УХВАЛА
23 травня 2019 р.Справа № 1840/3092/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Бенедик А.П.,
Суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №1840/3092/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Волобуєвої Ольги Михайлівни, третя особа Публічне акціонерне товариство "Охтирська швейна фабрика"
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області , Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Державного кадастрового реєстратора Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Волобуєвої Ольги Михайлівни, третя особа Публічне акціонерне товариство " Охтирська швейна фабрика" про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржник надав заяву, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Згідно положень ч. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 04.12.2018 року проголошене скорочене рішення, повний текст якого складено 13.12.2018 року. Копію рішення отримано скаржником 19.12.2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 98).
26.12.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали. Апелянту також було повідомлено про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду копій додатків до апеляційної скарги у відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі, оскільки такі додатки не долучені до копій апеляційної скарги для сторін.
В зв`язку з невиконанням у повному обсязі вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повернуто скаржнику.
Копію вказаної ухвали отримано скаржником 25.03.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 120).
Доказів оскарження вищевказаної ухвали відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Проте, 19.04.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області повторно подано через суд першої інстанції апеляційну скаргу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
В такому випадку, приймаючи до уваги дату отримання копії оскаржуваного рішення, звертаючись повторно із апеляційною скаргою, скаржник пропустив встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку скаржник звернення посилається на те, що у зв`язку з великим надходженням вхідної кореспонденції до юридичного відділу на час подання апеляційної скарги представником помилково було вкладено додатки до іншого відправлення.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють скаржника дотримуватись процесуальних обов`язків як сторони по справі.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За відсутності об`єктивної можливості у визначений судом строк усунути недоліки первинної апеляційної скарги відповідач не був позбавлений можливості звернутись до суду із відповідним клопотанням про його продовження.
Відповідно до ст. 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою, однак це не зупиняє строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Доказів скасування у касаційному порядку ухвал Другого апеляційного адміністративного суду, постановлених за наслідком розгляду первинної апеляційної скарги матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.
Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане позивачем клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі №1840/3092/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис)Донець Л.О. Гуцал М.І.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 24.05.2019 |
Номер документу | 81916402 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бенедик А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні