Рішення

від 20.05.2019 по справі 640/21135/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Київ №640/21135/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Івашковського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Київський МВК) про визнання проти-правним і скасування рішення від 26.11.2018 №28, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними і скасувати рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби (далі Комісія) про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у період з 09.04.1979 по 05.09.1979, оформлене витягом з протоколу від 26.11.2018 №28;

2) зобов`язати Комісію повторно розглянути надані позивачем документи та прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядження для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам з 09.04.1979 по 05.09.1979.

Підставою позову зазначено те, що проходження позивачем служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у період з 09.04.1979 по 05.09.1979, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є підставою для отримання ним статусу учасника бойових дій.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити у позові з тих підстав, що період служби позивача у Соціалістичній Республіці В`єтнам не передбачений у поста-нові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63, тому підстав для отримання позивачем статусу учасника бойових дій не має, про що йому неодноразово повідомлялося Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що у постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 наведений перелік держав, яким допомога надавалася офіційно, у той же час позивач стверджує, що приймав участь у бойових діях неофіційно, про що, на його думку, свідчить бойова нагорода орден "За бойові заслуги перед Соціалістичною Рес-публікою В`єтнам". Крім цього, послався на п. 12 Положення про комісії Міністерства обо-рони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвер-джене наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, і на те, що Комісія не розглядала вказаний орден та нагородний лист до нього.

Під час розгляду справи по суті в судовому засіданні позивач підтримав позов з наве-дених у ньому підстав.

Представник відповідача не визнав позов з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до Комісії із заявою про розгляд документів для встановлення йому статусу учасника бойових дій. Згідно із заявою від 07.02.2018, копія якої міститься у справі, позивач додав рішення апеляційного суду, копію паспорту, нагородного листа, оригінал довідки в/ч НОМЕР_1 , копію листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції України.

Листом Оболонського районного у місті Києві військового комісаріату від 15.02.2018 №268, копія якого наявна у справі, документи позивача надіслано до Київського МВК.

26 листопада 2018р. на засіданні Комісії розглянуто документи позивача та ухвалено рішення про їх повернення до Оболонського районного у місті Києві військового комісаріату для доопрацювання з огляду на відсутність документів, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері соціального захисту військово-службовців та стосуються встановлення статусу учасника бойових дій.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон №3551) встановлено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн військовослуж-бовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ коли-шнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів) (абз. 1).

Згідно з абзацом 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 цього Закону перелік держав, зазначених у цьому пун-кті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджено постановою Кабі-нету Міністрів України від 08.02.1994 №63.

Згідно з довідкою Військової частини (в/ч) 44708 від 08.02.1997 №335/5/278, яка нада-валася позивачем відповідачу і копія якої міститься у справі, позивач (майор) проходив службу в Соціалістичній Республіці В`єтнам в якості заступника командира по постачанню у період з 09.04.1979 по 05.09.1979 (підстава накази командира в/ч 44708 №0110 від 12.06.1979 і №0165 від 07.09.1979). Дана довідка і обставина, яка нею підтверджується, відповідачем не оспорюється.

Проте, у вказаному Переліку відсутній період бойових дій у Соціалістичній Республіці В`єтнам, що включав би період проходження служби позивачем з 09.04.1979 по 05.09.1979.

Таким чином, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 підстав для визнання пози-вача учасником бойових дій не має.

Крім цього, позивачем не спростовано висновок Комісії про відсутність документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях.

Так, надана позивачем копія листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції України від 09.06.2017 №2476/0105.1-17, яким йому повідомлено про відсутність підстав для встановлення статусу учасника бойових дій, оскільки у Переліку держав і періодів бойових дій на їх території Соціалістична Рес-публіка В`єтнам у зазначений позивачем період не значиться, а також посилання позивача у позовній заяві на судові рішення у справі №826/8956/17, якими відмолено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про зобов`язання надати йому статус учасника бойових дій і видати посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, не свідчать про наявність обставин, які мають значення для встановлення позивачу учасника бойових дій і не були враховані відповідачем.

Крім того, з наданих сторонами до суду копій листів Головного фінансово-економіч-ного управління Міністерства оборони України від 25.04.1997 №146/4/20/1945/1199, від 02.09.1997 №146/4/20/1945/2414, листа Київського МВК від 05.05.1999 №тро-99597, витягу з протоколу №5 від 26.05.2000 засідання Комісії Київського МВК з розгляду статусу ветеранів війни, витягу з протоколу №7 засідання Комісії від 05.04.2017 вбачається, що позивач неод-норазово звертався до Київського МВК та Міністерства оборони України з питанням вста-новлення йому статусу учасника бойових дій, у зв`язку з проходженням ним служби у Соціа-лістичній Республіці В`єтнам у вказаний вище період, у задоволенні чого позивачу було відмовлено.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було досліджено нагородний лист суд відхиляє. Так, судом досліджено в судовому засіданні оригінал цього листа, копія якого нада-валася відповідачу і міститься у справі, проте він не містить перекладу, тому його зміст неві-домий відповідачу і суду. Хоча наявність у позивача нагороди Соціалістичної Республіки В`єтнам, яка була представлена на судовому засіданні, відповідачем не оспорюється, але дана обставина не доводить безпосередню участь позивача у бойових діях та належність періоду служби позивача у Соціалістичній Республіці В`єтнам до тих, які передбачені у затвердже-ному постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 переліку.

З цих же мотивів суд не бере до уваги посилання позивача на п. 12 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджене наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, яким не встановлено підстав встановлення позивачу статусу учасника бойових дій, та на копію статті "30 лет назад КНР проиграла бесславную войну", джерело якої, до того ж, невідоме.

Посилання позивача на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 містить перелік держав, яким допомога надавалася офіційно, у той час як він приймав участь у бойових діях неофіційно, суд відхиляє як нормативно необґрунтовані і такі, що не відповідають приписам абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 і вказаної постанови Уряду.

Як вбачається, доводи позивача і надані ним докази не свідчать про протиправність рішень чи дій відповідача і наявність підстав для задоволення позовних вимог. Зважаючи на недоведеність позивачем належності його до учасників бойових дій відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №3551, суд дійшов висновку про відсутність підстав для висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача і про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо повернення Комісією документів позивача на доопрацювання до військового комісаріату, то такий обов`язок передбачений в абз. 9 п. 11 Положення про комісії Міністер-ства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджене наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2015 за №531/26976.

Під час судового засідання представник відповідача не пояснив суду, чому за відсут-ності підстав для встановлення позивачу статусу учасника бойових дій відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону №3551 та при наявності рішень з цього питання, якими відмовлено позивачу у встановленні цього статусу, документи були повернуті на доопрацювання. Проте, оскільки таке рішення більш сприятливе для інтересів позивача, оскільки він не позбавлений права і можливості повторно звернутися до Комісії, суд не вбачає підстав вважати це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративний позов повністю.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .

Відповідач: Київський міський військовий комісаріат;

04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 19, код ЄДРПОУ 07774420.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У повному обсязі рішення складено 22.05.2019.

Суддя Д.А. Костенко