УХВАЛА
23 травня 2019 р.Справа № 440/379/19
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 440/379/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакір"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакір" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі. В обґрунтування клопотання, з посиланням на положення Закону України "Про судовий збір", Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зазначено, що не забезпечення реалізації Головним управлінням ДФС у Полтавській області права на апеляційне оскарження рішень адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконне та необґрунтоване судове рішення, що негативне вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України, призведе до подальших витрат з Держбюджету та позбавить орган ДФС можливості захистити економічні інтереси держави.
Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Виходячи з наведеного, клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору по справі жодним чином не обґрунтовано, жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану відповідача матеріали справи не містять та доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі, що спричиняє неможливість сплати судового збору, не надано.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову), за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.4 ст. 6 Закону, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762,00 грн..
Таким чином, враховуючи дату подання адміністративного позову та дату подання апеляційної скарги в частині задоволених позовних вимог, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 5 286,00 грн. (2 вимоги немайнового характеру*2) 3 524,00 грн.)*150%).
Згідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - 34318206081004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди в розмірі - 5 286,00 грн.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ч.2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі № 440/379/19 - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 440/379/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакір" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху .
Надати Головному управлінню ДФС у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору в розмірі - 5 286,00 грн.
Роз`яснити Головному управлінню ДФС у Полтавській області, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: (підпис) С.П. Жигилій
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 27.05.2019 |
Номер документу | 81916959 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Жигилій С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні