Постанова

від 21.05.2019 по справі 902/669/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Справа № 902/669/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Коломис В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: адвокат Васійчук Л.Ф.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року (ухвалене у м. Вінниця 17 січня 2019 року об 14:20 год., повний текст складено 31 січня 2019 року) у справі №902/669/18 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго"

про стягнення 406021,06 грн заборгованості за отримані послуги транспортування природного газу

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" 336604,55 грн заборгованості щодо оплати наданих послуг за період з листопада 2017 року по березень 2018 року згідно Договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000530/BOY/2016/12.0508 від 01 квітня 2016 року, а саме: 336604,55 грн - основного боргу; 58725,97 грн - пені; 6310,13 грн - три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат в сумі 4380,41 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18 задоволено частково позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (надалі - відповідач) про стягнення 406021,06 грн. заборгованості за отримані послуги транспортування природного газу. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (вул.М.Оводова, 51, м.Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 336604,55 грн - основного боргу; 43098,57 грн - пені; 6300,08 грн 3% річних; 4380,41 грн - інфляційних втрат; 5855,76 грн - судового збору. В решті позову відмовлено.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідачем не вжито заходів направлених на припинення надання позивачем послуг, у зв`язку із чим, останнім виконано умови договору з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за період з листопада 2017 року по березень 2018 року, що в свою чергу зобов`язує відповідача виконати умови договору щодо оплати їх вартості. Позивачем визначено період нарахування пені з 04 квітня 2018 року по 04 жовтня 2018 року. Однак, місцевий суд прийшов до висновку, що визначений позивачем період нарахування не відповідає приписам пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України та здійснивши власний розрахунок пені суд задоволив позовні вимоги в цій частині частково.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 15627,40 грн. пені та 10,02 грн. трьох відсотків річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити повністю вказані позовні вимоги.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає рішення господарського суду першої інстанції в оскаржуваній частині таким, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що положеннями частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено право сторін на зміну договором строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань. На підставі такого сторони відступили від строку нарахування штрафних санкцій передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, та погодили умовами пункту 7.4 договору, що нарахування пені здійснюється протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення Газотранспортним підприємством претензій та/або звернення Газотранспортного підприємства з позовом до суду. При цьому, суд першої інстанції встановивши, що пені була нарахована поза межами строків передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, залишив поза увагою, що такі строки були змінені сторонами в Договорі у встановленою вказаною статтею порядку.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідач у період з листопада 2017 року по березень 2018 року не оплатив послуги, надані відповідно до актів наданих послуг, з порушенням належного строку для їх оплати, чим здійснив прострочення таких зобов`язань. Отже, позивач зазначає, що у будь-якому випадку, підлягають до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 6310,13 грн., що були нараховані позивачем за прострочення відповідачем грошових зобов`язань, яка до цього часу не сплачена останнім.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 березня 2019 року у справі №902/669/18 поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18, зупинено дію рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18 та призначено розгляд апеляційної скарги на 21 травня 2019 року об 11:30 год.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-енерго" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000530/ВОУ/2016/12.0508 (надалі - Договір).

Згідно з предметом договору Газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (надалі - Оператор) відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності у Замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (пункт 2.1 Договору).

Замовник передає Газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства (пункт 2.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 17 листопада 2016 року сторонами доповнено пункт 1.2 Договору абзацом, виклавши його в наступній редакції: "Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника протягом 2017 року складає 2451,0 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 2.6 Договору, транспортування підтвердженого обсягу газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

Відповідно до пункту 11.1 Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року. Умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 квітня 2016 року.

При цьому, сторони погодили, що Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не вчинялися дії направлені на припинення дії договору, у зв`язку з чим даний Договір на даний час продовжив свою дію до 31 грудня 2018 року.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що Газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за завітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору, замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних Газотранспортного підприємства.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (пункт 3.4 Договору).

Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов`язується розміщати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (пункт 5.1 Договору).

Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9 год. 00 хв. першого дня місяця до 9 год. 00 хв. першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добудок тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 Договору, та податку на додану вартість (пункт 5.3 Договору).

Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (пункт 5.4 Договору).

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім газотранспортного постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 Договору).

Згідно Звіту "про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Київоблгаз" між засновниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів)" за період з листопада 2017 по березень 2018 роках, відповідачу протранспортовано 1694,887 тис.м.куб.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що позивач надав відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за період з листопада 2017 року по березень 2018 року на загальну суму 336604,55 грн відповідно до наступних актів наданих послуг: №11-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 30 листопада 2017 року на загальну суму 74673,60 грн у листопаді 2017 року; №12-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31 грудня 2017 року на загальну суму 61190,05 грн у грудні; №01-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31 січня 2018 року на загальну суму 68728,70 грн у січні 2018 року; №02-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 28 лютого 2018 року на загальну суму 63313,48 грн у лютому 2018 року; №03-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31 березня 2018 року на загальну суму 68 698,72 грн у березні 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з опису вкладення у цінний лист, позивачем 11 травня 2018 року направлялися на адресу відповідача: "вул.Доківська, 14, смт. Коцюбинське, Київська обл., 08298" вказані вище акти наданих послуг за листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року.

Разом з тим, зі змісту відповіді на претензію №36 від 07 травня 2018 року /а.с. 55/ вбачається, що відповідач отримував акти наданих послуг до їх направлення позивачем рекомендованим повідомленням про вручення.

