Постанова

від 13.09.2019 по справі 902/669/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 902/669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ Укртрансгаз , Позивач, скаржник)

на рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2019 (головуючий - суддя Нешик О.С.) та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 (головуючий - суддя Савченко Г.І., судді Коломис В.В., Павлюк І.Ю.)

у справі № 902/669/18

за позовом АТ "Укртрансгаз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укропт "Мастер-Енерго" (далі - ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго", Відповідач)

про стягнення 406 021,06 грн заборгованості за отримані послуги транспортування природного газу.

1. Історія справи

1.1. АТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" про стягнення 406 021,06 грн заборгованості за отримані послуги транспортування природного газу.

1.1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором про транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000530/BOY/2016/12.0508 від 01.04.2016 та не сплатив вартість наданих Позивачем послуг.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019, позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" на користь АТ "Укртрансгаз" 336 604,55 грн основного боргу; 43 098,57 грн пені; 6 300,08 грн 3% річних; 4 380,41 грн інфляційних втрат та 5 855,76 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

2.2. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій мотивовані обґрунтованістю позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз", посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень в частині незадоволених позовних вимог, просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2019 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019, та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Місцевий та апеляційний господарські суди:

4.1.1. неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193, частину третю статті 198, частину шосту статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

4.1.2. залишили поза увагу, що строки, визначені частиною шостою статті 232 ГК України, були змінені сторонами у договорі;

4.1.3. порушили норми процесуального права, зокрема статті 7, 73, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзив не надходив.

6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/669/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий - суддя Малашенкова Т.М., судді: Бенедисюк І.М., Колос І.Б., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2019 № 29.3-02/1248 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 902/669/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.09.2019 № 29.3-02/2434 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 902/669/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. 01.04.2016 ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Укропт "Мастер-Енерго" укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000530/ВОУ/2016/12.0508 (далі - Договір).

7.2. Згідно з пунктом 1.1 Договору газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього Договору.

7.3. Відповідно до пункту 2.2. Договору замовник передає Газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи Газотранспортного підприємства.

7.4. Додатковою угодою від 17.11.2016 №1 сторонами доповнено пункт 1.2 Договору абзацом та викладено його в такій редакції: "Річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника протягом 2017 року складає 2451,0 тис.куб.м ".

7.5. Згідно з пунктом 2.6 Договору, транспортування підтвердженого обсягу газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

7.6. Відповідно до пункту 11.1 Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016 року. Умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.04.2016.

7.7. При цьому, сторони погодили, що Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

7.8. Судами встановлено, що сторонами не вчинялися дії направлені на припинення дії договору, у зв`язку з чим Договір на даний час продовжив свою дію до 31.12.2018.

7.9. Згідно з пунктом 3.1 Договору послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

7.10. Пунктом 3.2 Договору визначено, що Газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за завітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Газотранспортного підприємства (пункт 3.2 Договору).

7.11. Відповідно до пункту 3.3 Договору, замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних Газотранспортного підприємства.

7.12. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством (пункт 3.4 Договору).

7.13. Згідно з пунктом 5.1 Договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов`язується розміщати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації.

7.14. Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9 год. 00 хв. першого дня місяця до 9 год. 00 хв. першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добудок тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 Договору,та податку на додану вартість (пункт 5.3 Договору).

7.15. Вартість фактично наданих Газотранспортним підприємством Замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг (пункт 5.4 Договору).

7.16. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім газотранспортного постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 5.5 Договору).

7.17. Згідно зі звітом "Про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Київоблгаз" між засновниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів)" за період з листопада 2017 по березень 2018 роках, відповідачу протранспортовано 1694,887 тис.м.куб.

7.18. Таким чином, Позивач надав Відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу за період з листопада 2017 по березень 2018 року на загальну суму 336 604,55 грн відповідно до актів наданих послуг: №11-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 30.11.2017 на загальну суму 74 673,60 грн у листопаді 2017; №12-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.12.2017 на загальну суму 61 190,05 грн у грудні; №01-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.01.2018 на загальну суму 68 728, 70 грн у січні 2018 року; №02-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 28.02.2018 на загальну суму 63 313,48 грн у лютому 2018 року; №03-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.03.2018 на загальну суму 68 698,72 грн у березні 2018 року.

7.19. 11.05.2018 Позивачем направлялися на адресу відповідача вказані вище акти наданих послуг за листопад 2017, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018.

7.20. Зі змісту відповіді на претензію від 07.05.2018 №36 судами встановлено, що Відповідач отримував акти наданих послуг до їх направлення Позивачем рекомендованим повідомленням про вручення.

7.21. У відповідь на претензію Відповідач надіслав лист від 06.04.2018 №17, в якому повідомив, що акти виконаних робіт останнім не підписувалися, оскільки у період з 14.11.2017 по 28.02.2018 ТОВ УкрОпт Мастер-енерго не отримувало природний газ від ПАТ НАК Нафтогаз України , не користувалось послугою з розподілу та транспортування газу, не виробляло теплову енергію та не надавало послуги з теплопостачання населенню смт Коцюбинське, відповідно не проводились нарахування та відшкодування пільг та субсидій. За твердженням Відповідача, зазначене зумовлене відсутністю фізичного доступу до виробничих потужностей, у зв`язку із рейдерським захватом приміщення котелень разом із котлами, усім газовим та електрообладнанням, який відбувся 14.11.2017.

7.22. У відповіді на претензію від 07.05.2018 №36, в якій, одночасно з відомостями, зазначеними у попередньому листі додатково проінформовано, що листом від 20.03.2018 повідомлено начальника Боярського ЛВУМГ філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз ПАТ Укртрансгаз Василенко Ю.Л. про ситуацію щодо рейдерського захвату виробничих потужностей ТОВ УкрОпт Мастер-енерго .

7.23. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог у задоволеній їх частині.

7.24. Разом з тим, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми та періоду, за які проводилися нарахування, які лягли в основу позовних вимог у даній справі, суди дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення 336 604,55 грн основного боргу; 43 098,57 грн пені; 6 300,08 грн 3% річних; 4 380,41 грн інфляційних втрат та 5 855,76 грн судового збору.

Суди дійшли висновку, що визначений Позивачем період нарахування пені (з 04.04.2018 по 04.10.2018) не відповідає приписам частини шостої статті 232 ГК України.

8. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8.1. ЦК України:

стаття 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

статті 525, 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 903:

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором;

стаття 610 :

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

стаття 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки;

частини перша та третя статті 549:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

частина перша статті 550:

- право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання;

стаття 625:

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.2. ГК України:

частини перша та друга статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

частина перша статті 216:

- учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

частина перша статті 217:

- господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки;

частина шоста статті 232:

- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано;

частина перша статті 230:

- штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання;

частина шоста статті 232:

- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано;

8.3. ГПК України:

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

частина четверта статті 236:

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10.1. Спір у справі стосується стягнення 336 604,55 грн основного боргу; 58 725,97 грн пені; 6 310,13 грн 3% річних та 4 380,41 грн інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати Позивачу за послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу.

10.2. За змістом статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.3. Як установлено судами попередніх інстанцій, Позивач на виконання умов договору від 01.04.2016 №1604000530/ВОУ/2016/12.0508 з урахуванням додаткових угод до нього у період з листопада 2017 року по березень 2018 року надав Відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 336 604,55 грн відповідно до актів наданих послуг:

- №11-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 30.11.2017 на загальну суму 74 673,60 грн у листопаді 2017 року;

- №12-17-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.12.2017 на загальну суму 61 190,05 грн у грудні 2017 року;

- №01-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.01.2018 на загальну суму 68 728,70 грн у січні 2018 року;

- №02-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 28.02.2018 на загальну суму 63313,48 грн у лютому 2018 року;

- №03-18-1604000530/ВОУ/2016/12.0508 від 31.03.2018 на загальну суму 68 698,72 грн у березні 2018 року.

10.4. Проте, Відповідач на порушення умов даного договору зобов`язання належним чином не виконав та не сплатив вартість наданих йому послуг.

10.5. Відповідач із касаційною скаргою до Верховного Суду не звертався, тому в цій частині оскаржувані судові рішення касаційному перегляду не підлягають.

10.6. З приводу вимог касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права, а саме частини шостої статті 232 ГК України Верховний Суд відзначає таке.

10.7. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовуються приписи частини шостої статті 232 ГПК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16.

10.8. З огляду на викладене та з урахуванням положень частини шостої статті 232 ГК України, суди попередніх інстанцій правильно встановили період нарахування пені згідно з актами наданих послуг від 30.11.2017: з 21.12.2017 по 21.06.2018; від 31.12.2017: з 23.01.2018 по 23.07.2018; від 31.01.2018: з 21.02.2018 по 21.08.2018; від 28.02.2018: з 21.03.2018 по 21.09.2018; від 31.03.2018: з 21.04.2018 по 21.10.2018.

Відтак, вірним є висновки судів, що на суму заборгованості нарахування позивачем пені за період з 04.04.2018 по 04.10.2018 року суперечить вимогам закону і не може застосовуватися судом.

Отже, дійшовши висновку, що нарахування пені на заборгованість за період протягом шести місяців, що передують моменту звернення Позивачем з позовом до суду суперечить положенням частини шостої статті 232 ГК України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

10.9. Що ж до доводів скаржника з приводу неправильного застосування судами частини третьої статті 198 ГК України та статті 625 ЦК України Верховний Суд зазначає таке.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний на підставі статті 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

10.10. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлена Позивачем вимога про стягнення 3 % річних, з урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, є обґрунтованою.

Однак, здійснивши перерахунок зазначеної вимоги, суд першої інстанції встановив, що в рахунок погашення 3 % річних до стягнення підлягає сума - 6 300,08 грн.

Крім того, здійснивши перерахунок суми нарахованої пені, інфляційних витрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції погодився зі здійсненим судом першої інстанції розрахунком щодо сум та строків нарахувань, визнав їх арифметично правильними та дійшов висновку про їх обґрунтованість.

10.11. Колегія суддів Касаційного господарського суду, враховуючи норми чинного законодавства та наявні матеріали справи, доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер і суть спірних правовідносин та на підставі власної оцінки доказів правомірно прийняли рішення про часткове задоволення позовних вимог.

10.12. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених позивачем, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів у справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції в силу частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Разом з тим, у відповідності до вимог частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

10.13. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

10.14. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10.15. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Пономарьов проти України") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Звертаючись з касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування оскаржуваних судових рішень.

11.2. Таким чином, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

12. Судові витрати

12.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі № 902/669/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос