Рішення

від 22.05.2019 по справі 910/2015/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2019Справа № 910/2015/19 За позовом Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго

в особі відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду України

до Товариства х обмеженою відповідальністю Ентел Сервіс

про стягнення 30582,09 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Державне підприємство Наіональна енергетична компанія Укренерго в особі відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду України до Товариства з обмеженою відповідальністю Ентел Сервіс , про стягнення 30582,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором поставки № 12-1/3428-17 від 04.12.2017 зобов`язання по поставці передбаченої Договором продукції, в зв"язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 30582,09 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Ухвалою суду від 25.02.2019 позовну заяву було залишено без руху, було надано позивачу строк 7 ( сім) днів для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 49015341, позивачу 26.02.2019 було вручено ухвалу суду від 25.02.2019.

11.03.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/2015/19, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 4901698 4 від 19.03.2019 отримав ухвалу суду від 14.03.2019 про відкриття провадження у справі № 910/2015/19. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 14.03.2019 про відкриття провадження у справі № 910/2015/19.

Через канцелярію суду, адвокатом відповідача було подано дві ідентичні заяви про продовження процесуального строку, в якій адвокат відповідача просить суд продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву, мотивуючи це тим, що адвокат не отримав від свого довірителя позовну заяву та інші документи, які необхідні для написання відзиву на позов, через їх викрадення.

Ухвалою суду від 15.04.2019 відповідачу було продовжено визначений ухвалою суду від 14.03.2019 про відкриття провадження строк на подання відзиву на позов, з обов`язковим дорученням доказів направлення відзиву з доданими до нього документами учасникам справи протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали.

26.04.2019 через канцелярію суду адвокатом відповідача було подано заяву про витребування доказів, які на думку відповідача, є необхідними для встановлення обставин, що мають значення для спору.

03.05.2019 через канцелярію суду адвокатом позивача було подано відзив на позовну заяву. В якому останній заперечив позовні вимоги позивача повністю, оскільки, на думку відповідача : 1) позивачем не було виконано передбачених договором дій, а саме, позивач не надіслав передбачену договором заявку на поставку товару; 2) товар, що позивач просив поставити, не передбачений Договором укладеним між сторонами; 3) на думку відповідача, штрафні санкції, нараховані позивачем, є надмірно великими, оскільки, Позивачем не було додано доказів про те, що Позивач поніс збитків, внаслідок не виконання Відповідачем покладених на нього договором зобов`язань.

Ухвалою суду від 07.05.2019 Відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки воно є не обґрунтованим, крім того, документи, що-до витребування яких подано клопотання, є наявними в матеріалах справи та окремі з них мають знаходиться в оригінальних примірниках у Відповідача.

З огляду на вищезазначене, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.02.2018 Між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго , в особі директора відокремленого підрозділу Державна інспекція енергетичного нагляду України - Головного державного інспектора України з енергетичного нагляду Шургая Олега Володимировича (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ентел Сервіс (постачальник) укладено Договір поставки №12-1/3428-17 від 04.12.2017, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у порядку та строки, встановлені Договором, Товар (за предметом закупівлі ДК 021:2015:39710000-2 Електричні побутові прилади Кондиціонери), за ціною, у кількості, якістю та у комплектації згідно з Специфікацією (Додаток 1 до Договору), а Покупець зобов`язується здійснити оплату належно поставленого Товару на умовах Договору.

Відокремлений підрозділ Державна інспекція енергетичного нагляду України Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго утворено відповідно до затвердженого Положення про відокремлений підрозділ Державна інспекція енергетичного нагляду України Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго .

Відповідно до п. 2.4 Договору ціна Договору відповідно до Специфікації становить: 334938,00 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ : 66987,60 грн., а разом з ПДВ : 401925,60 грн. Ціна на Товар вказана з урахуванням вартості доставки, упаковки та надання супутніх послуг.

Згідно з п. 3.1. - 3.2. Договору оплата постачальнику здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок Постачальника; оплата здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання ним Акту приймання - передачі Товару та за наданим Постачальником Рахунком - фактурою. При цьому Покупець здійснює оплату за прийнятий ним (поставлений) Товар в порядку, визначеному Договором, та урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Оплата відповідно до договору здійснюється за умови надання Постачальником рахунку - фактури із зазначенням номеру договору, його кількості і сумарної вартості. Рахунки оформлюються на державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго відокремлений підрозділ Державна інспекція енергетичного нагляду України .

