якою дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що положення ст. 26 Кодексу України про надра містить перелік підстав для припинення права користування надрами, в той час як положення ч. 7 ст. 4-1 Закону № 2806-IV містить перелік підстав, згідно із яким дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що положення ч. 3 ст. 26 Кодексу України про надра передбачають підстави виключно для припинення права користування надрами, в той час як позов містить вимогу щодо анулювання спеціального дозволу.

При цьому, перелік підстав для цього передбачено п. 4 ч. 7 ст. 4-1 Закону № 2806-IV.

З тексту адміністративного позову вбачається, що позивач, посилаючись на норми ст. 26 Кодексу України про надра, не визначає конкретні підстави для припинення права користування надрами, а лише вказує на порушення інших (яких конкретно не вказано) вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр. Такі (інші) порушення позивач пов`язує виключно з невиконанням підприємством відповідача порушень, що вказані у приписі від 08.09.2017 р., але невиконання припису не має обов`язковим наслідком припинення права користування надрами, шляхом анулювання відповідного дозволу, оскільки це чинним законодавством прямо не передбачено.

Враховуючи те, що позивач ставить вимоги щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, не зазначаючи при цьому, яка із визначених ст. 26 Кодексу України про надра підстав, є підставою для припинення права користування надрами, а яка із визначених ч. 7 ст. 4-1 Закону № 2806-IV є підставою для анулювання спеціального дозволу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Крім того, на думку колегії суддів, анулювання спеціального дозволу на користування є виключним способом усунення порушень суб`єктом господарювання у сфері видобування корисних копалин.

Слід зазначити, що позивач доказів використання надр відповідачем не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами суду не надав. Невиконання ж припису позивача, не може слугувати самостійною та достатньою підставою для припинення права користування надрами, шляхом анулювання відповідного дозволу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням того, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, ця справа відноситься до справ незначної складності і відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 820/1767/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 820/1767/18 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 820/1767/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 20.05.2019 року