Проте, відповідач в порушення умов договору, зобов`язання не виконав та не сплатив вартість наданих послуг, у зв`язку із чим, позивачем було направлено на адресу замовника відповідні претензії.

У відповідь на претензію відповідач надіслав лист №17 від 06 квітня 2018 року, в якому повідомив, що акти виконаних робіт останнім не підписувалися, оскільки в період з 14 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року ТОВ "УкрОпт "Мастер-енерго" не отримувало природний газ від ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не користувалось послугою з розподілу та транспортування газу, не виробляло теплову енергію та не надавало послуги з теплопостачання населенню смт. Коцюбинське, відповідно не проводились нарахування та відшкодування пільг та субсидій. За твердженням відповідача, зазначене зумовлене відсутністю фізичного доступу до виробничих потужностей, у зв`язку із рейдерським захватом приміщення котелень разом із котлами, усім газовим та електрообладнанням, який відбувся 14 листопада 2017 року.

Також в матеріалах справи знаходиться відповідь на претензію №36 від 07 травня 2018 року, в якій, одночасно з відомостями, зазначеними у попередньому листі додатково проінформовано, що листом від 20 березня 2018 року повідомлено начальника Боярського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів" "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" ОСОБА_1 Ю.Л. про ситуацію щодо рейдерського захвату виробничих потужностей ТОВ "УкрОпт "Мастер-енерго".

Таким чином, відповідач не визнав наявність заборгованості, що стало підставою для звернення позивача до суду про її стягнення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище законодавчі приписи, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що вимога позивача про стягнення заборгованості за наданні послуги є правомірною та обґрунтованою.

Посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку із відсутністю фізичного доступу до виробничих потужностей та не користуванням послугою з розподілу та транспортування газу не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

Пунктом 8.1 Договору сторонами визначено, що газотранспортне підприємство має право обмежити або припинити транспортування газу замовнику або його споживачам згідно з договором та визначеним законодавством порядком пооб`єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, поміж іншого, у випадку письмової заявки замовника з обґрунтуванням таких заходів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що замовник з заявкою про припинення транспортування газу до позивача не звертався, а лише 20 березня 2018 року повідомив газотранспортне підприємство про відсутність фізичного доступу до виробничих потужностей.

Відповідно до приписів частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, місцевим судом вірно зазначено, що відповідачем не вжито заходів направлених на припинення надання позивачем послуг, у зв`язку із чим, останнім виконано умови договору з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за період з листопада 2017 року по березень 2018 року, що в свою чергу зобов`язує відповідача виконати умови договору щодо оплати їх вартості.

Крім того, за порушення зобов`язань за Договором Акціонерним товариством "Укртрансгаз" заявлено до стягнення 58725,97 грн пені, 6310,13 грн три проценти річних від простроченої суми та 4380,41 грн інфляційних втрат.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 Господарського кодексу України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що газотранспортне підприємство і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання що зобов`язань за Договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.

Посилаючись на пункт 7.3. Договору, яким визначено, що у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, апелянтом нараховано та заявлено до стягнення 58725,97 грн пені.

Пунктом 7.4 Договору сторони визначили, що пеня нараховується Газотранспортним підприємством протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення Газотранспортним підприємством претензій та/або звернення Газотранспортного підприємства з позовом до суду.

Таким чином, апелянтом визначено період нарахування пені з 04 квітня 2018 року по 04 жовтня 2018 року.

Однак, відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, яким передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №910/4164/17.

Порядок обчислення пені, як і позовної давності, не може бути змінений, тому розрахунок, за яким сторона встановила, що давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом, зокрема, зворотного відрахування шести місяців від дати пред`явлення вимоги, суперечить вимогам закону і не може застосовуватися судом.

Зважаючи на викладене, визначений Акціонерним товариством "Укртрансгаз" період нарахування пені не відповідає вказаним приписам пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України. Таким чином, безпідставними є посилання апелянта на те, що сторони відступили від строку нарахування штрафних санкцій передбаченого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, та погодили умовами пункту 7.4 договору, що нарахування пені здійснюється протягом шести місяців, що передують моменту пред`явлення Газотранспортним підприємством претензій та/або звернення Газотранспортного підприємства з позовом до суду.

Таким чином, враховуючи частину 2 пункту 5.5 Договору та зважаючи на відсутність відомостей щодо щомісячного вручення актів наданих послуг, колегія суддів погоджується з місцевим судом щодо визначення періоду нарахування пені з 21 числа місяця наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та із врахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, період нарахування пені відносно акта наданих послуг від 30 листопада 2017 року - з 21 грудня 2017 року по 21 червня 2018 року; відносно акта наданих послуг від 31 грудня 2017 року - з 23 січня 2018 року по 23 липня 2018 року; відносно акта наданих послуг від 31 січня 2018 року - з 21 лютого 2018 року по 21 серпня 2018 року; відносно акта наданих послуг від 28 лютого 2018 року - з 21 березня 2018 року по 21 вересня 2018 року; відносно акта наданих послуг від 31 березня 2018 року - з 21 квітня 2018 року по 21 жовтня 2018 року.

Колегією суддів перевірено здійснений місцевим судом розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відтак, обґрунтованою до стягнення з відповідача є пеня у сумі 43098,57 грн.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлена вимога про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є обґрунтованою.

Колегією суддів перевірено здійснені місцевим судом розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є арифметично вірними, відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відтак, обґрунтованими до стягнення з відповідача є 6300,08 грн 3% річних та 4380,41 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 17 січня 2019 року у справі №902/669/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/669/18 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "22" травня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.