Відповідно до п. 4.1. Договору постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP, за адресою ( місцем) поставки (передачі) Товару, згідно з Додатком 2 до цього договору. Поставка здійснюється партіями на основі замовлень (заявок), поданих покупцем у зв`язку з виникненням у нього потреб у Товарі в обсягах згідно з заявками Покупця, що надсилаються ним на факс постачальника. У заявці Покупця зазначається найменування кожної одиниці товару в асортименті, їх кількість.

Згідно з новою редакцією п. 4.2. Договору №12-1/3428-17 від 04.12.17 викладеному у Додатковій угоді №2 від 31.05.2018 строк поставки товару за кожною заявкою покупця не перевищує 20 робочих днів з дня її надання постачальнику ( з урахуванням установки та підключення його в приміщеннях Покупця), але не пізніше 30.06.2018.

Відповідно до п. 4.4.2. Товар передбачений Договором поставляється з документами, що повинні бути передані разом з Товаром відповідно до Договору, чинного законодавства України, зокрема надати заповнену постачальником товарно - транспорту накладну, рахунок - фактуру на товар, видаткову накладну на товар, акт.

Згідно п. 4.5.3. Договору приймання покупцем товару, документації, що передається разом з передачею Товару засвідчується шляхом підписання видаткової накладної на товар та Акту; при цьому в Акті зазначається номер та дата Договору, найменування, комплектність, ціна прийнятого покупцем Товару, інформація щодо наявності документації на товар, а при необхідності - інші відомості згідно з чинним законодавством України; акт також повинен мати інші визначені реквізити первинних документів.

Відповідно до п. 4.6. Договору датою поставки товару визнається дата підписання покупцем акту; з дати підписання покупцем акту до нього переходить право власності, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару.

Згідно з п. 5.3.2.2. постачальник зобов`язаний повідомляти покупця про готовність товару до поставки; таке повідомлення повинно бути надане постачальником не менше ніж за 3 робочих днів до запланованої ним дати такої поставки, а також повідомляти про хід виконання Договору.

Пункт 7.3 Договору передбачає, що за порушення строків поставки Постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з новою редакцією п. 9.1. Договору №12-1/3428-17 від 04.12.17 викладеному у Додатковій угоді №2 від 31.05.2018 Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 31.07.2018, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання.

Відповідно до п. 12.1. Договору додатки є складовою та невід`ємною частиною Договору.

У Додатку №1 (Специфікація на Товар) до Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017 визначено найменування товару, що має бути поставлений за договором, його ціна за одиницю без ПДВ та загальна суму за Товар без ПДВ у розмірі 334938,00 грн, а також з ПДВ у розмірі 401925,60 грн.

Додатком №2 до Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017 визначено Технічні вимоги до кожного найменування Товару.

У Додатку №3 до Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017 визначено перелік отримувачів Товару за договором.

Додатком №4 до Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017 визначено перелік сервісних центрів.

06.06.2018 Позивачем було відправлено на виконання вимог п. 4.1. Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017 заявку на поставку товар від 05.06.2018 № 01/16-3361.

Дану заявку було отримано Відповідачем 25.06.2018, про що свідчить підпис ОСОБА_1 який є директором ТОВ Ентел Сервіс .

В згаданій вище заявці Позивач просив Відповідача поставити товар у червні 2018 року, а саме, такий товар : 1)MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION у кількості 4 од.; 2) IDEA - ISR - 09HR - SA7 - N1 у кількості 3 од.; 3) MIDEA MSMA-09HRDN1.

Необхідним є зазначити, що найменування товару визначене в заявці, а саме, MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION не визначене в договорі №12-1/3428-17 від 04.12.2017, або в додатках до нього.

Отже сторонами в договорі та додатках до нього не було обумовлено поставку товару MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION, доказів того, що в додаток № 1, 2, яким сторони передбачили визначення найменування, номенклатури та комплектації товару, були внесені відповідні зміни суду не надано. Суд звертає увагу, що сторони в договорі не обумовили право замовника вносити зміни щодо номенклатури та асортименту визначеного в додатках № 1, 2 до договору товару шляхом включення його в свої заявки (замовлення). Отже, включивши у заявку від 05.06.2018 № 01/16-3361 товар, не обумовлений сторонами в договорі покупець порушив умови договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017.

Позивачем Відповідачу було направлено претензію №01/09-4647 від 06.08.2018 в якій повідомляється, що за наслідком невиконання Відповідачем свого обов`язку з поставки товару визначеного в заявці від 05.06.2018 № 01/16-3361 на загальну суму 118077,60 грн. в т.ч. ПДВ, Позивачем Відповідачу згідно з умовами Договору нараховуються штрафні санкції. У претензії Позивач просить повідомити про наслідки її розгляду Відповідачем протягом 15 днів з дня її отримання.

Жодної відповіді Відповідач на дану претензію не надав, поставку товару за Договором та заявкою не виконав.

У своїй позовній заяві Позивач визначає що кінцевою датою поставки Товару визначеного в заявці від 05.06.2018 № 01/16-3361 є 15.07.2018. Оскільки на момент подання позовної заяви, Відповідачем не було виконано поставку товару, що є порушенням покладених на нього Договором №12-1/3428-17 від 04.12.2017 зобов`язань. Загальна вартість товару, що мав бути поставлений за заявкою від 05.06.2018 № 01/16-3361 визначена позивачем у сумі 118077,60 грн.. Отже, враховуючи те,що Відповідач не виконав покладені на нього обов`язки, Позивачем у відповідності з п. 7.3. Договору було нараховано Відповідачу штрафні санкції у розмірі 7% від загальної вартості непоставленого товару на суму 8265,43 грн., та пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, за кожний день прострочення в період з 16.07.2018 по 09.01.2019 на загальну суму 22316,66 грн.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як було зазначено вище судом, позивач включив в свою заявку від 05.06.2018 № 01/16-3361 як товар, обумовлений сторонами в договорі, так і іншій товар, а тому відповідач був зобов`язаний здійснити поставку саме на умовах договору, та в строки, обумовлені договором лише щодо товару, який був погоджений сторонами у додатках № 1, 2 до договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.2. Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017, поставка товару за кожною заявкою покупця має не перевищувати 20 робочих днів з дня надання її Постачальнику. Заявка була отримана Постачальником 25.06.2018. Однак, сторонами в договір з урахуванням додаткових угод було визначено, що кінцевий термін поставки 30.06.2018, належних та допустимих доказів того, що в договір були внесені зміни, які б продовжували граничний строк поставки суду надано не було. З огляду на таку умову договору товар мав бути поставлений постачальником не пізніше 30.06.2018, не зважаючи на ту обставину, що 20 денний строк, передбачений п. 4.2 договору не сплив станом на 30.06.2018.

Позивачем визначено, що поставка повинна була виконана до 15.07.2018 включно та нараховано штрафні санкції за період з 16.07.2018 по 09.01.2019.

Відповідно до частини 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. З огляду на вказану норму, не зважаючи на те, що згідно умов договору відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з поставки товару з 01.07.2018, суд враховує період прострочення, визначений позивачем та саме в його рамках розраховує штрафні санкції.

Крім того, як уже було зазначено вище позивач включив у свою заявку товар MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION, та просив його поставити в строки зазначені в заявці. Предмет договору є істотною умовою договору, і стягнення штрафних санкцій зі сторони договору можливо лише в разі невиконання умов договору, у тому числі в разі не поставки товару, обумовленого саме договором. Непоставка відповідачем товару визначеного в заявці, але необумовленого в договорі та специфікації не є порушенням строків поставки і не є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених саме в договорі у відповідності з п. 7.3. Договору. Тобто у відповідача не виник обов`язок поставки товару MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION саме на умовах укладеного договору, незважаючи на наявність його в заявці. Обов`язок дотримання строків поставки, обумовлених договором, виникає саме щодо переліку товару, визначеного в договорі, а не щодо будь-якого іншого товару. У той же час позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції саме за не поставку товару, визначеного в заявці, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за не вчинення дій, які він не зобов`язаний був вчиняти. Отже у відповідача не виникло обов`язку поставляти позивачу товар MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION. Таким чином, Позивачем не вірно визначено загальну суму непоставленого за заявкою від 05.06.2018 № 01/16-3361 товару, а отже, не вірно розраховано суму штрафних санкцій, а саме, передбачені п.7.3. Договору, пеню 0,1% від вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Зважаючи на викладене вище, а саме, на неправильність визначення загальної суми, на яку відповідачем було не поставлено товар, та щодо якої відбувалось нарахування штрафних санкцій, суд виконав перерахунок суми штрафних санкцій, пеню 0,1% від вартості товару (який відповідач зобов`язаний був поставити), строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі 7% від вказаної вартості, в період з 16.07.2018 по 09.01.2019.

Оскільки, товар за найменуванням MIDEA MISSION INVERTER MSMB- 09HRFN1-Q ION не визначено в договорі №12-1/3428-17 від 04.12.2017, або в додатках до нього, сума не поставленого товару визначається судом в розмірі 56157,6 грн. в т.ч. ПДВ. З яких 27237,6 грн. в т.ч ПДВ загальна сума за не поставлений Товар у кількості 3 одиниць, що має найменування IDEA ISR - 09HR - SA7 - N1 , та 28920,00 грн. в т.ч. ПДВ сума за не поставлений Товар у кількості 2 одиниць, що має найменування MIDEA MSMA-09HRDN1 , дані Товарні найменування є передбаченими Договором №12-1/3428-17 від 04.12.2017, а також додатками до нього.

Згідно розрахунку суду, зважаючи на наведену вище суму не поставленого Товару, найменування якого є передбаченим Договором №12-1/3428-17 від 04.12.2017 та додатками до нього, а також заявкою Позивача № 01/16-3361 від 05.06.2018, наявність прострочення поставки товару понад 30 днів, суму штрафних санкцій передбачених п. 7.3 Договору, Постачальник має сплатити Покупцю штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого товару, сума штрафних санкцій за даним приписом Договору судом визначається в розмірі 3931,03 грн.

Також пунктом 7.3 Договору передбачено, що Постачальник має сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення. Судом було перераховано суму нарахованої Позивачем пені, з урахуванням встановленої судом суми не поставленого Товару у розмірі 56157,60 грн. Таким чином, Суд визначає загальну суму пені в розмірі 0,1% від не поставленого товару, за кожний день прострочення, в період з 16.07.18 по 09.01.2019 у розмірі 9996,05 грн.

Отже, відповідно до наявних доказів в матеріалах справи, станом на 09.01.2019 товар передбачений Договором №12-1/3428-17 від 04.12.2017, додатками до нього, а також заявкою № 01/16-3361 від 05.06.2018, відповідачем поставлено не було, а отже, відповідач є таким що порушив покладені на нього Договором зобов`язання на суму поставки 56157,60 грн. Виходячи з цього, нарахування штрафних санкцій Позивачем, судом визначається правомірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства а також приписам договору, проте, як вже зазначалось вище, з урахуванням правильно визначеної суми не поставленого товару.

03.05.2019 адвокатом Відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній, заперечує проти позовних вимог повністю, мотивуючи це тим, що на думку Відповідача : 1) Позивачем не було додано жодних доказів направлення на факс або на адресу відповідача заявки, передбаченої п. 4.1, 4.2 Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017; 2) позивачем додано доказів того, що внаслідок не поставки Товару відповідачем, позивач поніс збитки; 3) поставка товару за найменуванням MIDEA MISSION INVERTER MSMB-09HRFN1-Q ION , яке міститься в заявці на поставку товару № 01/16-3361 від 05.06.2018, є не передбаченим Договором, або додатками до нього.

Щодо доказів направлення заявки, передбаченої п. 4.1, 4.2 Договору №12-1/3428-17 від 04.12.2017, Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься Заявка на поставку товару №01/16-3361 від 05.06.2018, яка було отримана Відповідачем 25.06.2018, про що свідчить підпис та ініціалі ОСОБА_1 , який є директором ТОВ Ентел Сервіс .

Щодо доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок не поставки товару Відповідачем, Договором укладеним між сторонами, не передбачено що, Постачальник сплачує штрафні санкції лише у випадку понесення збитків Покупцем, або обов`язок Покупця довести ним факт понесення збитків внаслідок не поставки Товару Постачальником, проте п. 7.1 - 7.3 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, за договором Сторони несуть відповідальність передбачену законами та договором. Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського Кодексу України пеню у розмірі 0.1% вартості Товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості. Судом встановлено, що Відповідач (постачальник) є таким, що порушив свої зобов`язання передбачені договором, а саме, п. 5.3.2.1 - 5.3.2.5, а також, у пункті 1.1. Таким чином, нарахування пені та штрафу Позивачем, визначається судом правомірним.

Оцінка обставини, щодо того, що найменування MIDEA MISSION INVERTER MSMB-09HRFN1-Q ION , яке міститься в заявці на поставку товару № 01/16-3361 від 05.06.2018, є не передбаченим Договором, або додатками до нього, вже зроблена судом.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань з поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7% штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів, підлягає частковому задоволенню на суму 3931,03 грн.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань з поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми пені 0,1% від суми не поставленого Товару за кожний день прострочення в період з 15.07.18 по 09.01.2019, підлягає частковому задоволенню на суму 9996,05 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачі в спростування, заявлених позивачем обставин не надав доказів поставки товару, або сплати передбачених Договором штрафних санкцій на загальну суму 56157,6 грн.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ентел Сервіс" (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, будинок 3-б, ідентифікаційний код 34405255) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія Укренерго " (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 7% штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять днів у сумі 3931 (три тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн 03 коп., пеню 0,1% від суми не поставленого Товару за кожний день прострочення у сумі 9996 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн 05 коп., судовий збір у розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 82 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 12320,61 грн та штрафу у розмірі 4334,40 грн - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко