Рішення

від 17.05.2019 по справі 440/105/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/105/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Максименко Ю.П.,

представника відповідача - Зінченко О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція Центрального округу /далі - позивач, ДЕІ Центрального округу/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" /далі - відповідач, ТОВ "ТЦЗ"/ про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ":

- до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля і висновку з оцінки впливу на довкілля господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" при видобуванні суглинків на Плехівському родовищі, що розташоване на відстані 0,75 км на південний захід від с. Пелехи Оржицького району Полтавської області;

- до встановлення санітарно-захисної зони суворого режиму свердловини на місцевості та ведення обліку кількості забраної води з підземної водної свердловини №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ", що розташована в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування 0176/Пол від 19 серпня 2014 року;

- до повного виконання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5323684202-1 від 01 лютого 2011 року, а саме: здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин;

- до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел: гірничотранспортного обладнання та устаткування, що працює в кар`єрі при проведенні гірничо-видобувних робіт; процесу транспортування та складування добутих суглинків; кар`єру та відвалів як джерел пилоутворення; процесу сушки сформованої цегли-сирця.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ТОВ "ТЦЗ" не надано висновок державної екологічної експертизи на розділ «Оцінка впливу діяльності Плехівського родовища на навколишнє природне середовище» від 2015 року. Всупереч вимогам дозволу на спеціальне водокористування № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року ТОВ "ТЦЗ" не ведеться облік кількості забраної води з підземної водної свердловини № 1, а також під час перевірки виявлено відсутність встановленої санітарно - захисної зони суворого режиму на місцевості. Також в порушення умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 01 лютого 2011 року № 5323684202-1 не проводиться щорічний контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. ТОВ "ТЦЗ" допускає провадження господарської діяльності, під час якої здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено підготовче засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що ТОВ "ТЦЗ" з 2015 року не здійснює виробничої господарської діяльності з виробництва цегли через відсутність гірничого відводу, який необхідний для видобування суглинків, що підтверджується, на думку відповідача, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 1640/2608/18 та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у справі № 543/1199/18. А тому відповідачем не здійснювалися та не здійснюються шкідливі викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря будуть отримані після отримання акта гірничого відводу та відновлення господарської діяльності. Також повідомили, що на даний час відповідачем встановлено засоби обліку забраної води із свердловин та санітарно - захисні зони суворого режиму свердловини.

В письмових поясненнях до позову позивач посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

В запереченнях на пояснення позивача ТОВ "ТЦЗ" зазначило, що останнє має відповідний висновок про оцінку впливу діяльності Плехівського родовища на навколишнє природне середовище, розроблений спеціалізованою організацією НВ ТОВ «Інтерагроцентр» в 2015 році, а також відповідачем встановлено санітарно - захисну зону суворого режиму свердловини № 1 на місцевості, засоби обліку забраної води та укладено договір на інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розробку документів щодо обґрунтування обсягу викидів для отримання дозволу на викиди на 21 об`єкт стаціонарних джерел викидів на виробничих підрозділах ТОВ "ТЦЗ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 17 травня 2019 року, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила в позові відмовити повністю.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу № 172/07-03 від 28 вересня 2018 року та відповідно до направлення № 161/07-04 від 28 вересня 2018 року /а.с. 12-13/ старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Хмарою К.О. та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Крицьким О.І. у період з 01 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2018 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (код ЄДРПОУ 31707344) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 161/07-04 /а.с. 15-39/.

Перевіркою, серед іншого, встановлено, що відповідачем не ведеться журнал обліку забраної води по формі ПОД -12 та відсутня встановлена санітарно - захисна зона суворого режиму свердловини на місцевості щодо водної свердловини № 1, що використовується підприємством для задоволення промислових потреб та розташована в с. Тарасівка Оржицького району. Тим самим ТОВ ТЦЗ недотримано умов дозволу на спеціальне водокористування № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року.

Також ТОВ «ТЦЗ» не дотримуються умови розділу 2.5 та розділу 5 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 01 лютого 2011 року № 5323684202-1, а саме: не проводиться щорічний контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин.

Під час натурного обстеження встановлено, що для сушки сформованої цегли-сирця ТОВ ТЦЗ експлуатується 9 сушильних сараїв, що знаходяться в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, та під час обстеження були заповнені сформованою цеглою-сирцем. При цьому джерелами забруднення атмосферного повітря є: гірничотранспортне обладнання та устаткування, що працює в кар`єрі при проведенні гірничо-видобувних робіт; процес транспортування та складування добутих суглинків; безпосердньо кар`єр та відвали як джерела пилоутворення; процес сушки сформованої цегли-сирця. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від зазначених стаціонарних джерел відсутній.

Заперечення або зауваження до акта перевірки № 161/07-04 відповідачем не надавалися.

З урахуванням встановлених порушень, Держекоінспекцією видано обов`язковий до виконання припис від 19 жовтня 2018 року № 09/02.3-23, пунктами 15-17, 19, 20 якого зобов`язано відповідача у строк до 01.10.2018, 19.11.2019: надати висновок державної екологічної експертизи на розділ «Оцінка впливу діяльності Плехівського родовища на навколишнє природне середовище» від 2015 року або звіт про оцінку впливу на довкілля і висновок з оцінки впливу на довкілля господарської діяльності ТОВ «ТЦЗ» при видобуванні суглинків; здійснювати облік кількості забраної води з підземної водної свердловини № 1, що використовується ТОВ «ТЦЗ» , та не допускати недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року; встановити на місцевості санітарно - захисну зону суворого режиму свердловини № 1, що використовується ТОВ «ТЦЗ» ; не допускати недотримання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 01 лютого 2011 року № 5323684202-1 та проводити щорічний контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин відповідно до умов дозволу; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викиду ТОВ «ТЦЗ» за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с. Тарасівка, а саме: сушильних сараїв та кар`єру (включаючи гірничо-транспортне обладнання, яке працює на кар`єрі), та не допускати провадження господарської діяльності, під час якої здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами /а.с. 40-44/.

Доказів скасування припису від 19 жовтня 2018 року № 09/02.3-23 сторонами не надано.

Посилаючись на те, що встановлені порушення створюють небезпеку для навколишнього середовища, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" №1264-XII від 25 червня 1991 року /далі - Закон №1264-XII/.

Згідно зі статтею 34 цього Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктами "а" та "в" частини першої статті 20-2 Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19 квітня 2017 року, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Одним із основних завдань Держекоінспекції, визначених пунктом 3 цього Положення, є: реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Підпунктами "в" та "г" підпункту 2, підпунктами 3, 19 пункту 4 цього ж Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо: здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію підприємств, споруд, інших об`єктів; г) законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; 3) проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); 19) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Підпунктом 15 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України передбачено, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Згідно з пунктом 7 вказаного Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 102 від 21 лютого 2018 року утворена Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області).

Пунктами 1 та 3 розділу І Положення про державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 17 травня 2018 року №82, встановлено, що Державна екологічна інспекція Центрального округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується та основним завданням якої є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідних територій.

Згідно з пунктами 2, 3 та 6 розділу ІІ вказаного Положення до функцій Державної екологічної інспекції Центрального округу віднесено: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відведення водних ресурсів, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин та про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; 3) проведення перевірки (у тому числі документальних) із застосуванням інструментрально-лабораторного контролю, складення відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; 6) звернення до суду із позовами щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, на Державну екологічну інспекцію Центрального округу покладено повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; складення відповідно до законодавства актів за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства та звернення до суду із позовами щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів у разі виникнення небезпеки для навколишнього природного середовища та для життя і здоров`я людей.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Загальні вимоги до екологічної безпеки викладені у статті 51 вказаного Закону, зокрема, частинами першою та другою встановлено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Отже, екологічна безпека гарантується громадянам України шляхом дотримання підприємствами, установами й організаціями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, забезпечення контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та дотримання умов дозвільного характеру на здійснення викидів.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані:

- утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

- здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно з актом перевірки № 161/07-04 відповідачем не ведеться облік кількості забраної води з підземної води свердловини № 1, а також не встановлена санітарно - захисна зона суворого режиму свердловини на місцевості.

Департаментом з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів надано відповідачу дозвіл на спеціальне водокористування № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року на строк по 05 серпня 2019 року на одну водну свердловину № 1 (с. Тарасівка, Оржицький район, територія заводу) (а.с. 162- 163).

Відповідно до умов дозволу № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року останнім визначено обов`язок суб`єкта господарювання постійно забезпечувати дотримання санітарно - захисної зони суворого режиму свердловини та вести журнали обліку водоспоживання та водовідведення встановленої форми.

За змістом письмових поясненнях представника відповідача підприємством після закінчення перевірки та винесення припису було встановлено санітарно - захисну зону суворого режиму свердловини № 1 на місцевості та встановлено засіб обліку забраної води. На підтвердження надано копію акта обстеження артезіанської свердловини № 1 "ТЦЗ" (вул. Миру, 100, с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область) від 22 квітня 2019 року, відповідно до якого вказана свердловина обладнана зоною суворого санітарного режиму з територіальною огорожею, здійснено поточний ремонт захисного будинку артезійанської свердловини та здійснено фотографування проведених робіт (а.с. 140 - 146).

В той же час суд зауважує, що подані копії документів не є належними доказами про повне усунення суб`єктом господарювання виявлених порушень, оскільки не дають можливість суду встановити фактичне усунення таких порушень.

Крім того, в порушення умов дозволу № 0176/Пол від 19 серпня 2014 року відповідачем не надано доказів ведення журналу обліку водоспоживання та вовідведення встановленої форми, що є обов`язковим для виконання умов цього дозволу.

Статтею 105 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки перевірки в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23 травня 2017 року /далі - Закон № 2059-VIII /оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Частиною першою статті 3 Закону 2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 названого Закону суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

А відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону № 2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Частинами першою - третьою статті 11 Закону 2059-VIII передбачено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Таким чином, визначальними умовами для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля є звіт з оцінки впливу на довкілля, а для отримання рішення про провадження планованої діяльності - висновок з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частин другої та третьої статті 17 Прикінцеві та перехідні положення Закону 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Представник відповідача не заперечував того, що висновок державної екологічної експертизи до введення в дію Закону 2059-VIII (18 червня 2017 року) товариством не одержувався, а відтак відповідач зобов`язаний мати висновок з оцінки впливу на довкілля.

Здійснення планованої діяльності за відсутності звіту та висновку з оцінки впливу на довкілля є порушенням вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та свідчить про обґрунтованість висновків акта перевірки в цій частині.

До доводу представника відповідача про те, що ТОВ "ТЦЗ" з 2015 року не здійснює діяльності з видобування суглинків на території Плехівського родовища суглинків Оржицького району Полтавської області та виробництва цегли чи інших будівельних виробів із випаленої глини, а також не утворює ніяких відходів виробництва та не здійснює ніяких викидів, суд ставиться критично, оскільки матеріали справи не містять доказів зупинення господарської діяльності відповідача або доказів припинення як юридичної особи, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача вважає, що зупинення товариством господарської діяльності з 2015 року підтверджується рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 1640/2608/18 та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у справі № 543/1199/18 та не потребує додаткового доказування.

На противагу наведеному суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі № 1640/2608/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не вирішення питання про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" згоди з рішенням про надання гірничого відводу згідно заяви від 26.12.2017 № 19-17383/0/1-17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" від 26.12.2017 року № 19-17383/0/1-17 про надання згоди з рішенням про надання гірничого відводу на території Плехівського родовища суглинків Оржицького району Полтавської області з урахуванням висновків суду.

Предметом дослідження у справі № 1640/2608/18 була наявність у позивача права на отримання гірничого відводу та користування надрами та судом не досліджувалися обставини щодо нездійснення ТОВ "ТЦЗ" виробничої діяльності, в тому числі не встановлювався взаємозв`язок між відсутністю рішення про надання гірничого відводу та неможливістю здійснювати господарську діяльність.

Під час перевірки встановлено що ТОВ «ТЦЗ» для виробництва керамічної цегли здійснюється видобування суглинків з кар`єра, що знаходиться в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, та під час натурального обстеження виявлено сліди нещодавніх гірничо - видобувальних робіт по розробці кар`єру з використанням спеціальної техніки. Також встановлено, що для сушки сформованої цегли, сирця, відповідачем експлуатується 9 сушильних сараїв, які під час перевірки були заповнені цеглою - сирцем.

Вказані висновки, зокрема, підтверджуються письмовими поясненнями державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Крицьким О.І. (а.с. 186-187).

Джерелами забрудненнями при цьому є: гірничотранспортне обладнання та устаткування, що працює в кар`єрі при проведенні гірничо - видобувальних робіт; процес транспортування та складування добутих суглинків; безпосередньо кар`єр та відвали як джерела пилоутворення; процес сушки сформованої цегли - сирця.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ).

Відповідно до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» до документів дозвільного характеру відноситься дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В ході розгляду справи представник відповідача підтвердив відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищевказаними стаціонарними джерелами.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Преамбулою Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для тимчасової заборони (зупинення) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний код 31707344):

- до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля і висновку з оцінки впливу на довкілля господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" при видобуванні суглинків на Плехівському родовищі, що розташоване на відстані 0,75 км на південний захід від с. Пелехи Оржицького району Полтавської області;

- до встановлення санітарно-захисної зони суворого режиму свердловини на місцевості та ведення обліку кількості забраної води з підземної водної свердловини №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ", що розташована в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування 0176/Пол від 19 серпня 2014 року;

- до повного виконання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5323684202-1 від 01 лютого 2011 року, а саме: здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин;

- до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел: гірничотранспортного обладнання та устаткування, що працює в кар`єрі при проведенні гірничо-видобувних робіт; процесу транспортування та складування добутих суглинків; кар`єру та відвалів як джерел пилоутворення; процесу сушки сформованої цегли-сирця.

Відтак, позов належить задовольнити в повному обсязі.

За подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5 від 18 січня 2019 року /а.с. 4/.

Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати у справі відсутні, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 42149108) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний код 31707344) про тимчасову заборону (зупинення) діяльності задовольнити повністю.

Тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" (с. Тарасівка, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний код 31707344):

- до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля і висновку з оцінки впливу на довкілля господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ" при видобуванні суглинків на Плехівському родовищі, що розташоване на відстані 0,75 км на південний захід від с. Пелехи Оржицького району Полтавської області;

- до встановлення санітарно-захисної зони суворого режиму свердловини на місцевості та ведення обліку кількості забраної води з підземної водної свердловини №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦЗ", що розташована в с. Тарасівка Оржицького району Полтавської області, відповідно до умов дозволу на спеціальне водокористування 0176/Пол від 19 серпня 2014 року;

- до повного виконання умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5323684202-1 від 01 лютого 2011 року, а саме: здійснення контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин;

- до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від наступних джерел: гірничотранспортного обладнання та устаткування, що працює в кар`єрі при проведенні гірничо-видобувних робіт; процесу транспортування та складування добутих суглинків; кар`єру та відвалів як джерел пилоутворення; процесу сушки сформованої цегли-сирця.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя Н.І. Слободянюк