Ухвала

від 17.05.2019 по справі 187/579/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2019 року

м. Київ

справа №187/579/17

провадження № 61-4882ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з тим, що її було подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Надано строк для звернення до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження, наведення поважних підстав для поновлення такого строку, надання доказів на їх підтвердження та сплати судового збору до

22 квітня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У квітні 2019 року заявник надіслав заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. На підтвердження дати отримання копії постанови апеляційного суду надав копію відповіді Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року №04.7-14/118/2019 з якої убачається, що копію постанови апеляційного суду ним отримано 06 лютого 2019 року.

Також заявник надіслав клопотання про зменшення суми судового збору за подання касаційної скарги до 400 грн.

Клопотання мотивоване тим, що він є пенсіонером, інших доходів окрім пенсії немає, знаходиться на диспансерному обліку у зв`язку з ішемічною хворобою серця, а тому всі кошти витрачає на придбання ліків та лікування ІХС. На підтвердження зазначеного надав копію пенсійного посвідчення, копію довідки про лікування на стаціонарі у 2017 році та копію чеку за кардіомоніторинг у 2019 році.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної полум`я сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Безпідставне звільнення (зменшення, розстрочення, відстрочення) розміру судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Заявником не надано доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору. Указані заявником обставини та надані документи (копія пенсійного посвідчення, копія довідки про лікування у стаціонарі у 2017 році та копія чеку за кардіомоніторинг у 2019 році) не є підтвердженням скрутного майнового становища та, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків річного доходу заявника за попередній календарний рік.

Ураховуючи наведене, ненадання заявником доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір , клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору задоволенню не підлягає.

Оскільки станом на 17 травня 2019 року вимоги ухвали Верховного Суду від

19 березня 2019 року ОСОБА_1 не виконані, зокрема, не надано документ на підтвердження сплати судового збору, або належних доказів на підтвердження його скрутного майнового стану, касаційну скаргу слід визнати неподаною і повернути заявникові на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору за подання касаційної скарги відмовлено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Відділ з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. І. Усик