Постанова

від 18.09.2019 по справі 640/21135/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21135/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддівПарінова А.Б,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засіданняКузьміної Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Івашковського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суддя Костенко Д.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у період з 09.04.1979 по 05.09.1979, оформлені витягами з протоколів від 05.04.2017 №7 та від 26.11.2018 №28;

2) зобов`язати Комісію Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби повторно розглянути надані ОСОБА_1 документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам з 09.04.1979 по 05.09.1979.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2019 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним і скасування рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у період з 09.04.1979 по 05.09.1979, оформленого витягом з протоколу від 05.04.2017 №7.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що він неофіційно приймав участь у бойових діях і перебував на території Республіки В`єтнам з 09.04.1979 по 05.09.1979, і брав участь у забезпечення бойових дій зброєю, що підтверджується бойовою нагородою, якою він був нагороджений: орденом «За бойові заслуги перед Соціалістичною Республікою В`єтнам». При цьому, суд першої інстанції належно не розглянув надані позивачем докази та не врахував при винесенні оскаржуваного рішення видані позивачу нагороди за участь у бойових діях.

15.08.2019 від позивача до суду надійшли додаткові докази по справі.

06.09.2019 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Київський міський військовий комісаріат просить прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки висновки, до який дійшов суд першої інстанції є законними, належним чином обґрунтованими, а обставини у повній мірі з`ясованими.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про розгляд документів для встановлення йому статусу учасника бойових дій.

До заяви від 07.02.2018 (а.с.42, т.1) ОСОБА_1 додав рішення апеляційного суду, копію паспорту, нагородного листа, оригінал довідки в/ч НОМЕР_1 , копію листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції України.

Листом Оболонського районного у місті Києві військового комісаріату від 15.02.2018 №268, копія якого наявна у справі, документи позивача надіслано до Київського МВК.

26 листопада 2018 року на засіданні Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби розглянуто документи позивача та ухвалено рішення про їх повернення до Оболонського районного у місті Києві військового комісаріату для доопрацювання з огляду на відсутність документів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях.

Вважаючи протиправними рішення Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у період з 09.04.1979 по 05.09.1979, оформлені витягами з протоколів від 05.04.2017 №7 та від 26.11.2018 №28, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері соціального захисту військовослужбовців та стосуються встановлення статусу учасника бойових дій.

Абзацом 1 пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон України №3551) встановлено, що учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Згідно з абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551 перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63.

Згідно з довідкою Військової частини (в/ч) 44708 від 08.02.1997 №335/5/278, яка надавалася позивачем відповідачу і копія якої міститься у справі, позивач (майор) проходив службу в Соціалістичній Республіці В`єтнам в якості заступника командира по постачанню у період з 09.04.1979 по 05.09.1979 (підстава накази командира в/ч 44708 №0110 від 12.06.1979 і №0165 від 07.09.1979).

Дана довідка і обставина, яка нею підтверджується, відповідачем не оспорюється.

Проте, у Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63, відсутній період бойових дій у Соціалістичній Республіці В`єтнам, що включав би період проходження служби позивачем з 09.04.1979 по 05.09.1979.

Таким чином, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551 підстав для визнання позивача учасником бойових дій немає.

Крім цього, позивачем не спростовано висновок Комісії Київського міського військового комісаріату з питань розгляду матеріалів, пов`язаних з визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби про відсутність документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях.

Так, надана позивачем копія листа Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції України від 09.06.2017 №2476/0105.1-17, яким йому повідомлено про відсутність підстав для встановлення статусу учасника бойових дій, оскільки у Переліку держав і періодів бойових дій на їх території Соціалістична Республіка В`єтнам у зазначений позивачем період не значиться, а також посилання позивача на судові рішення у справі №826/8956/17, якими відмолено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про зобов`язання надати йому статус учасника бойових дій і видати посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка, не свідчать про наявність обставин, які мають значення для встановлення позивачу учасника бойових дій і не були враховані відповідачем.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій листів Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України від 25.04.1997 №146/4/20/1945/1199, від 02.09.1997 №146/4/20/1945/2414, листа Київського МВК від 05.05.1999 №тро-99597, витягу з протоколу №5 від 26.05.2000 засідання Комісії Київського МВК з розгляду статусу ветеранів війни, витягу з протоколу №7 засідання Комісії від 05.04.2017 вбачається, що позивач неодноразово звертався до Київського МВК та Міністерства оборони України з питанням встановлення йому статусу учасника бойових дій, у зв`язку з проходженням ним служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам у вказаний вище період, однак, у задоволенні таких вимог позивачу було відмовлено.

Доводи позивача про те, що відповідачем не було досліджено нагородний лист, колегія суддів відхиляє, оскільки такий лист (копія якого наявна в матеріалах справи а.с.40, т.1) не містить перекладу, тому його зміст не може бути відомий ні відповідачу, ні суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача нагороди Соціалістичної Республіки В`єтнам, відповідачем не оспорюється, але дана обставина не доводить безпосередню участь позивача у бойових діях та належність періоду служби позивача у Соціалістичній Республіці В`єтнам до тих, які передбачені у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 переліку.

Також, колегія суддів відхиляє і посилання позивача на п. 12 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затверджене наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 №200, яким не встановлено підстав встановлення позивачу статусу учасника бойових дій, та на копію статті "30 лет назад КНР проиграла бесславную войну", джерело якої, до того ж, невідоме.

Доводи апелянта про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63 містить перелік держав, яким допомога надавалася офіційно, у той час як він приймав участь у бойових діях неофіційно, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки такі нормативно необґрунтовані, не відповідають приписам абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551 і постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 №63.

Також, колегія суддів не може вважати доказами, на підтвердження наявності підстав для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, який перебував у відрядженні для проходження служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам з 09.04.1979 по 05.09.1979, і фотокартки, привітальні листівки та друковані видання, які було додано позивачем до матеріалів справи, та ордер №471 від 12.04.1980, наданого позивачем в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки такі не доводять безпосередню участь позивача у бойових діях у період служби у Соціалістичній Республіці В`єтнам з 09.04.1979 по 05.09.1979.

Отже, доводи апелянта і надані ним докази не свідчать про протиправність рішень чи дій відповідача і наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на недоведеність позивачем належності його до учасників бойових дій відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, фактично повторюють доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов